Петро́ Микола́йович Симонéнко (нар. 1 серпня 1952, Сталіно (нині — Донецьк, Українська РСР) — український та російський політик, колаборант з Росією. Колишній народний депутат України ІІ—VII скликання, керівник забороненої Комуністичної партії України та голова фракції партії у Верховній раді, перший секретар ЦК КПУ (з червня 1993 року). У грудні 2012 — жовтні 2014 роках — член Комітету ВРУ VII скликання з питань правової політики. Перебуває у розшуку.
Симоненко Петро Миколайович | ||
---|---|---|
Перший секретар ЦК КПУ (13-й) | ||
Нині на посаді | ||
На посаді з | 19 червня 1993 | |
Попередник | Гуренко Станіслав Іванович (неофіційно) | |
Народився | 1 серпня 1952 (71 рік) Сталіно, Українська РСР, СРСР | |
Відомий як | народний депутат України | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ | |
Політична партія | Комуністична партія України | |
Релігія | атеїст | |
Нагороди | ||
Персональний сайт | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Життєпис
Народився у місті Донецьк; українець; батько Микола Іонович (1926) — водій; дружина (1978) — журналіст; діти від першого шлюбу: син (1974) — економіст-юрист; син (1977) — лікар-хірург; донька від другого шлюбу (2009), син від другого шлюбу (2010).
Освіта: Донецький політехнічний інститут (1969—1974), гірничий інженер-електромеханік; Київський інститут політології і соціального управління (заочне відділення колишньої Київської вищої партійної школи) (1991).
- Жовтень 1974 — грудень 1975 роки — конструктор Донецького державного проєктно-конструкторського й експериментального інституту комплексної механізації (Дондіпровуглемаш), місто Донецьк.
- 1975—1977 роки — інструктор, завідувач відділу комсомольських організацій, 1977—1980 — другий секретар Донецького міського комітету ЛКСМУ.
- Член КПРС з 1978 року.
- 1980—1982 — секретар Донецького обласного комітету ЛКСМУ.
- Серпень 1982 — січень 1988 — секретар ЦК ЛКСМУ.
- Січень 1988 — вересень 1989 — секретар Ждановського (Маріупольського) міського комітету КПУ.
- 31 серпня 1989 — 7 квітня 1990 року — секретар з ідеологічної роботи, 7 квітня 1990 — серпень 1991 року — 2-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.
- Грудень 1991 — грудень 1993 — заступник генерального директор корпорації «Укрвуглемаш».
- 19 червня 1993 року обраний першим секретарем Донецького обкому КПУ, на з'їзді КПУ у Донецьку, який названий «відновлюваним», обраний першим секретарем ЦК КПУ.
Член Конституційної Комісії від Верховної Ради України (листопад 1994—1996).
Депутатська та політична діяльність
- Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998 роки, Красноармійський виборчий округ № 150, Донецька область, висунутий КПУ. Член Комітету з питань культури і духовності. Керівник фракції комуністів. На час виборів: Перший секретар ЦК КПУ, член КПУ. Перший тур: з'явилось 87 %, за 63,98 %. 8 суперників. (основний — Ковальов С. М. (нар. 1953 року), член ЛПУ; викладач Донецького державного університету; перший тур — 5,71 %).
- Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 роки від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Керівник фракції КПУ (з травня 1998 року). Член Комітету з питань правової реформи (з липня 1998, з 2000 року — Комітет з питань правової політики).
- 1999 рік — кандидат у Президенти України на виборах 1999 року. У першому турі 5 849 077 голосів (22,24 %), 2-е місце серед 13 претендентів. У 2-му турі 10 665 420 голосів (37,8 %).
- Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 роки від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Уповноважений представник фракції комуністів (з травня 2002 року). Член Комітету з питань правової політики (з червня 2002 року). Член Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ (з червня 2002). Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 роках.
- 2004 рік — кандидат у Президенти України на виборах 2004 року. У першому турі за нього проголосували 1 396 135 осіб (4,97 %), 4-е місце серед 24 претендентів.
- Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 роки від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Голова фракції КПУ (з квітня 2006 року). Член Комітету з питань правової політики (з липня 2006 року).
- Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 роки від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Голова фракції КПУ (з листопада 2007 року). Член Комітету з питань правової політики (з грудня 2007 року).
- 2010 рік — кандидат у Президенти України на виборах 2010 року. У першому турі — 872 877 голосів (3,54 %), 6-е місце серед 18 претендентів.
- 10 серпня 2012 року у другому читанні голосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який за твердженням низки політиків та науковців «суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови». Закон було прийнято із порушеннями регламенту.
- Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 року від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.
- У 2013 році — один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Кравчук назвав національною зрадою.
- 25 березня 2014 року КПУ висунула Симоненка у кандидати в президенти України. 16 травня під час телеефіру дебатів між кандидатами на пост Президента України заявив про зняття своєї кандидатури, але ЦВК не задовольнила цю заявку через закінчення крайнього строку зняття кандидатур.
- У жовтні 2014 року КПУ програла вибори до Верховної Ради України і з припиненням повноважень Верховної Ради України 7-го скликання, 27 листопада 2014 припинено повноваження Петра Симоненко, як народного депутата України, голови фракції КПУ.
- 3 січня 2019 року — Симоненка вирішено висунути кандидатом у президенти України на виборах 31 березня 2019 року.
За даними видання «Обозреватель», у березні 2022 року Симоненку вдалося втекти до Білорусі, а потім до Російської Федерації. Призначений заступником голови Центрального комітету міжнародного комуністичного об'єднання «Союз комуністичних партій — Комуністичної партії Радянського Союзу».
Погляди
Зовнішня політика
Симоненко вважає за необхідне поглиблення економічних стосунків з Росією, Білоруссю та іншими екс-радянськими країнами, входження до Митного союзу, припинення стосунків з МВФ, призупинення процесів євроінтеграції та перехід до принципу галузевих домовленостей з ЄС та іншими країнами.
Євроінтеграцію називає потенційною загрозою для економічної безпеки України. Петро Симоненко вважав, що наміри приєднання України до будь-яких геополітичних об'єднань мають широко обговорюватись та бути зваженими та обґрунтованими.
Симоненко підтримував позаблоковий статус України.
Внутрішня політика
Національна символіка України
Симоненко зазначив, що держава не може існувати під символом, «з яким зустрічали Адольфа Гітлера під час Другої світової війни і під яким вбивали безневинних людей».
«Мовне питання»
У 2010 році Симоненко став співавтором законопроєкту «Про мови в Україні» № 1015-3, який гостро розкритикували науковці, політики та громадськість.
Смертна кара
Симоненко є прибічником повернення вищої міри покарання — смертної кари за особливо тяжкі злочини. Такими злочинами Симоненко вважає: педофілію, торгівлю людьми, убивство на замовлення тощо.
Історичні події
Голодомор
У 2007 році, коментуючи тему Голодомору в Україні, Симоненко сказав, що він «не вірить у будь-який навмисний голод для всіх», і звинуватив Президента Віктора Ющенка у «використанні голоду для розпалювання ненависті». У відповідь на це Ющенко заявив, що він хоче «новий закон, що забороняє заперечення Голодомору».
За словами Симоненка, під час Другої світової війни 20 тисяч кримських татар перейшли на бік нацистів.
«Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнули, щоб воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і віддані всі закладки для організації партизанського руху в Криму», — заявив він, додавши, що татари «охороняли концентраційні табори».
«Саме для порятунку кримсько-татарського народу був застосований захід вивезення з території Криму. Чому? Тому що ці злодіяння обов'язково привели б до стану громадянської війни».
Симоненко один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
Справа про «Залізні хрести» Романа Шухевича
У 2007 році Петро Симоненко з трибуни Верховної ради зробив заяву про те, що Адольф Гітлер вручив Роману Шухевичу два «Залізні хрести».
Діти Романа Шухевича подали позов до Печерського районного суду Києва. Під час судового розгляду ні він, ні його представники не змогли навести ніяких доказів того, що така подія дійсно була.
14 січня 2010 року суд задовольнив позов і постановив:«Зобов'язати Симоненка Петра Миколайовича на найближчому з моменту набрання законної сили рішенням суду пленарному засіданні Верховної Ради України спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Романа Шухевича». Також суд присудив Симоненкові виплатити дітям Шухевича 14 грн 50 коп. Станом на 2013 рік, Петро Симоненко не виконав рішення суду.
У 2011 році Симоненко схвально прокоментував рішення суду про позбавлення Шухевича звання Героя України.
Інциденти
16 травня 2014 року Петро Симоненко заявив про напад на нього невідомих осіб. У відповідь, активісти Майдану, які були свідками події, заявили, що ця заява є перебільшенням.
