Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Погане насіння» (англ. The Bad Seed) — американський чорно-білий кінофільм 1956 року у жанрі психологічного трилеру, знятий режисером Мервіном Лероєм за однойменною п'єсою Максвела Андерсона, в свою чергу заснованій на однойменному романі (1954) Вільяма Марча. У головних ролях Ненсі Келлі та Патті Маккормак. Прем'єра відбулася 12 вересня 1956 року.
| Погане насіння | |
|---|---|
| англ. The Bad Seed | |
| Жанри | драма, трилер, нуар, фільм жахів |
| Режисер | Мервін Лерой |
| Продюсер | Мервін Лерой |
| Сценарист | Максвел Андерсон і d |
| На основі | d і d |
| У головних ролях | Ненсі Келлі, Патті Маккормак |
| Оператор | d |
| Композитор | d |
| Художник | d |
| Кінокомпанія | Warner Brothers і Warner Bros. Pictures[d] |
| Дистриб'ютор | Warner Brothers і Netflix |
| Тривалість | 117 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1956 |
| Кошторис | 1 000 000 $ |
| IMDb | ID 0048977 |
Сюжет
Чоловік Крістін Пенмарк, полковник Кеннет Пенмарк від'їжджає з дому на кілька днів у службових справах. Того ж дня у їхньої 8-річної дочки Роди проходить у школі пікнік. Рода дуже збуджена, бо нещодавно у неї в школі проходив конкурс чистописання, на якому вона посіла друге місце, а медаль переможця дісталася її однокласнику Клоду Дейглу, і Рода вважає це несправедливим. Відвівши Роду на пікнік, який проходить на березі озера, Крістін йде додому й пізніше дізнається, що в озері в цей день потонула дитина — Клод Дейгл. Крістін хвилюється, що Рода, можливо, травмована його смертю, але коли Рода повертається додому, з подивом виявляє, що та поводиться напрочуд спокійно для дитини, яка бачила труп (вона розповідає матері, що була присутня у той момент, коли тіло хлопчика витягали на берег). Після похорону до них додому приходить вчителька Роди Клаудія Ферн, яка повідомляє Крістін, що Роду виключно зі школи через дивні підозри: по перше, Рода того дня кілька разів кидалася на Клода з кулаками і вимагала віддати їй медаль, а по друге, тіло хлопчика було знайдено біля причалу і сторож бачив, як незадовго до цього звідти йшла дівчинка у сукні і з косичками (а Рода, на відміну від однокласниць, носить сукенки, а не джинси). Потім у дім до Пенмарків приходить мати хлопчика Гортензія Дейгл, яка, будучи з горя п'яною, повідомляє, що на голові та руках хлопчика були дивні синці у формі півмісяця і що у нього на сорочці була наколота та сама медаль за конкурс, але коли тіло витягли з води, медалі на ньому вже не було. Крістін не вірить їй, вважаючи, що у місіс Дейгл від алкоголю разігралась уява.
