Повста́ння Миха́йла Гли́нського — виступ групи князів під керівництвом Михайла Львовича Глинського в 1508 році, що став підсумком боротьби за владу між двома угрупованнями знаті в Великому князівстві Литовському в останні роки князювання Олександра Ягеллончика. Безпосередньою причиною початку заколоту послужило те, що новий великий князь литовський Сигізмунд I під впливом чуток, розповсюджуваних особистим ворогом Глинського Яном Заберезинським, відсторонив Михайла від займаних ним посад. Після невдачі мирного вирішення справи в суді Глинський і його прихильники, якими переважно були члени клану Глинських, підняли повстання. Імовірною ціллю Глинського було відокремлення руських (українських, білоруських) земель в окрему державу з військовою поміччю Великого князівства Московського та Кримського ханства. Через деякий час заколотники перейшли на службу до великого князя московського Василя III, тим самим змінивши суть виступу, перетворивши його в частину московсько-литовської війни 1507–1508 років. Загальний неуспіх дій бунтівників і московських військ призвів до того, що згідно з мирним договором, Глинські та їх прихильники отримали право виїхати до Москви з усім рухомим майном, але їх великі володіння були конфісковані.
Повстання Глинського | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Глинські та їх прихильники | Урядові сили | ||||||
Командувачі | |||||||
Глинський Михайло Львович | Острозький Костянтин Іванович |
Михайло Львович Глинський. І повстання 1508 р
Михайло Глинський походив з маловідомого князівського роду з земель давньої Переяславщини. Глинські виводили свій рід од потомка Мамая, який прийшов у Литовсько-Руську державу за часів Вітовта і, охрестившись, отримав у володіння маєтки в Подніпров'ї, в тому числі Глинськ.
Виїхавши на Захід замолоду, Михайло Глинський тривалий час перебував при дворі цісаря Максимільяна, також служив при дворі саксонського курфюрста Альбрехта. До Литовсько-Руської держави цей «великих здібностей і високої вдачі чоловік» (як характеризує Глинського поляк-сучасник) повернувся в останніх роках XV ст. Тут Глинський одразу став улюбленцем в. князя Олександра. В 1499 р. Глинський дістав уряд «маршалка дворного». Незважаючи на перехід у католицтво, Михайло Глинський скоро здобув прихильність руських (українських та білоруських) панів Великого князівства. Користуючись своїм впливом в державі, Глинський пороздавав уряди представникам руської знаті, насамперед своїм своякам, так: один брат Михайла Іван дістав маршалківство, другий брат Василь — староство Берестейське тощо. Цим Глинський не тільки здобув популярність серед Руси, але і нажив ворогів серед Литви. На чолі опозиції до Глинського став литовський пан Ян Заберезинский, маршалок земський і воєвода троцький.
У 1506 р. сильно захворів король, в. князь Олександр. По Литві пішла чутка, що Михайло Глинський отруїв Олександра і що, опираючись на Русь, маршалок великокняжого двору планує захопити Велике князівство. В той же час в землі Литовсько-Руської держави напало велике татарське військо. Назустріч татарам з військом вийшли гетьман Кишка і Глинський. Кишка у дорозі захворів і командування перейшло до Глинського. Під Клецьком Глинський розгромив татар. А через два тижні помер в. князь Олександр. Литовські пани, побоюючись, що Глинський, маючи при собі військо, спробує здобути великокняжий стіл, проголосили великим князем Жиґимонта, сина Казимира Ягеллончика. Глинський же одним з перших присягнув на вірність Жиґимонту.
Але ця лояльність Глинського не врятувала. Жиґимонт відібрав у нього маршалківський уряд і держави, його брата Івана перевів з Київського воєводства на нижче рангом Новгородське воєводство. До того ж ще й Заберезинский звинуватив Глинського у державній зраді та в намаганні дістати великокняжий стіл. Глинський з цього приводу вимагав суду, але дарма. Тож Михайло від'їхав у свої туровські маєтки, де почав готуватися до повстання.
