Плавції

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Плавцій.

Плавції (лат. Plautii, gens Plautia) — давньоримський заможний плебейський рід. З IV ст. до н. е. представники роду починають обіймати вищі магістратури, входять у групу нобілів римського сенату і мають великий вплив у пізній Римській республіці та ранній імперії.

Плавції

Рід	Плавції лат. Plautii
Період	IV ст. до н. е. — IIІ ст.
Місце походження	Привернум, Лацій
Держава	Стародавній Рим
Гілки роду	Плавції Веннони, Гіпсеї Плавції Сільвани, Еліани, Ургуланії, Пульхри Плавції Прокули Плавції Деціани
Громадянська діяльність	18 консулів, 1 цензор, 2 народних трибуни, 4 претори
Військові нагороди	3 тріумфи (329 до н. е., 9, 69) 1 овація (47)
Gens Plautia у Вікісховищі

Україномовне написання номену

Українською мовою давньоримський (номен) «Плавцій» можуть помилково писати як «Плавтій», але це не відповідає правилам латино-української практичної транскрипції. За фонетичними правилами, в українській мові латинське ti перед голосною та не після s, t, x передається як «ці». Таким чином, в множині (як найменування усього роду загалом) пишеться: Plautii — Плавції (не Плавтії). Відповідно, в однині (як найменування одного представника роду) пишеться: Plautius — Плавцій (не Плавтій).

Етимологія

Американський мовознавець Джордж Девіс Чейз пише, що номен Плавцій походить від загального латинського імені Plautius (укр. плоскостопий).

Походження

Плавції часів пізньої Римської республіки стверджували, що походять від ^[en], сина Нептуна і Темісто, і доньки ^[en], царя лапітів. Британський історик ^[en] в своїй праці з давньоримської нумізматики відзначає, що на монетах, викарбуваних Публієм Плавцієм Гіпсеєм, зображені Нептун і Левкон.

Американський мовознавець Джордж Девіс Чейз класифікує номен Плавцій як побутуючий або серед корінних мешканців Риму, або тих, котрі вперше засвідчені саме у Римі, і немає доказів, що вони походять з іншого місця. Натомість сучасний італійський історик ^[en], який присвятив Плавціям широку монографічну розвідку, припускає, що Плавції могли походити з Привернума (нині Приверно), міста вольсків у південній частині італійського регіону Лація. Терренато пише, що ранні Плавції були численною родиною, що мала зв'язки з головними латинськими центрами Тібур (нині Тіволі) і Пренесте (нині Палестрина), а також із сусіднім центром сабінів або еквів ^[en] (поблизу Чичиліано)..

Попри можливе походження з Привернума, кілька ранніх Плавціїв, імена яких записані у «Списках римських консулів» (лат. Fasti consulares), воювали проти мешканців міста. Це Гай Плавцій Веннон, який у 341 р. до н. е. змусив жителів Привернума укласти вигідну для Риму угоду, і Гай Плавцій Деціан, який у 329 р. до н. е. завоював місто, приєднавши його разом з рештою земель вольсків до римських володінь.

Родовід

Плавції Веннони та Гіпсеї

І

ІІ

ІІІ

• Гай Плавцій Венокс (? — після 312 до н. е.) — цензор 312 р. до н. е.

Плавції Сільвани

IV

• ^[de] (? — після 89 до н. е.) — народний трибун 89 р. до н. е.

V

VI

• ^[ca] (? — після 68) — консул-суффект 68 р.

Інші

VII

VIII

ІХ

Х

ХІ

• ^[ca] (І ст.) — правник.

ХІІ

ХІІІ

XIV

• ^[de] (ІІІ ст.) — торевт.

Вшанування

Денарій (58 р. до н. е.). На реверсі тріумф Гая Плавція Деціана

Римський військовий та політичний діяч Публій Плавцій Гіпсей у 58 р. до н. е. викарбував срібний денарій на честь військової звитяги свого роду, зі сценою тріумфу консула Гая Плавція Деціана. Денарій викарбувано під час каденції Публія Плавція на посаді курульного едила. Британський історик ^[en] в своєму нумізматичному двотомнику подає опис монети. На аверсі денарію зображений профіль голови морського бога Нептуна, від якого Плавції виводили свій рід. На реверсі відтворено урочистий в'їзд переможця на кінній колісниці до Риму. Тріумф Гая Плавція Деціана відбувся у 329 р. до н. е. після взяття ним італійського міста Привернума (нині Приверно), і приєднання захопленої території до Римської республіки.

Примітки

1. ^[en]. Private vis, public virtus. Family agendas during the early Roman expansion // Roman republican colonization. New perspectives from archaeology and ancient history. — [Roma] : Palombi Editori, 2014. — Vol. 62. — P. 45—69. — . (англ.)
2. .
3. Chase G. D. The origin of Roman praenomina // ^[en] : journal. — 1897. — Vol. VIII. — P. 110, 129, 131. (англ.)
4. ''^[en] Roman republican coinage. — [Cambr.] : Cambridge University Press, [1974]. — [Vol.] I. — P. 444, 445. — . (англ.)
5. Appianus Alexandrinus. Historia Romana, XII, 95. (лат.)
6. Рік народження старшого сина Авла Плавція.
7. Рік, передуючий народженню сина Марка Плавція Сільвана.
8. До року народження молодшого брата Тиберія Плавція Сільвана Еліана.
9. Наступний рік після смерті батька Луція Елія Ламії Плавція Еліана.
10. Рік народження молодшого сина Марка Веттулена Цивіки Барбара.
11. Рік народження старшого брата Марка Плавція Сільвана.
12. Рік народження всиновленого Луція Плавція Планка.
13. C.[aius] Plautius Rufus // ^[en] / ed. ^[de] et H. Dessau. — B. : Apud G. Reimerum, 1898. — Pars III. — P. 46. (лат.)
14. Автор закону часів імператора Веспасіана, до книг якого писали примітки Луцій Нерацій Пріск, Луцій Яволен Пріск, Секст Помпоній і Юлій Павл. Див.: Plautius, auctor iuris Vespasiani // Prosopographia Imperii Romani. — Ibid. — P. 44. (лат.)
15. Рік народження всиновленого Луція Плавція Елія Ламії Сільвана.
16. Циста, род корзины // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос. дореф.)

Бібліографія

• Marcus Tullius Cicero, ^[en], ^[en], ^[en], Pro Flacco, Pro Plancio. (лат.)
• Gaius Julius Caesar, Commentariorum libri tres de bello civili. (лат.)
• Diodorus Siculus, Bibliotheca historica. (лат.)
• Marcus Terentius Varro, De lingua Latina. (лат.)