Перм — гіпотетичний народ, який говорив прапермською мовою і проживав у 1 тисячолітті до н. е. та 1 тисячоліття н. е. в Приураллі | Предки сучасних удмуртів та комі.
Перм виділилися з фінно-пермської мовної спільності у І тисячолітті до н. е., залишившись у східному її ареалі - у В'ятсько-Камському регіоні. Протоперм була одним із головних етнічних компонентів Ананьїнської культурно-історичної спільноти (VIII-III ст. до н. е.).
Перм, що стали предками удмуртів та комі, проживали на порівняно компактній території, чим пояснюється порівняльна близькість удмуртської та комі мов. Цю територію «прапермського ядра» пов'язують із Гляденівською культурою 1 пол. 1 тисячоліття н. е., що займала територію Середнього Прикам'я від Пермі до Сарапула. Гляденівців змінюють Ломоватовська (Верхня Кама), Неволінська (Силва) та Поломська (Верхня Чепця) культури, носії яких також говорили пермською прамовою.
Раніше для опису цих народів також використовувалося ім’я біармяни. Нещодавні дослідження фінно-угорського субстрату в північноросійських діалектах свідчать про те, що в Біармії колись, окрім пермі, жили носії інших фінно-угорських мов.
Руські князівства та Волзька Булгарія у 1237 році
Поява держави Волзька Булгарія у регіоні стала важливим чинником етнічного розвитку пермі. Під тиском булгар частина їх — праудмурти — пішла на Нижні Каму та В'ятку, інша частина — пракомі — на Верхню Каму, де утворилася Перм Велика (Роданівська культура) та Вичегду (Перм Вичегодська). Між праудмуртами та пракомі, на Середній Чепці, у IX—XIII століттях проживало населення Чепецької культури, яке вважають носієм проміжних пермських діалектів. Остаточний розпад загальнопермської діалектної єдності відбувається після розгрому Волзької Булгарії татаро-монголами в 1236 і хрещення комі Стефаном Пермським (кінець XIV століття).
Таким чином, до середини 2 тисячоліття остаточно сформувалися удмуртський та комі народи. Предки удмуртів випробували на собі сильний культурний і економічний вплив булгар (а потім татар, що їх змінили), а предки комі — давньоруського населення. Це стало одним із основних факторів розпаду пермської спільноти.
Обидва народи пермської групи перебували під владою Росії з 16 століття. У новітній час відбувається інтенсивна російська колонізація місць їх проживання, внаслідок чого обидва народи стають меншинами на своїх землях та зазнають тотальної русифікації.
Див. також
Література
- Проблема распада прапермской языковой общности [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Булгарская эпоха в истории финно-угорских народов Поволжья и Предуралья [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Напольских В. В. (рос.)
- К исследованию этнической истории удмуртов [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- К вопрос о локализации прародины пермян [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Péter Hajdú Narody i języki uralskie, PWN Warszawa 1971 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perm gipotetichnij narod yakij govoriv prapermskoyu movoyu i prozhivav u 1 tisyacholitti do n e ta 1 tisyacholittya n e v Priuralli Predki suchasnih udmurtiv ta komi Finski plemena slov yani ta hozari u 9 stolitti Perm poznachena chervonim Perm vidililisya z finno permskoyi movnoyi spilnosti u I tisyacholitti do n e zalishivshis u shidnomu yiyi areali u V yatsko Kamskomu regioni Protoperm bula odnim iz golovnih etnichnih komponentiv Ananyinskoyi kulturno istorichnoyi spilnoti VIII III st do n e Perm sho stali predkami udmurtiv ta komi prozhivali na porivnyano kompaktnij teritoriyi chim poyasnyuyetsya porivnyalna blizkist udmurtskoyi ta komi mov Cyu teritoriyu prapermskogo yadra pov yazuyut iz Glyadenivskoyu kulturoyu 1 pol 1 tisyacholittya n e sho zajmala teritoriyu Serednogo Prikam ya vid Permi do Sarapula Glyadenivciv zminyuyut Lomovatovska Verhnya Kama Nevolinska Silva ta Polomska Verhnya Chepcya kulturi nosiyi yakih takozh govorili permskoyu pramovoyu Ranishe dlya opisu cih narodiv takozh vikoristovuvalosya im ya biarmyani Neshodavni doslidzhennya finno ugorskogo substratu v pivnichnorosijskih dialektah svidchat pro te sho v Biarmiyi kolis okrim permi zhili nosiyi inshih finno ugorskih mov Ruski knyazivstva ta Volzka Bulgariya u 1237 rociPoyava derzhavi Volzka Bulgariya u regioni stala vazhlivim chinnikom etnichnogo rozvitku permi Pid tiskom bulgar chastina yih praudmurti pishla na Nizhni Kamu ta V yatku insha chastina prakomi na Verhnyu Kamu de utvorilasya Perm Velika Rodanivska kultura ta Vichegdu Perm Vichegodska Mizh praudmurtami ta prakomi na Serednij Chepci u IX XIII stolittyah prozhivalo naselennya Chepeckoyi kulturi yake vvazhayut nosiyem promizhnih permskih dialektiv Ostatochnij rozpad zagalnopermskoyi dialektnoyi yednosti vidbuvayetsya pislya rozgromu Volzkoyi Bulgariyi tataro mongolami v 1236 i hreshennya komi Stefanom Permskim kinec XIV stolittya Takim chinom do seredini 2 tisyacholittya ostatochno sformuvalisya udmurtskij ta komi narodi Predki udmurtiv viprobuvali na sobi silnij kulturnij i ekonomichnij vpliv bulgar a potim tatar sho yih zminili a predki komi davnoruskogo naselennya Ce stalo odnim iz osnovnih faktoriv rozpadu permskoyi spilnoti Obidva narodi permskoyi grupi perebuvali pid vladoyu Rosiyi z 16 stolittya U novitnij chas vidbuvayetsya intensivna rosijska kolonizaciya misc yih prozhivannya vnaslidok chogo obidva narodi stayut menshinami na svoyih zemlyah ta zaznayut totalnoyi rusifikaciyi Div takozhBiarmiya Komi Udmurti Perm VelikaLiteraturaProblema raspada prapermskoj yazykovoj obshnosti 2 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Bulgarskaya epoha v istorii finno ugorskih narodov Povolzhya i Preduralya 2 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Napolskih V V ros K issledovaniyu etnicheskoj istorii udmurtov 2 sichnya 2022 u Wayback Machine ros K vopros o lokalizacii prarodiny permyan 2 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Peter Hajdu Narody i jezyki uralskie PWN Warszawa 1971 pol