Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поді́л — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Розташоване на р. Лисогорі, за 1 км від центру громади і за 28 км від залізнич. ст. Блотниця. Населення становить 802 осіб. Входить до складу Срібнянської селищної громади.
| село Поділ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Прилуцький район | ||||
| Громада | Срібнянська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1666 | ||||
| Населення | 802 | ||||
| Площа | 2,987 км² | ||||
| Густота населення | 268,5 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 17330 | ||||
| Телефонний код | +380 4639 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°38′22″ пн. ш. 32°54′55″ сх. д. / 50.63944° пн. ш. 32.91528° сх. д.Координати: 50°38′22″ пн. ш. 32°54′55″ сх. д. / 50.63944° пн. ш. 32.91528° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 118 м | ||||
| Водойми | Лисогір | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 17330, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Поділ вул. Гагаріна, 2 | ||||
| Сільський голова | Володимир Іванович Желіба | ||||
| Карта | |||||
  Поділ | |||||
 Поділ | |||||
| Мапа | |||||
Навколо села виникли хутори: Паєти, про які перший раз згадується в 18 ст., Кути[1][./Поділ_(Прилуцький_район)#cite_note-:1-1 [1]][./Поділ_(Прилуцький_район)#cite_note-:1-1 [1]][./Поділ_(Прилуцький_район)#cite_note-:1-1 [1]][./Поділ_(Прилуцький_район)#cite−19 ст. Вони й досі залишаються окремими населеними пунктами. Маленькі хутори: Яцків, Опателенків, Криночки злилися з селом.
Походження назви
Існує декілька версій походження назви села. Перша версія: село розташоване по долині річки, звідси і походить назва. Друга версія: село знаходилося в нижній частині Срібного, а нижня частина будь-якого міста називається Подолом. А як окремий населений пункт село Поділ згадується в 1666 року.
Географія
Територія розміщена на Дніпровсько-Донецькій западині, багатій на нафту і газ. Навколо села багато глини та піску, що використовується як будівельний матеріал. З лісової рослинності, яка в минулому покривала водою територію, залишились невеликі масиви лісу, в основному на схилах ярів та балок. Найпоширеніші широколистяні види дерев і кущів. Переважними породами є дуб, осика, береза, липа, клен, в'яз, дика груша і інші, ростуть і кущі: крушина, ліщина, глід, шипшина, бузок, калина. В заболочених ділянках і низовинах росте вільха, верба, лоза. В трав'янистому покрові росте осока, куцоніжка лісова, тонконіг лісовий, зірочник лісовий, копитняк, фіалка, медунка лікарська, горошок весняний. Ранньою весною з-під сніжного покриву голубіють проліски, ряст. Схили ярів вкриваються різнокольоровими квітами. Луки й болота зайняті рослинністю. Тут здебільшого росте костриця червона, тонконіг, гусячі лапки, дика м'ята, будяки і інші. Знижені ділянки більш заболочені, вкриті осокою, очеретом. На болотах ростуть верби, вільхи, шелюг. З давніх-давен між Срібним та Подолом стоїть, як вічний вартовий, Данчикова гора — ботанічна пам'ятка природи.
Історія
Поблизу села збереглися кургани та поселення епохи бронзи (2-1 тис. до н. е.), ранньослов'янське поселення (3-5 ст).
Вперше згадується 1666. Входив до Срібнянської сотні Прилуцького полку, до Глинського повіту (1782-96), до Прилуцького повіту (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).
Гетьманщина
У 18 ст. перебуває у складі м-ка Срібного.
Імперський період
1859 — 225 дворів , 1447 ж. ; діяла дерев. Миколаївська церква споруджена 1857 замість старої.
У 1861-66 казенні селяни й козаки підпорядковані Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна, а тимчасовозобов'язані селяни — Срібнянському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян.
Найбільше старе знаходження на мапах 1869 рік
1886 −235 дворів селян-власників, які входили до 4-х сільс. громад (Трифанівського, Зельмиця, Депаделя, Данчича), 42 двори селян казенних, 83 двори козаків, 5 дворів міщан та ін., 388 хат, 2043 ж.; дерев, ц-ва, 1-ше початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1886), 2 шинки, 2 крамниці, 2 кузні, 4 вітряки, 2 олійниці, ґуральня, цегельний з-д.
