Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл Християн Теодор Пауль Шиман (нім. Carl Christian Teodor Paul Schiemann; 17 (29) березня 1876, Мітава, Курляндська губернія, Російська імперія — 23 червня 1944, Рига) — латвійський журналіст, політик, юрист, за походженням — балтійський німець. Шиман, відомий як захисник прав національних меншин й ідеолог національної держави, був депутатом кількох скликань латвійського сейму, очолюючи у фракцію Німецько-Балтійської демократичної партії. Як переконаний противник нацизму, Шиман переховував у своєму будинку у роки німецької окупації Латвії єврейку Валентину Фреймане, яка успішно пережила війну, і у 1999 році йому посмертно надано звання «праведника світу».
| Пауль Шиман нім. Paul Schiemann | |
 | |
| Народження: | 17 (29) березня 1876[1] Мітава, Російська імперія[1] |
|---|---|
| Смерть: | 23 червня 1944[1][2] (68 років) Рига, Райхскомісаріат Остланд[1] |
| Причина смерті: | цукровий діабет |
| Країна: |  Латвія |
| Освіта: | Кельнський університет і правознавство |
| Ступінь: | доктор філософії |
| Батько: | d |
| Нагороди: |   |
| | |
Біографія
Пауль Шиман народився у 1876 році у Мітаві у сім'ї остзейських (балтійських) німців, яка осіла у Курляндії у другій половині XVIII століття. Його батько, прагнучи уникнути потрапляння Пауля та його старшого брата у систему освіти Курляндської губернії, яка у той час зазнавала інтенсивної русифікації, відправив дітей здобувати освіту до Німеччини. Там Пауль в основному навчався юриспруденції (спочатку закінчивши за цією спеціальністю Кельнський університет, а потім у 1902 році здобув докторський ступінь у Грайфсвальді), але приділяв значну увагу й іншим предметам, у певний момент потрапивши під вплив ідей Фрідріха Наумана.
У 1903 році Шиман почав кар'єру журналіста в газеті [de]», яка видавалася у Ревелі ліберальним редактором Крістофом Міквіцем. У цій газеті він виконував роль театрального критика та помічника редактора. У 1907 році він перейшов до газети «Rigasche Rundschau», де, крім відділу театральної критики, вів політичні колонки. Його театрознавчі дослідження у 1912 році призвели до появи окремої академічної публікації. У 1919 році Шиман обійняв посаду головного редактора «Rundschau», на якій залишався до 1933 року, за цей час перетворивши її на одну з найвпливовіших німецькомовних газет Східної Європи, не в останню чергу завдяки його власним публікаціям, які відрізнялися провокативністю та прямотою. У своїх статтях Шиман відстоював помірно-ліберальні погляди, вітав запровадження у Російській імперії конституції та початок соціальних реформ. У 1907 році він очолив Конституційну партію Естонії, за ідеологією близьку ризькій Балтійській конституційній партії й октябристам, з наміром брати участь у виборах до Думи, але виявив, що вона не має підтримки серед корінного населення. Проте його лібералізм і неприйняття станової пихи остзейського дворянства призвели до загострення відносин з консервативною більшістю серед балтійських німців, які охрестили його «червоним Шиманом».
Сповідана Шиманом демократична ідеологія і вірність громаді балтійських німців не заважали його лояльності Російської імперії. Він проходив обов'язкову військову службу у російській армії, а з початком Першої світової війни офіцером запасу. Через військову службу Шиману довелося залишити Ригу напередодні її окупації німецькими військами, а після повернення він був у 1918 році відправлений німецькою владою до Німеччини через підозри у симпатіях до латиських націоналістів. Парадоксальним чином ці санкції призвели до того, що Шиман, який опинився у Берліні саме у дні повороту Німеччини у бік союзу з молодими балтійськими республіками, відіграв помітну роль у формуванні пробалтійської політики Веймарської республіки.
