Сурен Амбарцумович Погося́н (вірм. Սուրեն Պողոսյան; 23 грудня 1908, — 21 листопада 1988, Єреван) — радянський вчений в галузі генетики і селекції сільськогосподарських культур, зокрема виноградної лози. Доктор сільськогосподарських наук з 1954 року, професор з 1963 року, член-кореспондент ВАСГНІЛ з 1956 року, член-кореспондент з 1968 року.
Сурен Амбарцумович Погосян | |
---|---|
вірм. Սուրեն Պողոսյան | |
Народився | 23 грудня 1908[1] d, Вірменія[1] |
Помер | 21 листопада 1988 (79 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Діяльність | біолог, виноградар, селекціонер |
Alma mater | Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1931) |
Галузь | генетика і селекція сільськогосподарських культур |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук[1] (1954) |
Членство | d[1] |
Війна | німецько-радянська війна |
Брати, сестри | d |
Діти | Погосян Карен Суренович |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 грудня 1908 року в селі (тепер марз Тавуш, Вірменія). 1931 року закінчив Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва. У 1931—1936 роках працював старшим агрономом в радгоспах Держрадгосптресту. У 1936—1938 роках навчався в аспірантурі. З 1936 ро 1938 рік — старший науковий співробітник, а з 1939 по 1941 рік завідувач сектору генетики рослин Вірменського філії Біологічного інституту АН СРСР. З 1941 по 1944 рік брав участь у Другій світовій війні. У 1944—1948 роках завідувач сектору приватної генетики рослин , у 1948—1953 роках завідувач, з 1953 року старший науковий співробітник сектору селекції винограду . У 1953—1988 роках завідувач відділу селекції винограду і ампелографії Науково-дослідного інституту виноградарства, виноробства та плодівництва Міністерства сільського господарства Вірменської РСР. У 1962—1982 роках — голова секції виноградарства Відділення рослинництва і селекції ВАСГНІЛ.
Помер в Єревані 21 листопада 1988 року.
Наукова діяльність
Наукові дослідження присвячені генетиці і селекції пшениці, томату і виноградної лози. Засновник наукової селекції виноградної лози в Вірменії. На багатому створеному ним селекційному фонді розробив принципи підбору батьківських пар в селекції столового винограду на крупноягідність, транспортабельність, високу живильну цінність, а на високу цукристість і інтенсивне забарвлення ягід, встановив комбінаційну здатність сортів, які забезпечують найбільшу ефективність у вирішенні селекційних завдань.
Розробив новий підхід до підбору пар в селекції на морозостійкість при міжвидовій гібридизації і всередині виду Vitis vinifera. Вченим особисто і в співавторстві виведені 31 сорт столового і 69 сортів технічного винограду, в тому числі 32 — морозостійких, що витримують температури до -26 -30 °С. Із загальної кількості нових сортів 22 районовані і впроваджені у Вірменській РСР, 2 — в Одеській області УРСР і Чуйської долині Киргизької РСР. Автор 2-х монографій, понад 220 наукових статей і 22 винаходів. Під його керівництвом і при його участі складені і видані 2-й і 3-й томи «Ампелографії Вірменської РСР». Серед робіт:
- О природе семенных растений стародавних сортов корнесобственного винограда и их гибридов / Ин-т виноградарства и виноделия АН Арм, ССР. — Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1955. — 200 с;
- Европейские сорта винограда как исходный материал для селекции на морозостойкость // Докл. ВАСХНИЛ. 1965. № 9. С. 9–13;
- Гетерозис винограда по содержанию сахаров и красящих веществ в ягодах / співавтори: Г. А. Мелян, М. В. Мелконян // Вестн. с.-х. науки. 1977. № 6. C. 106—112.
- Селекция столовых и технических сортов винограда / співавтор: С. С. Хачатрян. — Ереван: Айастан, 1983. — 199 c.
- О научных основах селекции столового винограда / співавтор: С. С. Хачатрян // Новое в развитии виноградарства АрмССР в свете задач Прод. прогр. Ереван, 1987. С. 13-20.
Відзнаки
- (з 1961 року);
- нагороджений:
- орденами Леніна (1966), Вітчизняної війни II ступеня (20 жовтня 1987);
- 3 медалями СРСР;
- ;
- (1984).
Примітки
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 9 — Т. 9. — С. 372.
- Энциклопедии, словари, справочники(рос.)
- Память народа(рос.)
