Цю сторінку запропоновано перейменувати на Э (паровоз). Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Е (рос. Э) — серія російських, а потім радянських магістральних вантажних паровозів типу 0-5-0. За кількістю побудованих локомотивів (близько 11 тисяч) і за загальною тривалістю випуску паровоз Е є абсолютним рекордсменом в історії світового паровозобудування.
Серія Е (Э) | |
---|---|
Ер на Київській виставці історичного рухомого складу | |
Основні дані | |
Головні конструктори | Лопушинський |
Рік будування | 1912—1951 |
Країна будування | Російська імперія, СРСР |
Завод | Ворошиловградський паровозобудівний завод, Харківський паровозобудівний завод, Брянський машинобудівний завод, Коломенський завод, «Червоне Сормово» |
Разом побудовано | 10853 |
Ширина колії | 1524 мм, 1435 мм |
Рід служби | вантажний |
Технічні дані | |
Конструкційна швидкість | 65 км/год |
Осьова формула | 0-5-0 |
Довжина локомотива | 11 455 — 11 906 мм |
Робоча маса | 81,2—85,6 т |
Порожня маса | 72,1—76,9 т |
Навантаження від рушійних осей на рейки | 16—17,5 тс |
Діаметр коліс | 1320 мм |
Дотична потужність | 920—1400 к.с. |
Е (паровоз) у Вікісховищі |
Передумови створення
У 1909 року, ескізний проєкт паровоза типу 0-5-0 був складений начальником служби тяги Владикавказької залізниці дороги М. Є. Правдосудовічем та завідувачем технічним бюро цієї служби В. І. Лопушинським. Паровоз типу 0-о-0, призначався для вантажної служби і мав компонуватись топкою Бельпера, мати площу колосникової решітки 4 м², випаровуєму поверхню нагріву 164 м², двухоборотний пароперегрівач Шмідта з поверхнею нагріву 45 м²; двоциліндрову парову машину простої дії, діаметр циліндрів 590 мм, хід поршня 700 мм, діаметр рушійних коліс 1300 мм. Передбачалося, що проєктований паровоз типу 0-5-0 зможе добре вписуватися в криві радіусом 160 метрів. Ескізний проєкт передбачав: як ведучу 4-колісну пару; бандажі всіх рушійних колісних пар з повнопрофільними гребенями (ребордами); розбігу 1-ї, 3-ї, і 5-ї осей відповідно ± 24 мм; ± 15 мм; ± 16 мм
Проєкт був направлений в Міністерство шляхів сполучення для отримання дозволу на будівництво. Після затвердження Міністром шляхів сполучення рішення комісії паровоз типу 0-5-0 отримав право на існування. На замовлення Владикавказької залізниці, ескізний проєкт паровоза був направлений на Луганський паровозобудівний завод для розробки на його основі робочого проєкту і серійного будівництва.
Внаслідок творчої переробки ескізного проєкту типу 0-5-0, розробленого Вацлавом Лопушинський та фахівцями Луганського заводу, в умовах вкрай критичного ставлення до проєкту з боку МШС, був створений найбільш вдалий вантажний паровоз дореволюційної побудови, найбільш пристосований для умов експлуатації на всій мережі доріг Російської імперії, один із найнадійніших паровозів у світі.
Виробництво та експлуатація
Паровози серії Е типу Владикавказької залізниці
У 1912 Луганський паровозобудівний завод випустив перші 15 паровозів замовлені Владикавказькою залізницею. Вони отримали позначення серії «Е» та номери з № 901 по 915. В другій половині 1913 року, було випущено ще 15 паровозів серії Е № 916 ÷ 930. Усі паровози побудови 1912—1913 років, були одразу пристосовані заводом для нафтового опалення та відправлені на Владикавказьку залізницю без тендерів. Там вони були обладнані уніфікованими 4-вісними тендерами конструктивного типу Владикавказької залізниці, а в період 1915—1918 років усі паровози були забезпечені уніфікованими 4-осними тендерами конструктивного типу Путилівського заводу, які застосовувалися на всіх паровозах серії Е подальших випусків, включаючи паровози серії Еу і Ем перших випусків. У 1914 році, усім паровозам Е типу Владикавказької дороги, був привласнений додатковий літерний індекс «Л1» — Ел1.