Змова і повстання
Літом 1507 р. Михайло Глинський зав'язав зносини з московським великим князем і кримським ханом. Восени того ж року до границі Литовсько-Руської держави наблизилось московське військо. Хоча похід військ Василія III був невдалим, він став сигналом Глинському для відкритого виступу.
2 лютого 1508 р. Михайло Глинський здійснив наїзд на двір свого ворога Яна Заберезинского під Городном, схопив і вбив його. З цього почалося повстання. В Новгородку Михайло зібрав нараду, на якій було рішено захопити Вільно. Та литовські пани вчасно підготувалися до оборони столиці і цей план довелося одкинути. Тоді Михайло Глинський напав на Ковенський замок та спробував визволити ув'язненого там хана Золотої орди Ших-Ахмата [Ших-Ахмат був ворогом кримського хана Менґлї-ґерая і можливо у Глинського з цього приводу була якась домовленість з Менґлї-ґераєм, або ж Глинський просто планував використати Ших-Ахмата у переговорах з кримським ханом]. Ковенська залога оборонилася, Глинський одступив.
Дальше бунтівні магнати намагалися підняти руську знать. Михайло Глинський підняв повстання на своїй Туровщині і захопив сусідній Мозир, але не зміг взяти Слуцьк та Мінськ. Брат Михайла Василь рушив у Київську землю і обложив Житомир та Овруч. Стрийковський пише, що «Василь Глинський намовляв руську шляхту й бояр, аби добровільно пристали до його брата, що постановив — і в тім йому поможе Бог, що на те його подвигнув! — відібрати в. князівство з рук Литви й вернути Руси, як перед тим бувало споконвіку, та відновити Київську державу; тими обіцянками він звів дуже багато київських бояр, так що декотрі йому й присягали». Джерела не повідомляють, чи піддались Василю Глинському якісь городи на Київщині, та схоже цей задум Глинських не був здійснений.
Головну ж вагу Глинський покладав на закордонну допомогу. У Мозирі Глинський зустрівся з московським послом Ґубой-Моклоковим, скоро до Глинського приєдналося і московське військо на чолі з Остафієм Дашковичем. Тож князі Глинські знову взяли в облогу Мінськ, також послали загони воювати інші землі Великого князівства, так що окремі ватаги доходили до самого Вільна. На весну 1508 р. московський великий князь вислав нові полки на Литву у напрямку Смоленська та Полоцька. Кримський хан також збирався в похід (зрештою Менґлї-ґерай вислав військо на Київщину коли повстання було вже в завершальній фазі). З Кракова вирушив і король, в. князь Жиґимонт з військом. Під Новгородком Жиґимонт об'єднав польське військо з литовським, яке мобілізував гетьман Костянтин Острозький, і рушив на повстанців. Глинський, дізнавшись про наближення польсько-литовського війська, покинув облогу Мінська і пішов до московського війська, що стояло під Оршею. Війська Глинського та московські полки перебрались через Дніпро та одступали на схід, але Жиґимонт пішов за ними та погромив. У липні 1508 р. Михайло Глинський утік до Москви.
Доля Михайла Глинського у Московському князівстві склалася трагічно. Очевидно, не без участі Глинського у 1512 р. почалася війна між Великим князівством Московським і Великим князівством Литовським, яка тривала до 1522 р. Під час війни з Литвою, як оповідає Герберштайн, Глинський просив московського великого князя надати йому у володіння завойовану Смоленську землю — та був тільки висміяний Василієм за надмірну честолюбність. В 1514 р. Глинський рішився на повернення до Литви. Московський князь дізнався про цей намір і наказав ув'язнити Глинського. У темниці Михайло просидів до 1526 р. Після смерті в. князя Василія III (1530 р.), Глинський брав участь у політичній боротьбі в Московському князівстві. У 1534 р. був вдруге ув'язнений. Того ж року Михайло Глинський помер.
