Пйотр Скуратович (пол. Piotr Skuratowicz; 1891–1940) — польський військовик, бригадний генерал, кавалер ордену Virtuti Militari.
Пйотр Скуратович | |
---|---|
Народився | 1 серпня 1892[1] d, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
Помер | 1940[1] Харків, Українська РСР, СРСР ·розстріл |
Країна | Російська імперія Республіка Польща |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
Alma mater | Полоцький кадетський корпус і Єлисаветградське кавалерійське училище |
Знання мов | польська |
Учасник | Перша світова війна, Польсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна |
Військове звання | генерал і бригадний генерал |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 1891 року у маєтку Філіпковиче неподалік Бобруйськ (нині у Білорусі). Син Яна та Елеонори, уродженої Олешкевич. Його братТеофіл служив у , відзначився у польсько-більшовицькій війні та загинув у битві під Гребінкою 9 липня 1920 року. Нагороджений орденом Virtuti Militari.
Пйотр Скуратович закінчив Суворовські кадетські курси в Полоцьку. Потім був призначений до 6-го гусарського полку і з 1914 року воював на фронтах Першої світової війни в армії Російської імперії. У 1916 році вступив до авіації. Потім до травня 1918 року у в Росії. Після капітуляції корпусу в травні 1918 року літаком пробрався до Мурманська, а потім у серпні через Англію до Франції до Блакитної армії генерала Галлера, з якою він повернувся до Польщі в червні 1919 року. У 1919—1920 роках командував стрілецьким ескадроном, інструкторським ескадроном легкої кавалерії та запасним ескадроном легкої кавалерії.
3 травня 1922 року зведений до звання майора зі старшинством 1 червня 1919 року і посадою в кавалерійському офіцерському корпусі. Служив у (1920—1922), (1922—1924) як командир ескадрону та у (1924—1929). 1 грудня 1924 р. призначений підполковником зі старшинством 15 серпня 1924 року і на посаді в корпусі кавалерійських офіцерів . У березні 1929 року переведений до у Ланьцуті на посаду командира полку . У вересні 1932 року призначений командиром в Остроленці . У квітні 1937 року призначений начальником у Варшаві. 19 березня 1939 року присвоєно звання бригадного генерала.
Під час нападу Німеччини у вересні 1939 року командував групою «Луцьк». Після агресії СРСР проти Польщі (17 вересня 1939 р.) та окупації східних територій заарештований НКВС і доставлений до табору в Старобільську. У 1940 році був убитий у штабі НКВС у Харкові.
Похований на Польському військовому кладовищі в Харкові.
Вшанування
Наказом Президента Республіки Польща Леха Качинського від 5 жовтня 2007 року № 112-48-07 посмертно присвоєно звання генерал-майора. Наказ був оголошений 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Пам'ятаємо Катинь — вшануймо пам'ять Героїв».
Нагороди
- Срібний хрест Військового ордена Virtuti Militari (1921)
- Офіцерський хрест ордена Restituta Polonia
- Золотий Хрест Заслуг
- (20 липня 1932 року)
- Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 року.
- Медаль десятиліття відновленої незалежності
- Кавалер ордена Почесного легіону (Франція)
- Кавалер ордена Корони (Бельгія)
Примітки
- MAK
- Polak (red.), 1991.
- O kawalerii polskiej XX wieku s. 47
- Bogusław Polak, Kawalerowie Virtuti Militari 1792—1945, s. 134, podano że od sierpnia 1917.
- Dz. Pers. MSWojsk., Nr 131 z 17 grudnia 1924 roku, s. 732.
- Dz. Pers. MSWojsk., Nr 7 z 22 marca 1929 roku, s. 101.
- Dz. Pers. MSWojsk., Nr 13 z 9 grudnia 1932 roku, s. 407.
- Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Warszawa 2003, s. 493.
- M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 885
- Dekret Wodza Naczelnego L. 2793 z 26 marca 1921 r. Dziennik Personalny z 1921 r. Nr 13, poz. 412
- M.P. z 1932 r. nr 167, poz. 198 «za pracę w dziele odzyskania niepodległości».
- Czy wiesz kto to jest?. Warszawa: Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej. с. 674.
Бібліографія
- Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych.
- Lista starszeństwa oficerów zawodowych. Warszawa: .
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Polski Słownik Biograficzny Zeszyt 159 (T.38 s. 522).
- Bartosz Janczak, Gen. dyw. Piotr Skuratowicz (1892—1940) — reformator polskiej kawalerii, ofiara zbrodni katyńskiej, [w:] O niewoli w 70 lat po wojnie. Studia i materiały, pod red. V. Rezler-Wasielewskiej, Opole 2017, s. 145—164.
- [1], Piotr Stawecki, "Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918–1939"
- Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991, wyd. II uzup. i poprawione
- O kawalerii polskiej XX wieku. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. 1991. с. 47. ISBN .