Паровози серії Е типу Північно-Донецької залізниці (тип 1914, посилений варіант 1914)
У січні-квітні 1914 року, Луганський завод побудував 28 паровозів серії Е № 601 ÷ 628 для Північно-Донецької залізниці. Порівняно з першими паровозами серії Е, ці паровози, на вимогу дороги-замовника, були пристосовані для вугільного опалення і мали конструктивні відмінності: діаметр циліндрів збільшений з 600 до 630 мм; уніфікована конструкція 1-ї і 5-ї, 2-ї і 4-ї рушійних колісних пар; змінені кількість та конструктивне виконання пісочних бункерів, розташованих на бічних майданчиках вздовж котла; 4-вісний тендер уніфікованого конструктивного типу Путилівського заводу вперше в практиці російського паровозобудування, був дообладнаний металевою контр-будкою.
До листопада 1914 року, Луганський завод, на замовлення Північно-Донецької залізниці, побудував 8 одиниць паровозів серії Е «посиленого варіанту 1914» № 629 ÷ Е 636, а, до грудня 1914 року, ще 89 одиниць: Е 637 ÷ Е 653. До кінця 1914 року, досвід експлуатації на Північно-Донецькій залізниці, паровозів серії Ел2, що мали котел посиленого типу з вищими технічними параметрами, показав, що для цих папровозів діаметр циліндрів 630 мм обмежує силу тяги. Через це було прийнято рішення збільшити діаметр циліндрів з 630 до 650 мм. З кінця 1914 року, як експеримент Луганський завод побудував за державним замовленням 8 паровозів серії Е, для казенних залізниць — чотири для Південної і чотири для Катерининської, які з часом отримали індекс Ел2. 1915 року, паровоз Ел2 632 пройшов тягово-теплотехнічні випробування на Північно-Донецькій залізниці. Згодом, в процесі експлуатації, при виконанні капітальних ремонтів, на всіх паровозах серії Ел2 була проведена заміна циліндрів парової машини, з установкою циліндрів діаметром 650 мм, при цьому відмітний індекс «л2» був скасований.
З кінця 1914 року, за замовленням приватної Рязано-Уральської залізниці, Луганський завод побудував, за зміненими кресленнями, 20 одиниць паровозів серії Е № 1101 ÷ Е1120.
Паровози серії Е типу 1915, замовлення казенних залізниць
До літа 1914 року, накопичений досвід експлуатації паровозів серії Е на Владикавказькій та Північно-Донецької залізницях, показав їх абсолютну перевагу над паровозами типу 1-4-0 серії . 20 вересня 1914 були затверджені технічні параметри для паровозів серії Е замовлення казенних залізниць, які порівняно з паровозами попередніх випусків Ел1 та Ел2 передбачали їх посилення та модернізацію. Переробку робочого проєкту здійснив Луганський завод. Були, зокрема, внесені такі конструктивні зміни: циліндрична частина котла утворена з трьох телескопічних барабанів (замість двох); опори топки котла виконані гнучкими, утвореними двома вертикальними сталевими листами (замість бічних ковзних опор); на лобовому листі топки, в будці машиніста, встановлені два вертикальних інжектори Фрідмана класу RS-11 з сіткою; в системі вихлопу застосований витяжний конус змінного перерізу; в системі паророзподілення машини застосовані байпаси Зяблова замість пароповітряних клапанів Лопушинського та Альошникова; бункер пісочниці, спочатку прямокутної, а згодом циліндричної форми, з повітряним приводом системи Брюгемана встановлений зверху на 2-му барабані котла, замість пісочних бункерів з ручним приводом, що розташовувалися на бічних майданчиках, уздовж котла; для обслуговування локомотивної та поїздної гальмівної систем, на правій майданчику котла, в районі топки, встановлений вертикальний пароповітряний насос системи «тандем». З кінця 1914 року, прийнято рішення збільшити діаметр циліндрів з 630 мм до 650 мм.
У грудні 1915 року, Луганський завод почав будувати паровози серії Е для приватних та казенних залізниць з циліндрами діаметром 650 мм. Ці паровози отримали найменування «варіант 1915». Першим був побудований паровоз Е 7021 для Катерининської залізниці. Тендери для паровозів Е «варіант 1915», за винятком замовлених Північно-Донецькою залізницею, переважно випускалися без контр-будок.
З 1915 року, за робочими кресленнями Луганського заводу, паровози серії Е почали будувати Сормовський та Харківський заводи, а з 1916 року, Коломенський і Брянський. Освоєння виробництва паровозів серії Е на цих заводах супроводжувалося технологічним переоснащенням. З урахуванням місцевих особливостей виробництва, в конструкцію паровозів серії Е вносилися несуттєві конструктивні зміни, спрямовані на зниження собівартості, що призвело до незначних індивідуальних зовнішніх конструктивних відмітних ознак паровозів серії Е побудованих на різних заводах. Найбільшу кількість змін до початкового робочий проєкт Луганського заводу, вніс Харківський паровозобудівний завод (ХПЗ), що навіть стало підставою для введення для них окремоголітерного індексу Ех.
