Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парк імені Миклухи-Маклая, також Малинський парк культури і відпочинку — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, який розташований у місті Малин Житомирської області та названий на честь видатного мандрівника, антрополога, етнографа, географа, гуманіста Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая.
| Парк імені Миклухи-Маклая | ||||
|---|---|---|---|---|
| Малинський парк культури і відпочинку | ||||
 | ||||
| Головна алея | ||||
| 50°46′06″ пн. ш. 29°15′06″ сх. д. / 50.76833° пн. ш. 29.25167° сх. д.Координати: 50°46′06″ пн. ш. 29°15′06″ сх. д. / 50.76833° пн. ш. 29.25167° сх. д. | ||||
| Тип | Парк культури й відпочинку | |||
| Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | |||
| Площа | 29,6 га | |||
| Керівна установа | Малинська районна державна адміністрація | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | вулиця Тараскіна, буд. 14, Малин, Житомирська область, Україна | |||
  Парк імені Миклухи-Маклая Парк імені Миклухи-Маклая (Україна) | ||||
 Парк імені Миклухи-Маклая у Вікісховищі | ||||
Історія
У 1873 році після смерті Миколи Миклухи Катерина Семенівна Беккер (матір Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая) переселилася до Малина зі своїм старшим сином Сергієм та дочкою Ольгою, де придбала садибу — пізніше відому під назвою «Малинський маєток». У 1905 році після смерті Катерини Беккер маєток оцінили в 200 тисяч рублів. Особливу цінність мав парк, у якому було багато рідкісних дерев віком 500—600 років. Його було сплановано у ландшафтному стилі. Для підтримки парку у належному стані сім'я Миклухи-Маклая утримувала двох садівників. Більшість рослин були завезені особисто Миколою Миколайовичем у 1886-му та 1887-му роках з різних країн, зокрема з Нової Гвінеї та Австралії, але на сьогодні більшість рослин не збереглися. Упродовж 1917-1941 рр. парк почав занепадати, фактично ніхто його не доглядав, а значна частина інтродукованих видів на його території загинула. Нині у складі його дендрофлори переважають аборигенні деревні та чагарникові види.
Реконструкція
У роки Другої світової війни фашистські окупанти вирізали частину дерев парку, який вже на той час примикав до центру міста. Відновлення міського парку почалося тільки у 1960-1970-ті роки. Тоді було розчищено та заасфальтовано алеї, розчищено ставки, на них збудовано станцію для човнів, споруджено літній театр. Крім того, збудовано дитячий майданчик з каруселями та атракціонами, який донині не зберігся. Статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення імені Миклухи-Маклая було набуто 22 грудня 1973 року згідно з рішенням Житомирського облвиконкому, площа на той час становила 43,0 га. Але після проведення інвентаризації парку було з'ясовано, що внаслідок забудови периферійної частини (школа-ліцей, дитячий садочок, жилі приватні маєтки) протягом 1973—1992 рр. його площа зменшилася на 13,4 га і вже рішенням ІХ сесії VI скликання Житомирської обласної ради від 22 березня 2012 року площа парку становить 29,6 га.
Природні ресурси
У парку-пам'ятці зростають 57 видів і форм деревних та чагарникових порід, зокрема деревних — 34 види, чагарникових — 22 види, чагарникових ліан — 1. У видовому складі переважають місцеві, аборигенні деревно-чагарникові види. Нечисленною є група інтродукованих видів декоративних, а також плодових видів, введених у дендрофлору парку порівняно недавно.
Склад дендрофлори парку імені Миклухи-Маклая
| Родина | Кількість видів | Кількість інтродукованих видів |
|---|---|---|
| Кленові Aceraceae | 5 | 2 |
| Барбарисові Berberidaceae | 1 | 1 |
| Березові Betulaceae | 3 | - |
| Жимолостеві Caprifoliaceae | 2 | - |
| Бруслинові Celastraceae | 2 | - |
| Кипарисові Cupressaceae | 1 | 1 |
| Бобові Fabaceae | 5 | 3 |
| Букові Fagaceae | 2 | 1 |
| Гіркокаштанові Hippocastanaceae | 1 | 1 |
| Маслинові Oleacea | 1 | 1 |
| Соснові Pinaceae | 5 | 3 |
| Розові Rosaceae | 17 | 6 |
| Вербові Saliaceae | 7 | 2 |
| Липові Tiliaceae | 1 | - |
| В'язові Ulmaceae | 3 | 1 |
| Виноградові Vitaceae | 1 | 1 |
| Усього | 57 | 23 |
Найчисельнішою є родина Rosaceae — 17 видів. В оформленні декоративними насадженнями західної частини парку найчастіше трапляються рослини видів клен гостролистий та цукристий (Acer platanoides, Acer sacharinum), (Berberis orientalis), береза повисла (Betula pendula), граб звичайний (Carpinus betulus), ялівець козацький (Juniperus sabina), робінія псевдоакація (Robinia psevdoacacia), дуб червоний (Quercus rubra), (Aesculus hyppocastanum), ялина колюча та ялина звичайна (Picea pungens Engelm, Picea abies) та інші.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
Джерела
- Геоботанічне районування Української РСР. — К., 1977. — 303 с. 2.
- Державний архів Житомирської області., Ф. 568., Оп. 1., Спр. 3.
