Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Планети гіганти планети набагато більші за Землю часто дуже різні за складом і структурою Планети гіганти як правило в о

Планета-гігант

Планета-гігант

Планети-гіганти — планети, набагато більші за Землю, часто дуже різні за складом і структурою. Планети-гіганти, як правило, в основному складаються з матеріалів з низькою температурою кипіння (летких речовин), а не з каміння чи інших твердих речовин, однак масивні тверді планети також можуть існувати. У Сонячній системі є чотири планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Було ідентифіковано багато позасонячних планет-гігантів.

Планети-гіганти іноді називають газовими гігантами, але зараз багато астрономів застосовують цей термін лише до Юпітера та Сатурна, класифікуючи Уран і Нептун, які мають інший склад, як крижані гіганти. Обидві назви можуть вводити в оману, бо всі планети-гіганти Сонячної системи складаються здебільшого з речовин, що знаходяться вище їх критичних точок, коли вже не можна розрізнити газову й рідку фази. Юпітер і Сатурн, в основному, складаються з водню та гелію, натомість як Уран і Нептун складаються з води, аміаку та метану.

Максимальна маса планет-гігантів сягає ~13 MJ, а важчі об'єкти вважають коричневими карликами.

Термінологія

Термін «газовий гігант» був введений у 1952 році письменником-фантастом Джеймсом Блішем і спочатку використовувався для позначення всіх планет-гігантів. Цей термін не зовсім точний, оскільки у більшій частині об'єму цих планет тиск настільки високий, що речовина перебуває за критичною точкою, де немає різниці між рідиною та газом. Біля центру Юпітера також є металевий водень, але більшу частину об'єму планети займають водень, гелій і мала кількість інших елементів, які перебувають вище своїх критичних точок. Спостережувані атмосфери всіх цих планет (на оптичній глибині менше 1) досить тонкі порівняно з їхніми радіусами (~1 % радіуса). Таким чином, спостережувані частини є газоподібними (на відміну від Марса і Землі, які мають оптично тонку газову атмосферу, через яку можна побачити тверду поверхню).

Досить оманливий термін прижився, оскільки планетологи зазвичай використовують «камінь», «газ» і «лід» як скорочення для класів елементів і сполук, які зазвичай зустрічаються як складові планети, незалежно від фази речовини. У зовнішній частині Сонячної системи водень і гелій вважають газами, воду, метан і аміак — льодом, а силікати та метали — каменем. Багато рис, за якими Уран і Нептун відрізняються від Юпітера і Сатурна, змусили деяких використовувати цей термін лише для планет, подібних двом останнім. Зважаючи на цю термінологію, деякі астрономи почали називати Уран і Нептун крижаними гігантами, щоб вказати на переважання льоду (у рідкій формі) у їхньому складі.

Планети-гіганти включають в себе як газові гіганти, так і крижані гіганти.

Об'єкти, достатньо великі для початку синтезу дейтерію (понад 13 мас Юпітера для сонячного складу), називаються коричневими карликами, і вони займають діапазон мас між планетами-гігантами та зорями. Граничне значення 13 мас Юпітера (MJ) — це скоріше емпірична домовленість, ніж точна фізична межа. Більші об'єкти спалюють більшу частину дейтерію, а менші — лише невелику його кількість, а значення 13 MJ знаходиться десь посередині. Кількість спаленого дейтерію залежить не тільки від маси, але й від складу планети, особливо від частки гелію та дейтерію. Енциклопедія позасонячних планет включає об'єкти з масою до 60 MJ, а [en] — до 24 MJ.

Опис

image
Вирізні ілюстрації внутрішньої частини планет-гігантів. Юпітер зображений з кам'яним ядром, покритим глибоким шаром металевого водню.

Планета-гігант — це масивна планета, яка має щільну атмосферу з водню та гелію. Вони можуть мати щільне розплавлене ядро з кам'янистих елементів, або ж їхнє ядро могло повністю розчинитися та розподілитися по всій планеті, якщо планета достатньо гаряча. У газових гігантів, таких як Юпітер і Сатурн, водень і гелій складають більшу частину маси планети, тоді як у крижаних гігантів, таких як Уран і Нептун, вони складають лише зовнішню оболонку, а більша частина маси планети припадає на воду, аміак і метан.