Література
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suren Ambarcumovich Pogosya n virm Սուրեն Պողոսյան 23 grudnya 1908 21 listopada 1988 Yerevan radyanskij vchenij v galuzi genetiki i selekciyi silskogospodarskih kultur zokrema vinogradnoyi lozi Doktor silskogospodarskih nauk z 1954 roku profesor z 1963 roku chlen korespondent VASGNIL z 1956 roku chlen korespondent z 1968 roku Suren Ambarcumovich Pogosyanvirm Սուրեն ՊողոսյանNarodivsya23 grudnya 1908 1908 12 23 1 d Virmeniya 1 Pomer21 listopada 1988 1988 11 21 79 rokiv Yerevan Virmenska RSR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 1 Diyalnistbiolog vinogradar selekcionerAlma materMoskovska silskogospodarska akademiya imeni K A Timiryazyeva 1931 Galuzgenetika i selekciya silskogospodarskih kulturVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih nauk 1 1954 Chlenstvod 1 Vijnanimecko radyanska vijnaBrati sestridDitiPogosyan Karen SurenovichNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pogosyan BiografiyaNarodivsya 23 grudnya 1908 roku v seli teper marz Tavush Virmeniya 1931 roku zakinchiv Moskovsku silskogospodarsku akademiyu imeni K A Timiryazyeva U 1931 1936 rokah pracyuvav starshim agronomom v radgospah Derzhradgosptrestu U 1936 1938 rokah navchavsya v aspiranturi Z 1936 ro 1938 rik starshij naukovij spivrobitnik a z 1939 po 1941 rik zaviduvach sektoru genetiki roslin Virmenskogo filiyi Biologichnogo institutu AN SRSR Z 1941 po 1944 rik brav uchast u Drugij svitovij vijni U 1944 1948 rokah zaviduvach sektoru privatnoyi genetiki roslin u 1948 1953 rokah zaviduvach z 1953 roku starshij naukovij spivrobitnik sektoru selekciyi vinogradu U 1953 1988 rokah zaviduvach viddilu selekciyi vinogradu i ampelografiyi Naukovo doslidnogo institutu vinogradarstva vinorobstva ta plodivnictva Ministerstva silskogo gospodarstva Virmenskoyi RSR U 1962 1982 rokah golova sekciyi vinogradarstva Viddilennya roslinnictva i selekciyi VASGNIL Pomer v Yerevani 21 listopada 1988 roku Naukova diyalnistNaukovi doslidzhennya prisvyacheni genetici i selekciyi pshenici tomatu i vinogradnoyi lozi Zasnovnik naukovoyi selekciyi vinogradnoyi lozi v Virmeniyi Na bagatomu stvorenomu nim selekcijnomu fondi rozrobiv principi pidboru batkivskih par v selekciyi stolovogo vinogradu na krupnoyagidnist transportabelnist visoku zhivilnu cinnist a na visoku cukristist i intensivne zabarvlennya yagid vstanoviv kombinacijnu zdatnist sortiv yaki zabezpechuyut najbilshu efektivnist u virishenni selekcijnih zavdan Rozrobiv novij pidhid do pidboru par v selekciyi na morozostijkist pri mizhvidovij gibridizaciyi i vseredini vidu Vitis vinifera Vchenim osobisto i v spivavtorstvi vivedeni 31 sort stolovogo i 69 sortiv tehnichnogo vinogradu v tomu chisli 32 morozostijkih sho vitrimuyut temperaturi do 26 30 S Iz zagalnoyi kilkosti novih sortiv 22 rajonovani i vprovadzheni u Virmenskij RSR 2 v Odeskij oblasti URSR i Chujskoyi dolini Kirgizkoyi RSR Avtor 2 h monografij ponad 220 naukovih statej i 22 vinahodiv Pid jogo kerivnictvom i pri jogo uchasti skladeni i vidani 2 j i 3 j tomi Ampelografiyi Virmenskoyi RSR Sered robit O prirode semennyh rastenij starodavnih sortov kornesobstvennogo vinograda i ih gibridov In t vinogradarstva i vinodeliya AN Arm SSR Erevan Izd vo AN Arm SSR 1955 200 s Evropejskie sorta vinograda kak ishodnyj material dlya selekcii na morozostojkost Dokl VASHNIL 1965 9 S 9 13 Geterozis vinograda po soderzhaniyu saharov i krasyashih veshestv v yagodah spivavtori G A Melyan M V Melkonyan Vestn s h nauki 1977 6 C 106 112 Selekciya stolovyh i tehnicheskih sortov vinograda spivavtor S S Hachatryan Erevan Ajastan 1983 199 c O nauchnyh osnovah selekcii stolovogo vinograda spivavtor S S Hachatryan Novoe v razvitii vinogradarstva ArmSSR v svete zadach Prod progr Erevan 1987 S 13 20 VidznakiMemorialna doshka v Yerevani z 1961 roku nagorodzhenij ordenami Lenina 1966 Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 20 zhovtnya 1987 3 medalyami SRSR 1984 PrimitkiArmenian Soviet Encyclopedia vol 9 T 9 S 372 d Track Q124737636d Track Q2657718 Enciklopedii slovari spravochniki ros Pamyat naroda ros LiteraturaEnciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros