Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсон Максвелл Андерсон англ Maxwell Anderson 15 грудня 1888 Атлант

Максвел Андерсон

Максвел Андерсон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсон.

Максвелл Андерсон (англ. Maxwell Anderson; 15 грудня 1888, Атлантик, Пенсільванія — 28 лютого 1959, Стамфорд, Коннектикут) — видатний американський драматург і теоретик театру.

Максвел Андерсон
англ. Maxwell Anderson
image
Ім'я при народженні англ. James Maxwell Anderson
Народився 15 грудня 1888(1888-12-15)[1][2][…]
Атлантик, Пенсільванія, США[1]
Помер 28 лютого 1959(1959-02-28)[1][2][…] (70 років)
Стемфорд
·інсульт
Країна image США[1]
Діяльність сценарист, журналіст, драматург, письменник, педагог, поет, поет-пісняр
Alma mater Університет Північної Дакоти[1], Стенфордський університет і d
Знання мов англійська[4][1][5]
Заклад Стенфордський університет
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Роки активності з 1922
Конфесія атеїзм
Нагороди

d (1933)

d

IMDb ID 0027173

Біографія

Андерсон народився в багатодітній сім'ї (він був старшим з 8 дітей) лісоруба. Пізніше його батько, Вільям Лінкольн Андерсон, працював пожежним на залізниці і баптистським проповідником. У зв'язку з цим родині доводилося часто змінювати місце проживання. Андерсони жили бідно і голодно, Максвеллу вже в 13 років довелося йти працювати на ферми. Вчитися виходило уривками, хлопчик відвідував близько 10 шкіл у різних місцях Середнього Заходу, проте книги читав дуже часто.

Відхиливши пропозицію батька піти по його стопах і стати духовною особою, Максвелл в 1908 році вступає в університет Північної Дакоти, в містечку Гранд-Форкс. Тут він уперше побачив театральну виставу. Грали ібсенівську «Гедду Габлер», роль якої виконувала чудова російська актриса Алла Назімова. По закінченні університету Андерсон одружується і викладає протягом 2 років англійську мову і літературу в школі містечка Мінневокан, а потім в Сан-Франциско, де паралельно з викладанням продовжує навчання в Стенфордському університеті, по закінченні якого отримує ступінь магістра в галузі англійської літератури. В цей час він публікує в журналах свої перші статті та вірші.

Восени 1917 року майбутній письменник отримує місце викладача в каліфорнійському коледжі Віттера, однак внаслідок зайнятої ним твердої позиції пацифіста в умовах вступу США у війну у Європі зазнав цькування з боку керівництва коледжу і був звільнений. Потім працював у редакціях газети «Сан-Франциско Кронікл», нью-йоркських «Нью Ріпаблік» і «Нью-Йорк Ворлд». В останній крім усього іншого був відповідальний за театральну рубрику, і це визначило майбутню діяльність Максвелла. У 1920 році він пише свою першу, віршовану п'єсу «Біла пустеля». У 1923 році п'єса була поставлена, мала середній успіх — але завдяки їй на автора звернув увагу Лоренс Столлінг — журналіст, колега Андерсона з «Нью-Йорк Ворлд», який запропонував Максвеллу разом з ним написати антивоєнну п'єсу і став співавтором кількох його драм. Поставлена в Нью-Йорку восени 1924 року п'єса «Ціна слави» викликала скандал, мерія Нью-Йорка збиралася подати на авторів в суд, однак глядачі сприйняли спектакль захоплено, «Ціна слави» витримала понад 400 виступів і зробила своїх авторів знаменитими.

Дві наступні п'єси, написані Андерсоном спільно з Столлінгом, успіху не мали, і їх творчий дует розпався. Однак створена ним у 1927 році комедія «Діти суботи» і, особливо, написана разом з Гарольдом Хікерсоном драма «Громовержці», присвячена судовому процесу, невинно засуджених на смерть робітників-революціонерів Сакко і Ванцетті, які були вельми успішними. «Громовержці», показали розправу буржуазної держави над революціонерами-анархістами, передбачили появу соціальних п'єс лівих американських драматургів у 30-ті роки XX століття.

На самому початку 20-х років Андерсон купує поблизу містечка Нью-Сіті ділянку землі з фермою, де селиться і багато працює. Він створює в тому числі й історичні драми — «Королева Єлизавета», «Марія Шотландська», «Веллі Фордж». У 1933 році з'являється п'єса «Обидва ваші будинки», їдка сатира на звичаї в американському Конгресі, за яку Андерсон був удостоєний Пулітцерівської премії. У 1935 році ставиться його трагедія «Воцаріння зими», яка стала другою частиною «Громовержців» і удостоєна в тому ж році Премії гуртка театральних критиків (за 1935/36 рік). Другий раз цієї премії Андерсон удостоєний за п'єсу «Хай Тор» (за 1936/37 рік).

У 1933 році в США приїжджає емігрував з нацистської Німеччини композитор Курт Вайль, з яким у Андерсона встановлюються дружні відносини. Спільно вони створюють у 1935 році музичну комедію «Свято голландських поселенців». До 1954 році"Вереснева пісенька" з цієї комедії принесла драматургу грошей більше, ніж всі його п'єси, разом узяті.

Під час Другої світової війни Андерсон займає іншу позицію, ніж у 1917 році. Про необхідність боротьби й перемоги над нацизмом він пише у п'єсах «Напередодні дня святого Марка» (1942) і, особливо, у «Свічці на вітрі» (1941), дія якої відбувається в окупованій Франції.

У післявоєнний період драматург пише кілька історичних драм — «Жанна Лотаринзька» (про Жанну Д'Арк), «Тисяча днів Анни Болейн», «Босоногий в Афінах» (про останні місяці життя Сократа). Останню трагедію автор писав більше 6 років і покладав на неї особливі надії. Тому театральний провал «Босоногого» сприйняв з нерозумінням і обуренням. Слідом за цим він пише і ставить на Бродвеї в 1954 році п'єсу-трилер «Погане насіння» (яку сам же називав халтурою), що мала гучний, хоч і скандальний успіх.

Андерсон був першим американським драматургом, який працював над теорією трагедії, і єдиним — якщо не вважати Артура Міллера, який випустив книгу «Трагедія і проста людина». В 1947 році виходить збірка Андерсона «В стороні від Бродвею. Нариси про театр» (Off Broadway, Essays about the Theater), в якій він узагальнює свій досвід драматурга, пише про роль театру в суспільстві.

Вибрані п'єси

  • «Біла пустеля», White Desert 1922
  • «Ціна слави», What Price Glory 1924
  • «Діти суботи», Saturday´s Children 1927
  • «Громовержці», Gods of Lightning 1928
  • «Королева Єлизавета», Elisabeth the Queen 1930
  • «Марія Шотландська», Mary of Scotland 1933
  • «Веллі Фордж», Valley Forge 1934
  • «Обидва ваші будинки», Both Your Houses 1933
  • «Воцаріння зими», Winterset 1935
  • «Безкрила перемога», The Wingless Victory 1936
  • «Маска королів», The Masque of Kings 1937
  • «Зоряний корабель», The Star-Wagon 1937
  • «Званий обід», The Feast of Ortolans 1937
  • «Хай Тор», High Tor 1937
  • «Свято голландських поселенців», Knickerbocker Holiday
  • «Кей Ларго», Key Largo 1939
  • «Свічка на вітрі», Candle in the Wind 1941
  • «Напередодні дня святого Марка», The Eve of St.Mark 1942
  • «Жанна Лотаринзька», Joan of Lorraine 1946
  • «Тисяча днів Анни Болейн», Anne of the Touthand Days 1948
  • «Загублені серед зірок», Lost in the Stars 1949
  • «Босоногий в Афінах», Barefoot in Athens, 1951
  • «Погане насіння», Bad Seet 1954.

Робота в кіно

Максвелл Андерсон також працював у кіно. Його сценарій фільму На Західному фронті без змін по однойменному роману Ремарка (реж. Льюїс Майлстоун, 1930) номінувався на премію «Оскар». Багато з його творів були екранізовані відомими режисерами (Рауль Волш, Джон Форд, Джон Х'юстон, Рубен Мамулян та ін).

Примітки

  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 91. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Anderson Maksvell Anderson angl Maxwell Anderson 15 grudnya 1888 Atlantik Pensilvaniya 28 lyutogo 1959 Stamford Konnektikut vidatnij amerikanskij dramaturg i teoretik teatru Maksvel Andersonangl Maxwell AndersonIm ya pri narodzhenni angl James Maxwell AndersonNarodivsya 15 grudnya 1888 1888 12 15 1 2 Atlantik Pensilvaniya SShA 1 Pomer 28 lyutogo 1959 1959 02 28 1 2 70 rokiv Stemford insultKrayina SShA 1 Diyalnist scenarist zhurnalist dramaturg pismennik pedagog poet poet pisnyarAlma mater Universitet Pivnichnoyi Dakoti 1 Stenfordskij universitet i dZnannya mov anglijska 4 1 5 Zaklad Stenfordskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiRoki aktivnosti z 1922Konfesiya ateyizmNagorodi d 1933 dIMDb ID 0027173 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAnderson narodivsya v bagatoditnij sim yi vin buv starshim z 8 ditej lisoruba Piznishe jogo batko Vilyam Linkoln Anderson pracyuvav pozhezhnim na zaliznici i baptistskim propovidnikom U zv yazku z cim rodini dovodilosya chasto zminyuvati misce prozhivannya Andersoni zhili bidno i golodno Maksvellu vzhe v 13 rokiv dovelosya jti pracyuvati na fermi Vchitisya vihodilo urivkami hlopchik vidviduvav blizko 10 shkil u riznih miscyah Serednogo Zahodu prote knigi chitav duzhe chasto Vidhilivshi propoziciyu batka piti po jogo stopah i stati duhovnoyu osoboyu Maksvell v 1908 roci vstupaye v universitet Pivnichnoyi Dakoti v mistechku Grand Forks Tut vin upershe pobachiv teatralnu vistavu Grali ibsenivsku Geddu Gabler rol yakoyi vikonuvala chudova rosijska aktrisa Alla Nazimova Po zakinchenni universitetu Anderson odruzhuyetsya i vikladaye protyagom 2 rokiv anglijsku movu i literaturu v shkoli mistechka Minnevokan a potim v San Francisko de paralelno z vikladannyam prodovzhuye navchannya v Stenfordskomu universiteti po zakinchenni yakogo otrimuye stupin magistra v galuzi anglijskoyi literaturi V cej chas vin publikuye v zhurnalah svoyi pershi statti ta virshi Voseni 1917 roku majbutnij pismennik otrimuye misce vikladacha v kalifornijskomu koledzhi Vittera odnak vnaslidok zajnyatoyi nim tverdoyi poziciyi pacifista v umovah vstupu SShA u vijnu u Yevropi zaznav ckuvannya z boku kerivnictva koledzhu i buv zvilnenij Potim pracyuvav u redakciyah gazeti San Francisko Kronikl nyu jorkskih Nyu Ripablik i Nyu Jork Vorld V ostannij krim usogo inshogo buv vidpovidalnij za teatralnu rubriku i ce viznachilo majbutnyu diyalnist Maksvella U 1920 roci vin pishe svoyu pershu virshovanu p yesu Bila pustelya U 1923 roci p yesa bula postavlena mala serednij uspih ale zavdyaki yij na avtora zvernuv uvagu Lorens Stolling zhurnalist kolega Andersona z Nyu Jork Vorld yakij zaproponuvav Maksvellu razom z nim napisati antivoyennu p yesu i stav spivavtorom kilkoh jogo dram Postavlena v Nyu Jorku voseni 1924 roku p yesa Cina slavi viklikala skandal meriya Nyu Jorka zbiralasya podati na avtoriv v sud odnak glyadachi sprijnyali spektakl zahopleno Cina slavi vitrimala ponad 400 vistupiv i zrobila svoyih avtoriv znamenitimi Dvi nastupni p yesi napisani Andersonom spilno z Stollingom uspihu ne mali i yih tvorchij duet rozpavsya Odnak stvorena nim u 1927 roci komediya Diti suboti i osoblivo napisana razom z Garoldom Hikersonom drama Gromoverzhci prisvyachena sudovomu procesu nevinno zasudzhenih na smert robitnikiv revolyucioneriv Sakko i Vancetti yaki buli velmi uspishnimi Gromoverzhci pokazali rozpravu burzhuaznoyi derzhavi nad revolyucionerami anarhistami peredbachili poyavu socialnih p yes livih amerikanskih dramaturgiv u 30 ti roki XX stolittya Na samomu pochatku 20 h rokiv Anderson kupuye poblizu mistechka Nyu Siti dilyanku zemli z fermoyu de selitsya i bagato pracyuye Vin stvoryuye v tomu chisli j istorichni drami Koroleva Yelizaveta Mariya Shotlandska Velli Fordzh U 1933 roci z yavlyayetsya p yesa Obidva vashi budinki yidka satira na zvichayi v amerikanskomu Kongresi za yaku Anderson buv udostoyenij Pulitcerivskoyi premiyi U 1935 roci stavitsya jogo tragediya Vocarinnya zimi yaka stala drugoyu chastinoyu Gromoverzhciv i udostoyena v tomu zh roci Premiyi gurtka teatralnih kritikiv za 1935 36 rik Drugij raz ciyeyi premiyi Anderson udostoyenij za p yesu Haj Tor za 1936 37 rik U 1933 roci v SShA priyizhdzhaye emigruvav z nacistskoyi Nimechchini kompozitor Kurt Vajl z yakim u Andersona vstanovlyuyutsya druzhni vidnosini Spilno voni stvoryuyut u 1935 roci muzichnu komediyu Svyato gollandskih poselenciv Do 1954 roci Veresneva pisenka z ciyeyi komediyi prinesla dramaturgu groshej bilshe nizh vsi jogo p yesi razom uzyati Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Anderson zajmaye inshu poziciyu nizh u 1917 roci Pro neobhidnist borotbi j peremogi nad nacizmom vin pishe u p yesah Naperedodni dnya svyatogo Marka 1942 i osoblivo u Svichci na vitri 1941 diya yakoyi vidbuvayetsya v okupovanij Franciyi U pislyavoyennij period dramaturg pishe kilka istorichnih dram Zhanna Lotarinzka pro Zhannu D Ark Tisyacha dniv Anni Bolejn Bosonogij v Afinah pro ostanni misyaci zhittya Sokrata Ostannyu tragediyu avtor pisav bilshe 6 rokiv i pokladav na neyi osoblivi nadiyi Tomu teatralnij proval Bosonogogo sprijnyav z nerozuminnyam i oburennyam Slidom za cim vin pishe i stavit na Brodveyi v 1954 roci p yesu triler Pogane nasinnya yaku sam zhe nazivav halturoyu sho mala guchnij hoch i skandalnij uspih Anderson buv pershim amerikanskim dramaturgom yakij pracyuvav nad teoriyeyu tragediyi i yedinim yaksho ne vvazhati Artura Millera yakij vipustiv knigu Tragediya i prosta lyudina V 1947 roci vihodit zbirka Andersona V storoni vid Brodveyu Narisi pro teatr Off Broadway Essays about the Theater v yakij vin uzagalnyuye svij dosvid dramaturga pishe pro rol teatru v suspilstvi Vibrani p yesi Bila pustelya White Desert 1922 Cina slavi What Price Glory 1924 Diti suboti Saturday s Children 1927 Gromoverzhci Gods of Lightning 1928 Koroleva Yelizaveta Elisabeth the Queen 1930 Mariya Shotlandska Mary of Scotland 1933 Velli Fordzh Valley Forge 1934 Obidva vashi budinki Both Your Houses 1933 Vocarinnya zimi Winterset 1935 Bezkrila peremoga The Wingless Victory 1936 Maska koroliv The Masque of Kings 1937 Zoryanij korabel The Star Wagon 1937 Zvanij obid The Feast of Ortolans 1937 Haj Tor High Tor 1937 Svyato gollandskih poselenciv Knickerbocker Holiday Kej Largo Key Largo 1939 Svichka na vitri Candle in the Wind 1941 Naperedodni dnya svyatogo Marka The Eve of St Mark 1942 Zhanna Lotarinzka Joan of Lorraine 1946 Tisyacha dniv Anni Bolejn Anne of the Touthand Days 1948 Zagubleni sered zirok Lost in the Stars 1949 Bosonogij v Afinah Barefoot in Athens 1951 Pogane nasinnya Bad Seet 1954 Robota v kinoMaksvell Anderson takozh pracyuvav u kino Jogo scenarij filmu Na Zahidnomu fronti bez zmin po odnojmennomu romanu Remarka rezh Lyuyis Majlstoun 1930 nominuvavsya na premiyu Oskar Bagato z jogo tvoriv buli ekranizovani vidomimi rezhiserami Raul Volsh Dzhon Ford Dzhon H yuston Ruben Mamulyan ta in PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 91 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaMaxwell Anderson 2 zhovtnya 2015 u Wayback Machine na sajti Internet Broadway Database Maxwell Anderson na sajti Internet Movie Database na sajti Internet Off Broadway Database

Дата публікації:
Топ