Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перша карлістська війна ісп Primera Guerra Carlista династичний міжусобний конфлікт в Іспанії що тривав з 1833 до 1840 р

Перша карлістська війна

Перша карлістська війна (ісп. Primera Guerra Carlista) — династичний міжусобний конфлікт в Іспанії, що тривав з 1833 до 1840 року.

Перша карлістська війна
Карлістські війни
image
Битва при Мендігорріа

Битва при Мендігорріа
Дата: 1833–1840
Місце: Іспанія
Результат: Перемога лібералів
Сторони
image Карлісти, які підтримували
інфанта Карлоса
image Португальці, лояльні до (Мігеля I) 		Ліберали (Ізабеліноси або Кристіноси), які підтримували
Ізабеллу II та її мати-регентку Марію Христину
imageВелика Британія
imageФранція
image Португальці, лояльні до Педру IV
Командувачі









Бальдомеро Еспартеро



Втрати
від 15 000 до 60 000 Іспанія: від 15 000 до 65 000
Франція: 7700
Велика Британія: 2500
Педроїсти: 50

Передумови та причини виникнення

Питання спадщини

1713 року Філіп V, перший (король Іспанії) з дому Бурбонів, бажаючи попередити можливість повернення трону Габсбургам, проголосив у країні Салічний закон, який проголошував незаконним спадкування іспанської корони жінками. Його правнук, король Фердинанд VII мав лише двох дочок: Ізабеллу та (Луїсу Фернанду). Для того, щоб мати можливість передати престол Ізабеллі, він 10 червня 1830 прийняв так звану , що відновлювала традиційну іспанську систему спадкування престолу. У разі, якщо б санкція не була прийнята, престол мав би успадкувати брат короля, інфант Дон Карлос Старший. Він та його прибічники, такі як секретар юстиції , вимагали від короля змінити своє рішення. Однак хворий Фердинанд не поступився, й коли він помер 29 вересня 1833 року, трирічна Ізабелла стала законною королевою, а її мати Марія-Христина Бурбон-Сицилійська регенткою.

На початку XIX століття політична ситуація в Іспанії була надзвичайно складною. Під час (війни за незалежність) проти Наполеона кортеси зібрались у Кадісі 1812 року й розробили першу іспанську конституцію, одну з найсучасніших та найбільш ліберальних на той момент у світі. Після війни, повернувшись до країни, Фердинанд VII скасував її, ухваливши валенсійську декларацію. Таким чином в Іспанії було відновлено абсолютизм і знову почала діяти інквізиція, ліквідована Жозефом Бонапартом.

Під кінець свого життя Фердинанд пішов на деякі поступки лібералам, даючи їм надію на пом'якшення режиму. Однак існувала сильна абсолютистська партія, яка не бажала втрачати своє становище. Її члени, знаючи, що Марія-Христина та Ізабелла збираються реалізувати ліберальні реформи, шукали іншого кандидата на трон, і їхній природний вибір, що базувався на салічному законі, зупинився на доні Карлосе. За словами історика Бредлі Сміта

image Перша Карлістська війна велась не на підставі юридичної вимоги Дона Карлоса, але тому, що нестримна, міцна група іспанців схвалила повернення до свого роду абсолютної монархії, яка, як вони відчували, захистить їхні індивідуальні свободи (fueros), їхню регіональну індивідуальність та релігійний консерватизм. image

Сучасник так характеризував ту війну:

image Кристіноси та карлісти жадали крові одне одного з усім жорстоким запалом громадянської боротьби, натхненні пам’яттю про роки взаємних образ, жорстокості й помилок. Брат проти брата, батько проти сина, найкращий друг став найгіршим ворогом, священики проти власної пастви, рідня проти рідні. image

Положення автономій

image
Зони, що контролювались карлістами (темно-зелений) та райони, де їх підтримувало населення (світло-зелений)

Автономії Арагону, Валенсії та Каталонії були ліквідовані у XVIII столітті декретами Нуева Планта. Ті декрети створили централізовану іспанську державу. Наварра, однак, зберегла своє самоврядування до 1833 року. Обурення проти втрати автономії було сильним, що надавало заколотникам опору у тих провінціях.

У той же час тривала тенденція на обмеження баскських (фуерос), а також відбувалось переміщення митних кордонів у Піренеї. Починаючи з 1700-их років почалось послаблення старої баскської знаті та її впливу на торгівлю, що чинився за допомогою ордена єзуїтів. Населення провінції басків і Наварри підтримувало Карлоса через традиційну повагу до католицької церкви. Ідеологічно Карлос був до них набагато ближчим. Баски вважали, що у разі його перемоги форали збережуть свою силу. Аналогічно, в Каталонії й Арагоні народ вбачав у тій війні шанс відновити свої форальні права, втрачені після війни за іспанську спадщину. Карлос, однак, ніколи нічого з того приводу не обіцяв.

В цілому, карлісти мали силу у сільських районах та були слабкими у містах. Також на їхньому боці билось близько 250 іноземних добровольців: французькі монархісти, португальці-мегелісти, бельгійці, п'ємонтці та представники німецьких держав.

Ліберали

З іншого боку, ліберали та помірковані, що об'єднались з метою захисту «нового ладу», контролювали державний апарат, майже всю армію та міста. Лібералів підтримували Велика Британія, Франція та Португалія. Надавалась як фінансова, так і військова підтримка. Британці відрядили під командуванням генерала , Франція виділила частини свого іноземного легіону. Також частини регулярної армії надала Португалія. Ліберали мали достатню силу, щоб виграти війну за кілька місяців, однак неефективне командування та роззосередженість карлістських сил надали Карлосу час на консолідацію своїх військ і на те, щоб протриматись майже сім років у північних та східних провінціях.

Перебіг війни

image
Операції армії лібералів на півночі країни, травень 1836

Під час тривалої та важкої війни карлістські сили домоглись важливих перемог на півночі під командуванням генерала . Найбільш серйозною проблемою повстанців була відсутність коштів. Розраховуючи, що у разі захоплення Більбао він зможе отримати кредит у прусському чи російському банку, Карлос узяв місто в облогу. Під час облоги Сумалакаррегі зазнав поранення в ногу й помер 25 червня 1835 року. Низка істориків вважає підозрілими обставини смерті генерала, який мав противників при карлістському дворі.

1837 карлісти домоглись значного успіху, діставшись стін Мадрида, однак були змушені відступити після .

Після смерті Сумалакаррегі ліберали повільно відігравали ініціативу, однак не могли здобути перемогу у війні до 1839 року. Її завершення відзначилось підписанням 31 серпня між генералом лібералів Бальдомеро Еспартеро й карлістським генералом Рафаелем Марото. На сході генерал Кабрера деякий час продовжував боротьбу, однак ніким не підтриманий, він був змушений тікати до Франції. Згодом він повернувся до країни, щоб взяти участь у (другій карлістській війні).

Примітки

  1. Военный энциклопедический словарь. Гол. ред. С. Ф. Ахромеєв. Москва — 1986. «Военное издательство». Стор. 318
  2. Bradley Smith, Spain: A History in Art (Gemini-Smith, Inc., 1979), стор. 259
  3. "Evenings at Sea, " Blackwood’s Edinburgh Magazine, Vol. 48, July-December 1840 (T. Cadell and W. Davis, 1840), стор. 42

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перша карлістська війна

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Persha karlistska vijna isp Primera Guerra Carlista dinastichnij mizhusobnij konflikt v Ispaniyi sho trivav z 1833 do 1840 roku Persha karlistska vijna Karlistski vijni Bitva pri Mendigorria Bitva pri Mendigorria Data 1833 1840 Misce Ispaniya Rezultat Peremoga liberaliv Storoni Karlisti yaki pidtrimuvali infanta Karlosa Portugalci loyalni do Migelya I Liberali Izabelinosi abo Kristinosi yaki pidtrimuvali Izabellu II ta yiyi mati regentku Mariyu Hristinu Velika Britaniya Franciya Portugalci loyalni do Pedru IV Komanduvachi Baldomero Espartero Vtrati vid 15 000 do 60 000 Ispaniya vid 15 000 do 65 000 Franciya 7700 Velika Britaniya 2500 Pedroyisti 50Peredumovi ta prichini viniknennyaPitannya spadshini 1713 roku Filip V pershij korol Ispaniyi z domu Burboniv bazhayuchi poperediti mozhlivist povernennya tronu Gabsburgam progolosiv u krayini Salichnij zakon yakij progoloshuvav nezakonnim spadkuvannya ispanskoyi koroni zhinkami Jogo pravnuk korol Ferdinand VII mav lishe dvoh dochok Izabellu ta Luyisu Fernandu Dlya togo shob mati mozhlivist peredati prestol Izabelli vin 10 chervnya 1830 prijnyav tak zvanu sho vidnovlyuvala tradicijnu ispansku sistemu spadkuvannya prestolu U razi yaksho b sankciya ne bula prijnyata prestol mav bi uspadkuvati brat korolya infant Don Karlos Starshij Vin ta jogo pribichniki taki yak sekretar yusticiyi vimagali vid korolya zminiti svoye rishennya Odnak hvorij Ferdinand ne postupivsya j koli vin pomer 29 veresnya 1833 roku tririchna Izabella stala zakonnoyu korolevoyu a yiyi mati Mariya Hristina Burbon Sicilijska regentkoyu Na pochatku XIX stolittya politichna situaciya v Ispaniyi bula nadzvichajno skladnoyu Pid chas vijni za nezalezhnist proti Napoleona kortesi zibralis u Kadisi 1812 roku j rozrobili pershu ispansku konstituciyu odnu z najsuchasnishih ta najbilsh liberalnih na toj moment u sviti Pislya vijni povernuvshis do krayini Ferdinand VII skasuvav yiyi uhvalivshi valensijsku deklaraciyu Takim chinom v Ispaniyi bulo vidnovleno absolyutizm i znovu pochala diyati inkviziciya likvidovana Zhozefom Bonapartom Pid kinec svogo zhittya Ferdinand pishov na deyaki postupki liberalam dayuchi yim nadiyu na pom yakshennya rezhimu Odnak isnuvala silna absolyutistska partiya yaka ne bazhala vtrachati svoye stanovishe Yiyi chleni znayuchi sho Mariya Hristina ta Izabella zbirayutsya realizuvati liberalni reformi shukali inshogo kandidata na tron i yihnij prirodnij vibir sho bazuvavsya na salichnomu zakoni zupinivsya na doni Karlose Za slovami istorika Bredli Smita Persha Karlistska vijna velas ne na pidstavi yuridichnoyi vimogi Dona Karlosa ale tomu sho nestrimna micna grupa ispanciv shvalila povernennya do svogo rodu absolyutnoyi monarhiyi yaka yak voni vidchuvali zahistit yihni individualni svobodi fueros yihnyu regionalnu individualnist ta religijnij konservatizm Suchasnik tak harakterizuvav tu vijnu Kristinosi ta karlisti zhadali krovi odne odnogo z usim zhorstokim zapalom gromadyanskoyi borotbi nathnenni pam yattyu pro roki vzayemnih obraz zhorstokosti j pomilok Brat proti brata batko proti sina najkrashij drug stav najgirshim vorogom svyasheniki proti vlasnoyi pastvi ridnya proti ridni Polozhennya avtonomij Zoni sho kontrolyuvalis karlistami temno zelenij ta rajoni de yih pidtrimuvalo naselennya svitlo zelenij Avtonomiyi Aragonu Valensiyi ta Kataloniyi buli likvidovani u XVIII stolitti dekretami Nueva Planta Ti dekreti stvorili centralizovanu ispansku derzhavu Navarra odnak zberegla svoye samovryaduvannya do 1833 roku Oburennya proti vtrati avtonomiyi bulo silnim sho nadavalo zakolotnikam oporu u tih provinciyah U toj zhe chas trivala tendenciya na obmezhennya baskskih fueros a takozh vidbuvalos peremishennya mitnih kordoniv u Pireneyi Pochinayuchi z 1700 ih rokiv pochalos poslablennya staroyi baskskoyi znati ta yiyi vplivu na torgivlyu sho chinivsya za dopomogoyu ordena yezuyitiv Naselennya provinciyi baskiv i Navarri pidtrimuvalo Karlosa cherez tradicijnu povagu do katolickoyi cerkvi Ideologichno Karlos buv do nih nabagato blizhchim Baski vvazhali sho u razi jogo peremogi forali zberezhut svoyu silu Analogichno v Kataloniyi j Aragoni narod vbachav u tij vijni shans vidnoviti svoyi foralni prava vtracheni pislya vijni za ispansku spadshinu Karlos odnak nikoli nichogo z togo privodu ne obicyav V cilomu karlisti mali silu u silskih rajonah ta buli slabkimi u mistah Takozh na yihnomu boci bilos blizko 250 inozemnih dobrovolciv francuzki monarhisti portugalci megelisti belgijci p yemontci ta predstavniki nimeckih derzhav Liberali Z inshogo boku liberali ta pomirkovani sho ob yednalis z metoyu zahistu novogo ladu kontrolyuvali derzhavnij aparat majzhe vsyu armiyu ta mista Liberaliv pidtrimuvali Velika Britaniya Franciya ta Portugaliya Nadavalas yak finansova tak i vijskova pidtrimka Britanci vidryadili pid komanduvannyam generala Franciya vidilila chastini svogo inozemnogo legionu Takozh chastini regulyarnoyi armiyi nadala Portugaliya Liberali mali dostatnyu silu shob vigrati vijnu za kilka misyaciv odnak neefektivne komanduvannya ta rozzoseredzhenist karlistskih sil nadali Karlosu chas na konsolidaciyu svoyih vijsk i na te shob protrimatis majzhe sim rokiv u pivnichnih ta shidnih provinciyah Perebig vijniOperaciyi armiyi liberaliv na pivnochi krayini traven 1836 Pid chas trivaloyi ta vazhkoyi vijni karlistski sili domoglis vazhlivih peremog na pivnochi pid komanduvannyam generala Najbilsh serjoznoyu problemoyu povstanciv bula vidsutnist koshtiv Rozrahovuyuchi sho u razi zahoplennya Bilbao vin zmozhe otrimati kredit u prusskomu chi rosijskomu banku Karlos uzyav misto v oblogu Pid chas oblogi Sumalakarregi zaznav poranennya v nogu j pomer 25 chervnya 1835 roku Nizka istorikiv vvazhaye pidozrilimi obstavini smerti generala yakij mav protivnikiv pri karlistskomu dvori 1837 karlisti domoglis znachnogo uspihu distavshis stin Madrida odnak buli zmusheni vidstupiti pislya Pislya smerti Sumalakarregi liberali povilno vidigravali iniciativu odnak ne mogli zdobuti peremogu u vijni do 1839 roku Yiyi zavershennya vidznachilos pidpisannyam 31 serpnya mizh generalom liberaliv Baldomero Espartero j karlistskim generalom Rafaelem Maroto Na shodi general Kabrera deyakij chas prodovzhuvav borotbu odnak nikim ne pidtrimanij vin buv zmushenij tikati do Franciyi Zgodom vin povernuvsya do krayini shob vzyati uchast u drugij karlistskij vijni PrimitkiVoennyj enciklopedicheskij slovar Gol red S F Ahromeyev Moskva 1986 Voennoe izdatelstvo Stor 318 Bradley Smith Spain A History in Art Gemini Smith Inc 1979 stor 259 Evenings at Sea Blackwood s Edinburgh Magazine Vol 48 July December 1840 T Cadell and W Davis 1840 stor 42PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha karlistska vijna isp angl Sajt muzeyu Zumalakarregi 11 veresnya 2019 u Wayback Machine angl
Топ