Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кле́цька би́тва — битва, що відбулася 6 серпня 1506 року біля Клецька в нинішній Білорусі. У ній армія Великого Князівства Литовського під проводом князя Михайла Глинського розбила кримських татар, на чолі яких стояли двоє синів хана Менглі I Гірея — і . Вважається за одну з найбільш значущих литовських перемог над кримськими татарами.
| Битва під Клецьком 1506 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва польських копійників з татарами (дереворит 16 століття) | |||||||
| Координати: 53°01′05″ пн. ш. 26°42′10″ сх. д. / 53.018119000027773779° пн. ш. 26.70292900002777969° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 ВКЛ |  Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Михайло Глинський | (Бети-Гірей) | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 7 тисяч, у тому числі 6 тисяч литовсько-руського ополчення, рачі (попередники гусар) і 400 польської кінноти | близько 20 тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо, можливо більше половини всіх сил, 3000 попало в полон | ||||||
Передумови
Під час Московсько-литовської війни 1500—1503 років, кримські татари були союзниками Москви і здійснювали руйнівні набіги на литовські міста Слуцьк, Клецьк і Несвіж, і навіть загрожували столиці Вільно. Тому великий князь Александр Ягеллончик в 1503 році наказав звести навколо Вільна оборонну стіну (завершену в 1522 році). В той же час в литовському сеймі почалися конфлікти між магнатами, з яких переможцем вийшов Михайло Глинський, що став фаворитом великого князя. Під час передачі влади від хворого і паралізованого Олександра його братові Сигізмунду I, кримськотатарська армія вторглася у Велике Князівство Литовське. Литовська армія, що налічувала 7 тисяч чоловік, на чолі з Глинським рушила з Ліди назустріч татарам і зустріла їх коло Клецька. Напад литовців став для кримських татар несподіваним і обернувся для них серйозною поразкою. Литовсько-руське військо звільнило з полону 40 000 ясиру та здобуло 30 000 коней.
О татарех под Слуцком и Минском. Року 1506. Пришол в Русь Магмет Герей солтан, царевичь перекопский, з братом своим з Бати Гереом солтаном и Бурнос солтан зо всЂми силами татарскими. И пришедши к Днепрови на Лоевую гору и там през Днепр переправившися, сам Магмет Герей солтан под[ъ]ишол под замок Минский, а под Слуцко послал двох братов своих, которыи пришли под Слуцко на день Успения Пресвятые Богородицы. А в Слуцком замку заперлася княгиня Анастасия. И спустошили всЂ около Слуцка волости, а до Слуцка мЂста и замку (вЂдаючи, же ся в нем была заперлася княжна) штурмовали, чинячи подметы подкладаючи огонь, але случане боронилися добре и много татар побили з мЂста стрЂляючи. А сам старший царь Магмет Герей солтан стал того ж дня августа 15 под Минском и пустил загоны под Вилню, также до Витебска, Полоцка и Друцка, и на всЂ стороны литовские и руские. А тые два брата его царевичи отступивши от Слуцка пошли до Новгородка, а на той час в Новгородку всЂ панове сеймовали, которые видячи, же зле, выЂхали з Новгородка за Немен, а татаре за ними гонили. Взявши перше Новгородок, запалили его, а перешедши Немен, в Литовской земли великии Э починили шкоды, а з вязнями и здобытками назадь вернулися. А Магмет Герей стоял кошем под Минском и вси волости около Минска побурил, Минско все выпалил, не маючи шкоды в своих людех ни от кого, вернулся назад, людей самых над 100 000 христиан вязнев з Руси и Литвы, кром инших добытков, вывели так, иж на кождого татарина по 25 вязнев доставало, кром побитых. Того ж року вилняне и панове литовские, тым страхом стрвожены, мур около Вилня обвели и замки обмуровали. Того ж року знову 30 000 татар вторгнуло в землю Литовскую, бурили, палили, а, пришедши до Клецка, стали там кошем и роспустили загоны. А литва зобралася 10 000 и ударили на кош, который божиюпомощию взяли и станули в их коши, а приходячих поривцем А татаров з полонами, людми христианскими и быдлом, били и мордовали, и всЂх наголову поразили; а гетманом над литвою тоею на той час был князь Михаил Глинский.