Кримінальне провадження
11 серпня 2023 року, СБУ зібрала доказову базу на Симоненка. На період окупації Київщини він звернувся до вищого військово-політичного керівництва росії щодо його «евакуації» до країни-агресора. Щоб вивезти Симоненка з родиною із окупованого на той час села Березівка Бучанського району Київської області, Кремль відправив туди загін спецназу рф. Після прибуття російських спецпризначенців, Симоненко особисто їх зустрічав, а потім «розквартирував» у власному будинку і забезпечив продовольством. 4-8 березня 2022 року окупаційний спецпідрозділ здійснив супровід Симоненка з родиною через ворожі блокпости до Білорусі. Звідти він поїхав до росії, де його призначили заступником голови "Центрального комітету міжнародного комуністичного об'єднання «Союз комуністичних партій — комуністичної партії радянського союзу». Це прокремлівська організація, підконтрольна російській компартії на чолі з її лідером — депутатом держдуми рф Геннадієм Зюгановим. За його вказівкою Симоненко почав публічну кампанію на підтримку агресивної політики Москви. У жовтні 2022 року екснардеп взяв участь у так званій "22-й «Міжнародній зустрічі комуністичних та робітничих партій», яка проходила у місті Гавана на Кубі. Під час свого виступу на «форумі» Симоненко намагався легітимізувати захоплення частини території України та діяльність терористичних організацій «л/днр».
За даними слідства, 21-22 квітня 2023 року екснардеп взяв участь у з'їзді «антифашистського форуму», який відбувся у Мінську. Там він висловлювався за продовження агресивної війни проти України та виправдовував кремлівські наративи щодо застосування тактичної ядерної зброї рф.
На підставі зібраних доказів Симоненку повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади з використанням засобів масової інформації);
- ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту з використанням засобів масової інформації). Крім того, вирішується питання щодо додаткової кваліфікації злочинних дій фігуранта.
Досудове розслідування триває. Заходи проводились за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
В січні 2024 року з'явилося повідомлення про оголошення Симоненка у розшук з 19.08.2023 року як особи, яка переховується від органів досудового розслідування. Відповідні відомості з'явилися у базі МВС України. Ініціатором розшуку виступила СБУ.
Особисте життя
Родина
Петро Симоненко був одружений двічі. З 1974 по 2009 роки він був одружений зі Світланою Володимирівною Симоненко (1953 р. н.). У шлюбі народилося двоє синів Андрій (1974 р. н.) та Костянтин (1977 р. н.). Син Андрій — підприємець та чиновник, разом з братом Костянтином є співзасновником кількох фірм. У 2010 році призначений на посаду першого заступника голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку. У шлюбі має двох синів. Дружина — Тетяна, теща — народний депутат України багатьох скликань від різних політичних сил Катерина Ващук.
У 2009 році Симоненко одружився з журналісткою Оксаною Ващенко (1977 р. н.). У пари народилася дочка Марія (2009 р. 1н.).
Захоплення
Захоплення: шахи.
Помешкання
До втечі до РФ Петро Симоненко жив біля Києва в селі Горенка. Тут він займає ділянку 1 га 37 соток землі, вартістю приблизно понад 1,5 мільйона доларів. Маєток розташований навпроти соснового лісу, на ділянці є дот часів Другої світової війни. Саме обійстя вписане в схил, через це кількість поверхів різна в різних частинах будинку, й коливається від 4 до 2. Ринкова ціна будинку становить не менше півмільйона доларів. Петро Симоненко мешкає разом з другою дружиною Оксаною, але ділянка оформлена на сина Андрія.
Нагороди
- Орден Дружби (Російська Федерація, 1 серпня 2012) — за великий внесок у розвиток і зміцнення дружби і співробітництва з Російською Федерацією.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 27 жовтня 2012.
- Екслідеру комуністів Симоненку повідомлено про підозру
- СБУ оголосила у розшук лідера забороненої компартії Симоненка. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
- Результати голосування на виборах Президента України 2010го року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 19 січня 2013.
- . Майдан. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2012.
- Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
- Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [ 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — ТСН
- Закон про мови ухвалили [ 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- Цензор.НЕТ. Симоненко подав документи кандидата в президенти України як висуванець від КПУ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 6 лютого 2019.
- А куда пропал Петр Симоненко? Оккупанты помогли ему выехать, Обозреватель (12.05.2022)
- СБУ повідомила про підозру екс-лідеру комуністів Симоненку, який втік у РФ
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- . УНІАН. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- Лаура Sheeter, «Україна пам'ятає жахи голоду» [ 31 липня 2012 у Wayback Machine.],BBC News, (англ.) 24 листопада 2007
- . УНІАН. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2011.
