Пергамо-понтійська війна (183—179 рр. до н. е.) — військовий конфлікт коаліції царств під проводом Пергаму та понтійського царя Фарнака І.
Пергамо-понтійська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війни елліністичних держав | |||||||
На мапі позначені Каппадокія, ядро понтійського царства (як Понтійська Каппадокія), область мокісеїв, причорноморські міста Синоп, Амастрида, Тій, Гераклея Понтійська, Месембрія і Кізик у Пропонтиді | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Пергам Пафлагонія Велика Вірменія Віфінія Каппадокія | Понтійське царство Мала Вірменія Галатія Родос | ||||||
Командувачі | |||||||
Евмен II Арташес I Прусій II Мисливець Аріарат IV | Фарнак I |
Передумови та початок конфлікту
Понтійське царство, котре виникло у сточищі річки Єшиль-Ирмак та невдовзі розповсюдилось на захід до Пафлагонії, вже у перші десятиліття свого існування намагалось отримати контроль над розташованими на південному узбережжі Чорного моря великими грецькими портовими містами. У 260-х роках до н. е. в руках володарів Понту опинився перший такий поліс — Амастрида (наразі Амасра), а станом на середину того ж століття вони вже, ймовірно, мали під контролем і Аміс (сучасний Самсун).
Приблизно посередині між цими двома надбаннями лежало багате місто Сіноп, перша відома нам спроба понтійців заволодіти яким сягаєо 220 р. до н. е. Як повідомляє Полібій, цар Мітрідат (Другий або Третій — достеменно невідомо) оголосив сінопійцям війну, що змусило їх вжити заходів щодо укріплення півострова, на якому лежить місто. Не виключено, що це, а також отримана від Родосу масивна допомога коштами та військовими припасами взагалі змусили понтійського царя відмовитись від нападу.
Нова спроба оволодіти Синопом припала на 183 р. до н. е., коли Понтом правив вже Фарнак I. Як повідомляє Страбон, він раптово напав на місто, узяв його після облоги та поработив мешканців. Після цього у Фарнака виник конфлікт з пергамським царем Евменом II, котрий зі своєї сторони тільки що вдало завершив війну із Віфінією та галатами. Ймовірно, причиною зіткнення стала експансія понтійців, підбадьорених оволодінням Сінопом.
Як і минулого разу, допомогти сінопійцям намагались родосці, проте тепер це полягало у зверненні до нових гегемонів Середземномор'я — римлян. До останніх надіслали послів і Фарнак з Евменом. Сенат відправив на місце подій кількох представників, котрі доповіли, що причиною конфлікту царів є користолюбство та нахабство Фарнака. Втім, варто відзначити, що на той час пергамці були вірними союзниками римлян, на стороні яких вони боролись вже у трьох великих війнах (і саме Пергам лише за кілька років до того став головним вигодонабувачем при розділі малоазійських володінь держави Селевкідів, котра зазнала нищівної поразки від Риму).
Ворогуючі коаліції
Особливістю війни стало втягнення у неї більшості держав Малої Азії, як великих, так і малих. Зокрема, на боці Пергаму опинились:
- віфінське царство Прусія II. Його батько тільки що програв Пергаму війну, проте з якихось міркувань (можливо, через агресивні амбіції Фарнака) Прусій виступив на стороні пергамців;
- правитель південно-східної частини Пафлагонії . Перед тим у 189 р. до н. е. він виступав союзником римлян та каппадокійців у битві з галатами;
- каппадокійський цар Аріарат IV;
- цар Великої Вірменії Арташес I, котрий відновив вірменську державу лише за кілька років до того, завдяки послабленню Селевкідів внаслідок поразки від римлян;
- династ Акусилох, правитель невідомої азійської області;
- вождь європейських сарматів Гатал;
- грецькі поліси Гераклея Понтійська (південне узбережжя Чорного моря), Месембрія (захдінопонтійське місто, наразі болгарський Несебир) та здавна союзне Пергаму місто Кізик (південне узбережжя Пропонтиди).