Позасонячні планети-гіганти, які обертаються дуже близько до своїх зір, є найлегшими для виявлення екзопланетами. Їх називають гарячими Юпітерами та гарячими Нептунами, оскільки вони мають дуже високу температуру поверхні. До появи космічних телескопів більшість відкритих екзопланет припадала саме на гарячі Юпітери, оскільки їх було відносно легко виявити за допомогою наземних інструментів.

Підтипи

Газові гіганти

Докладніше: Газові гіганти
image
Північний полярний вихор Сатурна

Газові гіганти складаються переважно з водню та гелію. Газові гіганти Сонячної системи, Юпітер і Сатурн, містять важчі елементи, які становлять від 3 до 13 відсотків їх маси. Вважається, що газові гіганти складаються із зовнішнього шару молекулярного водню, під яким знаходиться шар рідкого металевого водню, а в центрі може знаходитись розплавлене кам'яне ядро.

Зовнішня частина водневої атмосфери Юпітера та Сатурна містить багато шарів хмар, які в основному складаються з води та аміаку. Шар металевого водню займає основну частину планети. Його називають металевим, оскільки дуже високий тиск перетворює водень на електричний провідник. Вважається, що ядро складається з важчих елементів, але вони перебувають при такій високій температурі (20 000 К) і тиску, при яких властивості речовини погано досліджені.

Крижані гіганти

Докладніше: Крижаний гігант

Крижані гіганти мають суттєво відмінний від газових гігантів внутрішній склад. Крижані гіганти Сонячної системи, Уран і Нептун, мають насичену воднем атмосферу, яка простягається до 80 % (Уран) або 85 % (Нептун) їх радіуса. Нижче вони переважно «крижані», тобто складаються переважно з води, метану й аміаку. Є також камінь і газ, але різні пропорції льоду, каменю й газу можуть призводити до однакової густини, тому точні пропорції окремих компонентів невідомі.

В атмосферах Урана й Нептуна містяться дуже туманні шари з невеликою кількістю метану, що надають їм світло-аквамаринового кольору. Обидві планети мають магнітні поля, сильно нахилені до їхніх осей обертання.

На відміну від інших планет-гігантів, Уран має дуже високий нахил осі обертання, що спричиняє яскраво виражені пори року. Дві планети мають і інші важливі відмінності. Уран, попри меншу масу, містить більше водню та гелію, ніж Нептун. Тому Нептун щільніший і виробляє набагато більше внутрішнього тепла та більш активну атмосферу. Модель Ніцци припускає, що Нептун утворився ближче до Сонця, ніж Уран, і тому повинен містити більше важких елементів.

Масивні тверді планети

Припускається, що можуть існувати масивні тверді планети, так звані мегаземлі.

Навколо масивних зір (B-типу та O-типу; 5–120 мас Сонця) можуть сформуватися тверді планети масою до тисячі земних мас, бо протопланетні диски таких зір можуть містити достатню для цього кількість важких елементів. Крім того, ці зорі мають високе ультрафіолетове випромінювання та зоряні вітри, які можуть випаровувати газ у диску, залишаючи лише важкі елементи. Для порівняння, маса Нептуна дорівнює 17 масам Землі, Юпітер має 318 мас Землі, а за верхню межу мас екзопланет беруть 13 мас Юпітера (приблизно 4000 мас Землі).

Суперпуфи

Суперпуф — це тип екзопланети з масою лише в кілька разів більшою за земну, але з радіусом більшим за Нептун, що означає дуже низьку середню густину. Вони холодніші й менш масивні, ніж роздуті гарячі Юпітери низької щільності. Найбільш надзвичайними відомими прикладами є три планети навколо [en], які мають розміри, близькі до Юпітера, але щільність нижче 0,1 г/см3.

Позасонячні планети-гіганти

image
Уявлення художника про [en], першу відкриту позасонячну планету-гігант з мінімальною масою, меншою за Сатурн.

Багато відомих екзопланет є планетами-гігантами, бо сучасні методи виявлення екзопланет найчутливіші до великих за масами й розміром об'єктів. Багато екзопланет знаходяться набагато ближче до своїх батьківських зір і, отже, набагато гарячіші, ніж планети-гіганти в Сонячній системі. Враховуючи відносну кількість елементів у Всесвіті (приблизно 98 % водню та гелію), було б дивно знайти кам'яну планету, масивнішу за Юпітер.