- Kawalerowie Virtuti Militari 1792–1945. Т. 2/1. Koszalin: Wydawnictwo Uczelniane Wyższej Szkoły Inżynierskiej w Koszalinie. 1991. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pjotr Skuratovich pol Piotr Skuratowicz 1891 1940 polskij vijskovik brigadnij general kavaler ordenu Virtuti Militari Pjotr SkuratovichNarodivsya1 serpnya 1892 1892 08 01 1 d Rogachovskij povit Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaPomer1940 1 Harkiv Ukrayinska RSR SRSR rozstrilKrayina Rosijska imperiya Respublika PolshaDiyalnistoficer vijskovosluzhbovecAlma materPolockij kadetskij korpus i Yelisavetgradske kavalerijske uchilisheZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijna Polsko radyanska vijna 1920 i Druga svitova vijnaVijskove zvannyageneral i brigadnij generalNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1891 roku u mayetku Filipkoviche nepodalik Bobrujsk nini u Bilorusi Sin Yana ta Eleonori urodzhenoyi Oleshkevich Jogo bratTeofil sluzhiv u vidznachivsya u polsko bilshovickij vijni ta zaginuv u bitvi pid Grebinkoyu 9 lipnya 1920 roku Nagorodzhenij ordenom Virtuti Militari Pjotr Skuratovich zakinchiv Suvorovski kadetski kursi v Polocku Potim buv priznachenij do 6 go gusarskogo polku i z 1914 roku voyuvav na frontah Pershoyi svitovoyi vijni v armiyi Rosijskoyi imperiyi U 1916 roci vstupiv do aviaciyi Potim do travnya 1918 roku u v Rosiyi Pislya kapitulyaciyi korpusu v travni 1918 roku litakom probravsya do Murmanska a potim u serpni cherez Angliyu do Franciyi do Blakitnoyi armiyi generala Gallera z yakoyu vin povernuvsya do Polshi v chervni 1919 roku U 1919 1920 rokah komanduvav strileckim eskadronom instruktorskim eskadronom legkoyi kavaleriyi ta zapasnim eskadronom legkoyi kavaleriyi 3 travnya 1922 roku zvedenij do zvannya majora zi starshinstvom 1 chervnya 1919 roku i posadoyu v kavalerijskomu oficerskomu korpusi Sluzhiv u 1920 1922 1922 1924 yak komandir eskadronu ta u 1924 1929 1 grudnya 1924 r priznachenij pidpolkovnikom zi starshinstvom 15 serpnya 1924 roku i na posadi v korpusi kavalerijskih oficeriv U berezni 1929 roku perevedenij do u Lancuti na posadu komandira polku U veresni 1932 roku priznachenij komandirom v Ostrolenci U kvitni 1937 roku priznachenij nachalnikom u Varshavi 19 bereznya 1939 roku prisvoyeno zvannya brigadnogo generala Pid chas napadu Nimechchini u veresni 1939 roku komanduvav grupoyu Luck Pislya agresiyi SRSR proti Polshi 17 veresnya 1939 r ta okupaciyi shidnih teritorij zaareshtovanij NKVS i dostavlenij do taboru v Starobilsku U 1940 roci buv ubitij u shtabi NKVS u Harkovi Pohovanij na Polskomu vijskovomu kladovishi v Harkovi VshanuvannyaNakazom Prezidenta Respubliki Polsha Leha Kachinskogo vid 5 zhovtnya 2007 roku 112 48 07 posmertno prisvoyeno zvannya general majora Nakaz buv ogoloshenij 9 listopada 2007 roku u Varshavi pid chas ceremoniyi Pam yatayemo Katin vshanujmo pam yat Geroyiv NagorodiSribnij hrest Vijskovogo ordena Virtuti Militari 1921 Oficerskij hrest ordena Restituta Polonia Zolotij Hrest Zaslug 20 lipnya 1932 roku Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 roku Medal desyatilittya vidnovlenoyi nezalezhnosti Kavaler ordena Pochesnogo legionu Franciya Kavaler ordena Koroni Belgiya PrimitkiMAK d Track Q105192847 Polak red 1991 O kawalerii polskiej XX wieku s 47 Boguslaw Polak Kawalerowie Virtuti Militari 1792 1945 s 134 podano ze od sierpnia 1917 Dz Pers MSWojsk Nr 131 z 17 grudnia 1924 roku s 732 Dz Pers MSWojsk Nr 7 z 22 marca 1929 roku s 101 Dz Pers MSWojsk Nr 13 z 9 grudnia 1932 roku s 407 Charkow Ksiega Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego Warszawa 2003 s 493 M P z 2007 r nr 85 poz 885 Dekret Wodza Naczelnego L 2793 z 26 marca 1921 r Dziennik Personalny z 1921 r Nr 13 poz 412 M P z 1932 r nr 167 poz 198 za prace w dziele odzyskania niepodleglosci Czy wiesz kto to jest Warszawa Wydawnictwo Glownej Ksiegarni Wojskowej s 674 BibliografiyaDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Lista starszenstwa oficerow zawodowych Warszawa Rocznik Oficerski 1923 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych Rocznik Oficerski 1924 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych Rocznik Oficerski 1928 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych Rocznik Oficerski 1932 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych Polski Slownik Biograficzny Zeszyt 159 T 38 s 522 Bartosz Janczak Gen dyw Piotr Skuratowicz 1892 1940 reformator polskiej kawalerii ofiara zbrodni katynskiej w O niewoli w 70 lat po wojnie Studia i materialy pod red V Rezler Wasielewskiej Opole 2017 s 145 164 1 Piotr Stawecki Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918 1939 Tadeusz Kryska Karski Stanislaw Zurakowski Generalowie Polski Niepodleglej Editions Spotkania Warszawa 1991 wyd II uzup i poprawione O kawalerii polskiej XX wieku Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1991 s 47 ISBN 83 04 03364 X Kawalerowie Virtuti Militari 1792 1945 T 2 1 Koszalin Wydawnictwo Uczelniane Wyzszej Szkoly Inzynierskiej w Koszalinie 1991 ISBN 8390051001