Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Познанський королівський замок (пол. Zamek Królewski w Poznaniu) — королівська резиденція, яка знаходиться у місті Познань в Польщі.
| Познанський королівський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Королівський замок у Познані | ||||
52°24′33″ пн. ш. 16°55′52″ сх. д. / 52.40917° пн. ш. 16.93111° сх. д.Координати: 52°24′33″ пн. ш. 16°55′52″ сх. д. / 52.40917° пн. ш. 16.93111° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | м. Познань, Великопольське воєводство | |||
| Архітектурний стиль | романський | |||
| Архітектор | d | |||
| Адреса | Гора Пшемисла, 1 | |||
  Познанський королівський замок (Польща) | ||||
 Познанський королівський замок у Вікісховищі | ||||
Історія
Достеменно невідомо, коли постав первісний замок у Познані. Швидше всього, його було споруджено за правління великопольського князя Пшемисла I. У 1250 році у познанському замку (castro posnaniensi) було видано документ для кляштору цистерціанців у Обрі. Спочатку на пагорбі, який тоді називався Замковою горою (в наш час — Гора Пшемисла), було побудовано цегляну житлову вежу, а весь пагорб — оточено частоколом. У середині XIII століття невелика резиденція, ймовірно, була включена до системи оборонних мурів, розташованої на лівому березі Познані. Однак вірогідним є також те, що розбудову замку у Познані розпочав син Пшемисла I — Пшемисл II, який прагнув об'єднати польські землі під своїм правлінням. У 1295 році його було короновано на короля Польщі, однак, вже через рік, у 1296 році, його вбили. Внаслідок цього, розбудову замку, який мав стати королівською резиденцією, було перервано. Про це свідчить зміна кладки мурів (з вендійської на готичну) та інший спосіб спорудження фундаментів на пізнішій фазі. Роботи могли продовжувати глогівсько-жаганські П'ясти, які правили Великопольщею, а завершив їх до 1337 року Казимир III Великий. За часів Казимира Великого на замку, ймовірно, було побудовано житловий будинок, однак його форма не була повністю досліджена через будівництво існуючої зараз будівлі. У той час замок складався з вежі, готичного будинку та мурів, які оточували весь замок по периметру. Пізніше з півдня було добудовано оборонну вежу, висунуту поза мури замку та міста.
У 1337 році у замку було укладено мир між польським та чеським королями — Казимиром III Великим та Яном I Сліпим.
З часів Владислава Локетки будівля була постійною садибою генеральних старостів Великопольщі. У 1434 році польський король Владислав II Ягайло наказав перебудувати, на той час уже дуже пошкоджену, вежу.
У 1493 році великий магістр тевтонського ордену Йоганн фон Тіфен склав у замку омаж польському королеві.
На початку XVI століття готичний замок вже не відповідав стандартам монаршої резиденції, внаслідок чого польський король Сигізмунд Старий у 1513 році зупинявся у резиденції єпископа на Тумському острові, а не в замку.
На початку XVI століття генеральний староста Великопольщі Лукаш Гурка розпочало генеральну перебудову замку. З літописних записів випливає, що будівлі споруджувалися практично заново. Під час пожежі міста у 1536 році згорів також недобудований замок.
Замок відбудував тодішній генеральний староста Анджей Гурка, надавши йому ренесансного характеру. Новозбудований головний корпус мав три поверхи та був покритий чотирма поперечними дахами. Зі сторони подвір'я було добудовано аркадну лоджію, при цьому вежу було дещо знижено. З цієї фази існування замку збереглися лише підземелля. З часом у найстарішій вежі було облаштовано замкову кухню, яка використовувала замкову криницю.
У 1657—1658 роках у замку перебував польський король Ян II Казимир з дружиною Марією Луїзою Ґонзаґою. У цей час відбулася нарада короля з полководцями, в тому числі зі Стефаном Чарнецьким, яку польський письменник, юрист та політик Юзеф Вибіцький увіковічнив у національному гімні Польщі.
Ренесансний замок було зруйновано під час Шведського потопу (1655—1660), а згодом у 1704 році російськими та саксонськими військами під час Північної війни.
У 1716 році замок зайняли тарногородські конфедерати. Зруйнований замок частково відбудували у 1721 році, однак це не врятувало його від подальшого занепаду. Останній генеральний староста Великопольщі, Казимир Рачинський, використовуючи мури одного із сегментів з XVI століття, побудував будинок архіву (добудований у 1783 році). Після Другого поділу Речі Посполитої, у 1795 році було розібрано руїни південної частини замку, знищеної у 1704 році, а над рештою ренесансних підземель збудовано двоповерхову офіцину, яка разом із існуючим архівом стала резиденцією окружних урядників. Через рік було розібрано давню кухню, а над засипаними підземеллями споруджено нову будівлю. У давньому замку розміщувався апеляційний суд, а згодом державний архів. Функцію архіву замок виконував аж до 1939 року. Під час боїв за Познанську цитадель у лютому 1945 року пагорб Пшемисла потрапив під артилерійський обстріл, що остаточно зруйнував замок.
У 1949 році польський архітектор Збігнев Зелінський підготував проєкт відбудови замку у вигляді, який він мав у XVI столітті, однак цей план не вдалося реалізувати. У 1959—1964 роках було відбудовано будівлю, побудовану Рачинським, а також перебудовано пруський будинок, споруджений на фундаментах «Королівської кухні». У першій будівлі в наш час розміщується Музей прикладного мистецтва, а «кухню» займають музейні майстерні. З давнього замку дотепер збереглися фундаменти з XIII—XIV століть (товщиною близько 2 м), перегородки найнижчого поверху, західна стіна (висотою приблизно до 10 м) з того ж періоду та східна стіна з XIV століття (висотою 7 м та товщиною до 8 м), яка включена до «будинку Рачинського».
Сучасність
У квітні 2002 року було утворено Комітет з відбудови Королівського замку у Познані. У 2010—2013 роках за проєктом Вітольда Мілевського було відбудовано південну частину замку у вигляді, який вона мала у середині XVI століття, що фактично повторювало проєкт Збігнева Зелінського з 1949 року.
26 червня 2016 року на вежі було відкрито оглядовий майданчик.
Ідея та форма відбудови замку неодноразово піддавалися критиці та закидам про псевдоісторичний характер.
Світлини
-
![image]()
Вигляд замка з будинку Collegium Altum -
![image]()
Вигляд замка з боку вулиці Францисканської -
![image]()
Вигляд замка з боку вулиці Гора Пшемислава -
![image]()
Вигляд на площу Старий ринок з замкової вежі
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- Ratajczak, Tomasz. . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 20 червня 2020.
- Wiesiołowski, Jacek (1940- ). Red. (2004). . Wydawnictwo Miejskie. с. 158. OCLC 749529356. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- Bojarski, Piotr. . wyborcza.pl. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poznanskij korolivskij zamok pol Zamek Krolewski w Poznaniu korolivska rezidenciya yaka znahoditsya u misti Poznan v Polshi Poznanskij korolivskij zamokKorolivskij zamok u Poznani52 24 33 pn sh 16 55 52 sh d 52 40917 pn sh 16 93111 sh d 52 40917 16 93111 Koordinati 52 24 33 pn sh 16 55 52 sh d 52 40917 pn sh 16 93111 sh d 52 40917 16 93111TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyam Poznan Velikopolske voyevodstvoArhitekturnij stilromanskijArhitektordAdresaGora Pshemisla 1Poznanskij korolivskij zamok Polsha Poznanskij korolivskij zamok u VikishovishiIstoriyaZamok blizko 1617 roku fragment ilyustraciyi Poznani z Atlasu mist zemnogo svitu Dostemenno nevidomo koli postav pervisnij zamok u Poznani Shvidshe vsogo jogo bulo sporudzheno za pravlinnya velikopolskogo knyazya Pshemisla I U 1250 roci u poznanskomu zamku castro posnaniensi bulo vidano dokument dlya klyashtoru cistercianciv u Obri Spochatku na pagorbi yakij todi nazivavsya Zamkovoyu goroyu v nash chas Gora Pshemisla bulo pobudovano ceglyanu zhitlovu vezhu a ves pagorb otocheno chastokolom U seredini XIII stolittya nevelika rezidenciya jmovirno bula vklyuchena do sistemi oboronnih muriv roztashovanoyi na livomu berezi Poznani Odnak virogidnim ye takozh te sho rozbudovu zamku u Poznani rozpochav sin Pshemisla I Pshemisl II yakij pragnuv ob yednati polski zemli pid svoyim pravlinnyam U 1295 roci jogo bulo koronovano na korolya Polshi odnak vzhe cherez rik u 1296 roci jogo vbili Vnaslidok cogo rozbudovu zamku yakij mav stati korolivskoyu rezidenciyeyu bulo perervano Pro ce svidchit zmina kladki muriv z vendijskoyi na gotichnu ta inshij sposib sporudzhennya fundamentiv na piznishij fazi Roboti mogli prodovzhuvati glogivsko zhaganski P yasti yaki pravili Velikopolsheyu a zavershiv yih do 1337 roku Kazimir III Velikij Za chasiv Kazimira Velikogo na zamku jmovirno bulo pobudovano zhitlovij budinok odnak jogo forma ne bula povnistyu doslidzhena cherez budivnictvo isnuyuchoyi zaraz budivli U toj chas zamok skladavsya z vezhi gotichnogo budinku ta muriv yaki otochuvali ves zamok po perimetru Piznishe z pivdnya bulo dobudovano oboronnu vezhu visunutu poza muri zamku ta mista U 1337 roci u zamku bulo ukladeno mir mizh polskim ta cheskim korolyami Kazimirom III Velikim ta Yanom I Slipim Z chasiv Vladislava Loketki budivlya bula postijnoyu sadiboyu generalnih starostiv Velikopolshi U 1434 roci polskij korol Vladislav II Yagajlo