Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Поетичне мистецтво» або "Мистецтво поетичне" (фр. Art poétique) — один із найвідоміших віршів Поля Верлена, який часто називають маніфестом символізму. Вірш написано у 1874 р. і опубліковано у 1882 р., увійшов до збірки «Колишнє й недавнє» (1884 р.)
| Поетичне мистецтво | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. l'art poétique | ||||
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Поль Верлен | |||
| Мова | французька | |||
| Написано | квітень 1874 року | |||
| Опубліковано | 1882 | |||
| Переклад | Г. Кочур,М.Орест, М.Рильський,М.Терещенко | |||
| | ||||
Історія створення
Вірш «Поетичне мистецтво» написаний у квітні 1874 року з нагоди двохсотліття «Поетичного мистецтва» Нікола Буало. Поль Верлен пародіював відомий твір теоретика класицизму XVII століття. На противагу логічно-раціоналістичним принципам поезії минулого була проголошена необхідність створення іншого стилю в поетичному мистецтві — легкого, мелодійного і чуттєвого. Заперечуючи вимоги Буало щодо ясності та точності поетичного слова, Верлен робить акцент на музикальності й радить поетам обирати не точні, а дивні поєднання образів і слів, закликаючи митців "вийти за межу земного".
Вірш був опублікований у збірці «Колишнє і недавнє» у 1884 році й став маніфестом як символістів, так і імпресіоністів. Йдучи за Верленом, символісти проголосили: «Геть логічну зарозумілість вірша, нехай живе загадковий зміст звуків».
Зміст вірша
У вірші «Поетичне мистецтво» відобразились естетичні погляди Поля Верлена. Поет виразив своє бачення природи й душі людини. Він вступає в полеміку з естетичними принципами натуралізму, об'єктивізму та риторикою представників групи «Парнас». Головне для поета — інтуїтивне пізнання таємничого світу людських почуттів, природи, думок, мрій. Верлен визначив мелодійність новим засобом вираження поетичного світовідчуття. За допомогою неї поет прагнув відчути духовний ореол особистості.
«Бо наймиліший спів — сп'янілий, Він невиразне й точне сплів.
В нім — любий погляд з-під вуалю, В нім — золоте тремтіння дня Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю».
Поет через відтінки й півтони передає настрої та емоції, порушує усталені межі між різними явищами: «Відтінок лиш єднати може Сурму і флейту, мрію й сон». Для символістської естетики характерне усвідомлення того, що світ має певну мету, до якої прагне інтуїція митця. П. Верлен, відчуваючи потребу в наближенні до всесвітньої «таїни», в останній строфі немовби посилає свій «крилатий» вірш на пошуки загадкової сутності.
| Оригінал (1884) | Переклад М.Рильського | Переклад М.Ореста | Переклад Г.Кочура |
|---|---|---|---|
| À Charles Morice De la musique avant toute chose, Et pour cela préfère l’Impair Plus vague et plus soluble dans l’air, Sans rien en lui qui pèse ou qui pose. Il faut aussi que tu n’ailles point Choisir tes mots sans quelque méprise: Rien de plus cher que la chanson grise Où l’Indécis au Précis se joint. C’est des beaux yeux derrière des voiles, C’est le grand jour tremblant de midi, C’est, par un ciel d’automne attiédi, Le bleu fouillis des claires étoiles! Car nous voulons la Nuance encor, Pas la Couleur, rien que la nuance! Oh ! la nuance seule fiance Le rêve au rêve et la flûte au cor! Fuis du plus loin la Pointe assassine, L’Esprit cruel et le Rire impur, Qui font pleurer les yeux de l’Azur, Et tout cet ail de basse cuisine! Prends l’éloquence et tords-lui son cou! Tu feras bien, en train d’énergie, De rendre un peu la Rime assagie. Si l’on n’y veille, elle ira jusqu’où? Ô qui dira les torts de la Rime? Quel enfant sourd ou quel nègre fou Nous a forgé ce bijou d’un sou Qui sonne creux et faux sous la lime? De la musique encore et toujours! Que ton vers soit la chose envolée Qu’on sent qui fuit d’une âme en allée Vers d’autres cieux à d’autres amours. Que ton vers soit la bonne aventure Éparse au vent crispé du matin Qui va fleurant la menthe et le thym… Et tout le reste est littérature. | Музика— над усі закони! Бери ж із розмірів такий Розчинний, плинний і легкий, Що у повітрі тане й тоне. Слова ти вивіряй щомить: Найбільше знаджують серця нам П’яні пісні, в яких з туманом Ясна зливається блакить. То за вуалем погляд милий, То сонця опівденна гра, То в час, як літо умира, Зірок тремтіння злотокриле. Люби Відтінок і Півтон, Не Фарби, ні! — вони жахають. О, лиш відтінки наближають До флейти — ріг, до мрії — сон. У насміх не вдавайсь лукавий, Цурайся Дотепів гризьких, Бо плачуть небеса від них, — Лихої кухні то приправи. Стару риторику розбий! Гнуздечки не скидай із Рими: Куди тебе вона вестиме, Як догляду не буде їй? О, хто розкаже рим олживість? Глухе дитя чи негр-пияк На дикий підробили смак Брязкальця дутого красивість? Музики щоразу і знов! Нехай летить твій спів крилатий У небесах нових шукати Нову красу, нову любов. Нехай, коли душа похмура, Над нею з вітром лине він, Де м’ята польова і кмин... А інше все — література! | Музики найперше! В Непаристім Тим кохайся неподільно ти, В тому, що без пози й ваготи. В розпускальнішим, в податно млистім. Слів безпомилкових не трудись Добирати, щоб сіяла шата: Сіра пісня над усе багата, В ній Неточне з Точним заплелись. То прекрасні очі під вуалем, Трепет світла, що поймає шир. Немислимі сплети синіх зір В небі, свіжжю осені припалім! Хай Нюанса, неоцінний дар, Понад Кольором горує строгим! Мрію з мрією і флейту з рогом Лиш Нюанси обручає чар! Вбивниці Пуанти леза скриті, Ржавий Дотеп і нечистий Сміх — Їх тікай! Часник потрав низьких Слізьми застилає зір Блакиті! Красномовству шию поламай! Я схвалю відвагу невмолиму — І до ладу доведи ти Риму, Бо замчить на безвість, уважай! Викував її, фальшиву, хто нам? Негр безумний чи глухе дитя? Розкіш копійчана, без пуття, Рима мучить нас порожнім дзвоном. Ще раз музики, всякчас і знов! Хай твій вірш, як камінь з пращі, рине, Віршу лет — від серця, в височини Інших неб, в не знану ще любов. Він пливе, де даль повік не хмура, В леготі тугім — і аромат Розливає чебрецю і м'ят... Щодо решти — то література. | Найперше — музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів — сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім — любий погляд з-під вуалю, В нім — золоте тремтіння дня Й зірок осіння метушня На небі, скутому печаллю. Люби відтінок і півтон, Не барву — барви нам ворожі: Відтінок лиш єднати може Сурму і флейту, мрію й сон. Винищуй дотепи гризькі ті, Той ум жорстокий, ниций сміх, Часник із кухонь тих брудних — Від нього плач в очах блакиті. Хребет риториці скрути Та ще як слід приборкай рими: Коли не стежити за ними, Далеко можуть завести. Хто риму вигадав зрадливу? Дикун чи то глухий хлопчак Скував за шаг цей скарб, що так Під терпугом бряжчить фальшиво? Так музики ж всякчас і знов! Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав — шукати Нову блакить, нову любов, Щоб мчав, де далеч непохмура, Де чари діє вітерець, Де пахне м’ята і чебрець... А решта все — література. |
Новаторство Верлена
Новаторство поета — у наданні слову небаченої раніше музичності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Нова поетика Верлена зумовлюється зовсім новим типом поетичного мислення. Головне для нього — єдність враження від вірша.
Вірш Верлена за естетичним змістом і вишуканою формою став виявом нового «поетичного мистецтва», протиставленого правилам класицизму і раціоналізму. Поль Верлен створював естетичну концепцію нового часу. Художні відкриття сприяли подальшому утвердженню модернізму.
Поет намагається скинути пута традиційного віршування («Хребет риториці скрути Та ще як слід приборкай рими»). Він утверджує поезію внутрішнього бачення і внутрішнього життя. Верлен вважає, що істинне призначення поезії — висловити те, що неможливо висловити в будь-якій інший спосіб. Поет радить брати з віршових розмірів той, який не обтяжує, стримуючи поета, а, навпаки,— «плине», віддзеркалюючи плин людських настроїв і почуттів.
Мелодику вірша Верлен протиставив його смисловій чіткості, його лірика — це поезія натяків і напівтонів. Слово для поета — насамперед музика, а не зміст, воно має вабити в далечінь, на пошуки прекрасного.
Особливості композиції
Вірш умовно поділяється на три частини: Поль Верлен використовує прийом обрамлення. Початок вірша лагідний, ненав'язливий: «музика у слові», вірш «млистий і легкий». У кінці мовиться про «нову блакить, нову любов» та «чари» з очікуванням: щоб «вірш твій завше був крилатий». Центральна частина засуджує канони класицизму, тут наявна розмовна лексика, просторічні вирази: «дотепи гризькі», «ум жорстокий, ниций сміх», «часник із кухонь тих брудних», «хребет риториці скрути». Поет наголошує, що завдання поета — нести естетичне задоволення читачам. Для поезії головне — форма, а не зміст.
Вірш обірваний на півслові: «А решта все — література». В останніх рядках змінено ритм, що підкреслює справжність «поетичного мистецтва».
Художні особливості
Вірш написаний чотирьохстопним ямбом.
Автор використав художні тропи: епітети («наймиліший спів — сп'янілий»; «зірок осіння метушня»); метафори («вірш крилатий»); порівняння («а не тяжить, немов закови»); анафору («Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав — шукати Нову блакить, нову любов. Щоб мчав, де далеч не похмура»).
Українські переклади
- Переклади цієї поезії Верлена українською зробили Максим Рильський, Михайло Орест(Михайло Зеров), Григорій Кочур, Микола Терещенко.
Посилання
- https://vseosvita.ua/library/prezentacia-poeticne-mistectvo-pola-verlena-virsovanij-manifest-simvolizmu-muzicnist-virsa-229495.html [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Презентація «Поетичне мистецтво» Поля Верлена
- Верлен, Поль (2011). Романси без слів: Антологія українських перекладів поезій Поля Верлена. Перекладач: Олена Крушинська (українська та французька) . Київ: Либідь. с. 13—14. ISBN .
Джерела
- Поль Верлен. Лірика / Пер. з французької М. Рильського, М. Лукаша та Г. Кочура. — К.: Дніпро, 1968. — 174 с.
- Підручник Зарубіжна література, 10 клас, Ніколенко О. М., К., Грамота, 2018
- Світова література. Розробки уроків. 10 клас. Столій І. Л., К., Ранок, 2010.
- Ніколенко О. М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя — Х.: Веста, Ранок, 2003
- Діденко Т. М. Поетичне мистецтво — віршовий маніфест символізму// Зарубіжна література в школі, № 22, 2011 р.
- Романси без слів: Антологія українських перекладів Поля Верлена.Упоряд. О. Крушинська ; [гол. ред. С. Головко] - Либідь,2011.-с.403.- ISBN: 978-966-06-0588-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poetichne mistectvo abo Mistectvo poetichne fr Art poetique odin iz najvidomishih virshiv Polya Verlena yakij chasto nazivayut manifestom simvolizmu Virsh napisano u 1874 r i opublikovano u 1882 r uvijshov do zbirki Kolishnye j nedavnye 1884 r Poetichne mistectvofr l art poetiqueZhanrvirshFormavirsh d AvtorPol VerlenMovafrancuzkaNapisanokviten 1874 rokuOpublikovano1882PerekladG Kochur M Orest M Rilskij M TereshenkoIstoriya stvorennyaVirsh Poetichne mistectvo napisanij u kvitni 1874 roku z nagodi dvohsotlittya Poetichnogo mistectva Nikola Bualo Pol Verlen parodiyuvav vidomij tvir teoretika klasicizmu XVII stolittya Na protivagu logichno racionalistichnim principam poeziyi minulogo bula progoloshena neobhidnist stvorennya inshogo stilyu v poetichnomu mistectvi legkogo melodijnogo i chuttyevogo Zaperechuyuchi vimogi Bualo shodo yasnosti ta tochnosti poetichnogo slova Verlen robit akcent na muzikalnosti j radit poetam obirati ne tochni a divni poyednannya obraziv i sliv zaklikayuchi mitciv vijti za mezhu zemnogo Virsh buv opublikovanij u zbirci Kolishnye i nedavnye u 1884 roci j stav manifestom yak simvolistiv tak i impresionistiv Jduchi za Verlenom simvolisti progolosili Get logichnu zarozumilist virsha nehaj zhive zagadkovij zmist zvukiv Zmist virshaU virshi Poetichne mistectvo vidobrazilis estetichni poglyadi Polya Verlena Poet viraziv svoye bachennya prirodi j dushi lyudini Vin vstupaye v polemiku z estetichnimi principami naturalizmu ob yektivizmu ta ritorikoyu predstavnikiv grupi Parnas Golovne dlya poeta intuyitivne piznannya tayemnichogo svitu lyudskih pochuttiv prirodi dumok mrij Verlen viznachiv melodijnist novim zasobom virazhennya poetichnogo svitovidchuttya Za dopomogoyu neyi poet pragnuv vidchuti duhovnij oreol osobistosti Bo najmilishij spiv sp yanilij Vin nevirazne j tochne spliv V nim lyubij poglyad z pid vualyu V nim zolote tremtinnya dnya J zirok osinnya metushnya Na nebi skutomu pechallyu Poet cherez vidtinki j pivtoni peredaye nastroyi ta emociyi porushuye ustaleni mezhi mizh riznimi yavishami Vidtinok lish yednati mozhe Surmu i flejtu mriyu j son Dlya simvolistskoyi estetiki harakterne usvidomlennya togo sho svit maye pevnu metu do yakoyi pragne intuyiciya mitcya P Verlen vidchuvayuchi potrebu v nablizhenni do vsesvitnoyi tayini v ostannij strofi nemovbi posilaye svij krilatij virsh na poshuki zagadkovoyi sutnosti Original 1884 Pereklad M Rilskogo Pereklad M Oresta Pereklad G KochuraA Charles Morice De la musique avant toute chose Et pour cela prefere l Impair Plus vague et plus soluble dans l air Sans rien en lui qui pese ou qui pose Il faut aussi que tu n ailles point Choisir tes mots sans quelque meprise Rien de plus cher que la chanson grise Ou l Indecis au Precis se joint C est des beaux yeux derriere des voiles C est le grand jour tremblant de midi C est par un ciel d automne attiedi Le bleu fouillis des claires etoiles Car nous voulons la Nuance encor Pas la Couleur rien que la nuance Oh la nuance seule fiance Le reve au reve et la flute au cor Fuis du plus loin la Pointe assassine L Esprit cruel et le Rire impur Qui font pleurer les yeux de l Azur Et tout cet ail de basse cuisine Prends l eloquence et tords lui son cou Tu feras bien en train d energie De rendre un peu la Rime assagie Si l on n y veille elle ira jusqu ou O qui dira les torts de la Rime Quel enfant sourd ou quel negre fou Nous a forge ce bijou d un sou Qui sonne creux et faux sous la lime De la musique encore et toujours Que ton vers soit la chose envolee Qu on sent qui fuit d une ame en allee Vers d autres cieux a d autres amours Que ton vers soit la bonne aventure Eparse au vent crispe du matin Qui va fleurant la menthe et le thym Et tout le reste est litterature Muzika nad usi zakoni Beri zh iz rozmiriv takij Rozchinnij plinnij i legkij Sho u povitri tane j tone Slova ti viviryaj shomit Najbilshe znadzhuyut sercya nam P yani pisni v yakih z tumanom Yasna zlivayetsya blakit To za vualem poglyad milij To soncya opivdenna gra To v chas yak lito umira Zirok tremtinnya zlotokrile Lyubi Vidtinok i Pivton Ne Farbi ni voni zhahayut O lish vidtinki nablizhayut Do flejti rig do mriyi son U nasmih ne vdavajs lukavij Curajsya Dotepiv grizkih Bo plachut nebesa vid nih Lihoyi kuhni to pripravi Staru ritoriku rozbij Gnuzdechki ne skidaj iz Rimi Kudi tebe vona vestime Yak doglyadu ne bude yij O hto rozkazhe rim olzhivist Gluhe ditya chi negr piyak Na dikij pidrobili smak Bryazkalcya dutogo krasivist Muziki shorazu i znov Nehaj letit tvij spiv krilatij U nebesah novih shukati Novu krasu novu lyubov Nehaj koli dusha pohmura Nad neyu z vitrom line vin De m yata polova i kmin A inshe vse literatura Muziki najpershe V Neparistim Tim kohajsya nepodilno ti V tomu sho bez pozi j vagoti V rozpuskalnishim v podatno mlistim Sliv bezpomilkovih ne trudis Dobirati shob siyala shata Sira pisnya nad use bagata V nij Netochne z Tochnim zaplelis To prekrasni ochi pid vualem Trepet svitla sho pojmaye shir Nemislimi spleti sinih zir V nebi svizhzhyu oseni pripalim Haj Nyuansa neocinnij dar Ponad Kolorom goruye strogim Mriyu z mriyeyu i flejtu z rogom Lish Nyuansi obruchaye char Vbivnici Puanti leza skriti Rzhavij Dotep i nechistij Smih Yih tikaj Chasnik potrav nizkih Slizmi zastilaye zir Blakiti Krasnomovstvu shiyu polamaj Ya shvalyu vidvagu nevmolimu I do ladu dovedi ti Rimu Bo zamchit na bezvist uvazhaj Vikuvav yiyi falshivu hto nam Negr bezumnij chi gluhe ditya Rozkish kopijchana bez puttya Rima muchit nas porozhnim dzvonom She raz muziki vsyakchas i znov Haj tvij virsh yak kamin z prashi rine Virshu let vid sercya v visochini Inshih neb v ne znanu she lyubov Vin plive de dal povik ne hmura V legoti tugim i aromat Rozlivaye chebrecyu i m yat Shodo reshti to literatura Najpershe muzika u slovi Beri zh iz rozmiriv takij Sho pline mlistij i legkij A ne tyazhit nemov zakovi Ne klopochis doborom sliv Yaki b v ryadku bez vad brinili Bo najmilishij spiv sp yanilij Vin nevirazne j tochne spliv V nim lyubij poglyad z pid vualyu V nim zolote tremtinnya dnya J zirok osinnya metushnya Na nebi skutomu pechallyu Lyubi vidtinok i pivton Ne barvu barvi nam vorozhi Vidtinok lish yednati mozhe Surmu i flejtu mriyu j son Vinishuj dotepi grizki ti Toj um zhorstokij nicij smih Chasnik iz kuhon tih brudnih Vid nogo plach v ochah blakiti Hrebet ritorici skruti Ta she yak slid priborkaj rimi Koli ne stezhiti za nimi Daleko mozhut zavesti Hto rimu vigadav zradlivu Dikun chi to gluhij hlopchak Skuvav za shag cej skarb sho tak Pid terpugom bryazhchit falshivo Tak muziki zh vsyakchas i znov Shob virsh tvij zavshe buv krilatij Shob dushu porivav shukati Novu blakit novu lyubov Shob mchav de dalech nepohmura De chari diye viterec De pahne m yata i