- Корреспондент: [Исполнительная служба не нашла у Симоненко имущества для взыскания 14,50 грн в пользу детей Шухевича http://korrespondent.net/ukraine/politics/1513913 [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]]
- Коммунист: [Пётр Симоненко: решение суда о дегероизации Шухевича продемонстрировало победу здравого смысла http://www.komunist.com.ua/article/1/14562.htm [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]]
- КПУ: Совершено покушение на Петра Симоненко [ 30 травня 2014 у Wayback Machine.]
- . Українська правда. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- Екслідеру комуністів в Україні Симоненку повідомили про підозру. hromadske.ua (укр.). 11 серпня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
- СБУ повідомила про підозру екслідеру комуністів Симоненку, який під час окупації Київщини втікав до росії у супроводі спецназу рф (відео). ssu.gov.ua.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|=
() - Екслідеру забороненої компартії України повідомлено про підозру у публічних закликах до захоплення державної влади. www.gp.gov.ua (англ.). Процитовано 15 серпня 2023.
- Повідомлення Сервісу МВС України
- Україна оголосила у розшук ватажка забороненої Компартії Петра Симоненка. // Автор: Тимофій Борзенко. 20.01.2024, 19:18
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 29 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 29 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 29 лютого 2012.
- . ТСН. Архів оригіналу за 2 січня 2012. Процитовано 19 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 14 серпня 2012.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симоненко Петро Миколайович |
- Народні депутати України // Вебсайт ВРУ [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Simonenko Petro Mikola jovich Simonenko nar 1 serpnya 1952 Stalino nini Doneck Ukrayinska RSR ukrayinskij ta rosijskij politik kolaborant z Rosiyeyu Kolishnij narodnij deputat Ukrayini II VII sklikannya kerivnik zaboronenoyi Komunistichnoyi partiyi Ukrayini ta golova frakciyi partiyi u Verhovnij radi pershij sekretar CK KPU z chervnya 1993 roku U grudni 2012 zhovtni 2014 rokah chlen Komitetu VRU VII sklikannya z pitan pravovoyi politiki Perebuvaye u rozshuku Simonenko Petro MikolajovichSimonenko Petro MikolajovichPershij sekretar CK KPU 13 j Nini na posadiNa posadi z19 chervnya 1993PoperednikGurenko Stanislav Ivanovich neoficijno Narodivsya1 serpnya 1952 1952 08 01 71 rik Stalino Ukrayinska RSR SRSRVidomij yaknarodnij deputat UkrayiniGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materDVNZ DonNTUPolitichna partiyaKomunistichna partiya UkrayiniReligiyaateyistNagorodiOrden DruzhbiPersonalnij sajt Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 12 travnya 1994 12 travnya 1998 3 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 12 travnya 1998 14 travnya 2002 4 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 14 travnya 2002 25 travnya 2006 5 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 25 travnya 2006 23 listopada 2007 6 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 7 go sklikannya Komunistichna partiya Ukrayini 12 grudnya 2012 27 listopada 2014ZhittyepisNarodivsya u misti Doneck ukrayinec batko Mikola Ionovich 1926 vodij druzhina 1978 zhurnalist diti vid pershogo shlyubu sin 1974 ekonomist yurist sin 1977 likar hirurg donka vid drugogo shlyubu 2009 sin vid drugogo shlyubu 2010 Osvita Doneckij politehnichnij institut 1969 1974 girnichij inzhener elektromehanik Kiyivskij institut politologiyi i socialnogo upravlinnya zaochne viddilennya kolishnoyi Kiyivskoyi vishoyi partijnoyi shkoli 1991 Zhovten 1974 gruden 1975 roki konstruktor Doneckogo derzhavnogo proyektno konstruktorskogo j eksperimentalnogo institutu kompleksnoyi mehanizaciyi Dondiprovuglemash misto Doneck 1975 1977 roki instruktor zaviduvach viddilu komsomolskih organizacij 1977 1980 drugij sekretar Doneckogo miskogo komitetu LKSMU Chlen KPRS z 1978 roku 1980 1982 sekretar Doneckogo