Всього, в період з 1912 по 1916 рік було побудовано 1528 паровозів серії Е.
Паровози серії Е «полегшеного типу»
У 1916 році Луганський завод на замовлення Акціонерного Товариства Тавризької залізниці розробив полегшений варіант паровоза серії Е. Зниження навантаження на рейки досягалося за рахунок зменшення товщини листів: кожуха топки з 17 до 15 мм; ухватного листа топки з 19 до 18 мм; листів циліндричної частини котла з 16,5 до 15,5 мм; бічних полотнищ головної рами з 32 до 30 мм. Крім того, була зменшена товщина бандажів рушійних коліс з 75 до 65 мм. Всього Луганський завод побудував 8 паровозів Е «полегшеного типу».
Паровози серії Е воєнного замовлення (тип 1917)
З початком Першої світової війни в конструкцію паровоза Е «урядового замовлення» (тип 1915) Луганський завод вніс зміни, переважно пов'язані з заміною мідних деталей сталевими. Починаючи з паровоза Е 648, побудованого 1916 року, для Північно-Донецької залізниці, в конструкцію котла були внесені такі зміни: замість мідної топки та топкових зв'язків вперше виготовлена топка Бельпера і її зв'язки з котельної сталі, що призвело до зменшення маси деталей утворюючих топку з 2,8 до 1,5 тонн, а зв'язків з 0,8 до 0,6 тонн; одночасно було змінено кількість димогарних та жарових труб в циліндричної частини котла. Фактично, період освоєння виробництва паровозів серії Е «тип 1917», на російських, а потім та радянських заводах, що продовжували по інерції добудову з наявного заділу, паровозів Е «тип 1915», виявився достатньо тривалим та нерівномірним. Така ситуація склалася під впливом несприятливих факторів Першої світової війни, революційних подій та подальшою Громадянською війною в Росії.
Паровози серії Ем & Ер
Довоєнні паровози серії Ер побудови 1933-1936-х років
У 1933 році конструкційна вага паровозів Ем значно знизився, внаслідок широкого застосування зварювання в конструкції котла та відмови від живильного ковпака, водоочищувача та грязьовика. Однак, при цьому навантаження на 4-ту і 5-ту осі зменшилася з 17 до 14,4 тонн… Для усунення факторів, що викликають схильність паровоза до боксування, потрібно було знайти конструктивні рішення, які б змістили центр ваги паровоза аби довантажити задні осі. У березні 1933 року з ініціативи НКШС було прийнято рішення: «Доручити Главтяжмашу розробити для паровоза Ем конструктивні заходи, що забезпечують як збільшення зчіпної ваги паровоза, так і більш рівномірний його розподілу по осях…»
В тому ж році інженер Інституту реконструкції тяги І. В. Пірин, запропонував подовжити топку паровоза Ем при збереженні її ширини. Подовжена, внаслідок чого важча, топка довантажувала б задні осі забезпечуючи рівномірний розподіл зчіпної ваги по осях. При цьому зростала сила тяги паровоза як по котлу за рахунок збільшення площі колосникової решітки та об'єму топкової частини, так і по зчіпній вазі.
Влітку 1933 року, Науково-дослідний інститут реконструкції тяги на основі пропозиції Пірина розробив робочий проєкт подовження топки паровоза Ем як в варіанті переробки вже побудованих паровозів Ем, так і у варіанті для будівництва нових. Переробка здійснювалася зварюванням смуг шириною 539-мм, в кожух та вогневу коробку топки, між другим та третім рядами в'язей. Головна рама розрізалась в її задній частині, туди вварювались вставки шириною 450 мм. При цьому площа колосникової решітки зросла з 4,46 до 5,09 м2, її об'єм — з 7,39 до 8,67 м.куб. На перший барабан котла був знову встановлений живильний ковпак… Зчіпна вага зросла до 83,3 т. Інші параметри залишилися без змін.
Наприкінці 1933 року, Муромський паровозоремонтний завод переробив перший паровоз Ем723-12. У січні-лютому 1934 року паровоз пройшов тягово-теплотехнічні випробування на дослідному кільці НДІРТ в Щербинці. Під час випробувань паровозу був наданий відмітний індекс серію «р» (реконструйований). Випробування та подальша дослідна експлуатація паровоза Ер723-12, спільно з паровозами Еу та Ем, на Московсько-Курській залізниці показали, що порівняно з серійним Ем потужність зросла на 10-15 %, а коефіцієнт корисної дії — на 8 %.