На боці Фарнака прямо виступив лише Мітрідат, правитель Малої Вірменії (невеличка область у верхів'ях Кизил-Ірмаку та ). Також певний час разом з понтійцем діяв ряд галатських вождів. Сирійський цар Селевк IV в якийсь момент зібрав велике військо, збираючись виступити на поміч Фарнаку, проте у підсумку не наважився зробити це, оскільки умовами мирного договору з Римом Селевкідам заборонялось переходити через Таврські гори.
Також певні суперечки у зв'язку із конфліктом виникли між родосцями та Пергамом, котрі нещодавно були союзниками у Критській, Другій Македонській та Римо-селевкідській війнах. Тепер же, коли пергамський флот став на якір біля Геллеспонту з метою заблокувати рух суден до Понту, Родос виступив категорично проти блокади проток та зірвав спробу Евмена завадити понтійській торгівлі (що одночасно завдавало б великих збитків і родосцям, котрі отримували основний зиск від торгівельних операцій).
Хід бойових дій
До наших часів дійшли лише окремі звістки про події конфлікту. Із уривків твору Діодора відомо, що полководець Фарнака Леокрит примусив до здачі складений із найманців гарнізон міста Тій, котре лежало на узбережжі Чорного моря між належною понтійцям Амастридою на сході та Гераклеєю Понтійською на заході. Залозі пообіцяли вільний прохід, проте ці найманці в минулому завдали якусь образу Фарнаку. Як наслідок, Леокрит за наказом свого царя порушив клятву та перебив воїнів, котрі покинули Тій.
Також понтійцями вдалося захопити володіння пафлагонського правителя Морсія І. До підкореної області застосували старовинну практику азійських царів, за якою мешканців переселяли до інших регіонів держави-переможниці.
У 180 р. до н. е. Фарнак вирішив вторгнутись до Каппадокії, виславши також значний загін (десять тисяч воїнів) під командуванням Леокрита для дій у Галатії. В своїй оповіді Полібій зазначає, що завданням понтійського полководця було спустошення цієї області, проте також пише, що галатські вожді Гейзаторикс та Карсигнат діяли на боці Фарнака. Евмен і його брат Аттал (майбутній цар Аттал II) виступили в похід та прибули до Галатії, коли Леокрит уже покинув її. Тут до них звернулись із пропозицією капітулювати настрахані Гейзаторикс та Карсигнат, після чого військо рушило далі на схід і з'єдналося з каппадокійським царем Аріаратом біля міста Парнас, що лежало в долині Галісу (Кизил-Ірмаку). Звідси об'єднана армія вторглася в землі мокісеїв (область між Галатією на заході, Понтом на півночі та Каппадокією на сході). У цей час сюди прибули римські посли, які бажали примирити ворогуючих царів. Вони умовили пергамців відступити до Галатії, розраховуючи, що так буде легше знайти порозуміння з Фарнаком. Останній, втім, насправді не бажав миритись та постійно то висував нові вимоги, то відмовлявся від попередніх обіцянок.
Наступного року бойові дії відновились, при цьому заскочений зненацька потужним нападом ворогів Фарнак був змушений прийняти продиктовані йому Евменом та Аріаратом умови.
Мирний договір
У відповідності до виставлених переможцями умов, понтійський цар мав повернути захоплені території, а саме:
- каппадокійцію Аріарату всі відторгнуті в нього місцевості, разом із узятими тут заручниками та скарбами;
- пафлагонцю Морсію його володіння (разом із поверненням виселених звідси мешканців), а також скарби, зброю і метальні снаряди;
- причорноморське місто Тій, котре в подальшому було подароване Евменом віфінському царю Прусію.
Понтійцям заборонялось в подальшому втручатись у справи Галатії, а укладені ними з її мешканцями договори визнавались недійсними.