- Центральний державний історичний архів України, Ф. 276, Оп. 1., Спр. 453.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park imeni Mikluhi Maklaya takozh Malinskij park kulturi i vidpochinku park pam yatka sadovo parkovogo mistectva yakij roztashovanij u misti Malin Zhitomirskoyi oblasti ta nazvanij na chest vidatnogo mandrivnika antropologa etnografa geografa gumanista Mikoli Mikolajovicha Mikluhi Maklaya Park imeni Mikluhi MaklayaMalinskij park kulturi i vidpochinkuGolovna aleya50 46 06 pn sh 29 15 06 sh d 50 76833 pn sh 29 25167 sh d 50 76833 29 25167 Koordinati 50 46 06 pn sh 29 15 06 sh d 50 76833 pn sh 29 25167 sh d 50 76833 29 25167TipPark kulturi j vidpochinkuStatusPark pam yatka sadovo parkovogo mistectvaPlosha29 6 gaKerivna ustanovaMalinska rajonna derzhavna administraciyaKrayina UkrayinaRoztashuvannyavulicya Taraskina bud 14 Malin Zhitomirska oblast UkrayinaPark imeni Mikluhi MaklayaPark imeni Mikluhi Maklaya Ukrayina Park imeni Mikluhi Maklaya u VikishovishiIstoriyaU 1873 roci pislya smerti Mikoli Mikluhi Katerina Semenivna Bekker matir Mikoli Mikolajovicha Mikluhi Maklaya pereselilasya do Malina zi svoyim starshim sinom Sergiyem ta dochkoyu Olgoyu de pridbala sadibu piznishe vidomu pid nazvoyu Malinskij mayetok U 1905 roci pislya smerti Katerini Bekker mayetok ocinili v 200 tisyach rubliv Osoblivu cinnist mav park u yakomu bulo bagato ridkisnih derev vikom 500 600 rokiv Jogo bulo splanovano u landshaftnomu stili Dlya pidtrimki parku u nalezhnomu stani sim ya Mikluhi Maklaya utrimuvala dvoh sadivnikiv Bilshist roslin buli zavezeni osobisto Mikoloyu Mikolajovichem u 1886 mu ta 1887 mu rokah z riznih krayin zokrema z Novoyi Gvineyi ta Avstraliyi ale na sogodni bilshist roslin ne zbereglisya Uprodovzh 1917 1941 rr park pochav zanepadati faktichno nihto jogo ne doglyadav a znachna chastina introdukovanih vidiv na jogo teritoriyi zaginula Nini u skladi jogo dendroflori perevazhayut aborigenni derevni ta chagarnikovi vidi RekonstrukciyaU roki Drugoyi svitovoyi vijni fashistski okupanti virizali chastinu derev parku yakij vzhe na toj chas primikav do centru mista Vidnovlennya miskogo parku pochalosya tilki u 1960 1970 ti roki Todi bulo rozchisheno ta zaasfaltovano aleyi rozchisheno stavki na nih zbudovano stanciyu dlya chovniv sporudzheno litnij teatr Krim togo zbudovano dityachij majdanchik z karuselyami ta atrakcionami yakij donini ne zberigsya Status parku pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya imeni Mikluhi Maklaya bulo nabuto 22 grudnya 1973 roku zgidno z rishennyam Zhitomirskogo oblvikonkomu plosha na toj chas stanovila 43 0 ga Ale pislya provedennya inventarizaciyi parku bulo z yasovano sho vnaslidok zabudovi periferijnoyi chastini shkola licej dityachij sadochok zhili privatni mayetki protyagom 1973 1992 rr jogo plosha zmenshilasya na 13 4 ga i vzhe rishennyam IH sesiyi VI sklikannya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi vid 22 bereznya 2012 roku plosha parku stanovit 29 6 ga Prirodni resursiU parku pam yatci zrostayut 57 vidiv i form derevnih ta chagarnikovih porid zokrema derevnih 34 vidi chagarnikovih 22 vidi chagarnikovih lian 1 U vidovomu skladi perevazhayut miscevi aborigenni derevno chagarnikovi vidi Nechislennoyu ye grupa introdukovanih vidiv dekorativnih a takozh plodovih vidiv vvedenih u dendrofloru parku porivnyano nedavno Sklad dendroflori parku imeni Mikluhi Maklaya Rodina Kilkist vidiv Kilkist introdukovanih vidivKlenovi Aceraceae 5 2Barbarisovi Berberidaceae 1 1Berezovi Betulaceae 3 Zhimolostevi Caprifoliaceae 2 Bruslinovi Celastraceae 2 Kiparisovi Cupressaceae 1 1Bobovi Fabaceae 5 3Bukovi Fagaceae 2 1Girkokashtanovi Hippocastanaceae 1 1Maslinovi Oleacea 1 1Sosnovi Pinaceae 5 3Rozovi Rosaceae 17 6Verbovi Saliaceae 7 2Lipovi Tiliaceae 1 V yazovi Ulmaceae 3 1Vinogradovi Vitaceae 1 1Usogo 57 23 Najchiselnishoyu ye rodina Rosaceae 17 vidiv V oformlenni dekorativnimi nasadzhennyami zahidnoyi chastini parku najchastishe traplyayutsya roslini vidiv klen gostrolistij ta cukristij Acer platanoides Acer sacharinum Berberis orientalis bereza povisla Betula pendula grab zvichajnij Carpinus betulus yalivec kozackij Juniperus sabina robiniya psevdoakaciya Robinia psevdoacacia dub chervonij Quercus rubra Aesculus hyppocastanum yalina kolyucha ta yalina zvichajna Picea pungens Engelm Picea abies ta inshi Div takozhMalin Mikola Mikolajovich Mikluho MaklajPrimitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2015 DzherelaGeobotanichne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR K 1977 303 s 2 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti F 568 Op 1 Spr 3 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini F 276 Op 1 Spr 453