Атмосфери

В атмосфері Юпітера спостерігають паралельні екватору світлі й темні смуги, які є результатом висхідних і низхідних потоків газу в різних кліматичних зонах. Світлі смуги розташовані на більших висотах, вони утворюються в області висхідних потоків і високого тиску. Темніші смуги, розташовані нижче в атмосфері, це області низхідних потоків та низького тиску. Ці структури певною мірою схожі на осередки високого та низького тиску в атмосфері Землі, але вони є глобальним явищем загальнопланетного масштабу, на відміну від набагато циклонів та антициклонів на Землі.

Є й дрібніші структури: плями різного розміру та кольору. На Юпітері найбільш помітною з них є Велика червона пляма, яка існує вже принаймні 300 років. Ці утворення є величезними бурями.

Примітки

  1. Burgasser, Adam J. (June 2008). Brown dwarfs: Failed stars, super Jupiters (PDF). Physics Today. Архів оригіналу (PDF) за 8 May 2013. Процитовано 11 January 2016.
  2. D'Angelo, G.; Durisen, R. H.; Lissauer, J. J. (2011). Giant Planet Formation. У S. Seager. (ред.). Exoplanets. University of Arizona Press, Tucson, AZ. с. 319—346. arXiv:1006.5486. Bibcode:2010exop.book..319D.
  3. D'Angelo, G.; Weidenschilling, S. J.; Lissauer, J. J.; Bodenheimer, P. (2021). Growth of Jupiter: Formation in disks of gas and solids and evolution to the present epoch. Icarus. 355: 114087. arXiv:2009.05575. Bibcode:2021Icar..35514087D. doi:10.1016/j.icarus.2020.114087. S2CID 221654962.
  4. Jack J. Lissauer; David J. Stevenson (2006). Formation of Giant Planets (PDF). NASA Ames Research Center; California Institute of Technology. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2009. Процитовано 16 січня 2006.
  5. Bodenheimer, P.; D'Angelo, G.; Lissauer, J. J.; Fortney, J. J.; Saumon, D. (2013). Deuterium Burning in Massive Giant Planets and Low-mass Brown Dwarfs Formed by Core-nucleated Accretion. The Astrophysical Journal. 770 (2): 120 (13 pp.). arXiv:1305.0980. Bibcode:2013ApJ...770..120B. doi:10.1088/0004-637X/770/2/120. S2CID 118553341.
  6. Spiegel, David S.; Burrows, Adam; Milsom, John A. (20 січня 2011). The Deuterium-Burning Mass Limit for Brown Dwarfs and Giant Planets. The Astrophysical Journal. 727 (1): 57. arXiv:1008.5150. Bibcode:2011ApJ...727...57S. doi:10.1088/0004-637X/727/1/57. ISSN 0004-637X. S2CID 118513110.
  7. Schneider, Jean (2016). III.8 Exoplanets versus brown dwarfs: The CoRoT view and the future. Exoplanets versus brown dwarfs: the CoRoT view and the future. с. 157. arXiv:1604.00917. doi:10.1051/978-2-7598-1876-1.c038. ISBN . S2CID 118434022.
  8. Wright, J. T.; Fakhouri, O.; Marcy, G. W.; Han, E.; Feng, Y.; Johnson, John Asher; Howard, A. W.; Fischer, D. A.; Valenti, J. A.; Anderson, J.; Piskunov, N. (2010). The Exoplanet Orbit Database. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 123 (902): 412—422. arXiv:1012.5676. Bibcode:2011PASP..123..412W. doi:10.1086/659427. S2CID 51769219.
  9. Wilson, Hugh F.; Militzer, Burkhard (14 березня 2012). Rocky core solubility in Jupiter and giant exoplanets. Physical Review Letters. 108 (11): 111101. arXiv:1111.6309. Bibcode:2012PhRvL.108k1101W. doi:10.1103/PhysRevLett.108.111101. ISSN 0031-9007. PMID 22540454. S2CID 42226611.
  10. Stevenson, David J.; Bodenheimer, Peter; Lissauer, Jack J.; D’Angelo, Gennaro (1 квітня 2022). Mixing of Condensable Constituents with H–He during the Formation and Evolution of Jupiter. The Planetary Science Journal. 3 (4): 74. doi:10.3847/PSJ/ac5c44. ISSN 2632-3338.
  11. The Interior of Jupiter, Guillot et al., in Jupiter: The Planet, Satellites and Magnetosphere, Bagenal et al., editors, Cambridge University Press, 2004
  12. L. McFadden; P. Weissman; T. Johnson (2007). Encyclopedia of the Solar System (2nd ed.). Academic Press. ISBN .
  13. Seager, S.; Kuchner, M.; Hier-Majumder, C. A.; Militzer, B. (2007). Mass-Radius Relationships for Solid Exoplanets. The Astrophysical Journal. 669 (2): 1279—1297. arXiv:0707.2895. Bibcode:2007ApJ...669.1279S. doi:10.1086/521346. S2CID 8369390.
  14. Libby-Roberts, Jessica E.; Berta-Thompson, Zachory K.; Desert, Jean-Michel; Masuda, Kento; Morley, Caroline V.; Lopez, Eric D.; Deck, Katherine M.; Fabrycky, Daniel; Fortney, Jonathan J.; Line, Michael R.; Sanchis-Ojeda, Roberto; Winn, Joshua N. (20 січня 2020). The Featureless Transmission Spectra of Two Super-Puff Planets. The Astronomical Journal. 159 (2): 57. arXiv:1910.12988. Bibcode:2020AJ....159...57L. doi:10.3847/1538-3881/ab5d36. ISSN 1538-3881. S2CID 204950000.

Посилання

  • SPACE.com: Q&A: The IAU's Proposed Planet Definition 16 August 2006 2:00 am ET
  • BBC News: Q&A New planets proposal Wednesday, 16 August 2006, 13:36 GMT 14:36 UK
  • Gas Giants in Science Fiction: [1]
  • Episode «Giants» on The Science Channel TV show Planets

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Planeti giganti planeti nabagato bilshi za Zemlyu chasto duzhe rizni za skladom i strukturoyu Planeti giganti yak pravilo v osnovnomu skladayutsya z materialiv z nizkoyu temperaturoyu kipinnya letkih rechovin a ne z kaminnya chi inshih tverdih rechovin odnak masivni tverdi planeti takozh mozhut isnuvati U Sonyachnij sistemi ye chotiri planeti giganti Yupiter Saturn Uran i Neptun Bulo identifikovano bagato pozasonyachnih planet gigantiv Planeti giganti inodi nazivayut gazovimi gigantami ale zaraz bagato astronomiv zastosovuyut cej termin lishe do Yupitera ta Saturna klasifikuyuchi Uran i Neptun yaki mayut inshij sklad yak krizhani giganti Obidvi nazvi mozhut vvoditi v omanu bo vsi planeti giganti Sonyachnoyi sistemi skladayutsya zdebilshogo z rechovin sho znahodyatsya vishe yih kritichnih tochok koli vzhe ne mozhna rozrizniti gazovu j ridku fazi Yupiter i Saturn v osnovnomu skladayutsya z vodnyu ta geliyu natomist yak Uran i Neptun skladayutsya z vodi amiaku ta metanu Maksimalna masa planet gigantiv syagaye 13 MJ a vazhchi ob yekti vvazhayut korichnevimi karlikami TerminologiyaTermin gazovij gigant buv vvedenij u 1952 roci pismennikom fantastom Dzhejmsom Blishem i spochatku vikoristovuvavsya dlya poznachennya vsih planet gigantiv Cej termin ne zovsim tochnij oskilki u bilshij chastini ob yemu cih planet tisk nastilki visokij sho rechovina perebuvaye za kritichnoyu tochkoyu de nemaye riznici mizh ridinoyu ta gazom Bilya centru Yupitera takozh ye metalevij voden ale bilshu chastinu ob yemu planeti zajmayut voden gelij i mala kilkist inshih elementiv yaki perebuvayut vishe svoyih kritichnih tochok Sposterezhuvani atmosferi vsih cih planet na optichnij glibini menshe 1 dosit tonki porivnyano z yihnimi radiusami 1 radiusa Takim chinom sposterezhuvani chastini ye gazopodibnimi na vidminu vid Marsa i Zemli yaki mayut optichno tonku gazovu atmosferu cherez yaku mozhna pobachiti tverdu poverhnyu Dosit omanlivij termin prizhivsya oskilki planetologi zazvichaj vikoristovuyut kamin gaz i lid yak skorochennya dlya klasiv elementiv i spoluk yaki zazvichaj zustrichayutsya yak skladovi planeti nezalezhno vid fazi rechovini U zovnishnij chastini Sonyachnoyi sistemi voden i gelij vvazhayut gazami vodu metan i amiak lodom a silikati ta metali kamenem Bagato ris za yakimi Uran i Neptun vidriznyayutsya vid Yupitera i Saturna zmusili deyakih vikoristovuvati cej termin lishe dlya planet podibnih dvom ostannim Zvazhayuchi na cyu terminologiyu deyaki astronomi pochali nazivati Uran i Neptun krizhanimi gigantami shob vkazati na perevazhannya lodu u ridkij formi u yihnomu skladi Planeti giganti vklyuchayut v sebe yak gazovi giganti tak i krizhani giganti Ob yekti dostatno veliki dlya pochatku sintezu dejteriyu ponad 13 mas Yupitera dlya sonyachnogo skladu nazivayutsya korichnevimi karlikami i voni zajmayut diapazon mas mizh planetami gigantami ta