На 1903 р. в селі числилось коло двох тисяч мешканців, Миколаївська церква.
1910 в Подолі (разом з хуторами Поетин, Кути, ) — 420 госп., з них козаків — 106, селян — 291, євреїв — 15, ін. непривілейованих — З, привілейованих — 5, наліч. 2492 ж., у тому числі 12 теслярів, 11 кравців, 12 шевців, 2 столяри, 2 ковалі, 14 ткачів, 6 візників, 67 поденників, 14 займалися інтелігентними та 294 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1996 дес. придатної землі.
Поміщицею П. в документах згадується Ольга Олександрівна Мусін-Пушкіна (1908—1909). В селі: дерев. Миколаївська ц-ва (закрита за часів рад. влади), два земські початкові однокласні училища і школа грамоти; у 1-му училищі навчалося 96 хлопч. і 37 дівчат (1912), у 2-му (засн. 1912) — 26 хлопч. і 17 дівчат.
Визвольні змагання
1917 у селі встановлено владу УНР. У селі водночас вели деструктивну пропаганду агенти російського більшовизму, зокрема Павло Піддубний та Олексій Мостовий. На поч. 1918 село тимчасово окуповано російськими військами Леніна, але вже в березні село звільнили українські підрозділи. В січні 1919 комуністи знову вдерлися до села, грабуючи селян. У серпні 1919 їм на зміну прийшли бандформування генерала Денікіна. Фактично, до 1921 радянської окупаційної влади в селі не було — вона лише формально була присутня у селі.
Перша комуністична присутність
1929 була артіль під назвою " Шлях незаможника ", до якої втягнули 45 господарств. Ініціаторами організації артілі були: Вада Павло Данилович, Бережний Остап Данилович. Першим головою артілі працював Корнета Степан Васильович, а потім довгий час головою був Бережний Остап Данилович. Активними учасниками створення та зміцнення колективного господарства були двадцятип'ятитисячники Штреміль Йосип Іванович, Мостовий Олексій Васильович, Титаренко Михайло Григорович.
Повне завершення колективізації відбулося в 1932 році. Перший ТСОЗ був створений у селі в 1932 році. Тоді ж окупаційна сталінська влада розпочала голодомор — геноцид українського народу, від якого постраждала кожна родина в селі.
1924 початкову церковноприходську школу, яка була утворена 1886 року, перетворили на секцію комуністичної пропаганди. Для дорослого населення почали працювати лікнепи, у яких навчалося 986 осіб. В 1931 році початкова школа поширилася в семирічну, де навчались діти шкільного віку.
У 1925-30 рр. П. — центр сільради. 1925 −486 дворів, 2609 ж.; 1930—459 дворів, 2296 ж., 1996—350 дворов 851 ж.
Голодомор-Геноцид
Хлібозаготівлі, розпочаті у січні 1928 року за розкладкою, досягли свого злочинного апогею у 1932—1933 роках. Комуністи вбили голодом сотні людей. У селян і колгоспників, в одноосібних і колективних господарствах забирали не лише зерно, а й іншу сільськогосподарську продукцію. У спогадах очевидців голоду досить багато фактів, які відтворюють жахливі картини заготівель.
Піддубний Іван у 1933 році працював бригадиром у місцевому колгоспі. Допоміг вижити Павлу Погрібному, котрий вже опух з голоду. Іван Піддубний забрав Павла до себе додому та допоміг прохарчуватися у ці скрушні роки.
Німецька присутність
Село звільнено від сталіністів 14 вересня 1941 року, проте 17 вересня 1943 року до села знову повернулися російські війська. Тяжко жилося населенню. Від совєцької мобілізації порятувалися 62 людини, виїхавши до Німеччини. Офіційні дані свідчать про участь у воєнних діях на різних фронтах 296 чоловік. 196 сталінські генерали довели до смерті. 130 односельцям дали значки із комуністичними пентаграмами.
