Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Передсвідоме нім das Vorbewusste англ Preconscious у психоаналізі це місця що передують свідомості Думки є передсвідомим

Передсвідоме

Передсвідоме

Передсвідоме (нім. das Vorbewusste; англ. Preconscious) — у психоаналізі це місця, що передують свідомості. Думки є передсвідомими, коли вони в певний момент несвідомі, але не витісняються. Таким чином, передсвідомі думки доступні для пригадування і легко «можуть стати свідомими» — фраза, яку Зигмунд Фрейд приписує Йозефу Бреєру.

Передсвідоме
image
Першовідкривач або винахідник Зигмунд Фрейд

У своїй топографічній системі розумуФрейд протиставив передсвідоме (Pcs.; нім. das Vorbewusste) як до свідомого (Cs.; das Bewusste), так і до несвідомого (Ucs.; das Unbewusste).

Передсвідоме також може означати інформацію, доступну для когнітивної обробки, але яка наразі лежить за межами свідомого усвідомлення. Однією з найпоширеніших форм передсвідомої обробки є . Іншими поширеними формами передсвідомої обробки є феномен кінчика язика та .

«Топографічна» система Фрейда

У 1900 році у своїй книзі «Тлумачення сновидінь» Фрейд ввів ідею про те, що несвідомий розум використовується не просто для опису протилежності свідомості. Натомість він наполягав на тому, що в несвідомому існують дві сфери: несвідома та передсвідома. Він зарезервував термін несвідоме для думок, неприпустимих для свідомості, тоді як термін передсвідоме використовувався для позначення екрану між несвідомим і свідомим. Предсвідомість обмежує доступ до свідомості і відповідає за довільні рухи та увагу. Фрейд далі пояснив цю різницю так:

«…два види несвідомого — один, який легко, за обставин, що часто виникають, перетворюється на щось свідоме, і інший, з яким ця трансформація є важкою і відбувається лише за умови значних витрат зусиль або, можливо, взагалі ніколи. [ …] Ми називаємо несвідоме, яке є лише латентним і тому легко стає свідомим, „передсвідомим“, і зберігаємо термін „несвідоме“ для іншого».

Як пояснив

«Якщо свідомість — це загальна сума всього, що ми усвідомлюємо, то передсвідомість — це резервуар усього, що ми можемо запам'ятати, усе, що доступно для добровільного пригадування: сховище пам'яті. Це залишає несвідому область психічного життя містять усі більш примітивні спонукання та імпульси, що впливають на наші дії без того, щоб ми їх повністю усвідомлювали, разом із усіма важливими сузір'ями ідей чи спогадів із сильним емоційним зарядом, які колись були присутні у свідомості, але з тих пір були витіснені. так що вони більше не доступні йому, навіть через самоаналіз або спроби запам'ятати».

Оригінальний німецький термін Фрейда для передсвідомого був das Vorbewusste, несвідоме є das Unbewusste.

Характеристики

Фрейд бачив, що передсвідоме характеризується перевіркою реальності, спогадами, які можна пригадати, і (перш за все) посиланнями на презентації слів — ключовою відмінністю від змісту несвідомого. У розділі 2 своєї книги «Его та ідентифікація» Фрейд пояснює, що справжня різниця між несвідомою ідеєю та передсвідомою ідеєю полягає в тому, що несвідомі ідеї базуються на невідомому матеріалі, тоді як передсвідомі ідеї зазвичай приводять у свідомість через зв'язки зі словом- презентації. Представлення слів — це сліди пам'яті, які свого часу були сприйняттям і, отже, можуть знову стати свідомими. Тоді єдиний спосіб, за його словами, перенести щось із несвідомого в передсвідоме — це забезпечити передсвідоме проміжними ланками, які з'єднують несвідому думку з відповідним словом або картиною в передсвідомому.

Відношення до Его, Ід і Суперего

Вищеописані відмінності між свідомим, передсвідомим і несвідомим представляють просторові системи розуму Фрейда. У 1923 році, на додаток до цих просторових вимірів, Фрейд представив три чіткі, взаємодіючі агенти розуму: ідентифікатор, его та суперего. Ці три агенти описані тут більш детально, але коротко кажучи, вони є окремими та відмінними, хоча й дещо збігаються з попереднім поділом Фрейда на свідоме, передсвідоме та несвідоме.

Его — це узгоджена організація психічних процесів, до якої часто прив'язана свідомість, але воно також може існувати в передсвідомому шляхом цензури вмісту в несвідомому. Его також здатне чинити опір психічному матеріалу, а отже, воно також здатне бути несвідомим у динамічному сенсі. Ідентифікатор є повністю несвідомим агентом розуму, який складається з потягів і витісненого матеріалу. Его та ідентифікатор взаємодіють, оскільки его прагне поширити вплив зовнішнього світу на ідентифікатор. Коротше кажучи, его представляє розум і здоровий глузд, а ідентифікатор містить глибокі пристрасті. Суперего являє собою ідеальне Я, визначене в дитинстві, значною мірою сформоване розв'язанням Едипового конфлікту.

В терапії

Велика частина роботи терапевта відбувається на передсвідомому рівні в клінічній ситуації. І навпаки, серед продуктів пацієнта можна відрізнити передсвідомі фантазії переносу від несвідомих.

Ерік Берн вважав, що передсвідоме охоплює набагато ширшу сферу розуму, ніж зазвичай визнається, «культ» несвідомого призводить до його переоцінки як аналітиком, так і аналізандом.

Див. також

Примітки

  1. Sigmund Freud, On Metapsychology (PFL 11) p. 175
  2. Freud, Metapsychology pp. 196–8
  3. Robert J. Sternberg and Karin Sternberg, Cognitive Psychology (2012) p. 180
  4. Freud, Sigmund (1978). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. Volume V (1900 -1) Interpretation of Dreams II and On Dreams. London: Hogarth Press. с. 614—615. ISBN . OCLC 965512.
  5. Sigmund Freud, New Introductory Lectures on Psychoanalysis (PFL 2) p. 103
  6. David Stafford-Clark, What Freud Really Said (1965)
  7. Freud, Metapsychology p. 53n
  8. Freud, Metapsychology pp. 192—207
  9. Freud, Sigmund (1978). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. Volume XIX (1923-25) The Ego and the ID and Other Works. London: Hogarth Press. с. 5—18. ISBN . OCLC 965512.
  10. Freud, New Introductory Lectures p. 104
  11. Patrick Casement, Further Learning from the Patient (1990) p. 15
  12. , Freud's Models of the Mind (1997) p. 105
  13. Eric Berne, What Do You Say After You Say Hello? (1974) p. 404

Джерела

  • Virginia Hamilton, The Analyst's Preconscious (1996),

Посилання

  • Bauduin, A., Preconscious, The
  • Девідсон К. Проблема передсвідомого

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Peredsvidome nim das Vorbewusste angl Preconscious u psihoanalizi ce miscya sho pereduyut svidomosti Dumki ye peredsvidomimi koli voni v pevnij moment nesvidomi ale ne vitisnyayutsya Takim chinom peredsvidomi dumki dostupni dlya prigaduvannya i legko mozhut stati svidomimi fraza yaku Zigmund Frejd pripisuye Jozefu Breyeru Peredsvidome Pershovidkrivach abo vinahidnikZigmund Frejd U svoyij topografichnij sistemi rozumuFrejd protistaviv peredsvidome Pcs nim das Vorbewusste yak do svidomogo Cs das Bewusste tak i do nesvidomogo Ucs das Unbewusste Peredsvidome takozh mozhe oznachati informaciyu dostupnu dlya kognitivnoyi obrobki ale yaka narazi lezhit za mezhami svidomogo usvidomlennya Odniyeyu z najposhirenishih form peredsvidomoyi obrobki ye Inshimi poshirenimi formami peredsvidomoyi obrobki ye fenomen kinchika yazika ta Topografichna sistema FrejdaU 1900 roci u svoyij knizi Tlumachennya snovidin Frejd vviv ideyu pro te sho nesvidomij rozum vikoristovuyetsya ne prosto dlya opisu protilezhnosti svidomosti Natomist vin napolyagav na tomu sho v nesvidomomu isnuyut dvi sferi nesvidoma ta peredsvidoma Vin zarezervuvav termin nesvidome dlya dumok nepripustimih dlya svidomosti todi yak termin peredsvidome vikoristovuvavsya dlya poznachennya ekranu mizh nesvidomim i svidomim Predsvidomist obmezhuye dostup do svidomosti i vidpovidaye za dovilni ruhi ta uvagu Frejd dali poyasniv cyu riznicyu tak dva vidi nesvidomogo odin yakij legko za obstavin sho chasto vinikayut peretvoryuyetsya na shos svidome i inshij z yakim cya transformaciya ye vazhkoyu i vidbuvayetsya lishe za umovi znachnih vitrat zusil abo mozhlivo vzagali nikoli Mi nazivayemo nesvidome yake ye lishe latentnim i tomu legko staye svidomim peredsvidomim i zberigayemo termin nesvidome dlya inshogo Yak poyasniv Yaksho svidomist ce zagalna suma vsogo sho mi usvidomlyuyemo to peredsvidomist ce rezervuar usogo sho mi mozhemo zapam yatati use sho dostupno dlya dobrovilnogo prigaduvannya shovishe pam yati Ce zalishaye nesvidomu oblast psihichnogo zhittya mistyat usi bilsh primitivni sponukannya ta impulsi sho vplivayut na nashi diyi bez togo shob mi yih povnistyu usvidomlyuvali razom iz usima vazhlivimi suzir yami idej chi spogadiv iz silnim emocijnim zaryadom yaki kolis buli prisutni u svidomosti ale z tih pir buli vitisneni tak sho voni bilshe ne dostupni jomu navit cherez samoanaliz abo sprobi zapam yatati Originalnij nimeckij termin Frejda dlya peredsvidomogo buv das Vorbewusste nesvidome ye das Unbewusste Harakteristiki Frejd bachiv sho peredsvidome harakterizuyetsya perevirkoyu realnosti spogadami yaki mozhna prigadati i persh za vse posilannyami na prezentaciyi sliv klyuchovoyu vidminnistyu vid zmistu nesvidomogo U rozdili 2 svoyeyi knigi Ego ta identifikaciya Frejd poyasnyuye sho spravzhnya riznicya mizh nesvidomoyu ideyeyu ta peredsvidomoyu ideyeyu polyagaye v tomu sho nesvidomi ideyi bazuyutsya na nevidomomu materiali todi yak peredsvidomi ideyi zazvichaj privodyat u svidomist cherez zv yazki zi slovom prezentaciyi Predstavlennya sliv ce slidi pam yati yaki svogo chasu buli sprijnyattyam i otzhe mozhut znovu stati svidomimi Todi yedinij sposib za jogo slovami perenesti shos iz nesvidomogo v peredsvidome ce zabezpechiti peredsvidome promizhnimi lankami yaki z yednuyut nesvidomu dumku z vidpovidnim slovom abo kartinoyu v peredsvidomomu Vidnoshennya do Ego Id i Superego Visheopisani vidminnosti mizh svidomim peredsvidomim i nesvidomim predstavlyayut prostorovi sistemi rozumu Frejda U 1923 roci na dodatok do cih prostorovih vimiriv Frejd predstaviv tri chitki vzayemodiyuchi agenti rozumu identifikator ego ta superego Ci tri agenti opisani tut bilsh detalno ale korotko kazhuchi voni ye okremimi ta vidminnimi hocha j desho zbigayutsya z poperednim podilom Frejda na svidome peredsvidome ta nesvidome Ego ce uzgodzhena organizaciya psihichnih procesiv do yakoyi chasto priv yazana svidomist ale vono takozh mozhe isnuvati v peredsvidomomu shlyahom cenzuri vmistu v nesvidomomu Ego takozh zdatne chiniti opir psihichnomu materialu a otzhe vono takozh zdatne buti nesvidomim u dinamichnomu sensi Identifikator ye povnistyu nesvidomim agentom rozumu yakij skladayetsya z potyagiv i vitisnenogo materialu Ego ta identifikator vzayemodiyut oskilki ego pragne poshiriti vpliv zovnishnogo svitu na identifikator Korotshe kazhuchi ego predstavlyaye rozum i zdorovij gluzd a identifikator mistit gliboki pristrasti Superego yavlyaye soboyu idealne Ya viznachene v ditinstvi znachnoyu miroyu sformovane rozv yazannyam Edipovogo konfliktu V terapiyiVelika chastina roboti terapevta vidbuvayetsya na peredsvidomomu rivni v klinichnij situaciyi I navpaki sered produktiv paciyenta mozhna vidrizniti peredsvidomi fantaziyi perenosu vid nesvidomih Erik Bern vvazhav sho peredsvidome ohoplyuye nabagato shirshu sferu rozumu nizh zazvichaj viznayetsya kult nesvidomogo prizvodit do jogo pereocinki yak analitikom tak i analizandom Div takozhSvidomist Zhak Lakan Filosofiya svidomosti Faza shvidkogo snu NesvidomePrimitkiSigmund Freud On Metapsychology PFL 11 p 175 Freud Metapsychology pp 196 8 Robert J Sternberg and Karin Sternberg Cognitive Psychology 2012 p 180 Freud Sigmund 1978 The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud Volume V 1900 1 Interpretation of Dreams II and On Dreams London Hogarth Press s 614 615 ISBN 0701200677 OCLC 965512 Sigmund Freud New Introductory Lectures on Psychoanalysis PFL 2 p 103 David Stafford Clark What Freud Really Said 1965 Freud Metapsychology p 53n Freud Metapsychology pp 192 207 Freud Sigmund 1978 The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud Volume XIX 1923 25 The Ego and the ID and Other Works London Hogarth Press s 5 18 ISBN 0701200677 OCLC 965512 Freud New Introductory Lectures p 104 Patrick Casement Further Learning from the Patient 1990 p 15 Freud s Models of the Mind 1997 p 105 Eric Berne What Do You Say After You Say Hello 1974 p 404DzherelaVirginia Hamilton The Analyst s Preconscious 1996 ISBN 978 0881632217PosilannyaBauduin A Preconscious The Devidson K Problema peredsvidomogo

Дата публікації:
Топ