Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парк ім. Асмо́лова (інша назва: Дендропарк ім. Асмолова) — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у місті Суми, за адресою: площа Троїцька,14, на плакорній ділянці правого корінного берега р. Псел.
 | |
| 50°55′08″ пн. ш. 34°49′02″ сх. д. / 50.918920000027775075° пн. ш. 34.817270000027775723° сх. д.Координати: 50°55′08″ пн. ш. 34°49′02″ сх. д. / 50.918920000027775075° пн. ш. 34.817270000027775723° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  Українам. Суми, пл. Троїцька, 14 |
| Площа | 5 гектарів |
| Засновано | 1971 р. |
| Оператор | КЗ «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» |
| Статус: | Пам'ятка садово-паркового мистецтва |
  Парк ім. Асмолова (Сумська область) | |
 Парк ім. Асмолова у Вікісховищі | |
Займає площу 5 га.Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 13.07.1971 року № 355, рішенням облради від 27.06.2008 року.
Це єдиний парк у місті і взагалі на Сумщині, у якому на досить короткому і зручному маршруті можна ознайомитися із значною за видовим складом колекцією дерев, кущів і квіткових культур.
Історія парку
Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть на вулиці Троїцькій (раніше вул. Дзержинського) Сум з'явився двоповерховий особняк селекціонера та купця другої гільдії Івана Олександровича Асмолова (сьогодні цей особняк є «блакитним» корпусом у комплексі диспансеру). Навколо особняка та на північ від нього Іван Асмолов заклав досить великий парк. «На фото 1905 року за парканом біля входу парку добре розрізняються 12 дубів приблизно 10-річного віку та 4 ялини навколо партеру перед особняком (сьогодні біля входу до парку є лише 4 дуби, а перед „блакитним“ корпусом 3 ялини)».
Допоміг у заснуванні дендропарку Івану Олександровичу Асмолову Іван Герасимович Харитоненко. І. О. Асмолов управляв декількома заводами Харитоненка. «50 тис. рублів (за підрахунками краєзнавця А. Ленського, на наші гроші це близько 5 млн грн.) Асмолов отримав у спадок від Харитоненка в 1891 році». На ці гроші було придбано ділянку землі.
Під час революції 1917—1919 р.р. парк було зрубано майже повністю.Його пішохідні доріжки, пейзажні галявини, водойми, альпійські гірки, клумби тощо було занедбано.Особняк, господарські забудови та парк перетворили на притулок для сирітських дітей. Пізніше, в довоєнні роки, на базі парку працював санаторій. Перед війною з Німеччиною в ньому оздоровлювали воїнів фінської компанії. В роки окупації німці в парку розмістили свій шпиталь. З вересня 1943 року парк стає власністю обласного лікувально-санаторного управління (ЛСУ). Поступово парк починає відроджуватись. Згодом у центрі партеру перед особняком-поліклінікою з'являється скульптура у вигляді чашоподібної підставки з бюстом Йосипа Сталіна. У другій половині 50-х років у південно-західній частині парку збудували двоповерхову поліклініку, а партер із скульптурою густо обсадили саджанцями туї західної.
Із 60-х років ХХ ст. парк дбайливо доглядається і охороняється.У цей час озеленювачем парку починає працювати Надія Федорівна Дубровіна. У 70-х років ХХ ст. він зазнав значної реконструкції, під час якої колекція деревних рослин у значній мірі поповнилась. 18 квітня 1972 року було схвалено генеральний план ландшафтної реконструкції, благоустрою та озеленення парку. Виконала його проектна група А. Залевського із Центрального ботанічного саду АН України.Кошти на проектні роботи виділило Сумське міське товариство охорони природи.
До початку реконструкції дендрологічна колекція парку нараховувала близько 80 видів і форм дерев, кущів та ліан. Реконструкцією парку передбачалось збільшити живу дендрологічну колекцію у 2,5 рази.
У північно-східній частині парку на площі 1 га зберігся за часів І. О. Асмолова фруктовий сад (яблуні, груші, черешні, сливи). У 1976 році був збудований п'ятиповерховий лікувальний корпус. Перед ним розробили новий партер. Ліворуч і праворуч біля входу групами розмістили вічнозелені рослини туї західної та ялівцю козацького.
Фізико-географічне положення
Парк по периметру оточений високою металевою огорожею. На центральному вході є пропускний пункт, але вхід у парк вільний. Просторово він має майже прямокутну форму, яка дещо видовжений із півдня на північ і звужений у його північній частині. Нині на території парку розміщено Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення. Комплекс диспансеру становить поліклініка, процедурний («блакитний») корпус, адміністративний корпус, аптека, пральня, гараж, теплиця.