nakazav perebuduvati na toj chas uzhe duzhe poshkodzhenu vezhu U 1493 roci velikij magistr tevtonskogo ordenu Jogann fon Tifen sklav u zamku omazh polskomu korolevi Na pochatku XVI stolittya gotichnij zamok vzhe ne vidpovidav standartam monarshoyi rezidenciyi vnaslidok chogo polskij korol Sigizmund Starij u 1513 roci zupinyavsya u rezidenciyi yepiskopa na Tumskomu ostrovi a ne v zamku Na pochatku XVI stolittya generalnij starosta Velikopolshi Lukash Gurka rozpochalo generalnu perebudovu zamku Z litopisnih zapisiv viplivaye sho budivli sporudzhuvalisya praktichno zanovo Pid chas pozhezhi mista u 1536 roci zgoriv takozh nedobudovanij zamok Zamok vidbuduvav todishnij generalnij starosta Andzhej Gurka nadavshi jomu renesansnogo harakteru Novozbudovanij golovnij korpus mav tri poverhi ta buv pokritij chotirma poperechnimi dahami Zi storoni podvir ya bulo dobudovano arkadnu lodzhiyu pri comu vezhu bulo desho znizheno Z ciyeyi fazi isnuvannya zamku zbereglisya lishe pidzemellya Z chasom u najstarishij vezhi bulo oblashtovano zamkovu kuhnyu yaka vikoristovuvala zamkovu krinicyu U 1657 1658 rokah u zamku perebuvav polskij korol Yan II Kazimir z druzhinoyu Mariyeyu Luyizoyu Gonzagoyu U cej chas vidbulasya narada korolya z polkovodcyami v tomu chisli zi Stefanom Charneckim yaku polskij pismennik yurist ta politik Yuzef Vibickij uvikovichniv u nacionalnomu gimni Polshi Renesansnij zamok bulo zrujnovano pid chas Shvedskogo potopu 1655 1660 a zgodom u 1704 roci rosijskimi ta saksonskimi vijskami pid chas Pivnichnoyi vijni U 1716 roci zamok zajnyali tarnogorodski konfederati Zrujnovanij zamok chastkovo vidbuduvali u 1721 roci odnak ce ne vryatuvalo jogo vid podalshogo zanepadu Ostannij generalnij starosta Velikopolshi Kazimir Rachinskij vikoristovuyuchi muri odnogo iz segmentiv z XVI stolittya pobuduvav budinok arhivu dobudovanij u 1783 roci Pislya Drugogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 roci bulo rozibrano ruyini pivdennoyi chastini zamku znishenoyi u 1704 roci a nad reshtoyu renesansnih pidzemel zbudovano dvopoverhovu oficinu yaka razom iz isnuyuchim arhivom stala rezidenciyeyu okruzhnih uryadnikiv Cherez rik bulo rozibrano davnyu kuhnyu a nad zasipanimi pidzemellyami sporudzheno novu budivlyu U davnomu zamku rozmishuvavsya apelyacijnij sud a zgodom derzhavnij arhiv Funkciyu arhivu zamok vikonuvav azh do 1939 roku Pid chas boyiv za Poznansku citadel u lyutomu 1945 roku pagorb Pshemisla potrapiv pid artilerijskij obstril sho ostatochno zrujnuvav zamok U 1949 roci polskij arhitektor Zbignev Zelinskij pidgotuvav proyekt vidbudovi zamku u viglyadi yakij vin mav u XVI stolitti odnak cej plan ne vdalosya realizuvati U 1959 1964 rokah bulo vidbudovano budivlyu pobudovanu Rachinskim a takozh perebudovano pruskij budinok sporudzhenij na fundamentah Korolivskoyi kuhni U pershij budivli v nash chas rozmishuyetsya Muzej prikladnogo mistectva a kuhnyu zajmayut muzejni majsterni Z davnogo zamku doteper zbereglisya fundamenti z XIII XIV stolit tovshinoyu blizko 2 m peregorodki najnizhchogo poverhu zahidna stina visotoyu priblizno do 10 m z togo zh periodu ta shidna stina z XIV stolittya visotoyu 7 m ta tovshinoyu do 8 m yaka vklyuchena do budinku Rachinskogo SuchasnistU kvitni 2002 roku bulo utvoreno Komitet z vidbudovi Korolivskogo zamku u Poznani U 2010 2013 rokah za proyektom Vitolda Milevskogo bulo vidbudovano pivdennu chastinu zamku u viglyadi yakij vona mala u seredini XVI stolittya sho faktichno povtoryuvalo proyekt Zbigneva Zelinskogo z 1949 roku 26 chervnya 2016 roku na vezhi bulo vidkrito oglyadovij majdanchik Ideya ta forma vidbudovi zamku neodnorazovo piddavalisya kritici ta zakidam pro psevdoistorichnij harakter SvitliniViglyad zamka z budinku Collegium Altum Viglyad zamka z boku vulici Franciskanskoyi Viglyad zamka z boku vulici Gora Pshemislava Viglyad na ploshu Starij rinok z zamkovoyi vezhiPrimitkiReyestr pam yatok 2022 d Track Q15983881 Ratajczak Tomasz Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 20 chervnya 2020 Wiesiolowski Jacek 1940 Red 2004 Wydawnictwo Miejskie s 158 OCLC 749529356 Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Bojarski Piotr wyborcza pl Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020