Трохи пізніше Крістін знаходить у Роди в столі ту саму медаль і вимагає пояснень. Рода говорить, що Клод віддав їй медаль у день смерті як плату за програне парі. Але Крістін починає підозрювати, що Рода так залякала хлопчика, що він оступився й упав у воду. Рода підтверджує і це, але Крістін невдоволена цією відповіддю й пізніше ловить Роду за тим, що вона намагається винести з дому свої туфлі. При цьому Крістін помічає набойки на підборах туфель, зроблені у формі півмісяця, а саме таку форму мали синці на тілі хлопчика. Вона знову вимагає від дочки зізнання і тоді Рода розповідає, що вона просто хотіла змусити Клода віддати їй медаль, але той відмовився і тоді Рода, у нападі люті, вдарила його туфлею, після чого Клод віддав медаль, але пригрозив, що все розповість про неї, й тоді вона, злякавшись, вдарила його ще кілька разів та зіштовхнула в воду. Тепер вона хоче викинути туфлі до сміттєспалювача, тому що на них лишилася кров. Коли Рода збирається йти, Крістін раптом питає її про те, що сталося з їхньою домовласницею місіс Пост, у якої вони жили в Вічиті, Канзас, і з'їхали, коли та померла, впавши з пожежної драбини з третього поверху. Тоді виникли підозри, що до цього була причетна дівчинка, але їх було відкинуто, тому що Рода «лише дитина». Однак у місіс Пост була скляна кулька з рибкою всередині, яка дуже подобалася Роді й тепер стоїть у неї на столі. Рода розповідає, що вона того дня стояла з нею на сходах і жінка впала, тому що Рода підсковзнулася й навалилася на неї; місіс Пост так любила Роду, що пообіцяла їй заповісти після смерті кульку з рибкою, але Рода не могла чекати й «пришвидшила процес». Наступного дня Лерой знаходить туфельки Роди у сміттєспалювачі і, зробивши деякі висновки, розуміє, що це вона вбила хлопчика. Скоріше від страху, чим навмисно, Рода підпалює його матрац, на якому він спить у підвалі. Всі вважають смерть Лероя нещасним випадком, бо він міг заснути з непогашеною сигаретою. І лише Крістін знає правду й тому перебуває у паніці: Рода її дочка, і якою б жорстокою та не була, вона не віддасть її поліції.
Одночасно Крістін згадує, що протягом усього життя вона підозрювала, що її батьки їй не рідні. Підозра посилюється, коли їхня домовласниця, затята фрейдистка Моніка Брідлав приводить до них додому кримінального репортера Реджинальда Таскера, від якого Крістін дізнається, що деякі вбивці починали вбивати ще у дитячому віці, а діті-вбивці взагалі можуть бути такими через погану спадковість, а не через асоціальні умови життя, як багато хто вважає. Як приклад він наводить історію Бессі Денкер — вродливої чарівної жінки, яка труїла людей, ніколи не використовуючи одну отруту двічі. Вона тричі поставала перед судом, але її чарівність змушувала судей повірити у її невинуватість, в результаті чого Денкер, імовірно, втекла до Австралії під іншим ім'ям. Таскер пояснює, що поведінка Денкер могла бути результатом поганої спадковості: її батько страждав нападами немотивованої люті. Крістін тоді кличе до себе свого батька, письменника Річарда Браво, який до війни також працював кримінальним репортером. Вона розповідає йому, що їй часто сниться один й той самий сон: їй два роки, вона живе на фермі з братом і матір'ю, дуже вродливою жінкою. Потім Крістін згадує, що мати вбила брата й кудись пішла, а Крістін вибралася з будинку і сховалася в кущах. Коли мати повернулась, то почала кликати її по імені, й тут Крістін розуміє: вона Інгольд Денкер — дочка Бессі Денкер. Батько зізнається: Бессі Денкер тоді втекла, а він, будучи репортером, коли прибув на місце, знайшов дівчинку у сусідів й вони з дружиною вирішили вдочерити її. Крістін, остаточно зрозумівши причину поведінки Роди й те, що вона буде вбивати кожного, хто посягне на її таємницю або буде мати цікаву для неї річ, знаходить єдине, як їй здається, правильне рішення: ввечері перед сном вона говорить, що викинула злополучну медаль в озеро з причалу поряд з тим місцем, де проходив пікнік, після чого обманом змушує Роду прийняти велику дозу снодійного, а коли дівчинка засинає, приставляє до своєї голови пістолет і натискає на гачок. Та у неї здригається рука, через те постріл фактично не задів її, й пізніше обидві були вчасно госпіталізовані. Вночі Рода під дощем йде на той самий причал на озері, щоб дістати медаль. Вона опускає у воду сачок і в цей момент в дерев'яний причал вдаряє блискавка і він спалахує разом з Родою.
У ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Ненсі Келлі | Крістін Пенмарк |
| Патті Маккормак | Рода Пенмарк |
| Евелін Варден | Моніка Брідлав |
| Генрі Джонс | Лерой Джессоп |
| Айлін Гекарт | Гортензія Дейгл |
| Вільям Гоппер | полковник Кеннет Пенмарк |
| Пол Фікс | Річард Браво |
| Гедж Кларк | Реджинальд Таскер |
| Джесс Вайт | Ейморі Веджес |
| Джоан Кройдон | Клаудія Ферн |
| Френк Кеді | Генрі Дейгл |
Нагороди та номінації
Оскар (1956)
- Номінація на найкращу акторку (Ненсі Келлі).
- Номінація на найкращу акторку другого плану (Патті Маккормак).
- Номінація на найкращу акторку другого плану (Айлін Гекарт).
- Номінація на найкращу операторську роботу (у чорно-білому кольорі) (Гарольд Россон).
Золотий глобус (1956)
- Найкраща акторка другого плану (Айлін Гекарт).
- Номінація на найкращу акторку другого плану (Патті Маккормак).
Історія створення
Оригінальний роман Вільяма Марча було опубліковано 8 квітня 1954 року, усього за місяць до смерті автора — 15 травня. Смерть Марча деякою мірою навіть посприяла критичному та комерційному успіху романа (1955 року йому була присуджена Національна книжкова премія). Того ж року, 8 грудня, на бродвейській сцені Театру Річарда Роджерса, який тоді називався просто Театр на 46-й вулиці (англ. 46th Street Theatre), відбулася прем'єра однойменної п'єси Максвела Андерсона, створеної на основі книги, за участю Ненсі Келлі (за роль Крістін вона отримала премію Тоні як найкраща акторка у п'єсі), Патті Маккормак, Генрі Джонса та Айлін Гекарт. П'ять місяців по тому постановка перемістилася до Театру Юджина О'Ніла, де зійшла зі сцени 27 вересня 1955 року. Усього п'єса витримала 334 вистави.
Спочатку постановку фільма запропонували Альфреду Гічкоку, але той відмовився. Обраний режисером Мервін Лерой так надихнувся переглядом п'єси, що вирішив задіяти у фільмі майже увесь акторський склад постановки. Тим не менш, студією Warner Bros. розглядалися кандидатури інших акторів: Розалінд Расселл пробувалась на роль Крістін, а Бетті Девіс виказувала бажання зіграти її.
П'єса, як і роман, має інший фінал: спроба самогубства Крістін виявляється вдалою, але сусід, почувши постріл, встигає доправити Роду до лікарні, де її рятують й, таким чином, Рода лишається жива. Кодекс Гейза не дозволяв зняти такий фінал, тому його було змінено. Згідно «Лос-Анджелес Таймс» за листопад 1955 року, було створено цілих три варіанти фіналу сценарію, який тримався у строгому секреті, а останні п'ять сторінок стали доступні акторам безпосередньо перед самою зйомкою.
Персонаж Бессі Денкер, хоча вона не бере участі у дії ні в романі, ні в п'єсі, ні в фільмі, був заснований на серійній вбивці Белль Ганнесс. У фільмі та п'єсі вона на момент дії жива і, ймовірно, мешкає в Австралії. У романі її страчено на электричному стільці, причому сам процес страти був заснований на страті іншої вбивці, Рут Снайдер.
