Петер-Йоганн-Крістоф фон дер Пален

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петер фон дер Пален.

Пе́тер фон дер Па́лен (нім. Peter von der Pahlen; 31 серпня 1777(17770831) — 20 квітня 1864) — російський державний діяч, офіцер, граф, дипломат. Генерал кавалерії. Представник шляхетного німецького роду Паленів. Народився в Кауцемюнде, Курляндія. Син Петера-Людвіга фон дер Палена і Юліани фон Шеппінг, брат Фрідріха фон дер Палена.

Петер фон дер Пален
Народження:	31 серпня (11 вересня) 1777 Кацумінде, Курляндія
Смерть:	19 квітня (1 травня) 1864 (86 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання:	Єцава
Підданство:	Курляндія (до 1795), Росія
Рід:	Палени
Батько:	Петер фон дер Пален
Мати:	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Брав участь у війнах проти Наполеона (1805—1815), Османської імперії (1828—1829), польських повстанців (1831). Член Державної і Військової ради (1834). Російський посол у Франції (1835—1851). Генерал-інспектор кавалерії (1845). Голова Комітету поранених (1853). Помер у Санкт-Петеребурзі, Росія.

Імена

• Пе́тер-Йоганн-Крістоф фон дер Па́лен (нім. Peter Johann Christoph von der Pahlen) — повне ім'я.
• Пе́тер фон дер Па́лен (нім. Peter von der Pahlen) — коротке ім'я.
• Петро Петро́вич Па́лен (рос. Пётр Петрович Пален) — російське ім'я.

Біографія

Молоді роки

Петер фон дер Пален народився 31 серпня (11 вересня) 1777 року в Кацумінде, Курляндія, в родині курляндського барона Петера фон дер Палена і Юліани фон Шеппінг.

У віці 12 років Пален розпочав службу у російській армії.

• 25 березня 1790: призначений вахмістром Кінного полку лейб-гвардії.
• 1 січня 1792: призначений капітаном, відправлений до .
• 18 серпня 1793: обер-провіантмейстера у ранзі прем'єр-майора, зачислений до провіантського відомства.
• 28 червня 1794: переведений до Московського карабінерного полку.
• 26 квітня 1796: переведений до Нижегородського драгунського полку; взяв участь в .
• 19 листопада 1797: переведений до Кірасирського полку лейб-гвардії.
• 28 вересня 1798: призначений підполковником гвардії; переведений до Кінного полку лейб-гвардії.
• 10 жовтня 1798: призначений полковником.
• 22 лютого 1799: отримав титул графа вслід за батьком.
• 14 серпня 1800: звільнився зі служби.
• 9 вересня 1800: відновився на службі; призначений ад'ютантом батька, що командував військами під Брест-Литовському.
• 18 вересня 1800: призначений генерал-майором і шефом Каргопольського драгунського полку.
• 20 березня 1801: призначений шефом Сумського гусарського полку.
• 2 листопада 1804: вийшов у відпустку.
• 2 березня 1805: звільнений закордон для лікування хвороби
• 1805: повернувся на службу.

Наполеонівські війни

• 4 листопада 1805: виступив із полком у похід проти Наполеона (війна 3-ї коаліції), але участі у бойових діях не брав.
• 17 жовтня 1806: виступив у новий похід проти Наполеона (війна 4-ї коаліції); командував авангардом російської кінноти.
  • 13 грудня 1806: відбив французьку атаку в бою при Лопачині.
  • 14 грудня 1806: битий французами у .
  • 15 грудня 1806: битий французами у бою при Макуві.
  • 13 січня 1807: битий французами у .
  • 19 січня 1807: нагороджений Орденом святого Геогрія 4-го ступеня за мужність і хоробрість в боях при Лопачині й Голоміні.
  • 26 січня 1807: битий французами у бою під час відступу від Ландсберга.
  • 27 січня 1807: битий французами у битві при Ейлау.
  • 20—22 лютого 1807: битий французами у бою при Лаунау.
  • 8 квітня 1806: нагороджений Орденом святого Геогрія 3-го ступеня за мужність і хоробрість в битві при Ейлау.
  • 24—26 травня 1807: переміг французів у .
  • 27 травня 1807: прикривав відступ росіян за річку Алле.
  • 10 червня 1807: переміг французів у битві під Гейльсбергом.
  • 2—14 червня 1807: битий французами у вирішальній битві під Фрідландом.
• 20 березня 1810: призначений командиром 3-ї кавалерійської дивізії.
• 1812: призначений командиром 3-го резервного кавалерійського корпусу; брав участь у .
  • 19 червня 1812: битий французами у бою при Козянах.
  • 15 липня 1812: успішно прикривав відхід армії Барклая-де-Толлі, утримуючи французів біля Вітебська.
  • 16 липня 1812: битий французами у бою при Агапоновшині.
  • 23 липня 1812: битий французами у бою при Поріччі.
  • 31 липня 1812: битий французами у бою при Рудні.
  • 10 серпня 1812: призначений генерал-лейтенантом за бої під Вітебськом.
  • серпень 1812: полишив армію через хворобу.
• 1 січня 1813: призначений командувачем летючого корпусу в авангарді російської армії; взяв участь у поході на Францію.
  • 19 січня 1813: зайняв Ружани.
  • 20 січня 1813: зайняв Пултуськ.
  • 27 січня 1813: брав участь в окупації Варшави.
  • лютий—березень 1813: керував ліквідацією укріплень Праги, перебував у облозі Модліна.
  • 9 травня 1813: битий французами у битві при Бауцені.
  • 10 травня 1813: битий французами у бою при Рейнбасі.
  • 11 травня 1813: прикривав відхід росіян від Герліца до Лаубана.
  • 12 травня 1813: битий французами у бою при Лаубані.
  • 1 травня 1813: битий французами у бою при Левенберзі, де отримав поранення в голову.
  • серпень 1813: командував авангардом колони графа Вітгенштейна у складі Сілезької армії.
  • 6 серпня 1813: розбив французів у бою при Гіршберзі.
  • 13 серпня 1813: розбив французів у бою при Лейбніці.
  • 27 серпня 1813: розбив французів у бою при Доні.
  • 2 вересня 1813: розбив французів у бою при Ноллендорфі.
  • 3 вересня 1813: розбив французів у бою при Геллендорфі.
  • 27 вересня 1813: розбив французів у бою при Гесніці, зайняв Альтенбург.
  • 28 вересня 1813: розбив французів у бою при Борні.
  • 2 вересня 1813: бився з французькою кавалерією під Лейпцигом.
  • 4—7 жовтня 1813: брав участь у битві під Лейпцигом; контужений у голову і плече.
  • 11 жовтня 1813: розбив французів у бою при Буттельштедті; переслідував противника до Рейну.
  • 22 грудня 1813: перейшов Рейн.
  • 26 грудня 1813: зайняв Саверн.
  • 28 грудня: блокував фортецю Фальсбур.

Нагороди

Російські ордени

• Орден святої Анни (6 серпня 1798 — ІІІ ступінь; 1 грудня 1807 — І ступінь; 27 вересня 1813 — діамантові знаки)
• Орден святого Іоанна Єрусалимського (1800)
• Орден святого Георгія (29 січня 1807 — IV ступінь; 8 липня 1807 — ІІІ ступінь; 20 березня 1808 — золота зброя; 19 березня 1814 — ІІ ступінь)
• Орден святого Олександра Невського (8 жовтня 1813; 26 березня 1814 — діамантові знаки)
• Орден святого Володимира (29 вересня 1814 — ІІ ступінь; 9 червня 1829 — І ступінь)
• Орден Білого орла (3 березня 1831)
• Орден святого Андрія Первозванного (21 вересня 1831; 20 квітня 1845 — діамантові знаки; 5 серпня 1855 — мечі)

Іноземні ордени

• Орден Червоного орла, І ступінь (Пруссія, 1807)
• Орден Марії Терезії, ІІІ ступінь (Австрія, 1813)
• Орден Чорного орла (Пруссія, 20 червня 1840)

Російські відзнаки

• медаль «На пам'ять про Вітчизняну війну 1812 року» (1814)
• медаль «За взяття Парижа» (19 березня 1826)
• медаль «За турецьку війну» (1 жовтня 1829)
• медаль «За взяття штурмом Варшави» (1832)
• відзнака за військову доблесть, І ступінь (1832)
• відзнака за бездоганну службу (22 серпня 1837 — за 35 років; 1842 — за 40 років; 1844 — за 45 років; 1850 — 50 років; 1856 — за 55 років)
• портрет імператора з діамантами в петлиці (17 травня 1855)

Примітки

1. Pahlen, Peter Johann Christoph v. der, seit 1799 Gf. (1777-1864) // Baltisches biografisches Lexikon digital.

Бібліографія

• Pahlen, Peter Johann Christoph v. der // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 575. [1]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петер-Йоганн-Крістоф фон дер Пален

• Pahlen, Peter Johann Christoph v. der, seit 1799 Gf. (1777-1864) // Baltisches biografisches Lexikon digital.