Вступ
Не зважаючи на те, що Кримське ханство вело переговори з Литвою про союз проти Москви, хан Менглі I Гірей вирішив завдати удару по державам Ягеллонів. На початку 1506 року татари атакували одночасно Польщу і Литву — одна орда вдарила на Малопольщу, а друга — на Білорусь. Того ж самого року стався новий набіг. Наприкінці травня 1506 року вирушила з Криму татарська орда числом в силі 5000 вояків на розвідку, а за нею 30 000 ординців на чолі з синами хана Менглі Гірея Фетіхом і Бурнашем. Орда йшла лівим берегом Дніпра через Чернігів. Після переходу через Сіверську Землю татари дійшли до Лоєва, де переправилися на правобережжя Дніпра, та пішли далі на Брагин і Мозир. З Мозиря орда пішла до Петрикова, де переправилася через Прип'ять, і пішла на Слуцьк. 20 липня, пройшовши впродовж двох місяців 1800 кілометрів, татари дійшли до спаленого за два роки перед тим Клецька, де розбили свій кіш (табір). З коша вислано чамбули, що розсіялися по країні в радіусі 100 кілометрів, у напрямі на Мінськ, Новогрудок, Ліду і Волковиськ.
У той день, коли татари дійшли до Клецька, звістка про їхнє нашестя дійшла до Ліди, де перебував тоді хворий король Александр Ягеллончик, що мав при собі всього лише кінну роту найманців-сербів, відомих як . Король не піддався паніці та видав наказ про посполите рушення, а тоді передав командування гетьманові Станіславу Кішці а також маршалкові Михайлу Глинському, який чудово знав, як воюють татари, і мав чималий військовий талант. Саме він став ініціатором приведення до Литви легкої кінноти сербсько-угорського прикордоння, яка мала досвід боротьби з турками, . Глинський не чекав, поки зберуться всі війська, але відразу вислав на розвідку загін легкої кінноти, який поблизу Ліди натрапив на жменьку татар. Оскільки не всі королівські придворні вірили, що татари забралися так далеко, їм як доказ було представлено схоплених полонених та відрізані голови татар, які привезла назад розвідка.
Виконуючи королівський наказ, литовські воєначальники, які мали усього 7000 вояків (у тому числі 6000 литовського посполитого рушення, відомого як земська служба, а також і одна надвірна корогва польських копійників), вирушили з Ліди 30 липня, і наступного дня дійшли до Новогрудка. Один з висланих раніше роз'їздів привів 3 серпня 6 в'язнів, які дали інформацію про точне розташування коша. Русько-литовське військо рушило в нічний марш, і уранці 4 серпня зупинилося в . Його авангард зіткнувся і розбив того дня під загін в 500 татар, що повертався до Клецька. Залишки розбитого загону, яким вдалося втекти, попередили основний татарський кіш.
Під час дальшого маршу Кішка захворів, тому на ніч Глинський зупинив свої війська у Нелепові, за 85 кілометрів від Новогрудка і 20 кілометрів від Клецька. Тут гетьман відчув себе ще гірше, так що литовсько-руська шляхта вирішила, що все командування має взяти Михайло Глинський.
Битва
Татари знали, що наближається небезпека, але оскільки кіш був обтяжений здобиччю, вирішили дати бій. В коші знаходилася тільки половина всіх сил, тому татари чекали, коли прибудуть інші загони татар. Кіш займав зручну оборонну позицію, тому що із заходу його захищала болотиста долина річки Лань, а з півночі і сходу знаходилися болота.
Глинський, щоб закрити татарам шлях до втечі, перемінив напрям маршу і пройшов лісовими та польовими стежками з новогродського тракту на прямий шлях між Пинськом і Клецьком, і таким чином підійшов до Клецька з південного заходу. Литовський воєначальник хотів відрізати татарам шлях до відступу, обійти їх і знищити. Хоч перехід військ Глинського не був помічений татарами, але виявилося, що очікуючи атаки ворог у повній мірі підготувався до бою.
Спочатку протягом 3 годин обидва війська перестрілювалися через річку, татарські луки завдавали великої шкоди литовському війську, витягнутому в лінію. Тим часом Глинський під прикриттям вогню з рушниць і двох гармат підготував під безперервним обстрілом татар дві переправи для двох ударних груп. Після наведення мостів із зрубаних дерев обидві групи були вишикувані в бойові колони. Для прикриття від загонів татар, що поверталися до коша, литовський воєначальник облишив в резерві польську корогву в 400 бійців.
Близько 15 години Глинський кинув своє військо в атаку, прагнучи зв'язати татар лівою групою, щоб права група могла утяти їм шлях до відступу та оточити ворога. Проте права група першою переправилася через річку і тому атакувала першою, роблячи неможливим план флангового охоплення татар. У цій ситуації саме на неї вдарили головні сили татарської орди. Права група завзято боронилася, проте мало-помалу татари її відтісняли до річки. Глинський переправився через Лань з другою групою, розсіяв слабкий татарський заслон, і вдарив на татар із флангу, розірвавши їхнє шикування навпіл. Атака другої групи стала вирішальною. Оскільки шлях до відступу весь час був вільним, татари кинулися навтіки, але під час переслідування частина їх потонула в ближній річці Цепрі. Глинському вдалося оточити й знищити тільки частину татарської орди. Після зайняття коша було звільнено весь ясир. Крім того, в руки переможців дісталася інша здобич, така як худоба, коні, а також різні коштовності.
Втрати татар невідомі, відомо тільки, що були вони великі і що найбільше їх загинуло в проміжку між річками Цепрою й Ланню. Також під час боїв між Ланню і Цепрою узято найбільшу кількість татарських бранців. Пізніше цими бранцями заселили багато поселень, знищених раніше татарами.
Глинський послав кілька корогв навздогін за татарами що тікали, а сам став на місці коша і впродовж трьох днів розбив інші загони татар, які поверталися до нього.
Земська служба, яка входила у праву колону, своєю запальністю перекреслила план Глинського і не дала можливості одержати повну перемогу. Литовсько-руський полководець зумів блискавично перемінити тактику і переграти супротивника, але оточення всіх татарських сил стало неможливе. Татарські втрати зросли під час переслідування, до якого долучилося місцеве населення, що наполегливо вистежувало татар серед лісів і боліт. Татарські чамбули переслідували на південь аж до Житомира.
Наслідки
Невдовзі по битві під Клецьком стосунки між польсько-литовською державою і Кримським Ханством значно поліпшилися. Сигізмунд I Старий погодився платити ханові щорічні «подарунки», які в Криму вважали за данину, натомість хан Менглі I Гірей в своєму ярлику підтвердив ярлики попередніх ханів, визнаючи за Великим Князівством Литовським право на всі руські землі, що належали колись Золотій Орді і здобутих Литвою. Обидві держави уклали в Мельнику союз проти Великого Князівства Московського, яке в травні 1506 року напало на Казанське ханство (Казанське ханство також входило до антимосковської коаліції).
Примітки
- Хроніка Литовська й Жмойтська (ПСРЛ Т.XXXII) http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov06.htm [ 5 Грудня 2008 у Wayback Machine.]
- До складу якого входили також литовські татари, які так само мусили виконувати військовий обов'язок
- Лешек Подгородецький вважає, що в коші перед битвою було 3000 татар
- приблизно 3000, Piotr Borawski, Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej, Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, Warszawa 1986, ,
Джерела
- Piotr Borawski, Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej, Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, Warszawa 1986, , str. 80-83
- Paweł Jasienica, Polska Jagiellonów, Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1975, Tom II, str. 62
- Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
- Leszek Podhorodecki, Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw., Warszawa 1987, , str. 85-86
Посилання
- Бітва пад Клецкам [ 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.] (біл.)
- Pole bitwy pod Kleckiem [ 11 Квітня 2008 у Wayback Machine.] // Tygodnik Ilustrowany, 1862
- М. Чарняўскі «Бітва пад Клецкам» [ 3 Грудня 2010 у Wayback Machine.] (біл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kle cka bi tva bitva sho vidbulasya 6 serpnya 1506 roku bilya Klecka v ninishnij Bilorusi U nij armiya Velikogo Knyazivstva Litovskogo pid provodom knyazya Mihajla Glinskogo rozbila krimskih tatar na choli yakih stoyali dvoye siniv hana Mengli I Gireya i Vvazhayetsya za odnu z najbilsh znachushih litovskih peremog nad krimskimi tatarami Bitva pid Kleckom 1506 roku Bitva polskih kopijnikiv z tatarami derevorit 16 stolittya Bitva polskih kopijnikiv z tatarami derevorit 16 stolittya Koordinati 53 01 05 pn sh 26 42 10 sh d 53 018119000027773779 pn sh 26 70292900002777969 sh d 53 018119000027773779 26 70292900002777969 Data 6 serpnya 1506 roku Misce kolo mista Klecka Bilorus Minska oblast Rezultat peremoga VKL Storoni VKL Krimske hanstvo Komanduvachi Mihajlo Glinskij Beti Girej Vijskovi sili 7 tisyach u tomu chisli 6 tisyach litovsko ruskogo opolchennya rachi poperedniki gusar i 400 polskoyi kinnoti blizko 20 tisyach Vtrati nevidomo nevidomo mozhlivo bilshe polovini vsih sil 3000 popalo v polonPeredumoviPid chas Moskovsko litovskoyi vijni 1500 1503 rokiv krimski tatari buli soyuznikami Moskvi i zdijsnyuvali rujnivni nabigi na litovski mista Sluck Kleck i Nesvizh i navit zagrozhuvali stolici Vilno Tomu velikij knyaz Aleksandr Yagellonchik v 1503 roci nakazav zvesti navkolo Vilna oboronnu stinu zavershenu v 1522 roci V toj zhe chas v litovskomu sejmi pochalisya konflikti mizh magnatami z yakih peremozhcem vijshov Mihajlo Glinskij sho stav favoritom velikogo knyazya Pid chas peredachi vladi vid hvorogo i paralizovanogo Oleksandra jogo bratovi Sigizmundu I krimskotatarska armiya vtorglasya u Velike Knyazivstvo Litovske Litovska armiya sho nalichuvala 7 tisyach cholovik na choli z Glinskim rushila z Lidi nazustrich tataram i zustrila yih kolo Klecka Napad litovciv stav dlya krimskih tatar nespodivanim i obernuvsya dlya nih serjoznoyu porazkoyu Litovsko ruske vijsko zvilnilo z polonu 40 000 yasiru ta zdobulo 30 000 konej O tatareh pod Sluckom i Minskom Roku 1506 Prishol v Rus Magmet Gerej soltan carevich perekopskij z bratom svoim z Bati Gereom soltanom i Burnos soltan zo vsЂmi silami tatarskimi I prishedshi k Dneprovi na Loevuyu goru i tam prez Dnepr perepravivshisya sam Magmet Gerej soltan pod ishol pod zamok Minskij a pod Slucko poslal dvoh bratov svoih kotoryi prishli pod Slucko na den Uspeniya Presvyatye Bogorodicy A v Sluckom zamku zaperlasya knyaginya Anastasiya I spustoshili vsЂ okolo Slucka volosti a do Slucka mЂsta i zamku vЂdayuchi zhe sya v nem byla zaperlasya knyazhna shturmovali chinyachi podmety podkladayuchi ogon ale sluchane boronilisya dobre i mnogo tatar pobili z mЂsta strЂlyayuchi A sam starshij car Magmet Gerej soltan stal togo zh dnya avgusta 15 pod Minskom i pustil zagony pod Vilnyu takzhe do Vitebska Polocka i Drucka i na vsЂ storony litovskie i ruskie A tye dva brata ego carevichi otstupivshi ot Slucka poshli do Novgorodka a na toj chas v Novgorodku vsЂ panove sejmovali kotorye vidyachi zhe zle vyЂhali z Novgorodka za Nemen a tatare za nimi gonili Vzyavshi pershe Novgorodok zapalili ego a pereshedshi Nemen v Litovskoj zemli velikii E pochinili shkody a z vyaznyami i zdobytkami nazad vernulisya A Magmet Gerej stoyal koshem pod Minskom i vsi volosti okolo Minska poburil Minsko vse vypalil ne mayuchi shkody v svoih lyudeh ni ot kogo vernulsya nazad lyudej samyh nad 100 000 hristian vyaznev z Rusi i Litvy krom inshih dobytkov vyveli tak izh na kozhdogo tatarina po 25 vyaznev dostavalo krom pobityh Togo zh roku vilnyane i panove litovskie tym strahom strvozheny mur okolo Vilnya obveli i zamki obmurovali Togo zh roku znovu 30 000 tatar vtorgnulo v zemlyu Litovskuyu burili palili a prishedshi do Klecka stali tam koshem i rospustili zagony A litva zobralasya 10 000 i udarili na kosh kotoryj bozhiyupomoshiyu vzyali i stanuli v ih koshi a prihodyachih porivcem A tatarov z polonami lyudmi hristianskimi i bydlom bili i mordovali i vsЂh nagolovu porazili a getmanom nad litvoyu toeyu na toj chas byl knyaz Mihail Glinskij VstupNe zvazhayuchi na te sho Krimske hanstvo velo peregovori z Litvoyu pro soyuz proti Moskvi han Mengli I Girej virishiv zavdati udaru po derzhavam Yagelloniv Na pochatku 1506 roku tatari atakuvali odnochasno Polshu i Litvu odna orda vdarila na Malopolshu a druga na Bilorus Togo zh samogo roku stavsya novij nabig Naprikinci travnya 1506 roku virushila z Krimu tatarska orda chislom v sili 5000 voyakiv na rozvidku a za neyu 30 000 ordinciv na choli z sinami hana Mengli Gireya Fetihom i Burnashem Orda jshla livim beregom Dnipra cherez Chernigiv Pislya perehodu cherez Siversku Zemlyu tatari dijshli do Loyeva de perepravilisya na pravoberezhzhya Dnipra ta pishli dali na Bragin i Mozir Z Mozirya orda pishla do Petrikova de perepravilasya cherez Prip yat i pishla na Sluck 20 lipnya projshovshi vprodovzh dvoh misyaciv 1800 kilometriv tatari dijshli do spalenogo za dva roki pered tim Klecka de rozbili svij kish tabir Z kosha vislano chambuli sho rozsiyalisya po krayini v radiusi 100 kilometriv u napryami na Minsk Novogrudok Lidu i Volkovisk U toj den koli tatari dijshli do Klecka zvistka pro yihnye nashestya dijshla do Lidi de perebuvav todi hvorij korol Aleksandr Yagellonchik sho mav pri sobi vsogo lishe kinnu rotu najmanciv serbiv vidomih yak Korol ne piddavsya panici ta vidav nakaz pro pospolite rushennya a todi peredav komanduvannya getmanovi Stanislavu Kishci a takozh marshalkovi Mihajlu Glinskomu yakij chudovo znav yak voyuyut tatari i mav chimalij vijskovij talant Same vin stav iniciatorom privedennya do Litvi legkoyi kinnoti serbsko ugorskogo prikordonnya yaka mala dosvid borotbi z turkami Glinskij ne chekav poki zberutsya vsi vijska ale vidrazu vislav na rozvidku zagin legkoyi kinnoti yakij poblizu Lidi natrapiv na zhmenku tatar Oskilki ne vsi korolivski pridvorni virili sho tatari zabralisya tak daleko yim yak dokaz bulo predstavleno shoplenih polonenih ta vidrizani golovi tatar yaki privezla nazad rozvidka Vikonuyuchi korolivskij nakaz litovski voyenachalniki yaki mali usogo 7000 voyakiv u tomu chisli 6000 litovskogo pospolitogo rushennya vidomogo yak zemska sluzhba a takozh i odna nadvirna korogva polskih kopijnikiv virushili z Lidi 30 lipnya i nastupnogo dnya dijshli do Novogrudka Odin z vislanih ranishe roz yizdiv priviv 3 serpnya 6 v yazniv yaki dali informaciyu pro tochne roztashuvannya kosha Rusko litovske vijsko rushilo v nichnij marsh i uranci 4 serpnya zupinilosya v Jogo avangard zitknuvsya i rozbiv togo dnya pid zagin v 500 tatar sho povertavsya do Klecka Zalishki rozbitogo zagonu yakim vdalosya vtekti poperedili osnovnij tatarskij kish Pid chas dalshogo marshu Kishka zahvoriv tomu na nich Glinskij zupiniv svoyi vijska u Nelepovi za 85 kilometriv vid Novogrudka i 20 kilometriv vid Klecka Tut getman vidchuv sebe she girshe tak sho litovsko ruska shlyahta virishila sho vse komanduvannya maye vzyati Mihajlo Glinskij BitvaTatari znali sho nablizhayetsya nebezpeka ale oskilki kish buv obtyazhenij zdobichchyu virishili dati bij V koshi znahodilasya tilki polovina vsih sil tomu tatari chekali koli pribudut inshi zagoni tatar Kish zajmav zruchnu oboronnu poziciyu tomu sho iz zahodu jogo zahishala bolotista dolina richki Lan a z pivnochi i shodu znahodilisya bolota Glinskij shob zakriti tataram shlyah do vtechi pereminiv napryam marshu i projshov lisovimi ta polovimi stezhkami z novogrodskogo traktu na pryamij shlyah mizh Pinskom i Kleckom i takim chinom pidijshov do Klecka z pivdennogo zahodu Litovskij voyenachalnik hotiv vidrizati tataram shlyah do vidstupu obijti yih i znishiti Hoch perehid vijsk Glinskogo ne buv pomichenij tatarami ale viyavilosya sho ochikuyuchi ataki vorog u povnij miri pidgotuvavsya do boyu Spochatku protyagom 3 godin obidva vijska perestrilyuvalisya cherez richku tatarski luki zavdavali velikoyi shkodi litovskomu vijsku vityagnutomu v liniyu Tim chasom Glinskij pid prikrittyam vognyu z rushnic i dvoh garmat pidgotuvav pid bezperervnim obstrilom tatar dvi perepravi dlya dvoh udarnih grup Pislya navedennya mostiv iz zrubanih derev obidvi grupi buli vishikuvani v bojovi koloni Dlya prikrittya vid zagoniv tatar sho povertalisya do kosha litovskij voyenachalnik oblishiv v rezervi polsku korogvu v 400 bijciv Blizko 15 godini Glinskij kinuv svoye vijsko v ataku pragnuchi zv yazati tatar livoyu grupoyu shob prava grupa mogla utyati yim shlyah do vidstupu ta otochiti voroga Prote prava grupa pershoyu perepravilasya cherez richku i tomu atakuvala pershoyu roblyachi nemozhlivim plan flangovogo ohoplennya tatar U cij situaciyi same na neyi vdarili golovni sili tatarskoyi ordi Prava grupa zavzyato boronilasya prote malo pomalu tatari yiyi vidtisnyali do richki Glinskij perepravivsya cherez Lan z drugoyu grupoyu rozsiyav slabkij tatarskij zaslon i vdariv na tatar iz flangu rozirvavshi yihnye shikuvannya navpil Ataka drugoyi grupi stala virishalnoyu Oskilki shlyah do vidstupu ves chas buv vilnim tatari kinulisya navtiki ale pid chas peresliduvannya chastina yih potonula v blizhnij richci Cepri Glinskomu vdalosya otochiti j znishiti tilki chastinu tatarskoyi ordi Pislya zajnyattya kosha bulo zvilneno ves yasir Krim togo v ruki peremozhciv distalasya insha zdobich taka yak hudoba koni a takozh rizni koshtovnosti Vtrati tatar nevidomi vidomo tilki sho buli voni veliki i sho najbilshe yih zaginulo v promizhku mizh richkami Ceproyu j Lannyu Takozh pid chas boyiv mizh Lannyu i Ceproyu uzyato najbilshu kilkist tatarskih branciv Piznishe cimi brancyami zaselili bagato poselen znishenih ranishe tatarami Glinskij poslav kilka korogv navzdogin za tatarami sho tikali a sam stav na misci kosha i vprodovzh troh dniv rozbiv inshi zagoni tatar yaki povertalisya do nogo Zemska sluzhba yaka vhodila u pravu kolonu svoyeyu zapalnistyu perekreslila plan Glinskogo i ne dala mozhlivosti oderzhati povnu peremogu Litovsko ruskij polkovodec zumiv bliskavichno pereminiti taktiku i peregrati suprotivnika ale otochennya vsih tatarskih sil stalo nemozhlive Tatarski vtrati zrosli pid chas peresliduvannya do yakogo doluchilosya misceve naselennya sho napoleglivo vistezhuvalo tatar sered lisiv i bolit Tatarski chambuli peresliduvali na pivden azh do Zhitomira NaslidkiNevdovzi po bitvi pid Kleckom stosunki mizh polsko litovskoyu derzhavoyu i Krimskim Hanstvom znachno polipshilisya Sigizmund I Starij pogodivsya platiti hanovi shorichni podarunki yaki v Krimu vvazhali za daninu natomist han Mengli I Girej v svoyemu yarliku pidtverdiv yarliki poperednih haniv viznayuchi za Velikim Knyazivstvom Litovskim pravo na vsi ruski zemli sho nalezhali kolis Zolotij Ordi i zdobutih Litvoyu Obidvi derzhavi uklali v Melniku soyuz proti Velikogo Knyazivstva Moskovskogo yake v travni 1506 roku napalo na Kazanske hanstvo Kazanske hanstvo takozh vhodilo do antimoskovskoyi koaliciyi PrimitkiHronika Litovska j Zhmojtska PSRL T XXXII http litopys org ua psrl3235 lytov06 htm 5 Grudnya 2008 u Wayback Machine Do skladu yakogo vhodili takozh litovski tatari yaki tak samo musili vikonuvati vijskovij obov yazok Leshek Podgorodeckij vvazhaye sho v koshi pered bitvoyu bulo 3000 tatar priblizno 3000 Piotr Borawski Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza Warszawa 1986 ISBN 83 205 3747 9 DzherelaPiotr Borawski Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza Warszawa 1986 ISBN 83 205 3747 9 str 80 83 Pawel Jasienica Polska Jagiellonow Panstwowy Instytut Wydawniczy Warszawa 1975 Tom II str 62 Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I Leszek Podhorodecki Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV XVIIIw Warszawa 1987 ISBN 83 05 11618 2 str 85 86PosilannyaBitva pad Kleckam 30 Veresnya 2007 u Wayback Machine bil Pole bitwy pod Kleckiem 11 Kvitnya 2008 u Wayback Machine Tygodnik Ilustrowany 1862 M Charnyayski Bitva pad Kleckam 3 Grudnya 2010 u Wayback Machine bil