За результатами експлуатаційних випробувань паровоза Ер з подовженою топкою, в НКШС і НКТП було прийнято рішення з кінця 1934 року будувати паровози Ер замість паровозів Ем на Брянському та Ворошиловградському заводах. Протягом 1935 року, паровози Ер будували Ворошиловградський і Брянський заводи. У 1935 році Ворошиловградський (Луганський) завод випустив свій останній паровоз Ер 743-79, і у 1936 році паровози Ер будував лише Брянський завод. Останнім паровозом серії Ер став Е р 744-43.
Всього у 1934—1936 роках, Ворошиловградський і Брянський заводи, на замовлення НКШС побудували близько 300 паровозів серії Ер.
Паровози Ер побудови Коломенського заводу 1943—1944 років
З початком німецько-радянської війни будівництво паровозів в СРСР було припинене. Лише на організованому незадовго до війни Улан-Уденському паровозовагоноремонтному заводі завершили збірку евакуйованих з Ворошиловграда паровозів типу ФД, ІС та СО.
1943 року з метою відновлення випуску паровозів на Коломенському машинобудівному заводі (КМЗ) був перероблений довоєнний робочий проєкт Ер під позначенням П28 відповідно до якого було організовано серійне виробництво паровозів серії Ер. Зовнішній вигляд Ер «П-28» дещо змінився: від установки живильного ковпака на 1-му барабані котла відмовилися; на котлі, замість трьох ковпаків встановлювався подовжений кожух, що об'єднував сухопарний ковпак та пісочні бункери, силові вузли головної рами, колісні пари, букси та вузли рушійного механізму виконані посиленими-уніфікованими з паровозами серії СО та ін. Проєкт передбачав застосування більш місткого 4-вісного тендера тип «П-27». Цей тендер мав високі борти, що доходили до даху будки, і вміщував 18 т вугілля та 27,2 м.куб. води, візки мали подвійне ресорне підвішування.
Всього в 1943—1944 роках Коломенський завод випустив 22 паровози Ер750 (проєкт «П-28»), включаючи паровози з котлами та тендерами від паровозів Су. Ці паровози стали останніми паровозами серії Е.
Базовий робочий проєкт П-28 був прийнятий за основу для замовлення багатосерійного виробництва паровозів Ер (тип 1949 р.) в європейських державах-сателітах — Угорщини, Румунії, Чехословаччині, Польщі для мережі залізниць СРСР.
Примітки
- Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845—1955), М.:Транспорт, 1995. (рос.)
- Товарный паровоз 0-5о-0 серии Эм. Альбом чертежей. Том I. — М.: Редбюро главлокомотива, 1936. (рос.)
Джерела
- Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845—1955), М.:Транспорт, 1995. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na E parovoz Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci E ros E seriya rosijskih a potim radyanskih magistralnih vantazhnih parovoziv tipu 0 5 0 Za kilkistyu pobudovanih lokomotiviv blizko 11 tisyach i za zagalnoyu trivalistyu vipusku parovoz E ye absolyutnim rekordsmenom v istoriyi svitovogo parovozobuduvannya Seriya E E Er na Kiyivskij vistavci istorichnogo ruhomogo skladuOsnovni daniGolovni konstruktoriLopushinskijRik buduvannya1912 1951Krayina buduvannyaRosijska imperiya SRSRZavodVoroshilovgradskij parovozobudivnij zavod Harkivskij parovozobudivnij zavod Bryanskij mashinobudivnij zavod Kolomenskij zavod Chervone Sormovo Razom pobudovano10853Shirina koliyi1524 mm 1435 mmRid sluzhbivantazhnijTehnichni daniKonstrukcijna shvidkist65 km godOsova formula0 5 0Dovzhina lokomotiva11 455 11 906 mmRobocha masa81 2 85 6 tPorozhnya masa72 1 76 9 tNavantazhennya vid rushijnih osej na rejki16 17 5 tsDiametr kolis1320 mmDotichna potuzhnist920 1400 k s E parovoz u VikishovishiPeredumovi