Фарнак мав виплатити Морсію та Аріарату штраф у 900 талантів, а 300 талантів отримував Евмен на покриття своїх військових витрат. Ще 300 талантів Аріарат мав отримати від союзного понтійцям володаря Малої Вірменії Мітрідата.
Примітки
- Ireland, S. (2000). Greek, Roman, and Byzantine Coins in the Museum at Amasya (Ancient Amaseia), Turkey (англ.). Royal Numismatic Society. ISBN .
- McGing, B. C. (1986). The Foreign Policy of Mithridates VI Eupator, King of Pontus (англ.). BRILL. ISBN .
- Pollitt, Jerome Jordan (12 червня 1986). Art in the Hellenistic Age (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
Джерела
- Полібій, «Історія»
- Страбон, «Географія»
- Діодор, «Історична бібліотека»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pergamo pontijska vijna 183 179 rr do n e vijskovij konflikt koaliciyi carstv pid provodom Pergamu ta pontijskogo carya Farnaka I Pergamo pontijska vijna Vijni ellinistichnih derzhav Na mapi poznacheni Kappadokiya yadro pontijskogo carstva yak Pontijska Kappadokiya oblast mokiseyiv prichornomorski mista Sinop Amastrida Tij Gerakleya Pontijska Mesembriya i Kizik u Propontidi Na mapi poznacheni Kappadokiya yadro pontijskogo carstva yak Pontijska Kappadokiya oblast mokiseyiv prichornomorski mista Sinop Amastrida Tij Gerakleya Pontijska Mesembriya i Kizik u Propontidi Data 183 179 rr do n e Misce Pivnichna chastina Maloyi Aziyi Rezultat Porazka Pontijskogo carstva Storoni Pergam Paflagoniya Velika Virmeniya Vifiniya Kappadokiya Pontijske carstvo Mala Virmeniya Galatiya Rodos Komanduvachi Evmen II Artashes I Prusij II Mislivec Ariarat IV Farnak IPeredumovi ta pochatok konfliktuPontijske carstvo kotre viniklo u stochishi richki Yeshil Irmak ta nevdovzi rozpovsyudilos na zahid do Paflagoniyi vzhe u pershi desyatilittya svogo isnuvannya namagalos otrimati kontrol nad roztashovanimi na pivdennomu uzberezhzhi Chornogo morya velikimi greckimi portovimi mistami U 260 h rokah do n e v rukah volodariv Pontu opinivsya pershij takij polis Amastrida narazi Amasra a stanom na seredinu togo zh stolittya voni vzhe jmovirno mali pid kontrolem i Amis suchasnij Samsun Priblizno poseredini mizh cimi dvoma nadbannyami lezhalo bagate misto Sinop persha vidoma nam sproba pontijciv zavoloditi yakim syagayeo 220 r do n e Yak povidomlyaye Polibij car Mitridat Drugij abo Tretij dostemenno nevidomo ogolosiv sinopijcyam vijnu sho zmusilo yih vzhiti zahodiv shodo ukriplennya pivostrova na yakomu lezhit misto Ne viklyucheno sho ce a takozh otrimana vid Rodosu masivna dopomoga koshtami ta vijskovimi pripasami vzagali zmusili pontijskogo carya vidmovitis vid napadu Evmen II Nova sproba ovoloditi Sinopom pripala na 183 r do n e koli Pontom praviv vzhe Farnak I Yak povidomlyaye Strabon vin raptovo napav na misto uzyav jogo pislya oblogi ta porabotiv meshkanciv Pislya cogo u Farnaka vinik konflikt z pergamskim carem Evmenom II kotrij zi svoyeyi storoni tilki sho vdalo zavershiv vijnu iz Vifiniyeyu ta galatami Jmovirno prichinoyu