Пасице ли село у складі Балтської міської громади у Подільському районі Одеська область село Пасицели Храм святителя Мик

Пасице́ли — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.

село Пасицели
Храм святителя Миколая Храм святителя Миколая
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030250062529
Основні дані
Засноване	1724
Населення	1,369
Площа	13,16 км²
Густота населення	104,03 осіб/км²
Поштовий індекс	66163
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	47°50′11″ пн. ш. 29°39′00″ сх. д. / 47.83639° пн. ш. 29.65000° сх. д. / 47.83639; 29.65000Координати: 47°50′11″ пн. ш. 29°39′00″ сх. д. / 47.83639° пн. ш. 29.65000° сх. д. / 47.83639; 29.65000
Середня висота над рівнем моря	122 м
Водойми	р. Тилігул
Відстань до обласного центру	169,9 км
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Балта
Відстань до залізничної станції	5 км


Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, , 193
Карта
Пасицели
Пасицели
Мапа

Пасицели у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пасицели.

Розташоване за 12 км від центру громади — міста Балта, на самому півдні громади. На півночі межує з селом Білине.

В селі є середня і восьмирічна школи, будинок культури (на 300 місць) та клуб, 2 бібліотеки. Функціонує лікарня (на 25 ліжок) та ФАП, 2 дитсадочки, 2 їдальні, два відділення поштового зв'язку з двома ощадкасами. 12 магазинів, 2 млини, 2 олійні, лісопильня. Дві церкви — Свято-Миколаївська та Свято-Казанська (скит Покровського Балтсько-Феодосіївського монастиря).

Історія

Село засноване в першій половині XVIII століття селянами з Північного Поділля, а також вихідцями з Молдови.

За даними на 1859 рік у казеному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 1935 осіб (958 чоловічої статі та 977 — жіночої), налічувалось 343 дворових господарств, існувала православна церква та поштова станція.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Пасицельської волості, мешкало 2727 осіб, налічувалось 514 дворів, існували православна церква та школа. За 6 верст — поштова станція, залізнична станція, буфет, 2 лавки, торжок, склад спирту, щоденні базари.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4484 осіб (2220 чоловічої статі та 2264 — жіночої), з яких 4416 — православної віри.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 40 жителів села.

На 01.04.1967 с. Малі Пасицели та с. Пасицели були об'єднані в одне село Пасицели.

21 вересня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1773 особи, з яких 719 чоловіків та 1054 жінки.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1353 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	94,3 %
російська	2,7 %
румунська	2,12 %
білоруська	0,15 %
вірменська	0,07 %
гагаузька	0,07 %

Визначні пам'ятки

Поблизу села виявлені поселення трипільської культури (III тисячоліття до РХ), епохи бронзи (II тисячоліття до РХ) і черняховськой культури (II—VI вв.).

Тут знаходиться місце, де стояв Високогорський Успенський чоловічий монастир, один з двох православних монастирів, що існували в т.з. Очаківській області. У XVIII столітті, при ігуменові Тимофії, обитель була розграбована і спалена гайдамаками. Місце колишнього монастиря так описується в книзі «Історико-хронологічний опис церков Єпархії Херсонською і Таврійською» (Одеса, 1848):

"Церква при турках була найубогіша, плетневая, а потім інша, дерев'яна, яка після скасування передана в селище Понори, де і нині існує". "За монастирем було джерело з найсвіжішою водою, з якого можна б зробити відмінний фонтан. Нині це джерело зберігається у вигляді нечистого колодязя, у якому глибини, як кажуть, сажнів до семи"... "На місці монастиря Пасицельського є тепер одна хатина, де живе з Молдови поселенець, що займається тканієм полотна для селянського вживання, а більше ніяких будов немає".

В даний час у селі існує Свято-Казанський храм.

Відомі люди

Уродженцем Пасицел є український радянський письменник, лауреат Державної премії СРСР Степан Іванович Олійник.

Герої Радянського Союзу:

Сорока Василь Ілларіонович (нар.16 березня 1905), нагороджено 29 червня 1945 року
Чумак Павло Іванович (нар.10 травня 1925 року), нагороджено 10 квітня 1945 року.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1006)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Пасицели. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 369-370.
Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 418.
Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 89.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

Пасицели — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Сайт Центральної виборчої комісії
Карта України
Неофіційний сайт Балти
Храми Поділля
Пасицели / Україна інкогніта
До 60-річчя Перемоги

[1] рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1006)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[Голодомор_УІНП-4] Пасицели. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[5] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 369-370.

[6] Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)

[7] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 418.

[8] Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 89.

[населення_1989-9] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001-10] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001_мова-11] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.