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogane nasinnya angl The Bad Seed amerikanskij chorno bilij kinofilm 1956 roku u zhanri psihologichnogo trileru znyatij rezhiserom Mervinom Leroyem za odnojmennoyu p yesoyu Maksvela Andersona v svoyu chergu zasnovanij na odnojmennomu romani 1954 Vilyama Marcha U golovnih rolyah Nensi Kelli ta Patti Makkormak Prem yera vidbulasya 12 veresnya 1956 roku Pogane nasinnyaangl The Bad SeedZhanridrama triler nuar film zhahivRezhiserMervin LerojProdyuserMervin LerojScenaristMaksvel Anderson i dNa osnovid i dU golovnih rolyahNensi Kelli Patti MakkormakOperatordKompozitordHudozhnikdKinokompaniyaWarner Brothers i Warner Bros Pictures d Distrib yutorWarner Brothers i NetflixTrivalist117 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1956Koshtoris1 000 000 IMDbID 0048977SyuzhetCholovik Kristin Penmark polkovnik Kennet Penmark vid yizhdzhaye z domu na kilka dniv u sluzhbovih spravah Togo zh dnya u yihnoyi 8 richnoyi dochki Rodi prohodit u shkoli piknik Roda duzhe zbudzhena bo neshodavno u neyi v shkoli prohodiv konkurs chistopisannya na yakomu vona posila druge misce a medal peremozhcya distalasya yiyi odnoklasniku Klodu Dejglu i Roda vvazhaye ce nespravedlivim Vidvivshi Rodu na piknik yakij prohodit na berezi ozera Kristin jde dodomu j piznishe diznayetsya sho v ozeri v cej den potonula ditina Klod Dejgl Kristin hvilyuyetsya sho Roda mozhlivo travmovana jogo smertyu ale koli Roda povertayetsya dodomu z podivom viyavlyaye sho ta povoditsya naprochud spokijno dlya ditini yaka bachila trup vona rozpovidaye materi sho bula prisutnya u toj moment koli tilo hlopchika vityagali na bereg Pislya pohoronu do nih dodomu prihodit vchitelka Rodi Klaudiya Fern yaka povidomlyaye Kristin sho Rodu viklyuchno zi shkoli cherez divni pidozri po pershe Roda togo dnya kilka raziv kidalasya na Kloda z kulakami i vimagala viddati yij medal a po druge tilo hlopchika bulo znajdeno bilya prichalu i storozh bachiv yak nezadovgo do cogo zvidti jshla divchinka u sukni i z kosichkami a Roda na vidminu vid odnoklasnic nosit sukenki a ne dzhinsi Potim u dim do Penmarkiv prihodit mati hlopchika Gortenziya Dejgl yaka buduchi z gorya p yanoyu povidomlyaye sho na golovi ta rukah hlopchika buli divni sinci u formi pivmisyacya i sho u nogo na sorochci bula nakolota ta sama medal za konkurs ale koli tilo vityagli z vodi medali na nomu vzhe ne bulo Kristin ne virit yij vvazhayuchi sho u misis Dejgl vid alkogolyu razigralas uyava Trohi piznishe Kristin znahodit u Rodi v stoli tu samu medal i vimagaye poyasnen Roda govorit sho Klod viddav yij medal u den smerti yak platu za prograne pari Ale Kristin pochinaye pidozryuvati sho Roda tak zalyakala hlopchika sho vin ostupivsya j upav u vodu Roda pidtverdzhuye i ce ale Kristin nevdovolena ciyeyu vidpoviddyu j piznishe lovit Rodu za tim sho vona namagayetsya vinesti z domu svoyi tufli Pri comu Kristin pomichaye nabojki na pidborah tufel zrobleni u formi pivmisyacya a same taku formu mali sinci na tili hlopchika Vona znovu vimagaye vid dochki ziznannya i todi Roda rozpovidaye sho vona prosto hotila zmusiti Kloda viddati yij medal ale toj vidmovivsya i todi Roda u napadi lyuti vdarila jogo tufleyu pislya chogo Klod viddav medal ale prigroziv sho vse rozpovist pro neyi j todi vona zlyakavshis vdarila jogo she kilka