За два роки німецької присутності нікого в селі не чіпали. Окрім спалених заживо в Срібнянській школі, де загалом катівськи страчено 682 особи серед яких були й подоляни. Мешканка с. Поділ О. Л. Сидоренко так написала про ці події в перші дні після звільнення:
У вікна і двері бандити стріляли,
А голос приречених гордо лунав.
Співали вони: «В Інтернаціоналі
Здобудем людських прав».
Ось полум’я стало здійматися вгору,
Всі стіни покрились кривавим вогнем.
Ніхто з них не плакав в отім тяжкім горі:
— За владу Радянську ми гордо й помрем.
Серед "врятованих" в Німеччині 62ох осіб були й безпосердні виконавці страшних звірств-поліцаі, онуки та правнуки яких й сьогодні прагнуть реваншу. Старостою общини був Трохим Михайлович Бурдай. Жандармерія ліквідувала колишнього голову сільської ради, сталініста Жука Конона.
Друга присутність комуністів
1947 комуністи знову влаштували Голодомор.
В 1960 році до подільського колгоспу приєднався колгосп «ВЛКСМ» села Побочіївка. На час заснування колгосп ім. Кірова налічував 1500 членів. Приклади справжнього трудового героїзму показували свинарки Мостова Настя Миколаївна, Жмака Катерина Захарівна, які домагалися по 20 ділових поросят від кожної свиноматки. За добру роботу вони були нагороджені медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Колгосп імені Кірова має орної землі 2858 га, сіножаті і пасовищ-638 га. Ягідників −3 га. лісів- 106 га. Всього землі 4302 га. В колгоспі вирощують жито, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, просо, цукровий буряк, м'яту, гречку, горох, віку, картоплю, овочеві культури, багаторічні та однорічні трави. Гордістю колгоспу були виноградники. Ще з 1936 року почали вирощувати виноград. З року в рік площа під виноградником поширюється.
Звільнення України від СССР
Після 1991го року поступово йде зменшення кількості населення, через массову трудову міграцію та високий рівень смертності при низькому рівні народжуванності спричиненого різким погіршенням економіки села.
Колгосп розбирають на цеглини та металобрухт, прибутковим та популярном видом бізнесу серед місцевих стаэ продаж молока по ціні в 5 разів нижчою за ринкову перекупам з Прилук.
Ще одим способом існування вимираючого населення э отримання заниженноі кількості грошей від здачі в аренду так названих "паів" (більшість пенсіонерів станом на 2021й рік не розуміють кому належить земля).
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Подільська сільська рада, якій були підпорядковані села Кути і Поетин.
Люди
- — священик УАПЦ, жертва сталінського терору;
- Віктор Кава — український письменник;
- Борис Заєць — народний артист України, Академік Національної Академії циркового мистецтва Росії, професор Української академії театру, кіно і телебачення, Кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня.
- Саник Олег Володимирович (1980—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Посилання
- Погода в селі Поділ [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 364.(рос.)
Джерела
- Поділ і подоляни: історичний портрет українського села / Т. Сидоренко, М. Желіба. — Ніжин: НДУ ім. М.Гоголя, 2016. — 162 с.: іл.
Примітки
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Поділ// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 351
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
 | Це незавершена стаття про Чернігівську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podi l selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Roztashovane na r Lisogori za 1 km vid centru gromadi i za 28 km vid zaliznich st Blotnicya Naselennya stanovit 802 osib Vhodit do skladu Sribnyanskoyi selishnoyi gromadi selo Podil Gerb Podolu Prapor Podolu Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Sribnyanska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1666 Naselennya 802 Plosha 2 987 km Gustota naselennya 268 5 osib km Poshtovij indeks 17330 Telefonnij kod 380 4639 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 38 22 pn sh 32 54 55 sh d 50 63944 pn sh 32 91528 sh d 50 63944 32 91528 Koordinati 50 38 22 pn sh 32 54 55 sh d 50 63944 pn sh 32 91528 sh d 50 63944 32 91528 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi Lisogir Misceva vlada Adresa radi 17330 Chernigivska obl Sribnyanskij r n s Podil vul Gagarina 2 Silskij golova Volodimir Ivanovich Zheliba Karta Podil Podil Mapa Div takozh Podil Navkolo sela vinikli hutori Payeti pro yaki pershij raz zgaduyetsya v 18 st Kuti 1 Podil Priluckij rajon cite note 1 1 1 Podil Priluckij rajon cite note 1 1 1 Podil Priluckij rajon cite note 1 1 1 Podil Priluckij rajon cite 19 st Voni j dosi zalishayutsya okremimi naselenimi punktami Malenki hutori Yackiv Opatelenkiv Krinochki zlilisya z selom Pohodzhennya nazviIsnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi sela Persha versiya selo roztashovane po dolini richki zvidsi i pohodit nazva Druga versiya selo znahodilosya v nizhnij chastini Sribnogo a nizhnya chastina bud yakogo mista nazivayetsya Podolom A yak okremij naselenij punkt selo Podil zgaduyetsya v 1666 roku GeografiyaTeritoriya rozmishena na Dniprovsko Doneckij zapadini bagatij na naftu i gaz Navkolo sela bagato glini ta pisku sho vikoristovuyetsya yak budivelnij material Z lisovoyi roslinnosti yaka v minulomu pokrivala vodoyu teritoriyu zalishilis neveliki masivi lisu v osnovnomu na shilah yariv ta balok Najposhirenishi shirokolistyani vidi derev i kushiv Perevazhnimi porodami ye dub osika bereza lipa klen v yaz dika grusha i inshi rostut i kushi krushina lishina glid shipshina buzok kalina V zabolochenih dilyankah i nizovinah roste vilha verba loza V trav yanistomu pokrovi roste osoka kuconizhka lisova tonkonig lisovij zirochnik lisovij kopitnyak fialka medunka likarska goroshok vesnyanij Rannoyu vesnoyu z pid snizhnogo pokrivu golubiyut proliski ryast Shili yariv vkrivayutsya riznokolorovimi kvitami Luki j bolota zajnyati roslinnistyu Tut zdebilshogo roste kostricya chervona tonkonig gusyachi lapki dika m yata budyaki i inshi Znizheni dilyanki bilsh zabolocheni vkriti osokoyu ocheretom Na bolotah rostut verbi vilhi shelyug Z davnih daven mizh Sribnim ta Podolom stoyit yak vichnij vartovij Danchikova gora botanichna pam yatka prirodi IstoriyaPoblizu sela zbereglisya kurgani ta poselennya epohi bronzi 2 1 tis do n e rannoslov yanske poselennya 3 5 st Vpershe zgaduyetsya 1666 Vhodiv do Sribnyanskoyi sotni Priluckogo polku do Glinskogo povitu 1782 96 do Priluckogo povitu 1797 1923 do Sribnyanskogo r nu Priluckogo okrugu 1923 1930 Getmanshina U 18 st perebuvaye u skladi m ka Sribnogo Dokladnishe Sribne Imperskij period 1859 225 dvoriv 1447 zh diyala derev Mikolayivska cerkva sporudzhena 1857 zamist staroyi U 1861 66 kazenni selyani j kozaki pidporyadkovani Ivankivskomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna a timchasovozobov yazani selyani Sribnyanskomu Volosnomu pravlinnyu timchasovozobov