oblasnogo komitetu LKSMU Serpen 1982 sichen 1988 sekretar CK LKSMU Sichen 1988 veresen 1989 sekretar Zhdanovskogo Mariupolskogo miskogo komitetu KPU 31 serpnya 1989 7 kvitnya 1990 roku sekretar z ideologichnoyi roboti 7 kvitnya 1990 serpen 1991 roku 2 j sekretar Doneckogo oblasnogo komitetu KPU Gruden 1991 gruden 1993 zastupnik generalnogo direktor korporaciyi Ukrvuglemash 19 chervnya 1993 roku obranij pershim sekretarem Doneckogo obkomu KPU na z yizdi KPU u Donecku yakij nazvanij vidnovlyuvanim obranij pershim sekretarem CK KPU Chlen Konstitucijnoyi Komisiyi vid Verhovnoyi Radi Ukrayini listopad 1994 1996 Deputatska ta politichna diyalnist Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya z bereznya 1994 1 j tur do kvitnya 1998 roki Krasnoarmijskij viborchij okrug 150 Donecka oblast visunutij KPU Chlen Komitetu z pitan kulturi i duhovnosti Kerivnik frakciyi komunistiv Na chas viboriv Pershij sekretar CK KPU chlen KPU Pershij tur z yavilos 87 za 63 98 8 supernikiv osnovnij Kovalov S M nar 1953 roku chlen LPU vikladach Doneckogo derzhavnogo universitetu pershij tur 5 71 Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya z bereznya 1998 do kvitnya 2002 roki vid KPU 1 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen KPU Kerivnik frakciyi KPU z travnya 1998 roku Chlen Komitetu z pitan pravovoyi reformi z lipnya 1998 z 2000 roku Komitet z pitan pravovoyi politiki 1999 rik kandidat u Prezidenti Ukrayini na viborah 1999 roku U pershomu turi 5 849 077 golosiv 22 24 2 e misce sered 13 pretendentiv U 2 mu turi 10 665 420 golosiv 37 8 Moskva Kreml 2002 Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya z kvitnya 2002 do kvitnya 2006 roki vid KPU 1 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen KPU Upovnovazhenij predstavnik frakciyi komunistiv z travnya 2002 roku Chlen Komitetu z pitan pravovoyi politiki z chervnya 2002 roku Chlen Postijnoyi delegaciyi Verhovnoyi Radi Ukrayini v PARYe z chervnya 2002 Aktivno doluchavsya do masshtabnih protestnih akcij Povstan Ukrayino u 2002 2003 rokah 2004 rik kandidat u Prezidenti Ukrayini na viborah 2004 roku U pershomu turi za nogo progolosuvali 1 396 135 osib 4 97 4 e misce sered 24 pretendentiv Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya z kvitnya 2006 do listopada 2007 roki vid KPU 1 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen KPU Golova frakciyi KPU z kvitnya 2006 roku Chlen Komitetu z pitan pravovoyi politiki z lipnya 2006 roku Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z listopada 2007 do grudnya 2012 roki vid KPU 1 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen KPU Golova frakciyi KPU z listopada 2007 roku Chlen Komitetu z pitan pravovoyi politiki z grudnya 2007 roku 2010 rik kandidat u Prezidenti Ukrayini na viborah 2010 roku U pershomu turi 872 877 golosiv 3 54 6 e misce sered 18 pretendentiv Vistup na mitingu u Lugansku zhovten 2012 10 serpnya 2012 roku u drugomu chitanni golosuvav za Zakon Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki yakij za tverdzhennyam nizki politikiv ta naukovciv superechit Konstituciyi Ukrayini ne maye finansovo ekonomichnogo obgruntuvannya i spryamovanij na znishennya ukrayinskoyi movi Zakon bulo prijnyato iz porushennyami reglamentu Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya z grudnya 2012 roku vid KPU 1 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen KPU U 2013 roci odin iz 148 deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini yaki pidpisali zvernennya do Sejmu Respubliki Polsha z prohannyam viznati genocidom polyakiv podiyi nacionalno vizvolnoyi vijni Ukrayini 1942 1944 rokiv Cej krok pershij Prezident Ukrayini Kravchuk nazvav nacionalnoyu zradoyu Pidtrimka Simonenka na viborah Prezidenta Ukrayini 2014 25 bereznya 2014 roku KPU visunula Simonenka u kandidati v prezidenti Ukrayini 16 travnya pid chas teleefiru debativ mizh kandidatami na post Prezidenta Ukrayini zayaviv pro znyattya svoyeyi kandidaturi ale CVK ne zadovolnila cyu zayavku cherez zakinchennya krajnogo stroku znyattya kandidatur U zhovtni 2014 roku KPU prograla vibori do Verhovnoyi Radi Ukrayini i z pripinennyam povnovazhen Verhovnoyi Radi Ukrayini 7 go sklikannya 27 listopada 2014 pripineno povnovazhennya Petra Simonenko yak narodnogo deputata Ukrayini golovi frakciyi KPU 3 sichnya 2019 roku Simonenka virisheno visunuti kandidatom u prezidenti Ukrayini na viborah 31 bereznya 2019 roku Za danimi vidannya Obozrevatel u berezni 2022 roku Simonenku vdalosya vtekti do Bilorusi a potim do Rosijskoyi Federaciyi Priznachenij zastupnikom golovi Centralnogo komitetu mizhnarodnogo komunistichnogo ob yednannya Soyuz komunistichnih partij Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu PoglyadiZovnishnya politika Simonenko vvazhaye za neobhidne pogliblennya ekonomichnih stosunkiv z Rosiyeyu Bilorussyu ta inshimi eks radyanskimi krayinami vhodzhennya do Mitnogo soyuzu pripinennya stosunkiv z MVF prizupinennya procesiv yevrointegraciyi ta perehid do principu galuzevih domovlenostej z YeS ta inshimi krayinami Yevrointegraciyu nazivaye potencijnoyu zagrozoyu dlya ekonomichnoyi bezpeki Ukrayini Petro Simonenko vvazhav sho namiri priyednannya Ukrayini do bud yakih geopolitichnih ob yednan mayut shiroko obgovoryuvatis ta buti zvazhenimi ta obgruntovanimi Simonenko pidtrimuvav pozablokovij status Ukrayini Vnutrishnya politika Nacionalna simvolika Ukrayini Simonenko zaznachiv sho derzhava ne mozhe isnuvati pid simvolom z yakim zustrichali Adolfa Gitlera pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i pid yakim vbivali beznevinnih lyudej Movne pitannya U 2010 roci Simonenko stav spivavtorom zakonoproyektu Pro movi v Ukrayini 1015 3 yakij gostro rozkritikuvali naukovci politiki ta gromadskist Smertna kara Simonenko ye pribichnikom povernennya vishoyi miri pokarannya smertnoyi kari za osoblivo tyazhki zlochini Takimi zlochinami Simonenko vvazhaye pedofiliyu torgivlyu lyudmi ubivstvo na zamovlennya tosho Istorichni podiyi Golodomor U 2007 roci komentuyuchi temu Golodomoru v Ukrayini Simonenko skazav sho vin ne virit u bud yakij navmisnij golod dlya vsih i zvinuvativ Prezidenta Viktora Yushenka u vikoristanni golodu dlya rozpalyuvannya nenavisti U vidpovid na ce Yushenko zayaviv sho vin hoche novij zakon sho zaboronyaye zaperechennya Golodomoru Deportaciya krimskih tatar Za slovami Simonenka pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 20 tisyach krimskih tatar perejshli na bik nacistiv Voni v odin den perejshli na bik Gitlera i prisyagnuli shob voyuvati na boci Gitlera Same ci predstavniki spriyali tomu sho buli zdani i viddani vsi zakladki dlya organizaciyi partizanskogo ruhu v Krimu zayaviv vin dodavshi sho tatari ohoronyali koncentracijni tabori Same dlya poryatunku krimsko tatarskogo narodu buv zastosovanij zahid vivezennya z teritoriyi Krimu Chomu Tomu sho ci zlodiyannya obov yazkovo priveli b do stanu gromadyanskoyi vijni Volinska tragediya Simonenko odin iz 148 deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini yaki pidpisali zvernennya do Sejmu Respubliki Polsha z prohannyam viznati genocidom polyakiv podiyi nacionalno vizvolnoyi vijni Ukrayini 1942 1944 rokiv Cej krok pershij Prezident Ukrayini Leonid Kravchuk kvalifikuvav yak nacionalnu zradu Sprava pro Zalizni hresti Romana ShuhevichaU 2007 roci Petro Simonenko z tribuni Verhovnoyi radi zrobiv zayavu pro te sho Adolf Gitler vruchiv Romanu Shuhevichu dva Zalizni hresti Diti Romana Shuhevicha podali pozov do Pecherskogo rajonnogo sudu Kiyeva Pid chas sudovogo rozglyadu ni vin ni jogo predstavniki ne zmogli navesti niyakih dokaziv togo sho taka podiya dijsno bula 14 sichnya 2010 roku sud zadovolniv pozov i postanoviv Zobov yazati Simonenka Petra Mikolajovicha na najblizhchomu z momentu nabrannya zakonnoyi sili rishennyam sudu plenarnomu zasidanni Verhovnoyi Radi Ukrayini sprostuvati poshirenu nim nedostovirnu informaciyu pro Romana Shuhevicha Takozh sud prisudiv Simonenkovi viplatiti dityam Shuhevicha 14 grn 50 kop Stanom na 2013 rik Petro Simonenko ne vikonav rishennya sudu U 2011 roci Simonenko shvalno prokomentuvav rishennya sudu pro pozbavlennya Shuhevicha zvannya Geroya Ukrayini Incidenti16 travnya 2014 roku Petro Simonenko zayaviv pro napad na nogo nevidomih osib U vidpovid aktivisti Majdanu yaki buli svidkami podiyi zayavili sho cya zayava ye perebilshennyam Kriminalne provadzhennya11 serpnya 2023 roku SBU zibrala dokazovu bazu na Simonenka Na period okupaciyi Kiyivshini vin zvernuvsya do vishogo vijskovo politichnogo kerivnictva rosiyi shodo jogo evakuaciyi do krayini agresora Shob vivezti Simonenka z rodinoyu iz okupovanogo na toj chas sela Berezivka Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Kreml vidpraviv tudi zagin specnazu rf Pislya pributtya rosijskih specpriznachenciv Simonenko osobisto yih zustrichav a potim rozkvartiruvav u vlasnomu budinku i zabezpechiv prodovolstvom 4 8 bereznya 2022 roku okupacijnij specpidrozdil zdijsniv suprovid Simonenka z rodinoyu cherez vorozhi blokposti do Bilorusi Zvidti vin poyihav do rosiyi de jogo priznachili zastupnikom golovi Centralnogo komitetu mizhnarodnogo komunistichnogo ob yednannya Soyuz komunistichnih partij komunistichnoyi partiyi radyanskogo soyuzu Ce prokremlivska organizaciya pidkontrolna rosijskij kompartiyi na choli z yiyi liderom deputatom derzhdumi rf Gennadiyem Zyuganovim Za jogo vkazivkoyu Simonenko pochav publichnu kampaniyu na pidtrimku agresivnoyi politiki Moskvi U zhovtni 2022 roku eksnardep vzyav uchast u tak zvanij 22 j Mizhnarodnij zustrichi komunistichnih ta robitnichih partij yaka prohodila u misti Gavana na Kubi Pid chas svogo vistupu na forumi Simonenko namagavsya legitimizuvati zahoplennya chastini teritoriyi Ukrayini ta diyalnist teroristichnih organizacij l dnr Za danimi slidstva 21 22 kvitnya 2023 roku eksnardep vzyav uchast u z yizdi antifashistskogo forumu yakij vidbuvsya u Minsku Tam vin vislovlyuvavsya za prodovzhennya agresivnoyi vijni proti Ukrayini ta vipravdovuvav kremlivski narativi shodo zastosuvannya taktichnoyi yadernoyi zbroyi rf Na pidstavi zibranih dokaziv Simonenku povidomleno pro pidozru za dvoma stattyami Kriminalnogo kodeksu Ukrayini ch 3 st 109 publichni zakliki do nasilnickoyi zmini chi povalennya konstitucijnogo ladu abo do zahoplennya derzhavnoyi vladi z vikoristannyam zasobiv masovoyi informaciyi ch 3 st 436 2 vipravdovuvannya viznannya pravomirnoyu zaperechennya zbrojnoyi agresiyi RF proti Ukrayini rozpochatoyi u 2014 roci u tomu chisli shlyahom predstavlennya zbrojnoyi agresiyi RF proti Ukrayini yak vnutrishnogo gromadyanskogo konfliktu z vikoristannyam zasobiv masovoyi informaciyi Krim togo virishuyetsya pitannya shodo dodatkovoyi kvalifikaciyi zlochinnih dij figuranta Dosudove rozsliduvannya trivaye Zahodi provodilis za procesualnogo kerivnictva Ofisu Generalnogo prokurora V sichni 2024 roku z yavilosya povidomlennya pro ogoloshennya Simonenka u rozshuk z 19 08 2023 roku yak osobi yaka perehovuyetsya vid organiv dosudovogo rozsliduvannya Vidpovidni vidomosti z yavilisya u bazi MVS Ukrayini Iniciatorom rozshuku vistupila SBU Osobiste zhittyaRodina Petro Simonenko buv odruzhenij dvichi Z 1974 po 2009 roki vin buv odruzhenij zi Svitlanoyu Volodimirivnoyu Simonenko 1953 r n U shlyubi narodilosya dvoye siniv Andrij 1974 r n ta Kostyantin 1977 r n Sin Andrij pidpriyemec ta chinovnik razom z bratom Kostyantinom ye spivzasnovnikom kilkoh firm U 2010 roci priznachenij na posadu pershogo zastupnika golovi Derzhavnogo agentstva Ukrayini z investicij ta rozvitku U shlyubi maye dvoh siniv Druzhina Tetyana tesha narodnij deputat Ukrayini bagatoh sklikan vid riznih politichnih sil Katerina Vashuk U 2009 roci Simonenko odruzhivsya z zhurnalistkoyu Oksanoyu Vashenko 1977 r n U pari narodilasya dochka Mariya 2009 r 1n Zahoplennya Zahoplennya shahi Pomeshkannya Do vtechi do RF Petro Simonenko zhiv bilya Kiyeva v seli Gorenka Tut vin zajmaye dilyanku 1 ga 37 sotok zemli vartistyu priblizno ponad 1 5 miljona dolariv Mayetok