raziv ta zishtovhnula v vodu Teper vona hoche vikinuti tufli do smittyespalyuvacha tomu sho na nih lishilasya krov Koli Roda zbirayetsya jti Kristin raptom pitaye yiyi pro te sho stalosya z yihnoyu domovlasniceyu misis Post u yakoyi voni zhili v Vichiti Kanzas i z yihali koli ta pomerla vpavshi z pozhezhnoyi drabini z tretogo poverhu Todi vinikli pidozri sho do cogo bula prichetna divchinka ale yih bulo vidkinuto tomu sho Roda lishe ditina Odnak u misis Post bula sklyana kulka z ribkoyu vseredini yaka duzhe podobalasya Rodi j teper stoyit u neyi na stoli Roda rozpovidaye sho vona togo dnya stoyala z neyu na shodah i zhinka vpala tomu sho Roda pidskovznulasya j navalilasya na neyi misis Post tak lyubila Rodu sho poobicyala yij zapovisti pislya smerti kulku z ribkoyu ale Roda ne mogla chekati j prishvidshila proces Nastupnogo dnya Leroj znahodit tufelki Rodi u smittyespalyuvachi i zrobivshi deyaki visnovki rozumiye sho ce vona vbila hlopchika Skorishe vid strahu chim navmisno Roda pidpalyuye jogo matrac na yakomu vin spit u pidvali Vsi vvazhayut smert Leroya neshasnim vipadkom bo vin mig zasnuti z nepogashenoyu sigaretoyu I lishe Kristin znaye pravdu j tomu perebuvaye u panici Roda yiyi dochka i yakoyu b zhorstokoyu ta ne bula vona ne viddast yiyi policiyi Odnochasno Kristin zgaduye sho protyagom usogo zhittya vona pidozryuvala sho yiyi batki yij ne ridni Pidozra posilyuyetsya koli yihnya domovlasnicya zatyata frejdistka Monika Bridlav privodit do nih dodomu kriminalnogo reportera Redzhinalda Taskera vid yakogo Kristin diznayetsya sho deyaki vbivci pochinali vbivati she u dityachomu vici a diti vbivci vzagali mozhut buti takimi cherez poganu spadkovist a ne cherez asocialni umovi zhittya yak bagato hto vvazhaye Yak priklad vin navodit istoriyu Bessi Denker vrodlivoyi charivnoyi zhinki yaka truyila lyudej nikoli ne vikoristovuyuchi odnu otrutu dvichi Vona trichi postavala pered sudom ale yiyi charivnist zmushuvala sudej poviriti u yiyi nevinuvatist v rezultati chogo Denker imovirno vtekla do Avstraliyi pid inshim im yam Tasker poyasnyuye sho povedinka Denker mogla buti rezultatom poganoyi spadkovosti yiyi batko strazhdav napadami nemotivovanoyi lyuti Kristin todi kliche do sebe svogo batka pismennika Richarda Bravo yakij do vijni takozh pracyuvav kriminalnim reporterom Vona rozpovidaye jomu sho yij chasto snitsya odin j toj samij son yij dva roki vona zhive na fermi z bratom i matir yu duzhe vrodlivoyu zhinkoyu Potim Kristin zgaduye sho mati vbila brata j kudis pishla a Kristin vibralasya z budinku i shovalasya v kushah Koli mati povernulas to pochala klikati yiyi po imeni j tut Kristin rozumiye vona Ingold Denker dochka Bessi Denker Batko ziznayetsya Bessi Denker todi vtekla a vin buduchi reporterom koli pribuv na misce znajshov divchinku u susidiv j voni z druzhinoyu virishili vdocheriti yiyi Kristin ostatochno zrozumivshi prichinu povedinki Rodi j te sho vona bude vbivati kozhnogo hto posyagne na yiyi tayemnicyu abo bude mati cikavu dlya neyi rich znahodit yedine yak yij zdayetsya pravilne rishennya vvecheri pered snom vona govorit sho vikinula zlopoluchnu medal v ozero z prichalu poryad z tim miscem de prohodiv piknik pislya chogo obmanom zmushuye Rodu prijnyati veliku dozu snodijnogo a koli divchinka zasinaye pristavlyaye do svoyeyi golovi pistolet i natiskaye