stvorennyaU 1909 roku eskiznij proyekt parovoza tipu 0 5 0 buv skladenij nachalnikom sluzhbi tyagi Vladikavkazkoyi zaliznici dorogi M Ye Pravdosudovichem ta zaviduvachem tehnichnim byuro ciyeyi sluzhbi V I Lopushinskim Parovoz tipu 0 o 0 priznachavsya dlya vantazhnoyi sluzhbi i mav komponuvatis topkoyu Belpera mati ploshu kolosnikovoyi reshitki 4 m viparovuyemu poverhnyu nagrivu 164 m dvuhoborotnij paroperegrivach Shmidta z poverhneyu nagrivu 45 m dvocilindrovu parovu mashinu prostoyi diyi diametr cilindriv 590 mm hid porshnya 700 mm diametr rushijnih kolis 1300 mm Peredbachalosya sho proyektovanij parovoz tipu 0 5 0 zmozhe dobre vpisuvatisya v krivi radiusom 160 metriv Eskiznij proyekt peredbachav yak veduchu 4 kolisnu paru bandazhi vsih rushijnih kolisnih par z povnoprofilnimi grebenyami rebordami rozbigu 1 yi 3 yi i 5 yi osej vidpovidno 24 mm 15 mm 16 mm Proyekt buv napravlenij v Ministerstvo shlyahiv spoluchennya dlya otrimannya dozvolu na budivnictvo Pislya zatverdzhennya Ministrom shlyahiv spoluchennya rishennya komisiyi parovoz tipu 0 5 0 otrimav pravo na isnuvannya Na zamovlennya Vladikavkazkoyi zaliznici eskiznij proyekt parovoza buv napravlenij na Luganskij parovozobudivnij zavod dlya rozrobki na jogo osnovi robochogo proyektu i serijnogo budivnictva Vnaslidok tvorchoyi pererobki eskiznogo proyektu tipu 0 5 0 rozroblenogo Vaclavom Lopushinskij ta fahivcyami Luganskogo zavodu v umovah vkraj kritichnogo stavlennya do proyektu z boku MShS buv stvorenij najbilsh vdalij vantazhnij parovoz dorevolyucijnoyi pobudovi najbilsh pristosovanij dlya umov ekspluataciyi na vsij merezhi dorig Rosijskoyi imperiyi odin iz najnadijnishih parovoziv u sviti Virobnictvo ta ekspluataciyaParovozi seriyi E tipu Vladikavkazkoyi zaliznici U 1912 Luganskij parovozobudivnij zavod vipustiv pershi 15 parovoziv zamovleni Vladikavkazkoyu zalizniceyu Voni otrimali poznachennya seriyi E ta nomeri z 901 po 915 V drugij polovini 1913 roku bulo vipusheno she 15 parovoziv seriyi E 916 930 Usi parovozi pobudovi 1912 1913 rokiv buli odrazu pristosovani zavodom dlya naftovogo opalennya ta vidpravleni na Vladikavkazku zaliznicyu bez tenderiv Tam voni buli obladnani unifikovanimi 4 visnimi tenderami konstruktivnogo tipu Vladikavkazkoyi zaliznici a v period 1915 1918 rokiv usi parovozi buli zabezpecheni unifikovanimi 4 osnimi tenderami konstruktivnogo tipu Putilivskogo zavodu yaki zastosovuvalisya na vsih parovozah seriyi E podalshih vipuskiv vklyuchayuchi parovozi seriyi Eu i Em pershih vipuskiv U 1914 roci usim parovozam E tipu Vladikavkazkoyi dorogi buv privlasnenij dodatkovij liternij indeks L1 El1 Parovozi seriyi E tipu Pivnichno Doneckoyi zaliznici tip 1914 posilenij variant 1914 U sichni kvitni 1914 roku Luganskij zavod pobuduvav 28 parovoziv seriyi E 601 628 dlya Pivnichno Doneckoyi zaliznici Porivnyano z pershimi parovozami seriyi E ci parovozi na vimogu dorogi zamovnika buli pristosovani dlya vugilnogo opalennya i mali konstruktivni vidminnosti diametr cilindriv zbilshenij z 600 do 630 mm unifikovana konstrukciya 1 yi i 5 yi 2 yi i 4 yi rushijnih kolisnih par zmineni kilkist ta konstruktivne vikonannya pisochnih bunkeriv roztashovanih na bichnih majdanchikah vzdovzh kotla 4 visnij tender unifikovanogo konstruktivnogo tipu Putilivskogo zavodu vpershe v praktici rosijskogo parovozobuduvannya buv doobladnanij metalevoyu kontr budkoyu Do listopada 1914 roku Luganskij zavod na zamovlennya Pivnichno Doneckoyi zaliznici pobuduvav 8 odinic parovoziv seriyi E posilenogo variantu 1914 629 