zitknennya stala ekspansiya pontijciv pidbadorenih ovolodinnyam Sinopom Yak i minulogo razu dopomogti sinopijcyam namagalis rodosci prote teper ce polyagalo u zvernenni do novih gegemoniv Seredzemnomor ya rimlyan Do ostannih nadislali posliv i Farnak z Evmenom Senat vidpraviv na misce podij kilkoh predstavnikiv kotri dopovili sho prichinoyu konfliktu cariv ye koristolyubstvo ta nahabstvo Farnaka Vtim varto vidznachiti sho na toj chas pergamci buli virnimi soyuznikami rimlyan na storoni yakih voni borolis vzhe u troh velikih vijnah i same Pergam lishe za kilka rokiv do togo stav golovnim vigodonabuvachem pri rozdili maloazijskih volodin derzhavi Selevkidiv kotra zaznala nishivnoyi porazki vid Rimu Voroguyuchi koaliciyiOsoblivistyu vijni stalo vtyagnennya u neyi bilshosti derzhav Maloyi Aziyi yak velikih tak i malih Zokrema na boci Pergamu opinilis vifinske carstvo Prusiya II Jogo batko tilki sho prograv Pergamu vijnu prote z yakihos mirkuvan mozhlivo cherez agresivni ambiciyi Farnaka Prusij vistupiv na storoni pergamciv pravitel pivdenno shidnoyi chastini Paflagoniyi Pered tim u 189 r do n e vin vistupav soyuznikom rimlyan ta kappadokijciv u bitvi z galatami Moneta Ariarata IV kappadokijskij car Ariarat IV car Velikoyi Virmeniyi Artashes I kotrij vidnoviv virmensku derzhavu lishe za kilka rokiv do togo zavdyaki poslablennyu Selevkidiv vnaslidok porazki vid rimlyan dinast Akusiloh pravitel nevidomoyi azijskoyi oblasti vozhd yevropejskih sarmativ Gatal grecki polisi Gerakleya Pontijska pivdenne uzberezhzhya Chornogo morya Mesembriya zahdinopontijske misto narazi bolgarskij Nesebir ta zdavna soyuzne Pergamu misto Kizik pivdenne uzberezhzhya Propontidi Na boci Farnaka pryamo vistupiv lishe Mitridat pravitel Maloyi Virmeniyi nevelichka oblast u verhiv yah Kizil Irmaku ta Takozh pevnij chas razom z pontijcem diyav ryad galatskih vozhdiv Sirijskij car Selevk IV v yakijs moment zibrav velike vijsko zbirayuchis vistupiti na pomich Farnaku prote u pidsumku ne navazhivsya zrobiti ce oskilki umovami mirnogo dogovoru z Rimom Selevkidam zaboronyalos perehoditi cherez Tavrski gori Takozh pevni superechki u zv yazku iz konfliktom vinikli mizh rodoscyami ta Pergamom kotri neshodavno buli soyuznikami u Kritskij Drugij Makedonskij ta Rimo selevkidskij vijnah Teper zhe koli pergamskij flot stav na yakir bilya Gellespontu z metoyu zablokuvati ruh suden do Pontu Rodos vistupiv kategorichno proti blokadi protok ta zirvav sprobu Evmena zavaditi pontijskij torgivli sho odnochasno zavdavalo b velikih zbitkiv i rodoscyam kotri otrimuvali osnovnij zisk vid torgivelnih operacij Hid bojovih dijDo nashih chasiv dijshli lishe okremi zvistki pro podiyi konfliktu Iz urivkiv tvoru Diodora vidomo sho polkovodec Farnaka Leokrit primusiv do zdachi skladenij iz najmanciv garnizon mista Tij kotre lezhalo na uzberezhzhi Chornogo morya mizh nalezhnoyu pontijcyam Amastridoyu na shodi ta Gerakleyeyu Pontijskoyu na zahodi Zalozi poobicyali vilnij prohid prote ci najmanci v minulomu