na gachok Ta u neyi zdrigayetsya ruka cherez te postril faktichno ne zadiv yiyi j piznishe obidvi buli vchasno gospitalizovani Vnochi Roda pid doshem jde na toj samij prichal na ozeri shob distati medal Vona opuskaye u vodu sachok i v cej moment v derev yanij prichal vdaryaye bliskavka i vin spalahuye razom z Rodoyu U rolyahAktor Rol Nensi Kelli Kristin Penmark Kristin Penmark Patti Makkormak Roda Penmark Roda Penmark Evelin Varden Monika Bridlav Monika Bridlav Genri Dzhons Leroj Dzhessop Leroj Dzhessop Ajlin Gekart Gortenziya Dejgl Gortenziya Dejgl Vilyam Gopper polkovnik Kennet Penmark polkovnik Kennet Penmark Pol Fiks Richard Bravo Richard Bravo Gedzh Klark Redzhinald Tasker Redzhinald Tasker Dzhess Vajt Ejmori Vedzhes Ejmori Vedzhes Dzhoan Krojdon Klaudiya Fern Klaudiya Fern Frenk Kedi Genri Dejgl Genri DejglNagorodi ta nominaciyiOskar 1956 Nominaciya na najkrashu aktorku Nensi Kelli Nominaciya na najkrashu aktorku drugogo planu Patti Makkormak Nominaciya na najkrashu aktorku drugogo planu Ajlin Gekart Nominaciya na najkrashu operatorsku robotu u chorno bilomu kolori Garold Rosson Zolotij globus 1956 Najkrasha aktorka drugogo planu Ajlin Gekart Nominaciya na najkrashu aktorku drugogo planu Patti Makkormak Istoriya stvorennyaOriginalnij roman Vilyama Marcha bulo opublikovano 8 kvitnya 1954 roku usogo za misyac do smerti avtora 15 travnya Smert Marcha deyakoyu miroyu navit pospriyala kritichnomu ta komercijnomu uspihu romana 1955 roku jomu bula prisudzhena Nacionalna knizhkova premiya Togo zh roku 8 grudnya na brodvejskij sceni Teatru Richarda Rodzhersa yakij todi nazivavsya prosto Teatr na 46 j vulici angl 46th Street Theatre vidbulasya prem yera odnojmennoyi p yesi Maksvela Andersona stvorenoyi na osnovi knigi za uchastyu Nensi Kelli za rol Kristin vona otrimala premiyu Toni yak najkrasha aktorka u p yesi Patti Makkormak Genri Dzhonsa ta Ajlin Gekart P yat misyaciv po tomu postanovka peremistilasya do Teatru Yudzhina O Nila de zijshla zi sceni 27 veresnya 1955 roku Usogo p yesa vitrimala 334 vistavi Spochatku postanovku filma zaproponuvali Alfredu Gichkoku ale toj vidmovivsya Obranij rezhiserom Mervin Leroj tak nadihnuvsya pereglyadom p yesi sho virishiv zadiyati u filmi majzhe uves aktorskij sklad postanovki Tim ne mensh studiyeyu Warner Bros rozglyadalisya kandidaturi inshih aktoriv Rozalind Rassell probuvalas na rol Kristin a Betti Devis vikazuvala bazhannya zigrati yiyi P yesa yak i roman maye inshij final sproba samogubstva Kristin viyavlyayetsya vdaloyu ale susid pochuvshi postril vstigaye dopraviti Rodu do likarni de yiyi ryatuyut j takim chinom Roda lishayetsya zhiva Kodeks Gejza ne dozvolyav znyati takij final tomu jogo bulo zmineno Zgidno Los Andzheles Tajms za listopad 1955 roku bulo stvoreno cilih tri varianti finalu scenariyu yakij trimavsya u strogomu sekreti a ostanni p yat storinok stali dostupni aktoram bezposeredno pered samoyu zjomkoyu Personazh Bessi Denker hocha vona ne bere uchasti u diyi ni v romani ni v p yesi ni v filmi buv zasnovanij na serijnij vbivci Bell Ganness U filmi ta p yesi vona na moment diyi zhiva i jmovirno meshkaye v Avstraliyi U romani yiyi stracheno na elektrichnomu stilci prichomu sam proces strati buv zasnovanij na strati inshoyi vbivci Rut Snajder Primitkihttps catalog afi com Catalog moviedetails 51748Posilannya