yazanih selyan Najbilshe stare znahodzhennya na mapah 1869 rik 1886 235 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do 4 h sils gromad Trifanivskogo Zelmicya Depadelya Danchicha 42 dvori selyan kazennih 83 dvori kozakiv 5 dvoriv mishan ta in 388 hat 2043 zh derev c va 1 she pochatkove odnoklasne uchilishe zasn 1863 u vidanni zemstva z 1886 2 shinki 2 kramnici 2 kuzni 4 vitryaki 2 olijnici guralnya cegelnij z d Na 1903 r v seli chislilos kolo dvoh tisyach meshkanciv Mikolayivska cerkva 1910 v Podoli razom z hutorami Poetin Kuti 420 gosp z nih kozakiv 106 selyan 291 yevreyiv 15 in neprivilejovanih Z privilejovanih 5 nalich 2492 zh u tomu chisli 12 teslyariv 11 kravciv 12 shevciv 2 stolyari 2 kovali 14 tkachiv 6 viznikiv 67 podennikiv 14 zajmalisya inteligentnimi ta 294 in nezemlerobskimi zanyattyami vse in dorosle nas zajmalosya zemlerobstvom 1996 des pridatnoyi zemli Pomishiceyu P v dokumentah zgaduyetsya Olga Oleksandrivna Musin Pushkina 1908 1909 V seli derev Mikolayivska c va zakrita za chasiv rad vladi dva zemski pochatkovi odnoklasni uchilisha i shkola gramoti u 1 mu uchilishi navchalosya 96 hlopch i 37 divchat 1912 u 2 mu zasn 1912 26 hlopch i 17 divchat Vizvolni zmagannya 1917 u seli vstanovleno vladu UNR U seli vodnochas veli destruktivnu propagandu agenti rosijskogo bilshovizmu zokrema Pavlo Piddubnij ta Oleksij Mostovij Na poch 1918 selo timchasovo okupovano rosijskimi vijskami Lenina ale vzhe v berezni selo zvilnili ukrayinski pidrozdili V sichni 1919 komunisti znovu vderlisya do sela grabuyuchi selyan U serpni 1919 yim na zminu prijshli bandformuvannya generala Denikina Faktichno do 1921 radyanskoyi okupacijnoyi vladi v seli ne bulo vona lishe formalno bula prisutnya u seli Persha komunistichna prisutnist Memorial zagiblim u Drugij svitovij vijni odnoselcyam 1929 bula artil pid nazvoyu Shlyah nezamozhnika do yakoyi vtyagnuli 45 gospodarstv Iniciatorami organizaciyi artili buli Vada Pavlo Danilovich Berezhnij Ostap Danilovich Pershim golovoyu artili pracyuvav Korneta Stepan Vasilovich a potim dovgij chas golovoyu buv Berezhnij Ostap Danilovich Aktivnimi uchasnikami stvorennya ta zmicnennya kolektivnogo gospodarstva buli dvadcyatip yatitisyachniki Shtremil Josip Ivanovich Mostovij Oleksij Vasilovich Titarenko Mihajlo Grigorovich Povne zavershennya kolektivizaciyi vidbulosya v 1932 roci Pershij TSOZ buv stvorenij u seli v 1932 roci Todi zh okupacijna stalinska vlada rozpochala golodomor genocid ukrayinskogo narodu vid yakogo postrazhdala kozhna rodina v seli 1924 pochatkovu cerkovnoprihodsku shkolu yaka bula utvorena 1886 roku peretvorili na sekciyu komunistichnoyi propagandi Dlya doroslogo naselennya pochali pracyuvati liknepi u yakih navchalosya 986 osib V 1931 roci pochatkova shkola poshirilasya v semirichnu de navchalis diti shkilnogo viku U 1925 30 rr P centr silradi 1925 486 dvoriv 2609 zh 1930 459 dvoriv 2296 zh 1996 350 dvorov 851 zh Golodomor Genocid Hlibozagotivli rozpochati u sichni 1928 roku za rozkladkoyu dosyagli svogo zlochinnogo apogeyu u 1932 1933 rokah Komunisti vbili golodom sotni lyudej U selyan i kolgospnikiv v odnoosibnih i kolektivnih gospodarstvah zabirali ne lishe zerno a j inshu silskogospodarsku produkciyu U spogadah ochevidciv golodu dosit bagato faktiv yaki vidtvoryuyut zhahlivi kartini zagotivel Piddubnij Ivan u 1933 roci pracyuvav brigadirom u miscevomu kolgospi Dopomig vizhiti Pavlu Pogribnomu kotrij vzhe opuh z golodu Ivan Piddubnij zabrav Pavla do sebe dodomu ta dopomig proharchuvatisya u ci skrushni roki Nimecka prisutnist Selo zvilneno vid stalinistiv 14 veresnya 1941 roku prote 17 veresnya 1943 roku do sela znovu povernulisya rosijski vijska Tyazhko zhilosya naselennyu Vid sovyeckoyi mobilizaciyi poryatuvalisya 62 lyudini viyihavshi do Nimechchini Oficijni dani svidchat pro uchast u voyennih diyah na riznih frontah 296 cholovik 196 stalinski generali doveli do smerti 130 odnoselcyam dali znachki iz komunistichnimi pentagramami Za dva roki nimeckoyi prisutnosti nikogo v seli ne chipali Okrim spalenih zazhivo v Sribnyanskij shkoli de zagalom kativski stracheno 682 osobi sered yakih buli j podolyani Meshkanka s Podil O L Sidorenko tak napisala pro ci podiyi v pershi dni pislya zvilnennya U vikna i dveri banditi strilyali A golos prirechenih gordo lunav Spivali voni V Internacionali Zdobudem lyudskih prav Os polum ya stalo zdijmatisya vgoru Vsi stini pokrilis krivavim vognem Nihto z nih ne plakav v otim tyazhkim gori Za vladu Radyansku mi gordo j pomrem Sered vryatovanih v Nimechchini 62oh osib buli j bezposerdni vikonavci strashnih zvirstv policai onuki ta pravnuki yakih j sogodni pragnut revanshu Starostoyu obshini buv Trohim Mihajlovich Burdaj Zhandarmeriya likviduvala kolishnogo golovu silskoyi radi stalinista Zhuka Konona Druga prisutnist komunistiv 1947 komunisti znovu vlashtuvali Golodomor V 1960 roci do podilskogo kolgospu priyednavsya kolgosp VLKSM sela Pobochiyivka Na chas zasnuvannya kolgosp im Kirova nalichuvav 1500 chleniv Prikladi spravzhnogo trudovogo geroyizmu pokazuvali svinarki Mostova Nastya Mikolayivna Zhmaka Katerina Zaharivna yaki domagalisya po 20 dilovih porosyat vid kozhnoyi svinomatki Za dobru robotu voni buli nagorodzheni medalyami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki Kolgosp imeni Kirova maye ornoyi zemli 2858 ga sinozhati i pasovish 638 ga Yagidnikiv 3 ga lisiv 106 ga Vsogo zemli 4302 ga V kolgospi viroshuyut zhito pshenicyu kukurudzu yachmin proso cukrovij buryak m yatu grechku goroh viku kartoplyu ovochevi kulturi bagatorichni ta odnorichni travi Gordistyu kolgospu buli vinogradniki She z 1936 roku pochali viroshuvati vinograd Z roku v rik plosha pid vinogradnikom poshiryuyetsya Zvilnennya Ukrayini vid SSSRPislya 1991go roku postupovo jde zmenshennya kilkosti naselennya cherez massovu trudovu migraciyu ta visokij riven smertnosti pri nizkomu rivni narodzhuvannosti sprichinenogo rizkim pogirshennyam ekonomiki sela Kolgosp rozbirayut na ceglini ta metalobruht pributkovim ta populyarnom vidom biznesu sered miscevih stae prodazh moloka po cini v 5 raziv nizhchoyu za rinkovu perekupam z Priluk She odim sposobom isnuvannya vimirayuchogo naselennya e otrimannya zanizhennoi kilkosti groshej vid zdachi v arendu tak nazvanih paiv bilshist pensioneriv stanom na 2021j rik ne rozumiyut komu nalezhit zemlya Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Podilska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Kuti i Poetin Lyudi svyashenik UAPC zhertva stalinskogo teroru Viktor Kava ukrayinskij pismennik Boris Zayec narodnij artist Ukrayini Akademik Nacionalnoyi Akademiyi cirkovogo mistectva Rosiyi profesor Ukrayinskoyi akademiyi teatru kino i telebachennya Kavaler ordena Yaroslava Mudrogo V stupenya Sanik Oleg Volodimirovich 1980 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PosilannyaPogoda v seli Podil 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Polnoe geograficheskoe opisanie nashego Otechestva Tom VIII Malorossiya S Peterburg 1903 S 364 ros DzherelaPodil i podolyani istorichnij portret ukrayinskogo sela T Sidorenko M Zheliba Nizhin NDU im M Gogolya 2016 162 s il PrimitkiInfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 28 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Podil Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 S 351 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 18 listopada 2017 Ce nezavershena stattya pro Chernigivsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi