Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

De lin gua La ti na граматичний трактат Марка Теренція Варрона у 25 книгах єдина майже повністю вціліла праця кн V X рим

De lingua Latina

De lingua Latina

De lin­gua La­ti­na — граматичний трактат Марка Теренція Варрона у 25 книгах, єдина майже повністю вціліла праця (кн. V—X) римських граматиків республіканського періоду. У De lin­gua La­ti­na Варрон викладає етимологію, вчення про морфологію та синтаксис латини, вперше створюючи подібну працю у Римі.

Про латинську мову
De lingua Latina
image
АвторМарк Теренцій Варрон
Мовалатина[1]

Зміст

Весь матеріал трактату був підпорядкований категоріям стоїчного вчення про мову. Перші книги (до кн. IV) були присвячені Публію Септимію, інші — Цицерону.

I — програмна (втрачена)

II — VII — дослідження етимології та застосування слів

II — IV — теорія етимології (втрачені)

V — VII — проблеми етимології

VIII — XIII — сімейні дерева та соціальні зв'язки, які пов'язують слова один з одним

VIII — X — структурно перегукуються з книгами

XI — XIII — розгляд морфології (втрачені)

XIV — XXV — синтаксис (втрачені)

Етимологія (V—VII)

Звертаючись до етимології, Варрон вслід за стоїками вважав, що пізнання слів веде до пізнання речей, але не вважав можливим встановити етимології всіх слів латинської мови через постійні зміни у вигляді втрати слів та їх первинного значення, зміни зовнішнього вигляду, окрім того, слова можуть походити з інших мов і, нарешті, творці слів можуть допускати помилки.

У De lin­gua La­ti­na також зустрічається багато неправильних етимологій: наприклад, Варрон зближує слова vis «сила», vinum «вино», vita «життя» та videre «бачити».

Морфологія (VIII—X)

З питань словозміни та словотворення (обидва процеси Варрон називає відмінюванням) ведеться порівняння двох теорій: аналогістичної, збудованої на перевазі правила, та аномалістичної, що висловлює вимогу про вирішальне значення уживання. Варрон пропонує компроміс між цими двома моделями та вважає відмінювання необхідною якістю мови:

Відмінювання увійшло не лише в латинську мову, але і всіх людей в силу користі й необхідності: адже якби цього не відбулось, ми не змогли б завчити таку кількість слів — бо незліченні єства, на які вони відмінюються, — та і з тих, що ми завчили б, не було видно, який зв'язок речей між собою. Тепер же ми бачимо, що подібно, що похідно. Якщо legi відмінилось від lego, то видно одразу дві речі: що говориться деяким чином одне і те ж, і що дія відбувається не в один і той же час

Слова, що відмінюються, Варрон ділить на чотири класи (partes orationis):

  1. Слова, які мають відмінкові форми, але не мають тимчасових
  2. Слова, які мають тимчасові форми, але не мають відмінкових
  3. Слова, що мають і відмінкові, і тимчасові форми
  4. Слова що не мають ні відмінкових, ні тимчасових форм, але утворюють ступені порівняння

Редакції та переклади

  • Roland G. Kent (ред.): Varro: On the Latin Language. William Heinemann und Harvard University Press, London/Cambridge (Mass.) 1958
  • Jean Collart (ред.): Varron, De lingua Latina. Livre V. Les Belles Lettres, Paris 1954
  • Pierre Flobert (ред.): Varron, La langue latine, Livre VI. Les Belles Lettres, Paris 1985
  • Hellfried Dahlmann (ред.): Varro, De lingua Latina Buch VIII. 3., Weidmann, Berlin 2003
  • Daniel J. Taylor (ред.): Varro, De lingua Latina X. Benjamins, Amsterdam 1996

Інші праці

Окрім De lin­gua La­ti­na, Варрон був автором ще декількох праць в області мовознавства: De sermone Latino, De similitudine verborum, De utilitate litterarum, в обширній праці Варрона «Науки» (Disciplinae) перша книга розглядала питання граматики, частково Варрон торкався мовних питань в працях з літератури, історії, філософії, поетичних творах та навіть у трактаті «Сільське господарство» (Rerum Rusticarum).

Примітки

  1. PHI Latin Texts
    d:Track:Q64224598
  2. Diana Spencer, Language and authority in De lingua Latina, Varro's guide to being roman. The University of Wisconsin Press, 2019
  3. H. К. Малинаускене, Введение в историю латинского языка. Москва, 2001
  4. L'antichità — Roma a cura di Umberto Eco. — Milano: EM PUBLISHER SRL, 2012
  5. M. TERENTIUS VARRO. DE LINGUA LATINA, VIII

Література

  • M. TERENTIUS VARRO. DE LINGUA LATINA
  • Diana Spencer, Language and authority in De lingua Latina, Varro's guide to being roman. The University of Wisconsin Press, 2019
  • Edwin Fay, Varroniana: De Lingua Latina. Gorgias Press, 2009
  • Roland Grubb Kent, On the Text of Varro, de Lingua Latina. Johns Hopkins University Press, Transactions and Proceedings of the American Philological Association, Vol. 67 (1936)
  • А. В. Подосинов, Н. И. Щавелева, Lingua Latina. Введение в латинский язык и античную культуру, 2011
  • И. М. Тронский. Историческая грамматика латинского языка,1960
  • И. M. Тронский. Очерки по истории латинского языка,1953
  • В. В. Каракулакова. Марк Теренций Варрон и его место в истории языкознания, 1969
  • L'antichità — Roma a cura di Umberto Eco. — Milano: EM PUBLISHER SRL, 2012
  • H. К. Малинаускене, Введение в историю латинского языка. Москва, 2001