zoryami Granichne znachennya 13 mas Yupitera MJ ce skorishe empirichna domovlenist nizh tochna fizichna mezha Bilshi ob yekti spalyuyut bilshu chastinu dejteriyu a menshi lishe neveliku jogo kilkist a znachennya 13 MJ znahoditsya des poseredini Kilkist spalenogo dejteriyu zalezhit ne tilki vid masi ale j vid skladu planeti osoblivo vid chastki geliyu ta dejteriyu Enciklopediya pozasonyachnih planet vklyuchaye ob yekti z masoyu do 60 MJ a en do 24 MJ OpisVirizni ilyustraciyi vnutrishnoyi chastini planet gigantiv Yupiter zobrazhenij z kam yanim yadrom pokritim glibokim sharom metalevogo vodnyu Planeta gigant ce masivna planeta yaka maye shilnu atmosferu z vodnyu ta geliyu Voni mozhut mati shilne rozplavlene yadro z kam yanistih elementiv abo zh yihnye yadro moglo povnistyu rozchinitisya ta rozpodilitisya po vsij planeti yaksho planeta dostatno garyacha U gazovih gigantiv takih yak Yupiter i Saturn voden i gelij skladayut bilshu chastinu masi planeti todi yak u krizhanih gigantiv takih yak Uran i Neptun voni skladayut lishe zovnishnyu obolonku a bilsha chastina masi planeti pripadaye na vodu amiak i metan Pozasonyachni planeti giganti yaki obertayutsya duzhe blizko do svoyih zir ye najlegshimi dlya viyavlennya ekzoplanetami Yih nazivayut garyachimi Yupiterami ta garyachimi Neptunami oskilki voni mayut duzhe visoku temperaturu poverhni Do poyavi kosmichnih teleskopiv bilshist vidkritih ekzoplanet pripadala same na garyachi Yupiteri oskilki yih bulo vidnosno legko viyaviti za dopomogoyu nazemnih instrumentiv PidtipiGazovi giganti Dokladnishe Gazovi giganti Pivnichnij polyarnij vihor Saturna Gazovi giganti skladayutsya perevazhno z vodnyu ta geliyu Gazovi giganti Sonyachnoyi sistemi Yupiter i Saturn mistyat vazhchi elementi yaki stanovlyat vid 3 do 13 vidsotkiv yih masi Vvazhayetsya sho gazovi giganti skladayutsya iz zovnishnogo sharu molekulyarnogo vodnyu pid yakim znahoditsya shar ridkogo metalevogo vodnyu a v centri mozhe znahoditis rozplavlene kam yane yadro Zovnishnya chastina vodnevoyi atmosferi Yupitera ta Saturna mistit bagato shariv hmar yaki v osnovnomu skladayutsya z vodi ta amiaku Shar metalevogo vodnyu zajmaye osnovnu chastinu planeti Jogo nazivayut metalevim oskilki duzhe visokij tisk peretvoryuye voden na elektrichnij providnik Vvazhayetsya sho yadro skladayetsya z vazhchih elementiv ale voni perebuvayut pri takij visokij temperaturi 20 000 K i tisku pri yakih vlastivosti rechovini pogano doslidzheni Krizhani giganti Dokladnishe Krizhanij gigant Krizhani giganti mayut suttyevo vidminnij vid gazovih gigantiv vnutrishnij sklad Krizhani giganti Sonyachnoyi sistemi Uran i Neptun mayut nasichenu vodnem atmosferu yaka prostyagayetsya do 80 Uran abo 85 Neptun yih radiusa Nizhche voni perevazhno krizhani tobto skladayutsya perevazhno z vodi metanu j amiaku Ye takozh kamin i gaz ale rizni proporciyi lodu kamenyu j gazu mozhut prizvoditi do odnakovoyi gustini tomu tochni proporciyi okremih komponentiv nevidomi V atmosferah Urana j Neptuna mistyatsya duzhe tumanni shari z nevelikoyu kilkistyu metanu sho nadayut yim svitlo akvamarinovogo koloru Obidvi planeti mayut magnitni polya silno nahileni do yihnih osej obertannya Na vidminu vid inshih planet gigantiv