chebrec A reshta vse literatura Novatorstvo VerlenaNovatorstvo poeta u nadanni slovu nebachenoyi ranishe muzichnosti ta sugestivnosti u zbagachenni ritmiki virsha Nova poetika Verlena zumovlyuyetsya zovsim novim tipom poetichnogo mislennya Golovne dlya nogo yednist vrazhennya vid virsha Virsh Verlena za estetichnim zmistom i vishukanoyu formoyu stav viyavom novogo poetichnogo mistectva protistavlenogo pravilam klasicizmu i racionalizmu Pol Verlen stvoryuvav estetichnu koncepciyu novogo chasu Hudozhni vidkrittya spriyali podalshomu utverdzhennyu modernizmu Poet namagayetsya skinuti puta tradicijnogo virshuvannya Hrebet ritorici skruti Ta she yak slid priborkaj rimi Vin utverdzhuye poeziyu vnutrishnogo bachennya i vnutrishnogo zhittya Verlen vvazhaye sho istinne priznachennya poeziyi visloviti te sho nemozhlivo visloviti v bud yakij inshij sposib Poet radit brati z virshovih rozmiriv toj yakij ne obtyazhuye strimuyuchi poeta a navpaki pline viddzerkalyuyuchi plin lyudskih nastroyiv i pochuttiv Melodiku virsha Verlen protistaviv jogo smislovij chitkosti jogo lirika ce poeziya natyakiv i napivtoniv Slovo dlya poeta nasampered muzika a ne zmist vono maye vabiti v dalechin na poshuki prekrasnogo Osoblivosti kompoziciyiVirsh umovno podilyayetsya na tri chastini Pol Verlen vikoristovuye prijom obramlennya Pochatok virsha lagidnij nenav yazlivij muzika u slovi virsh mlistij i legkij U kinci movitsya pro novu blakit novu lyubov ta chari z ochikuvannyam shob virsh tvij zavshe buv krilatij Centralna chastina zasudzhuye kanoni klasicizmu tut nayavna rozmovna leksika prostorichni virazi dotepi grizki um zhorstokij nicij smih chasnik iz kuhon tih brudnih hrebet ritorici skruti Poet nagoloshuye sho zavdannya poeta nesti estetichne zadovolennya chitacham Dlya poeziyi golovne forma a ne zmist Virsh obirvanij na pivslovi A reshta vse literatura V ostannih ryadkah zmineno ritm sho pidkreslyuye spravzhnist poetichnogo mistectva Hudozhni osoblivostiVirsh napisanij chotirohstopnim yambom Avtor vikoristav hudozhni tropi epiteti najmilishij spiv sp yanilij zirok osinnya metushnya metafori virsh krilatij porivnyannya a ne tyazhit nemov zakovi anaforu Shob virsh tvij zavshe buv krilatij Shob dushu porivav shukati Novu blakit novu lyubov Shob mchav de dalech ne pohmura Ukrayinski perekladiPerekladi ciyeyi poeziyi Verlena ukrayinskoyu zrobili Maksim Rilskij Mihajlo Orest Mihajlo Zerov Grigorij Kochur Mikola Tereshenko Posilannyahttps vseosvita ua library prezentacia poeticne mistectvo pola verlena virsovanij manifest simvolizmu muzicnist virsa 229495 html 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Prezentaciya Poetichne mistectvo Polya VerlenaVerlen Pol 2011 Romansi bez sliv Antologiya ukrayinskih perekladiv poezij Polya Verlena Perekladach Olena Krushinska ukrayinska ta francuzka Kiyiv Libid s 13 14 ISBN 9789660605886 DzherelaPol Verlen Lirika Per z francuzkoyi M Rilskogo M Lukasha ta G Kochura K Dnipro 1968 174 s Pidruchnik Zarubizhna literatura 10 klas Nikolenko O M K Gramota 2018 Svitova literatura Rozrobki urokiv 10 klas Stolij I L K Ranok 2010 Nikolenko O M Poeziya francuzkogo simvolizmu Sharl Bodler Pol Verlen Artyur Rembo Posibnik dlya vchitelya H Vesta Ranok 2003 Didenko T M Poetichne mistectvo virshovij manifest simvolizmu Zarubizhna literatura v shkoli 22 2011 r Romansi bez sliv Antologiya ukrayinskih perekladiv Polya Verlena Uporyad O Krushinska gol red S Golovko Libid 2011 s 403 ISBN 978 966 06 0588 6