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

De lin gua La ti na gramatichnij traktat Marka Terenciya Varrona u 25 knigah yedina majzhe povnistyu vcilila pracya kn V X rimskih gramatikiv respublikanskogo periodu U De lin gua La ti na Varron vikladaye etimologiyu vchennya pro morfologiyu ta sintaksis latini vpershe stvoryuyuchi podibnu pracyu u Rimi Pro latinsku movuDe lingua LatinaAvtorMark Terencij VarronMovalatina 1 ZmistVes material traktatu buv pidporyadkovanij kategoriyam stoyichnogo vchennya pro movu Pershi knigi do kn IV buli prisvyacheni Publiyu Septimiyu inshi Ciceronu I programna vtrachena II VII doslidzhennya etimologiyi ta zastosuvannya sliv II IV teoriya etimologiyi vtracheni V VII problemi etimologiyi VIII XIII simejni dereva ta socialni zv yazki yaki pov yazuyut slova odin z odnim VIII X strukturno peregukuyutsya z knigami XI XIII rozglyad morfologiyi vtracheni XIV XXV sintaksis vtracheni Etimologiya V VII Zvertayuchis do etimologiyi Varron vslid za stoyikami vvazhav sho piznannya sliv vede do piznannya rechej ale ne vvazhav mozhlivim vstanoviti etimologiyi vsih sliv latinskoyi movi cherez postijni zmini u viglyadi vtrati sliv ta yih pervinnogo znachennya zmini zovnishnogo viglyadu okrim togo slova mozhut pohoditi z inshih mov i nareshti tvorci sliv mozhut dopuskati pomilki U De lin gua La ti na takozh zustrichayetsya bagato nepravilnih etimologij napriklad Varron zblizhuye slova vis sila vinum vino vita zhittya ta videre bachiti Morfologiya VIII X Z pitan slovozmini ta slovotvorennya obidva procesi Varron nazivaye vidminyuvannyam vedetsya porivnyannya dvoh teorij analogistichnoyi zbudovanoyi na perevazi pravila ta anomalistichnoyi sho vislovlyuye vimogu pro virishalne znachennya uzhivannya Varron proponuye kompromis mizh cimi dvoma modelyami ta vvazhaye vidminyuvannya neobhidnoyu yakistyu movi Vidminyuvannya uvijshlo ne lishe v latinsku movu ale i vsih lyudej v silu koristi j neobhidnosti adzhe yakbi cogo ne vidbulos mi ne zmogli b zavchiti taku kilkist sliv bo nezlichenni yestva na yaki voni vidminyuyutsya ta i z tih sho mi zavchili b ne bulo vidno yakij zv yazok rechej mizh soboyu Teper zhe mi bachimo sho podibno sho pohidno Yaksho legi vidminilos vid lego to vidno odrazu dvi rechi sho govoritsya deyakim chinom odne i te zh i sho diya vidbuvayetsya ne v odin i toj zhe chas Slova sho vidminyuyutsya Varron dilit na chotiri klasi partes orationis Slova yaki mayut vidminkovi formi ale ne mayut timchasovih Slova yaki mayut timchasovi formi ale ne mayut vidminkovih Slova sho mayut i vidminkovi i timchasovi formi Slova sho ne mayut ni vidminkovih ni timchasovih form ale utvoryuyut stupeni porivnyannyaRedakciyi ta perekladiRoland G Kent red Varro On the Latin Language William Heinemann und Harvard University Press London Cambridge Mass 1958 Jean Collart red Varron De lingua Latina Livre V Les Belles Lettres Paris 1954 Pierre Flobert red Varron La langue latine Livre VI Les Belles Lettres Paris 1985 Hellfried Dahlmann red Varro De lingua Latina Buch VIII 3 Weidmann Berlin 2003 Daniel J Taylor red Varro De lingua Latina X Benjamins Amsterdam 1996Inshi praciOkrim De lin gua La ti na Varron buv avtorom she dekilkoh prac v oblasti movoznavstva De sermone Latino De similitudine verborum De utilitate litterarum v obshirnij praci Varrona Nauki Disciplinae persha kniga rozglyadala pitannya gramatiki chastkovo Varron torkavsya movnih pitan v pracyah z literaturi istoriyi filosofiyi poetichnih tvorah ta navit u traktati Silske gospodarstvo Rerum Rusticarum PrimitkiPHI Latin Texts d Track Q64224598 Diana Spencer Language and authority in De lingua Latina Varro s guide to being roman The University of Wisconsin Press 2019 H K Malinauskene Vvedenie v istoriyu latinskogo yazyka Moskva 2001 L antichita Roma a cura di Umberto Eco Milano EM PUBLISHER SRL 2012 M TERENTIUS VARRO DE LINGUA LATINA VIIILiteraturaM TERENTIUS VARRO DE LINGUA LATINA Diana Spencer Language and authority in De lingua Latina Varro s guide to being roman The University of Wisconsin Press 2019 Edwin Fay Varroniana De Lingua Latina Gorgias Press 2009 Roland Grubb Kent On the Text of Varro de Lingua Latina Johns Hopkins University Press Transactions and Proceedings of the American Philological Association Vol 67 1936 A V Podosinov N I Shaveleva Lingua Latina Vvedenie v latinskij yazyk i antichnuyu kulturu 2011 I M Tronskij Istoricheskaya grammatika latinskogo yazyka 1960 I M Tronskij Ocherki po istorii latinskogo yazyka 1953 V V Karakulakova Mark Terencij Varron i ego mesto v istorii yazykoznaniya 1969 L antichita Roma a cura di Umberto Eco Milano EM PUBLISHER SRL 2012 H K Malinauskene Vvedenie v istoriyu latinskogo yazyka Moskva 2001

Дата публікації:
Топ