Uran maye duzhe visokij nahil osi obertannya sho sprichinyaye yaskravo virazheni pori roku Dvi planeti mayut i inshi vazhlivi vidminnosti Uran popri menshu masu mistit bilshe vodnyu ta geliyu nizh Neptun Tomu Neptun shilnishij i viroblyaye nabagato bilshe vnutrishnogo tepla ta bilsh aktivnu atmosferu Model Nicci pripuskaye sho Neptun utvorivsya blizhche do Soncya nizh Uran i tomu povinen mistiti bilshe vazhkih elementiv Masivni tverdi planeti Pripuskayetsya sho mozhut isnuvati masivni tverdi planeti tak zvani megazemli Navkolo masivnih zir B tipu ta O tipu 5 120 mas Soncya mozhut sformuvatisya tverdi planeti masoyu do tisyachi zemnih mas bo protoplanetni diski takih zir mozhut mistiti dostatnyu dlya cogo kilkist vazhkih elementiv Krim togo ci zori mayut visoke ultrafioletove viprominyuvannya ta zoryani vitri yaki mozhut viparovuvati gaz u disku zalishayuchi lishe vazhki elementi Dlya porivnyannya masa Neptuna dorivnyuye 17 masam Zemli Yupiter maye 318 mas Zemli a za verhnyu mezhu mas ekzoplanet berut 13 mas Yupitera priblizno 4000 mas Zemli Superpufi Superpuf ce tip ekzoplaneti z masoyu lishe v kilka raziv bilshoyu za zemnu ale z radiusom bilshim za Neptun sho oznachaye duzhe nizku serednyu gustinu Voni holodnishi j mensh masivni nizh rozduti garyachi Yupiteri nizkoyi shilnosti Najbilsh nadzvichajnimi vidomimi prikladami ye tri planeti navkolo en yaki mayut rozmiri blizki do Yupitera ale shilnist nizhche 0 1 g sm3 Pozasonyachni planeti gigantiUyavlennya hudozhnika pro en pershu vidkritu pozasonyachnu planetu gigant z minimalnoyu masoyu menshoyu za Saturn Bagato vidomih ekzoplanet ye planetami gigantami bo suchasni metodi viyavlennya ekzoplanet najchutlivishi do velikih za masami j rozmirom ob yektiv Bagato ekzoplanet znahodyatsya nabagato blizhche do svoyih batkivskih zir i otzhe nabagato garyachishi nizh planeti giganti v Sonyachnij sistemi Vrahovuyuchi vidnosnu kilkist elementiv u Vsesviti priblizno 98 vodnyu ta geliyu bulo b divno znajti kam yanu planetu masivnishu za Yupiter AtmosferiV atmosferi Yupitera sposterigayut paralelni ekvatoru svitli j temni smugi yaki ye rezultatom vishidnih i nizhidnih potokiv gazu v riznih klimatichnih zonah Svitli smugi roztashovani na bilshih visotah voni utvoryuyutsya v oblasti vishidnih potokiv i visokogo tisku Temnishi smugi roztashovani nizhche v atmosferi ce oblasti nizhidnih potokiv ta nizkogo tisku Ci strukturi pevnoyu miroyu shozhi na oseredki visokogo ta nizkogo tisku v atmosferi Zemli ale voni ye globalnim yavishem zagalnoplanetnogo masshtabu na vidminu vid nabagato cikloniv ta anticikloniv na Zemli Ye j dribnishi strukturi plyami riznogo rozmiru ta koloru Na Yupiteri najbilsh pomitnoyu z nih ye Velika chervona plyama yaka isnuye vzhe prinajmni 300 rokiv Ci utvorennya ye velicheznimi buryami PrimitkiBurgasser Adam J June 2008 Brown dwarfs Failed stars super Jupiters PDF Physics Today Arhiv originalu PDF za 8 May 2013 Procitovano 11 January 2016 D Angelo G Durisen R H Lissauer J J 2011 Giant Planet Formation U S Seager red Exoplanets University of Arizona Press Tucson AZ s 319 346 arXiv 1006 5486 Bibcode 2010exop book 319D D Angelo G Weidenschilling S J Lissauer J J Bodenheimer P 2021 Growth of Jupiter