zavdali yakus obrazu Farnaku Yak naslidok Leokrit za nakazom svogo carya porushiv klyatvu ta perebiv voyiniv kotri pokinuli Tij Takozh pontijcyami vdalosya zahopiti volodinnya paflagonskogo pravitelya Morsiya I Do pidkorenoyi oblasti zastosuvali starovinnu praktiku azijskih cariv za yakoyu meshkanciv pereselyali do inshih regioniv derzhavi peremozhnici Attal II U 180 r do n e Farnak virishiv vtorgnutis do Kappadokiyi vislavshi takozh znachnij zagin desyat tisyach voyiniv pid komanduvannyam Leokrita dlya dij u Galatiyi V svoyij opovidi Polibij zaznachaye sho zavdannyam pontijskogo polkovodcya bulo spustoshennya ciyeyi oblasti prote takozh pishe sho galatski vozhdi Gejzatoriks ta Karsignat diyali na boci Farnaka Evmen i jogo brat Attal majbutnij car Attal II vistupili v pohid ta pribuli do Galatiyi koli Leokrit uzhe pokinuv yiyi Tut do nih zvernulis iz propoziciyeyu kapitulyuvati nastrahani Gejzatoriks ta Karsignat pislya chogo vijsko rushilo dali na shid i z yednalosya z kappadokijskim carem Ariaratom bilya mista Parnas sho lezhalo v dolini Galisu Kizil Irmaku Zvidsi ob yednana armiya vtorglasya v zemli mokiseyiv oblast mizh Galatiyeyu na zahodi Pontom na pivnochi ta Kappadokiyeyu na shodi U cej chas syudi pribuli rimski posli yaki bazhali primiriti voroguyuchih cariv Voni umovili pergamciv vidstupiti do Galatiyi rozrahovuyuchi sho tak bude legshe znajti porozuminnya z Farnakom Ostannij vtim naspravdi ne bazhav miritis ta postijno to visuvav novi vimogi to vidmovlyavsya vid poperednih obicyanok Nastupnogo roku bojovi diyi vidnovilis pri comu zaskochenij znenacka potuzhnim napadom vorogiv Farnak buv zmushenij prijnyati prodiktovani jomu Evmenom ta Ariaratom umovi Moneta Prusiya IIMirnij dogovirU vidpovidnosti do vistavlenih peremozhcyami umov pontijskij car mav povernuti zahopleni teritoriyi a same kappadokijciyu Ariaratu vsi vidtorgnuti v nogo miscevosti razom iz uzyatimi tut zaruchnikami ta skarbami paflagoncyu Morsiyu jogo volodinnya razom iz povernennyam viselenih zvidsi meshkanciv a takozh skarbi zbroyu i metalni snaryadi prichornomorske misto Tij kotre v podalshomu bulo podarovane Evmenom vifinskomu caryu Prusiyu Pontijcyam zaboronyalos v podalshomu vtruchatis u spravi Galatiyi a ukladeni nimi z yiyi meshkancyami dogovori viznavalis nedijsnimi Farnak mav viplatiti Morsiyu ta Ariaratu shtraf u 900 talantiv a 300 talantiv otrimuvav Evmen na pokrittya svoyih vijskovih vitrat She 300 talantiv Ariarat mav otrimati vid soyuznogo pontijcyam volodarya Maloyi Virmeniyi Mitridata PrimitkiIreland S 2000 Greek Roman and Byzantine Coins in the Museum at Amasya Ancient Amaseia Turkey angl Royal Numismatic Society ISBN 978 1 912090 65 5 McGing B C 1986 The Foreign Policy of Mithridates VI Eupator King of Pontus angl BRILL ISBN 978 90 04 07591 7 Pollitt Jerome Jordan 12 chervnya 1986 Art in the Hellenistic Age angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 27672 6 DzherelaPolibij Istoriya Strabon Geografiya Diodor Istorichna biblioteka