Петро зі Львова лат Petrus de Lomberk presbyter Leopoliensis Petrus de Lambork electus terre Samaitarum пом після травня

Петро зі Львова (лат. Petrus de Lomberk presbyter Leopoliensis, Petrus de Lambork, electus terre Samaitarum; пом. після травня 1436) — домініканець, капелан і сповідник великого князя литовського й руського Свидригайла Ольгердовича. За припущенням історика Сергія Полєхова, німець за походженням.

За дорученням господаря він в 1434 році відвідав з посольством імператора Сигізмунда Люксембурзького, Базельський собор і зрештою Флоренцію, де 20 вересня папа Євгеній IV настановив його єпископом жемайтським, щоправда, титулярним, оскільки жемайти підтримували Свидригайлового конкурента. Також з понтифіком обговорювалось питання унії Київської митрополії й католицької церкви: в листах, які посольство привезло назад, папа возносив хвалу, що митрополит Герасим згодився прилучитись до апостольської столиці й радив скликати собор владик і мирян.

Петро супроводжував свого сюзерена в поході на Литву. З табору в Завілейській землі він звернувся 23 серпня 1435 р. до самогітських нобілів із закликом добровільно прийняти його та молодшого Ольгердовича. Втім, поразка під Вількомиром поклала край цим намірам. Востаннє церковник згадується в травні 1436 як посол Свидригайла до лівонського магістра.

Примітки

Полехов С.В. / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 402, 568. — .
Rimvydas, Petrauskas (2011). Kształtowanie się instytucji dworu wielkoksiążęcego w Wielkim Księstwie Litewskim (koniec XIV — połowa XV wieku). Politeja. 2 (16): 182.
Dundulis, Bronius (1993). Lietuvos kova dėl valstybinio savarankiškumo XV amžiuje. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. с. 145-149.
Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 248. — .

[Полехов-1] Полехов С.В. / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 402, 568. — .

[2] Rimvydas, Petrauskas (2011). Kształtowanie się instytucji dworu wielkoksiążęcego w Wielkim Księstwie Litewskim (koniec XIV — połowa XV wieku). Politeja. 2 (16): 182.

[3] Dundulis, Bronius (1993). Lietuvos kova dėl valstybinio savarankiškumo XV amžiuje. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. с. 145-149.

[4] Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 248. — .