Formation in disks of gas and solids and evolution to the present epoch Icarus 355 114087 arXiv 2009 05575 Bibcode 2021Icar 35514087D doi 10 1016 j icarus 2020 114087 S2CID 221654962 Jack J Lissauer David J Stevenson 2006 Formation of Giant Planets PDF NASA Ames Research Center California Institute of Technology Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2009 Procitovano 16 sichnya 2006 Bodenheimer P D Angelo G Lissauer J J Fortney J J Saumon D 2013 Deuterium Burning in Massive Giant Planets and Low mass Brown Dwarfs Formed by Core nucleated Accretion The Astrophysical Journal 770 2 120 13 pp arXiv 1305 0980 Bibcode 2013ApJ 770 120B doi 10 1088 0004 637X 770 2 120 S2CID 118553341 Spiegel David S Burrows Adam Milsom John A 20 sichnya 2011 The Deuterium Burning Mass Limit for Brown Dwarfs and Giant Planets The Astrophysical Journal 727 1 57 arXiv 1008 5150 Bibcode 2011ApJ 727 57S doi 10 1088 0004 637X 727 1 57 ISSN 0004 637X S2CID 118513110 Schneider Jean 2016 III 8 Exoplanets versus brown dwarfs The CoRoT view and the future Exoplanets versus brown dwarfs the CoRoT view and the future s 157 arXiv 1604 00917 doi 10 1051 978 2 7598 1876 1 c038 ISBN 978 2 7598 1876 1 S2CID 118434022 Wright J T Fakhouri O Marcy G W Han E Feng Y Johnson John Asher Howard A W Fischer D A Valenti J A Anderson J Piskunov N 2010 The Exoplanet Orbit Database Publications of the Astronomical Society of the Pacific 123 902 412 422 arXiv 1012 5676 Bibcode 2011PASP 123 412W doi 10 1086 659427 S2CID 51769219 Wilson Hugh F Militzer Burkhard 14 bereznya 2012 Rocky core solubility in Jupiter and giant exoplanets Physical Review Letters 108 11 111101 arXiv 1111 6309 Bibcode 2012PhRvL 108k1101W doi 10 1103 PhysRevLett 108 111101 ISSN 0031 9007 PMID 22540454 S2CID 42226611 Stevenson David J Bodenheimer Peter Lissauer Jack J D Angelo Gennaro 1 kvitnya 2022 Mixing of Condensable Constituents with H He during the Formation and Evolution of Jupiter The Planetary Science Journal 3 4 74 doi 10 3847 PSJ ac5c44 ISSN 2632 3338 The Interior of Jupiter Guillot et al in Jupiter The Planet Satellites and Magnetosphere Bagenal et al editors Cambridge University Press 2004 L McFadden P Weissman T Johnson 2007 Encyclopedia of the Solar System 2nd ed Academic Press ISBN 978 0 12 088589 3 Seager S Kuchner M Hier Majumder C A Militzer B 2007 Mass Radius Relationships for Solid Exoplanets The Astrophysical Journal 669 2 1279 1297 arXiv 0707 2895 Bibcode 2007ApJ 669 1279S doi 10 1086 521346 S2CID 8369390 Libby Roberts Jessica E Berta Thompson Zachory K Desert Jean Michel Masuda Kento Morley Caroline V Lopez Eric D Deck Katherine M Fabrycky Daniel Fortney Jonathan J Line Michael R Sanchis Ojeda Roberto Winn Joshua N 20 sichnya 2020 The Featureless Transmission Spectra of Two Super Puff Planets The Astronomical Journal 159 2 57 arXiv 1910 12988 Bibcode 2020AJ 159 57L doi 10 3847 1538 3881 ab5d36 ISSN 1538 3881 S2CID 204950000 PosilannyaSPACE com Q amp A The IAU s Proposed Planet Definition 16 August 2006 2 00 am ET BBC News Q amp A New planets proposal Wednesday 16 August 2006 13 36 GMT 14 36 UK Gas Giants in Science Fiction 1 Episode Giants on The Science Channel TV show Planets

Дата публікації:
Топ