На момент повернення Шимана до Риги німецька громада Латвії переживала не найкращі часи, зазнавши масових експропріацій майна. У цих умовах його сприйняли як нового ідеологічного лідера і вже у 1919 році він очолив не лише газету «Rigasche Rundschau», а й нову [lv]», яку підтримав й ідеолог консервативного крила балтійських німців барон [de]. У 1920 році Шиман став головою Комітету політичних партій балтійських німців, створеного для координації їх дій. У цьому ж році його обрали до міської ради Риги, де засідав до 1925 року, і до Установчих зборів Латвії, після затвердження конституції у 1922 році став депутатом сейму. Він залишався депутатом усіх наступних скликань сейму аж до 1933 року.
У 20-ті роки Німецькобалтійська партія, як партія етнічних меншин, успішно зарекомендувала себе як лояльна Латвії організація. Ще у 1919 році Шиман опублікував заклик до повернення, адресований німцям, які емігрували з Латвії. Запрошення до участі у становленні латвійської державності містило слова: «Той, хто сьогодні залишає своє місце у строю у нашій країні, відмовляється від свого місця у світі». Ця послідовна лояльність принесла свої плоди: Німецькобалтійська партія сприймалася у Латвії як інтегральна частина національного політичного процесу, її представники входили до кабінету міністрів, а одного разу, у другій половині 20-х років, президент Яніс Чаксте навіть запропонував самому Шиману сформувати уряд. Той, оцінивши коаліцію у 52 депутати зі 100, яка була у його розпорядженні, як занадто хитку, від пропозиції відмовився. Проте підсумок ідеологічної еволюції Шимана — його законопроєкт про культурну автономію для німців Латвії — був похований у сеймі наприкінці 1920-х років.
У 1925 році Шиман і його однодумці з-поміж балтійських німців стояли біля витоків Конгресу європейських національностей (також відомого як Конгрес європейських меншин, хоча сам Шиман уникав поняття «меншість», побоюючись негативних конотацій). За часом це збіглося з проведенням Локарнського конгресу та висловлюваннями Густава Штреземана на підтримку ідеї автономії національних меншин у Європі в умовах, коли Ліга Націй виявилася нездатною розв'язати це питання. У Конгресі були представлені всі національні меншини Європи, кожна з яких надсилала своїх делегатів, проте вплив німецьких делегатів (яких очолював сам Шиман) фактично залишався найбільшим.
До початку 1930-х років національна політика у Латвії почала змінюватися у бік посилення, і в 1933 році Шиман, до цього моменту обраний вже в четверте поспіль скликання сейму, відмовився від депутатського мандата, переїхавши до Відня, де продовжував роботу над доктриною національної держави. Невдовзі після цього, у травні 1934 року, у Латвії здійснили переворот, який призвів до встановлення диктатури Улманіса. Шиман не визнавав легітимності уряду Улманіса, вважаючи його антиконституційним.
Період перебування Шімана в Австрії, однак, виявився недовгим. Країна проходила інтенсивний процес нацифікації, який закінчився у 1938 році аншлюсом, і Шиман, який не приймав нацистських ідей, поспішив повернутися до Риги. Там він опинився серед приблизно 15 тисяч німців, які відмовилися у 1939 році від «репатріації», яка передбачала їх розселення на землях окупованої Польщі. У своїх публікаціях він жорстко критикував своїх колишніх співвітчизників, які відмовляють тепер у правах іншим національним меншинам.
Джерела по-різному повідомляють про короткий період проживання Шимана у радянській Латвії. Якщо сайт музею «Яд Вашем» пише, що в перший рік радянської влади у Латвії йому з дружиною Шарлоттою важко вдалося уникнути висилки до Сибіру, ховаючись у друзів, то згідно з журналістом латвійської газети «Вести Сегодня» Миколі Кабанову радянська влада не тільки не зачепила свого ідеологічного супротивника, а й надала йому на початку літа 1941 року лекторську кафедру у Державному університеті Латвійської РСР. У будь-якому разі, Шиман не став жертвою репресій і після окупації Риги німцями: погане здоров'я дозволило йому дожити дні у себе вдома, хоча він і був об'єктом стеження з боку нової влади. Наприкінці 1942 року Пауль і Шарлотта Шимани зуміли навіть заховати вдома молоду єврейку Валентину Фреймане, яка втратила всю сім'ю у Ризькому гетто. Завдяки їм Валентині — майбутньому провідному латвійському кінознавцю — вдалося пережити війну, а вона сама у цей період допомагала Шиману систематизувати його записи та спогади.
Пауль Шиман помер у Латвії від діабету у червні 1944 року, менше ніж за чотири місяці до приходу радянських військ. Його похорон, за розпорядженням німецької влади, був максимально скромним, а про його політичну спадщину заборонялося згадувати. Після смерті чоловіка Шарлотта Шиман поїхала до родичів у Баварію, і Валентина Фреймане більше з нею ніколи не бачилася. У 1999 році музей «Яд Вашем» надав Паулю та Шарлотті Шиман звання «праведників світу».
Ідеологічна позиція
За роки життя Пауль Шиман пройшов шлях від помірно-ліберального націоналізму до ідей рівноправності національних меншин і національних держав. У світлі взаємного неприйняття балтійських німців і корінного населення Латвії та Естонії у нього вже у 1907 році почала формуватися майбутня ідеологічна платформа щодо взаємодії держави та національних меншин.
Шиман був послідовним захисником права балтійських німців на проживання у нових державах Балтії, яке спирається на сотні років їхньої присутності у цьому регіоні. Він боровся за закріплення у законах Латвії права балтійських німців на культурну автономію та фінансування їх культурних інститутів з боку держави, яке водночас утримується від будь-якого іншого втручання в їхню діяльність. Іншим пунктом його ідеології було визнання права індивіда на національне самовизначення: з його точки зору, не держава на підставі генеалогічних досліджень або просто прізвища, а сама людина повинна була вирішити для себе, чи хоче вона бути внесеною до реєстру представників національних меншин, які існували у Латвії (і платити добровільний додатковий податок). Позиція Шимана й очолювана ним «Rigasche Rundschau» здобули їм повагу у середовищі ще однієї національної меншини — латвійського єврейства. Залучало євреїв і те, що Шиман виношував мрію про реформу середньої шкільної освіти, яка формуватиметься не державою, а спільними зусиллями латиської, німецької, російської та єврейської національних громад.
Ідея рівноправності меншин поєднувалася у Шимана з лояльністю та відданістю країнам проживання, яка проявилася і в службі у російській армії, і в заклику про повернення балтійських німців у 1919 році, і в політиці, яку проводила Німецькобалтійська демократична партія під його керівництвом. Його позиція з цього питання робила його мішенню критики з боку консервативніших політиків-націоналістів як у Латвії, так і в Німеччині, але Шиман не зрадив принципів лояльності навіть коли у 1930 році у німців Риги відібрали Ризький собор. Важливою частиною його доктрини був постулат, що добробут національної меншини ніколи не повинен ставитися вище за інтереси суспільства у цілому.
Ідеологічно Шиман однаковою мірою був далекий як від націонал-соціалізму та фашизму, які, як він розумів, неминуче мали призвести до підпорядкування одних націй іншими, так і від радянської версії соціалізму, в якій центральна влада постійно та послідовно втручалася у життя кожного громадянина. Формальне надання рівноправності всім народам у СРСР Шимана зводилося до дозволу використовувати національну мову, тоді як інші аспекти інтелектуального життя жорстко регламентувалися державою на користь своєї ідеології. Національна держава, як колективістська держава, в очах Шимана були «ірраціональними», тоді як раціональна держава має бути заснована на вільній співпраці з метою досягнення балансу між виробництвом і споживанням.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118852922 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- The Righteous Among the Nations Database
- Garleff, Michael. Schiemann, Carl Christian Theodor Paul // Neue Deutsche Biographie. — 2005. — 22 грудня.
- Hiden, 1999, с. 681—682.
- Hiden, 1999, с. 682—684.
- Николай Кабанов. (29 апреля 2003). Прибалтийские немцы: воспоминание о будущем?. Вести Сегодня. Процитовано 12 лютого 2015.
- Hiden, 1999, с. 685.
- Hiden, 1999, с. 685—686.
- Hiden, 1999, с. 687—689.
- Сергей Репнин. (6 сентября 2007). Такие разные немцы. ЗаПЧЕЛ. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
- Праведники народов мира: Шиманн Пауль ( ? - 1944 ), Шиманн Шарлотте, ЖЕНА. Яд ва-Шем. Процитовано 12 лютого 2015.
- Hiden, 1999, с. 689—690.
- Hiden, 1999, с. 697.
- Илмар Шлапин. (20 июня 2014). Валентина Фреймане «Прощай, Атлантида!» ("Ardievu, Atlantīda!", 2010). Delfi.lv. Процитовано 12 лютого 2015.
- Hiden, 1999, с. 698.
- Hiden, 1999, с. 684—685.
- Hiden, 1999, с. 693.
- Hiden, 1999, с. 687—688.
- Hiden, 1999, с. 692.
- Hiden, 1999, с. 694.
Література
- Garleff, Michael. Schiemann, Carl Christian Theodor Paul // Neue Deutsche Biographie. — 2005. — Bd. 22. — S. 743-744.
- John Hiden. A Voice from Latvia's Past: Paul Schiemann and the Freedom to Practise One's Culture // The Slavonic and East European Review.. — 1999. — Vol. 77, № 4. — P. 680-699.
- Freimane, Valentina. Remembering Paul Schiemann (1876–1944) // Journal of Baltic Studies. — 2000. — Vol. 31, № 4. — P. 432-437. — DOI:10.1080/01629770000000191.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Hristiyan Teodor Paul Shiman nim Carl Christian Teodor Paul Schiemann 17 29 bereznya 1876 Mitava Kurlyandska guberniya Rosijska imperiya 23 chervnya 1944 1944chervnya23 Riga latvijskij zhurnalist politik yurist za pohodzhennyam baltijskij nimec Shiman vidomij yak zahisnik prav nacionalnih menshin j ideolog nacionalnoyi derzhavi buv deputatom kilkoh sklikan latvijskogo sejmu ocholyuyuchi u frakciyu Nimecko Baltijskoyi demokratichnoyi partiyi Yak perekonanij protivnik nacizmu Shiman perehovuvav u svoyemu budinku u roki nimeckoyi okupaciyi Latviyi yevrejku Valentinu Frejmane yaka uspishno perezhila vijnu i u 1999 roci jomu posmertno nadano zvannya pravednika svitu Paul Shiman nim Paul Schiemann Narodzhennya 17 29 bereznya 1876 1 Mitava Rosijska imperiya 1 Smert 23 chervnya 1944 1944 06 23 1 2 68 rokiv Riga Rajhskomisariat Ostland 1 Prichina smerti cukrovij diabetKrayina LatviyaOsvita Kelnskij universitet i pravoznavstvoStupin doktor filosofiyiBatko Julius Karl Theodor Schiemannd Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shiman Zmist 1 Biografiya 2 Ideologichna poziciya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiyared Paul Shiman narodivsya u 1876 roci u Mitavi u sim yi ostzejskih baltijskih nimciv yaka osila u Kurlyandiyi u drugij polovini XVIII stolittya Jogo batko pragnuchi uniknuti potraplyannya Paulya ta jogo starshogo brata u sistemu osviti Kurlyandskoyi guberniyi yaka u toj chas zaznavala intensivnoyi rusifikaciyi vidpraviv ditej zdobuvati osvitu do Nimechchini Tam Paul v osnovnomu navchavsya yurisprudenciyi spochatku zakinchivshi za ciyeyu specialnistyu Kelnskij universitet 3 a potim u 1902 roci zdobuv doktorskij stupin u Grajfsvaldi ale pridilyav znachnu uvagu j inshim predmetam u pevnij moment potrapivshi pid vpliv idej Fridriha Naumana 4 U 1903 roci Shiman pochav kar yeru zhurnalista v gazeti Revalsche Zeitung de yaka vidavalasya u Reveli liberalnim redaktorom Kristofom Mikvicem U cij gazeti vin vikonuvav rol teatralnogo kritika ta pomichnika redaktora U 1907 roci vin perejshov do gazeti Rigasche Rundschau de krim viddilu teatralnoyi kritiki viv politichni kolonki Jogo teatroznavchi doslidzhennya u 1912 roci prizveli do poyavi okremoyi akademichnoyi publikaciyi U 1919 roci Shiman obijnyav posadu golovnogo redaktora Rundschau na yakij zalishavsya do 1933 roku za cej chas peretvorivshi yiyi na odnu z najvplivovishih nimeckomovnih gazet Shidnoyi Yevropi ne v ostannyu chergu zavdyaki jogo vlasnim publikaciyam yaki vidriznyalisya provokativnistyu ta pryamotoyu U svoyih stattyah Shiman vidstoyuvav pomirno liberalni poglyadi vitav zaprovadzhennya u Rosijskij imperiyi konstituciyi ta pochatok socialnih reform U 1907 roci vin ocholiv Konstitucijnu partiyu Estoniyi za ideologiyeyu blizku rizkij Baltijskij konstitucijnij partiyi j oktyabristam z namirom brati uchast u viborah do Dumi ale viyaviv sho vona ne maye pidtrimki sered korinnogo naselennya Prote jogo liberalizm i neprijnyattya stanovoyi pihi ostzejskogo dvoryanstva prizveli do zagostrennya vidnosin z konservativnoyu bilshistyu sered baltijskih nimciv yaki ohrestili jogo chervonim Shimanom 5 Spovidana Shimanom demokratichna ideologiya i virnist gromadi baltijskih nimciv ne zavazhali jogo loyalnosti Rosijskoyi imperiyi Vin prohodiv obov yazkovu vijskovu sluzhbu u rosijskij armiyi a z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 3 oficerom zapasu Cherez vijskovu sluzhbu Shimanu dovelosya zalishiti Rigu naperedodni yiyi okupaciyi nimeckimi vijskami 6 a pislya povernennya vin buv u 1918 roci vidpravlenij nimeckoyu vladoyu do Nimechchini cherez pidozri u simpatiyah do latiskih nacionalistiv Paradoksalnim chinom ci sankciyi prizveli do togo sho Shiman yakij opinivsya u Berlini same u dni povorotu Nimechchini u bik soyuzu z molodimi baltijskimi respublikami vidigrav pomitnu rol u formuvanni probaltijskoyi politiki Vejmarskoyi respubliki 7 Na moment povernennya Shimana do Rigi nimecka gromada Latviyi perezhivala ne najkrashi chasi zaznavshi masovih ekspropriacij majna U cih umovah jogo sprijnyali yak novogo ideologichnogo lidera i vzhe u 1919 roci vin ocholiv ne lishe gazetu Rigasche Rundschau a j novu Nimeckobaltijsku demokratichnu partiyu lv yaku pidtrimav j ideolog konservativnogo krila baltijskih nimciv baron fon Firks de U 1920 roci Shiman stav golovoyu Komitetu politichnih partij baltijskih nimciv stvorenogo dlya koordinaciyi yih dij 8 U comu zh roci jogo obrali do miskoyi radi Rigi de zasidav do 1925 roku i do Ustanovchih zboriv Latviyi pislya zatverdzhennya konstituciyi u 1922 roci stav deputatom sejmu Vin zalishavsya deputatom usih nastupnih sklikan sejmu azh do 1933 roku 3 U 20 ti roki Nimeckobaltijska partiya yak partiya etnichnih menshin uspishno zarekomenduvala sebe yak loyalna Latviyi organizaciya She u 1919 roci Shiman opublikuvav zaklik do povernennya adresovanij nimcyam yaki emigruvali z Latviyi Zaproshennya do uchasti u stanovlenni latvijskoyi derzhavnosti mistilo slova Toj hto sogodni zalishaye svoye misce u stroyu u nashij krayini vidmovlyayetsya vid svogo miscya u sviti Cya poslidovna loyalnist prinesla svoyi plodi Nimeckobaltijska partiya sprijmalasya u Latviyi yak integralna chastina nacionalnogo politichnogo procesu yiyi predstavniki vhodili do kabinetu ministriv a odnogo razu u drugij polovini 20 h rokiv prezident Yanis Chakste navit zaproponuvav samomu Shimanu sformuvati uryad Toj ocinivshi koaliciyu u 52 deputati zi 100 yaka bula u jogo rozporyadzhenni yak zanadto hitku vid propoziciyi vidmovivsya Prote pidsumok ideologichnoyi evolyuciyi Shimana jogo zakonoproyekt pro kulturnu avtonomiyu dlya nimciv Latviyi buv pohovanij u sejmi naprikinci 1920 h rokiv 9 10 U 1925 roci Shiman i jogo odnodumci z pomizh baltijskih nimciv stoyali bilya vitokiv Kongresu yevropejskih nacionalnostej takozh vidomogo yak Kongres yevropejskih menshin 11 hocha sam Shiman unikav ponyattya menshist poboyuyuchis negativnih konotacij Za chasom ce zbiglosya z provedennyam Lokarnskogo kongresu ta vislovlyuvannyami Gustava Shtrezemana na pidtrimku ideyi avtonomiyi nacionalnih menshin u Yevropi v umovah koli Liga Nacij viyavilasya nezdatnoyu rozv yazati ce pitannya U Kongresi buli predstavleni vsi nacionalni menshini Yevropi kozhna z yakih nadsilala svoyih delegativ prote vpliv nimeckih delegativ yakih ocholyuvav sam Shiman faktichno zalishavsya najbilshim 12 Do pochatku 1930 h rokiv nacionalna politika u Latviyi pochala zminyuvatisya u bik posilennya i v 1933 roci Shiman do cogo momentu obranij vzhe v chetverte pospil sklikannya sejmu vidmovivsya vid deputatskogo mandata pereyihavshi do Vidnya de prodovzhuvav robotu nad doktrinoyu nacionalnoyi derzhavi Nevdovzi pislya cogo u travni 1934 roku u Latviyi zdijsnili perevorot yakij prizviv do vstanovlennya diktaturi Ulmanisa 6 Shiman ne viznavav legitimnosti uryadu Ulmanisa vvazhayuchi jogo antikonstitucijnim 11 Period perebuvannya Shimana v Avstriyi odnak viyavivsya nedovgim Krayina prohodila intensivnij proces nacifikaciyi yakij zakinchivsya u 1938 roci anshlyusom i Shiman yakij ne prijmav nacistskih idej pospishiv povernutisya do Rigi Tam vin opinivsya sered priblizno 15 tisyach nimciv yaki vidmovilisya u 1939 roci vid repatriaciyi yaka peredbachala yih rozselennya na zemlyah okupovanoyi Polshi 6 U svoyih publikaciyah vin zhorstko kritikuvav svoyih kolishnih spivvitchiznikiv yaki vidmovlyayut teper u pravah inshim nacionalnim menshinam 13 Dzherela po riznomu povidomlyayut pro korotkij period prozhivannya Shimana u radyanskij Latviyi Yaksho sajt muzeyu Yad Vashem pishe sho v pershij rik radyanskoyi vladi u Latviyi jomu z druzhinoyu Sharlottoyu vazhko vdalosya uniknuti visilki do Sibiru hovayuchis u druziv 11 to zgidno z zhurnalistom latvijskoyi gazeti Vesti Segodnya Mikoli Kabanovu radyanska vlada ne tilki ne zachepila svogo ideologichnogo suprotivnika a j nadala jomu na pochatku lita 1941 roku lektorsku kafedru u Derzhavnomu universiteti Latvijskoyi RSR 6 U bud yakomu razi Shiman ne stav zhertvoyu represij i pislya okupaciyi Rigi nimcyami pogane zdorov ya dozvolilo jomu dozhiti dni u sebe vdoma hocha vin i buv ob yektom stezhennya z boku novoyi vladi Naprikinci 1942 roku Paul i Sharlotta Shimani zumili navit zahovati vdoma molodu yevrejku Valentinu Frejmane yaka vtratila vsyu sim yu u Rizkomu getto Zavdyaki yim Valentini majbutnomu providnomu latvijskomu kinoznavcyu 14 vdalosya perezhiti vijnu a vona sama u cej period dopomagala Shimanu sistematizuvati jogo zapisi ta spogadi 11 Paul Shiman pomer u Latviyi vid diabetu u chervni 1944 roku menshe nizh za chotiri misyaci do prihodu radyanskih vijsk 6 11 Jogo pohoron za rozporyadzhennyam nimeckoyi vladi buv maksimalno skromnim a pro jogo politichnu spadshinu zaboronyalosya zgaduvati 15 Pislya smerti cholovika Sharlotta Shiman poyihala do rodichiv u Bavariyu i Valentina Frejmane bilshe z neyu nikoli ne bachilasya U 1999 roci muzej Yad Vashem nadav Paulyu ta Sharlotti Shiman zvannya pravednikiv svitu 3 11 Ideologichna poziciyared Za roki zhittya Paul Shiman projshov shlyah vid pomirno liberalnogo nacionalizmu do idej rivnopravnosti nacionalnih menshin i nacionalnih derzhav U svitli vzayemnogo neprijnyattya baltijskih nimciv i korinnogo naselennya Latviyi ta Estoniyi u nogo vzhe u 1907 roci pochala formuvatisya majbutnya ideologichna platforma shodo vzayemodiyi derzhavi ta nacionalnih menshin 16 Shiman buv poslidovnim zahisnikom prava baltijskih nimciv na prozhivannya u novih derzhavah Baltiyi yake spirayetsya na sotni rokiv yihnoyi prisutnosti u comu regioni Vin borovsya za zakriplennya u zakonah Latviyi prava baltijskih nimciv na kulturnu avtonomiyu ta finansuvannya yih kulturnih institutiv z boku derzhavi yake vodnochas utrimuyetsya vid bud yakogo inshogo vtruchannya v yihnyu diyalnist Inshim punktom jogo ideologiyi bulo viznannya prava individa na nacionalne samoviznachennya z jogo tochki zoru ne derzhava na pidstavi genealogichnih doslidzhen abo prosto prizvisha a sama lyudina povinna bula virishiti dlya sebe chi hoche vona buti vnesenoyu do reyestru predstavnikiv nacionalnih menshin yaki isnuvali u Latviyi i platiti dobrovilnij dodatkovij podatok 9 Poziciya Shimana j ocholyuvana nim Rigasche Rundschau zdobuli yim povagu u seredovishi she odniyeyi nacionalnoyi menshini latvijskogo yevrejstva 11 Zaluchalo yevreyiv i te sho Shiman vinoshuvav mriyu pro reformu serednoyi shkilnoyi osviti yaka formuvatimetsya ne derzhavoyu a spilnimi zusillyami latiskoyi nimeckoyi rosijskoyi ta yevrejskoyi nacionalnih gromad 17 Ideya rivnopravnosti menshin poyednuvalasya u Shimana z loyalnistyu ta viddanistyu krayinam prozhivannya yaka proyavilasya i v sluzhbi u rosijskij armiyi i v zakliku pro povernennya baltijskih nimciv u 1919 roci i v politici yaku provodila Nimeckobaltijska demokratichna partiya pid jogo kerivnictvom Jogo poziciya z cogo pitannya robila jogo mishennyu kritiki z boku konservativnishih politikiv nacionalistiv yak u Latviyi tak i v Nimechchini 18 ale Shiman ne zradiv principiv loyalnosti navit koli u 1930 roci u nimciv Rigi vidibrali Rizkij sobor 6 Vazhlivoyu chastinoyu jogo doktrini buv postulat sho dobrobut nacionalnoyi menshini nikoli ne povinen stavitisya vishe za interesi suspilstva u cilomu 19 Ideologichno Shiman odnakovoyu miroyu buv dalekij yak vid nacional socializmu ta fashizmu yaki yak vin rozumiv neminuche mali prizvesti do pidporyadkuvannya odnih nacij inshimi tak i vid radyanskoyi versiyi socializmu v yakij centralna vlada postijno ta poslidovno vtruchalasya u zhittya kozhnogo gromadyanina Formalne nadannya rivnopravnosti vsim narodam u SRSR Shimana zvodilosya do dozvolu vikoristovuvati nacionalnu movu todi yak inshi aspekti intelektualnogo zhittya zhorstko reglamentuvalisya derzhavoyu na korist svoyeyi ideologiyi Nacionalna derzhava yak kolektivistska derzhava v ochah Shimana buli irracionalnimi todi yak racionalna derzhava maye buti zasnovana na vilnij spivpraci z metoyu dosyagnennya balansu mizh virobnictvom i spozhivannyam 20 Primitkired a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 118852922 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 a b v g Garleff Michael Schiemann Carl Christian Theodor Paul Neue Deutsche Biographie 2005 22 grudnya Hiden 1999 s 681 682 Hiden 1999 s 682 684 a b v g d e Nikolaj Kabanov 29 aprelya 2003 Pribaltijskie nemcy vospominanie o budushem Vesti Segodnya Procitovano 12 lyutogo 2015 Hiden 1999 s 685 Hiden 1999 s 685 686 a b Hiden 1999 s 687 689 Sergej Repnin 6 sentyabrya 2007 Takie raznye nemcy ZaPChEL Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 12 lyutogo 2015 a b v g d e zh Pravedniki narodov mira Shimann Paul 1944 Shimann Sharlotte ZhENA Yad va Shem Procitovano 12 lyutogo 2015 Hiden 1999 s 689 690 Hiden 1999 s 697 Ilmar Shlapin 20 iyunya 2014 Valentina Frejmane Proshaj Atlantida Ardievu Atlantida 2010 Delfi lv Procitovano 12 lyutogo 2015 Hiden 1999 s 698 Hiden 1999 s 684 685 Hiden 1999 s 693 Hiden 1999 s 687 688 Hiden 1999 s 692 Hiden 1999 s 694 Literaturared Garleff Michael Schiemann Carl Christian Theodor Paul Neue Deutsche Biographie 2005 Bd 22 S 743 744 John Hiden A Voice from Latvia s Past Paul Schiemann and the Freedom to Practise One s Culture The Slavonic and East European Review 1999 Vol 77 4 P 680 699 Freimane Valentina Remembering Paul Schiemann 1876 1944 Journal of Baltic Studies 2000 Vol 31 4 P 432 437 DOI 10 1080 01629770000000191 Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paul Shiman amp oldid 43365803