E 636 a do grudnya 1914 roku she 89 odinic E 637 E 653 Do kincya 1914 roku dosvid ekspluataciyi na Pivnichno Doneckij zaliznici parovoziv seriyi El2 sho mali kotel posilenogo tipu z vishimi tehnichnimi parametrami pokazav sho dlya cih paprovoziv diametr cilindriv 630 mm obmezhuye silu tyagi Cherez ce bulo prijnyato rishennya zbilshiti diametr cilindriv z 630 do 650 mm Z kincya 1914 roku yak eksperiment Luganskij zavod pobuduvav za derzhavnim zamovlennyam 8 parovoziv seriyi E dlya kazennih zaliznic chotiri dlya Pivdennoyi i chotiri dlya Katerininskoyi yaki z chasom otrimali indeks El2 1915 roku parovoz El2 632 projshov tyagovo teplotehnichni viprobuvannya na Pivnichno Doneckij zaliznici Zgodom v procesi ekspluataciyi pri vikonanni kapitalnih remontiv na vsih parovozah seriyi El2 bula provedena zamina cilindriv parovoyi mashini z ustanovkoyu cilindriv diametrom 650 mm pri comu vidmitnij indeks l2 buv skasovanij Z kincya 1914 roku za zamovlennyam privatnoyi Ryazano Uralskoyi zaliznici Luganskij zavod pobuduvav za zminenimi kreslennyami 20 odinic parovoziv seriyi E 1101 E1120 Parovozi seriyi E tipu 1915 zamovlennya kazennih zaliznic Parovoz El v Sevastopoli Do lita 1914 roku nakopichenij dosvid ekspluataciyi parovoziv seriyi E na Vladikavkazkij ta Pivnichno Doneckoyi zaliznicyah pokazav yih absolyutnu perevagu nad parovozami tipu 1 4 0 seriyi 20 veresnya 1914 buli zatverdzheni tehnichni parametri dlya parovoziv seriyi E zamovlennya kazennih zaliznic yaki porivnyano z parovozami poperednih vipuskiv El1 ta El2 peredbachali yih posilennya ta modernizaciyu Pererobku robochogo proyektu zdijsniv Luganskij zavod Buli zokrema vneseni taki konstruktivni zmini cilindrichna chastina kotla utvorena z troh teleskopichnih barabaniv zamist dvoh opori topki kotla vikonani gnuchkimi utvorenimi dvoma vertikalnimi stalevimi listami zamist bichnih kovznih opor na lobovomu listi topki v budci mashinista vstanovleni dva vertikalnih inzhektori Fridmana klasu RS 11 z sitkoyu v sistemi vihlopu zastosovanij vityazhnij konus zminnogo pererizu v sistemi parorozpodilennya mashini zastosovani bajpasi Zyablova zamist paropovitryanih klapaniv Lopushinskogo ta Aloshnikova bunker pisochnici spochatku pryamokutnoyi a zgodom cilindrichnoyi formi z povitryanim privodom sistemi Bryugemana vstanovlenij zverhu na 2 mu barabani kotla zamist pisochnih bunkeriv z ruchnim privodom sho roztashovuvalisya na bichnih majdanchikah uzdovzh kotla dlya obslugovuvannya lokomotivnoyi ta poyizdnoyi galmivnoyi sistem na pravij majdanchiku kotla v rajoni topki vstanovlenij vertikalnij paropovitryanij nasos sistemi tandem Z kincya 1914 roku prijnyato rishennya zbilshiti diametr cilindriv z 630 mm do 650 mm U grudni 1915 roku Luganskij zavod pochav buduvati parovozi seriyi E dlya privatnih ta kazennih zaliznic z cilindrami diametrom 650 mm Ci parovozi otrimali najmenuvannya variant 1915 Pershim buv pobudovanij parovoz E 7021 dlya Katerininskoyi zaliznici Tenderi dlya parovoziv E variant 1915 za vinyatkom zamovlenih Pivnichno Doneckoyu zalizniceyu perevazhno vipuskalisya bez kontr budok Z 1915 roku za robochimi kreslennyami Luganskogo zavodu parovozi seriyi E pochali buduvati Sormovskij ta Harkivskij zavodi a z 1916 roku Kolomenskij i Bryanskij Osvoyennya virobnictva parovoziv seriyi E na cih zavodah suprovodzhuvalosya tehnologichnim pereosnashennyam Z urahuvannyam miscevih osoblivostej virobnictva v konstrukciyu parovoziv seriyi E vnosilisya nesuttyevi konstruktivni zmini spryamovani na znizhennya sobivartosti sho prizvelo do neznachnih individualnih zovnishnih konstruktivnih vidmitnih oznak parovoziv seriyi E pobudovanih na riznih zavodah Najbilshu kilkist zmin do pochatkovogo robochij proyekt Luganskogo zavodu vnis Harkivskij parovozobudivnij zavod HPZ sho navit stalo pidstavoyu dlya vvedennya dlya nih okremogoliternogo indeksu Eh Vsogo v period z 1912 po 1916 rik bulo pobudovano 1528 parovoziv seriyi E Parovozi seriyi E polegshenogo tipu Parovoz Em v muzeyi Doneckoyi zaliznici U 1916 roci Luganskij zavod na zamovlennya Akcionernogo Tovaristva Tavrizkoyi zaliznici rozrobiv polegshenij variant parovoza seriyi E Znizhennya navantazhennya na rejki dosyagalosya za rahunok zmenshennya tovshini listiv kozhuha topki z 17 do 15 mm uhvatnogo lista topki z 19 do 18 mm listiv cilindrichnoyi chastini kotla z 16 5 do 15 5 mm bichnih polotnish golovnoyi rami z 32 do 30 mm Krim togo bula zmenshena tovshina bandazhiv rushijnih kolis z 75 do 65 mm Vsogo Luganskij zavod pobuduvav 8 parovoziv E polegshenogo tipu Parovozi seriyi E voyennogo zamovlennya tip 1917 Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v konstrukciyu parovoza E uryadovogo zamovlennya tip 1915 Luganskij zavod vnis zmini perevazhno pov yazani z zaminoyu midnih detalej stalevimi Pochinayuchi z parovoza E 648 pobudovanogo 1916 roku dlya Pivnichno Doneckoyi zaliznici v konstrukciyu kotla buli vneseni taki zmini zamist midnoyi topki ta topkovih zv yazkiv vpershe vigotovlena topka Belpera i yiyi zv yazki z kotelnoyi stali sho prizvelo do zmenshennya masi detalej utvoryuyuchih topku z 2 8 do 1 5 tonn a zv yazkiv z 0 8 do 0 6 tonn odnochasno bulo zmineno kilkist dimogarnih ta zharovih trub v cilindrichnoyi chastini kotla Faktichno period osvoyennya virobnictva parovoziv seriyi E tip 1917 na rosijskih a potim ta radyanskih zavodah sho prodovzhuvali po inerciyi dobudovu z nayavnogo zadilu parovoziv E tip 1915 viyavivsya dostatno trivalim ta nerivnomirnim Taka situaciya sklalasya pid vplivom nespriyatlivih faktoriv Pershoyi svitovoyi vijni revolyucijnih podij ta podalshoyu Gromadyanskoyu vijnoyu v Rosiyi Parovozi seriyi Em amp Er Dovoyenni parovozi seriyi Er pobudovi 1933 1936 h rokiv Parovoz Em na stanciyi Bahmach Pasazhirskij U 1933 roci konstrukcijna vaga parovoziv Em znachno znizivsya vnaslidok shirokogo zastosuvannya zvaryuvannya v konstrukciyi kotla ta vidmovi vid zhivilnogo kovpaka vodoochishuvacha ta gryazovika Odnak pri comu navantazhennya na 4 tu i 5 tu osi zmenshilasya z 17 do 14 4 tonn Dlya usunennya faktoriv sho viklikayut shilnist parovoza do boksuvannya potribno bulo znajti konstruktivni rishennya yaki b zmistili centr vagi parovoza abi dovantazhiti zadni osi U berezni 1933 roku z iniciativi NKShS bulo prijnyato rishennya Doruchiti Glavtyazhmashu rozrobiti dlya parovoza Em konstruktivni zahodi sho zabezpechuyut yak zbilshennya zchipnoyi vagi parovoza tak i bilsh rivnomirnij jogo rozpodilu po osyah V tomu zh roci inzhener Institutu rekonstrukciyi tyagi I V Pirin zaproponuvav podovzhiti topku parovoza Em pri zberezhenni yiyi shirini Podovzhena vnaslidok chogo vazhcha topka dovantazhuvala b zadni osi zabezpechuyuchi rivnomirnij rozpodil zchipnoyi vagi po osyah Pri comu zrostala sila tyagi parovoza yak po kotlu za rahunok zbilshennya ploshi kolosnikovoyi reshitki ta ob yemu topkovoyi chastini tak i po zchipnij vazi Vlitku 1933 roku Naukovo doslidnij institut rekonstrukciyi tyagi na osnovi propoziciyi Pirina rozrobiv robochij proyekt podovzhennya topki parovoza Em yak v varianti pererobki vzhe pobudovanih parovoziv