roztashovanij navproti sosnovogo lisu na dilyanci ye dot chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Same obijstya vpisane v shil cherez ce kilkist poverhiv rizna v riznih chastinah budinku j kolivayetsya vid 4 do 2 Rinkova cina budinku stanovit ne menshe pivmiljona dolariv Petro Simonenko meshkaye razom z drugoyu druzhinoyu Oksanoyu ale dilyanka oformlena na sina Andriya NagorodiOrden Druzhbi Rosijska Federaciya 1 serpnya 2012 za velikij vnesok u rozvitok i zmicnennya druzhbi i spivrobitnictva z Rosijskoyu Federaciyeyu Primitki Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 27 zhovtnya 2012 Ekslideru komunistiv Simonenku povidomleno pro pidozru SBU ogolosila u rozshuk lidera zaboronenoyi kompartiyi Simonenka RBK Ukraina ukr Procitovano 28 sichnya 2024 Rezultati golosuvannya na viborah Prezidenta Ukrayini 2010go roku Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 19 sichnya 2013 Majdan Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Visnovok Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan kulturi i duhovnosti 23 05 2012 nedostupne posilannya z travnya 2019 Bilshist zi shtovhaninoyu prosunula movnij zakon Kolesnichenka 6 veresnya 2012 u Wayback Machine TSN Zakon pro movi uhvalili 31 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska Pravda Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2013 Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 25 bereznya 2014 Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Cenzor NET Simonenko podav dokumenti kandidata v prezidenti Ukrayini yak visuvanec vid KPU Cenzor NET ukr Procitovano 6 lyutogo 2019 A kuda propal Petr Simonenko Okkupanty pomogli emu vyehat Obozrevatel 12 05 2022 SBU povidomila pro pidozru eks lideru komunistiv Simonenku yakij vtik u RF PDF Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 UNIAN Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 20 listopada 2010 Procitovano 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Laura Sheeter Ukrayina pam yataye zhahi golodu 31 lipnya 2012 u Wayback Machine BBC News angl 24 listopada 2007 UNIAN Arhiv originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2013 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 11 sichnya 2011 Korrespondent Ispolnitelnaya sluzhba ne nashla u Simonenko imushestva dlya vzyskaniya 14 50 grn v polzu detej Shuhevicha http korrespondent net ukraine politics 1513913 4 listopada 2013 u Wayback Machine Kommunist Pyotr Simonenko reshenie suda o degeroizacii Shuhevicha prodemonstrirovalo pobedu zdravogo smysla http www komunist com ua article 1 14562 htm 2 listopada 2013 u Wayback Machine KPU Soversheno pokushenie na Petra Simonenko 30 travnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 16 travnya 2014 Arhiv originalu za 30 travnya 2014 Procitovano 30 travnya 2014 Ekslideru komunistiv v Ukrayini Simonenku povidomili pro pidozru hromadske ua ukr 11 serpnya 2023 Procitovano 15 serpnya 2023 SBU povidomila pro pidozru ekslideru komunistiv Simonenku yakij pid chas okupaciyi Kiyivshini vtikav do rosiyi u suprovodi specnazu rf video ssu gov ua a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr dovidka Ekslideru zaboronenoyi kompartiyi Ukrayini povidomleno pro pidozru u publichnih zaklikah do zahoplennya derzhavnoyi vladi www gp gov ua angl Procitovano 15 serpnya 2023 Povidomlennya Servisu MVS Ukrayini Ukrayina ogolosila u rozshuk vatazhka zaboronenoyi Kompartiyi Petra Simonenka Avtor Timofij Borzenko 20 01 2024 19 18 Arhiv originalu za 16 veresnya 2011 Procitovano 29 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 24 grudnya 2011 Procitovano 29 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 26 listopada 2013 Procitovano 29 lyutogo 2012 TSN Arhiv originalu za 2 sichnya 2012 Procitovano 19 lipnya 2012 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 14 serpnya 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Simonenko Petro Mikolajovich Narodni deputati Ukrayini Vebsajt VRU 18 travnya 2021 u Wayback Machine