Значення повстання
Повстання Михайла Глинського було останньою конвульсією руської знаті в польсько-литовській монархії перед остаточним поглинанням цього суспільного елементу польською та литовською знаттю, що сталося після Люблінської унії.
Див. також
Примітки
- Глінскіх мяцеж 1508 // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т.. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 535. — .(біл.)
Джерела
- Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 4. — Київ-Львів, 1907
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — . (біл.)
- Кром М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV–первой трети XVI в. — М. 2010. — 320 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povsta nnya Miha jla Gli nskogo vistup grupi knyaziv pid kerivnictvom Mihajla Lvovicha Glinskogo v 1508 roci sho stav pidsumkom borotbi za vladu mizh dvoma ugrupovannyami znati v Velikomu knyazivstvi Litovskomu v ostanni roki knyazyuvannya Oleksandra Yagellonchika Bezposerednoyu prichinoyu pochatku zakolotu posluzhilo te sho novij velikij knyaz litovskij Sigizmund I pid vplivom chutok rozpovsyudzhuvanih osobistim vorogom Glinskogo Yanom Zaberezinskim vidstoroniv Mihajla vid zajmanih nim posad Pislya nevdachi mirnogo virishennya spravi v sudi Glinskij i jogo prihilniki yakimi perevazhno buli chleni klanu Glinskih pidnyali povstannya Imovirnoyu cillyu Glinskogo bulo vidokremlennya ruskih ukrayinskih biloruskih zemel v okremu derzhavu z vijskovoyu pomichchyu Velikogo knyazivstva Moskovskogo ta Krimskogo hanstva Cherez deyakij chas zakolotniki perejshli na sluzhbu do velikogo knyazya moskovskogo Vasilya III tim samim zminivshi sut vistupu peretvorivshi jogo v chastinu moskovsko litovskoyi vijni 1507 1508 rokiv Zagalnij neuspih dij buntivnikiv i moskovskih vijsk prizviv do togo sho zgidno z mirnim dogovorom Glinski ta yih prihilniki otrimali pravo viyihati do Moskvi z usim ruhomim majnom ale yih veliki volodinnya buli konfiskovani Povstannya Glinskogo Data lyutij veresen 1508 roku Misce Rezultat Perehid Glinskih na moskovsku sluzhbu Storoni Glinski ta yih prihilniki Uryadovi sili Komanduvachi Glinskij Mihajlo Lvovich Ostrozkij Kostyantin IvanovichMihajlo Lvovich Glinskij I povstannya 1508 rMihajlo Glinskij pohodiv z malovidomogo knyazivskogo rodu z zemel davnoyi Pereyaslavshini Glinski vivodili svij rid od potomka Mamaya yakij prijshov u Litovsko Rusku derzhavu za chasiv Vitovta i ohrestivshis otrimav u volodinnya mayetki v Podniprov yi v tomu chisli Glinsk Viyihavshi na Zahid zamolodu Mihajlo Glinskij trivalij chas perebuvav pri dvori cisarya Maksimilyana takozh sluzhiv pri dvori saksonskogo kurfyursta Albrehta Do Litovsko Ruskoyi derzhavi cej velikih zdibnostej i visokoyi vdachi cholovik yak harakterizuye Glinskogo polyak suchasnik povernuvsya v ostannih rokah XV st Tut Glinskij odrazu stav ulyublencem v knyazya Oleksandra V 1499 r Glinskij distav uryad marshalka dvornogo Nezvazhayuchi na perehid u katolictvo Mihajlo Glinskij skoro zdobuv prihilnist ruskih ukrayinskih ta biloruskih paniv Velikogo knyazivstva Koristuyuchis svoyim vplivom v derzhavi Glinskij porozdavav uryadi predstavnikam ruskoyi znati nasampered svoyim svoyakam tak odin brat Mihajla Ivan distav marshalkivstvo drugij brat Vasil starostvo Berestejske tosho Cim Glinskij ne tilki zdobuv populyarnist sered Rusi ale i nazhiv vorogiv sered Litvi Na choli opoziciyi do Glinskogo stav litovskij pan Yan Zaberezinskij marshalok zemskij i voyevoda trockij U 1506 r silno zahvoriv korol v knyaz Oleksandr Po Litvi pishla chutka sho Mihajlo Glinskij otruyiv Oleksandra i sho opirayuchis na Rus marshalok velikoknyazhogo dvoru planuye zahopiti Velike knyazivstvo V toj zhe chas v zemli Litovsko Ruskoyi derzhavi napalo velike tatarske vijsko Nazustrich tataram z vijskom vijshli getman Kishka i Glinskij Kishka u dorozi zahvoriv i komanduvannya perejshlo do Glinskogo Pid Kleckom Glinskij rozgromiv tatar A cherez dva tizhni pomer v knyaz Oleksandr Litovski pani poboyuyuchis sho Glinskij mayuchi pri sobi vijsko sprobuye zdobuti velikoknyazhij stil progolosili velikim knyazem Zhigimonta sina Kazimira Yagellonchika Glinskij zhe odnim z pershih prisyagnuv na virnist Zhigimontu Ale cya loyalnist Glinskogo ne vryatuvala Zhigimont vidibrav u nogo marshalkivskij uryad i derzhavi jogo brata Ivana pereviv z Kiyivskogo voyevodstva na nizhche rangom Novgorodske voyevodstvo Do togo zh she j Zaberezinskij zvinuvativ Glinskogo u derzhavnij zradi ta v namaganni distati velikoknyazhij stil Glinskij z cogo privodu vimagav sudu ale darma Tozh Mihajlo vid yihav u svoyi turovski mayetki de pochav gotuvatisya do povstannya Zmova i povstannya Litom 1507 r Mihajlo Glinskij zav yazav znosini z moskovskim velikim knyazem i krimskim hanom Voseni togo zh roku do granici Litovsko Ruskoyi derzhavi nablizilos moskovske vijsko Hocha pohid vijsk Vasiliya III buv nevdalim vin stav signalom Glinskomu dlya vidkritogo vistupu 2 lyutogo 1508 r Mihajlo Glinskij zdijsniv nayizd na dvir svogo voroga Yana Zaberezinskogo pid Gorodnom shopiv i vbiv jogo Z cogo pochalosya povstannya V Novgorodku Mihajlo zibrav naradu na yakij bulo risheno zahopiti Vilno Ta litovski pani vchasno pidgotuvalisya do oboroni stolici i cej plan dovelosya odkinuti Todi Mihajlo Glinskij napav na Kovenskij zamok ta sprobuvav vizvoliti uv yaznenogo tam hana Zolotoyi ordi Shih Ahmata Shih Ahmat buv vorogom krimskogo hana Menglyi geraya i mozhlivo u Glinskogo z cogo privodu bula yakas domovlenist z Menglyi gerayem abo zh Glinskij prosto planuvav vikoristati Shih Ahmata u peregovorah z krimskim hanom Kovenska zaloga oboronilasya Glinskij odstupiv Dalshe buntivni magnati namagalisya pidnyati rusku znat Mihajlo Glinskij pidnyav povstannya na svoyij Turovshini i zahopiv susidnij Mozir ale ne zmig vzyati Sluck ta Minsk Brat Mihajla Vasil rushiv u Kiyivsku zemlyu i oblozhiv Zhitomir ta Ovruch Strijkovskij pishe sho Vasil Glinskij namovlyav rusku shlyahtu j boyar abi dobrovilno pristali do jogo brata sho postanoviv i v tim jomu pomozhe Bog sho na te jogo podvignuv vidibrati v knyazivstvo z ruk Litvi j vernuti Rusi yak pered tim buvalo spokonviku ta vidnoviti Kiyivsku derzhavu timi obicyankami vin zviv duzhe bagato kiyivskih boyar tak sho dekotri jomu j prisyagali Dzherela ne povidomlyayut chi piddalis Vasilyu Glinskomu yakis gorodi na Kiyivshini ta shozhe cej zadum Glinskih ne buv zdijsnenij Golovnu zh vagu Glinskij pokladav na zakordonnu dopomogu U Moziri Glinskij zustrivsya z moskovskim poslom Guboj Moklokovim skoro do Glinskogo priyednalosya i moskovske vijsko na choli z Ostafiyem Dashkovichem Tozh knyazi Glinski znovu vzyali v oblogu Minsk takozh poslali zagoni voyuvati inshi zemli Velikogo knyazivstva tak sho okremi vatagi dohodili do samogo Vilna Na vesnu 1508 r moskovskij velikij knyaz vislav novi polki na Litvu u napryamku Smolenska ta Polocka Krimskij han takozh zbiravsya v pohid zreshtoyu Menglyi geraj vislav vijsko na Kiyivshinu koli povstannya bulo vzhe v zavershalnij fazi Z Krakova virushiv i korol v knyaz Zhigimont z vijskom Pid Novgorodkom Zhigimont ob yednav polske vijsko z litovskim yake mobilizuvav getman Kostyantin Ostrozkij i rushiv na povstanciv Glinskij diznavshis pro nablizhennya polsko litovskogo vijska pokinuv oblogu Minska i pishov do moskovskogo vijska sho stoyalo pid Orsheyu Vijska Glinskogo ta moskovski polki perebralis cherez Dnipro ta odstupali na shid ale Zhigimont pishov za nimi ta pogromiv U lipni 1508 r Mihajlo Glinskij utik do Moskvi Dolya Mihajla Glinskogo u Moskovskomu knyazivstvi sklalasya tragichno Ochevidno ne bez uchasti Glinskogo u 1512 r pochalasya vijna mizh Velikim knyazivstvom Moskovskim i Velikim knyazivstvom Litovskim yaka trivala do 1522 r Pid chas vijni z Litvoyu yak opovidaye Gerbershtajn Glinskij prosiv moskovskogo velikogo knyazya nadati jomu u volodinnya zavojovanu Smolensku zemlyu ta buv tilki vismiyanij Vasiliyem za nadmirnu chestolyubnist V 1514 r Glinskij rishivsya na povernennya do Litvi Moskovskij knyaz diznavsya pro cej namir i nakazav uv yazniti Glinskogo U temnici Mihajlo prosidiv do 1526 r Pislya smerti v knyazya Vasiliya III 1530 r Glinskij brav uchast u politichnij borotbi v Moskovskomu knyazivstvi U 1534 r buv vdruge uv yaznenij Togo zh roku Mihajlo Glinskij pomer Znachennya povstannyaPovstannya Mihajla Glinskogo bulo ostannoyu konvulsiyeyu ruskoyi znati v polsko litovskij monarhiyi pered ostatochnim poglinannyam cogo suspilnogo elementu polskoyu ta litovskoyu znattyu sho stalosya pislya Lyublinskoyi uniyi Div takozhGlinskij Mihajlo LvovichPrimitkiGlinskih myacezh 1508 Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 1 Abalenski Kadencyya S 535 ISBN 985 11 0314 4 bil DzherelaGrushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T 4 Kiyiv Lviv 1907 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya red kal G P Pashkoy galoyny red T U Byalova i insh mastak Z E Gerasimovich 2 e vydanne Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 2005 2010 T 1 3 ISBN 978 985 11 0392 4 bil Krom M M Mezh Rusyu i Litvoj Pogranichnye zemli v sisteme russko litovskih otnoshenij konca XV pervoj treti XVI v M 2010 320 s