Em tak i u varianti dlya budivnictva novih Pererobka zdijsnyuvalasya zvaryuvannyam smug shirinoyu 539 mm v kozhuh ta vognevu korobku topki mizh drugim ta tretim ryadami v yazej Golovna rama rozrizalas v yiyi zadnij chastini tudi vvaryuvalis vstavki shirinoyu 450 mm Pri comu plosha kolosnikovoyi reshitki zrosla z 4 46 do 5 09 m2 yiyi ob yem z 7 39 do 8 67 m kub Na pershij baraban kotla buv znovu vstanovlenij zhivilnij kovpak Zchipna vaga zrosla do 83 3 t Inshi parametri zalishilisya bez zmin Naprikinci 1933 roku Muromskij parovozoremontnij zavod pererobiv pershij parovoz Em723 12 U sichni lyutomu 1934 roku parovoz projshov tyagovo teplotehnichni viprobuvannya na doslidnomu kilci NDIRT v Sherbinci Pid chas viprobuvan parovozu buv nadanij vidmitnij indeks seriyu r rekonstrujovanij Viprobuvannya ta podalsha doslidna ekspluataciya parovoza Er723 12 spilno z parovozami Eu ta Em na Moskovsko Kurskij zaliznici pokazali sho porivnyano z serijnim Em potuzhnist zrosla na 10 15 a koeficiyent korisnoyi diyi na 8 Za rezultatami ekspluatacijnih viprobuvan parovoza Er z podovzhenoyu topkoyu v NKShS i NKTP bulo prijnyato rishennya z kincya 1934 roku buduvati parovozi Er zamist parovoziv Em na Bryanskomu ta Voroshilovgradskomu zavodah Protyagom 1935 roku parovozi Er buduvali Voroshilovgradskij i Bryanskij zavodi U 1935 roci Voroshilovgradskij Luganskij zavod vipustiv svij ostannij parovoz Er 743 79 i u 1936 roci parovozi Er buduvav lishe Bryanskij zavod Ostannim parovozom seriyi Er stav Er 744 43 Vsogo u 1934 1936 rokah Voroshilovgradskij i Bryanskij zavodi na zamovlennya NKShS pobuduvali blizko 300 parovoziv seriyi Er Parovozi Er pobudovi Kolomenskogo zavodu 1943 1944 rokiv Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni budivnictvo parovoziv v SRSR bulo pripinene Lishe na organizovanomu nezadovgo do vijni Ulan Udenskomu parovozovagonoremontnomu zavodi zavershili zbirku evakujovanih z Voroshilovgrada parovoziv tipu FD IS ta SO 1943 roku z metoyu vidnovlennya vipusku parovoziv na Kolomenskomu mashinobudivnomu zavodi KMZ buv pereroblenij dovoyennij robochij proyekt Er pid poznachennyam P28 vidpovidno do yakogo bulo organizovano serijne virobnictvo parovoziv seriyi Er Zovnishnij viglyad Er P 28 desho zminivsya vid ustanovki zhivilnogo kovpaka na 1 mu barabani kotla vidmovilisya na kotli zamist troh kovpakiv vstanovlyuvavsya podovzhenij kozhuh sho ob yednuvav suhoparnij kovpak ta pisochni bunkeri silovi vuzli golovnoyi rami kolisni pari buksi ta vuzli rushijnogo mehanizmu vikonani posilenimi unifikovanimi z parovozami seriyi SO ta in Proyekt peredbachav zastosuvannya bilsh mistkogo 4 visnogo tendera tip P 27 Cej tender mav visoki borti sho dohodili do dahu budki i vmishuvav 18 t vugillya ta 27 2 m kub vodi vizki mali podvijne resorne pidvishuvannya Vsogo v 1943 1944 rokah Kolomenskij zavod vipustiv 22 parovozi Er750 proyekt P 28 vklyuchayuchi parovozi z kotlami ta tenderami vid parovoziv Su Ci parovozi stali ostannimi parovozami seriyi E Bazovij robochij proyekt P 28 buv prijnyatij za osnovu dlya zamovlennya bagatoserijnogo virobnictva parovoziv Er tip 1949 r v yevropejskih derzhavah satelitah Ugorshini Rumuniyi Chehoslovachchini Polshi dlya merezhi zaliznic SRSR PrimitkiRakov V A Lokomotivy otechestvennyh zheleznyh dorog 1845 1955 M Transport 1995 ISBN 5 277 00821 7 ros Tovarnyj parovoz 0 5o 0 serii Em Albom chertezhej Tom I M Redbyuro glavlokomotiva 1936 ros DzherelaRakov V A Lokomotivy otechestvennyh zheleznyh dorog 1845 1955 M Transport 1995 ISBN 5 277 00821 7 ros