Парк створювався в ландшафтному стилі, з біогрупами дерев із сосен австрійської, Веймутова, лип і , бархату амурського тощо. Були створені також невеличкі штучні озера, з плакучими вербами по берегах, сонячні галявини, липова алея, посаджений фруктовий сад. Композиційна вісь парку на північ від парадного входу в особняк Асмолова розпочиналася добре облаштованою пішохідною магістраллю з круглою клумбою під квіти. До північно-західної частини парку прилягає добре збережена липова алея. Ширина алеї між рядами лип рівно, а відстань між липами в рядах. Пішохідні доріжки супроводжували до двох штучних водойм, з'єднаних між собою вузенькою протокою. До нашого часу ці озера не збереглися в такому стані. Водойма в північній частині дендропарку наразі має вигляд круглого заглиблення діаметром. На дні цього заглиблення збереглися залишки водойми. Водяне дзеркало у посушливі періоди повністю висихає. Під час дощів на деякий час тут накопичується волога. Від водойми центральної частини парку залишилася яма, завглибшки 1,5 м і діаметром 14 м, яка за весь період спостереження набиралась водою максимально на глибину 0,5 м і потім майже відразу висихала.
Парк постійно доглядається працівниками. Біля парку із західної частини проходить дорога з активним рухом автомобілів. Слід зазначити, що території парку ретельно прибирається. Восени і навесні опале листя згрібається і вивозиться за його межі. Сухі гілки також регулярно видаляються.
У парку у весь час перебуває велика кількість людей. Це люди, які лікуються у цьому закладі, і ті, хто їх відвідує. А також відпочивальники з прилеглих житлових масивів. Найбільша кількість відвідувачів на території парку відмічена теплими сонячними днями навесні і влітку. В окремі дні їхня кількість становила до 25 чоловік.
Рослинність
За даними технічної документації станом на 23 березня 1990 р. кількість видів рослин становить 98 видів, із них 75 — дерева, 23 — кущі. До цього переліку можна додати велику кількість декоративних рослин, за допомогою яких постійно оновлюються клумби та альпійські гірки. Слід зауважити, що густої трав'янистої рослинності на території дендропарку немає.
Рослинність парку представлена чотирма ярусами. Перший ярус представлений хвойними та листяними породами дерев. Ділянки хвойних розташовані в центральній частині території та на півдні. Дерева мають висоту до і товщину 30-160 см. Серед них дуже часто трапляються дуплисті дерева. Другий ярус представлений ділянкою плодового саду (яблуні, груші).
Третій ярус становлять кущі (бузок, барбарис). Ділянки кущів розміщені більшою мірою в східній частині території, поблизу будівель.
Четвертий ярус становлять трав'янисті декоративні квіти, заввишки 10-50 см — троянди, півонії, петунії тощо. Навесні тут трапляються ефемери та ефемероїди — печіночниця благородна з блакитними квітками і медунка лікарська, потім анемони дібровна і жовтецева, пшінка весняна, первоцвіт весняний та деякі інші трави. Усі вони світлолюбні й цвітуть у лісі, коли на деревах і кущах ще немає листя. Влітку натуральний трав'янистий покрив представлений невисокою і негустою рослинністю, основною групою з яких є злаки (пирій, вівсюг звичайний, тонконіг однорічний тощо).
Після реконструкції дендрологічна колекція збагатилася такими видами, як гінкго дволопатеве, модрини європейська та сибірська, тис, бук лісовий, дуб північний, маслинка вузьколиста, дерен справжній, сумахи коротковолосий та , самшит вічнозелений, тощо.
Із голонасінних тут нині зростає понад 20 видів і форм із родини гінкгові, тисові, соснові, кипарисові. Серед них — сосни кримська, Веймутова, псевдотсуга Мензіса тощо. Колекція покритонасінних нараховує 68 видів дерев та чагарників із 25 родин. Тут можна милуватися трояндами, айстрами, півоніями, тюльпанами, гіацинтами, королицями, рудбекіями.
Фотографії парку
-
![image]()
Алея парку -
![image]()
Алеї парку навесні -
![image]()
Альпійська гірка біля входу до парку навесні -
![image]()
Альпійська гірка (вхід) -
![image]()
"Живий" куточок парку -
![image]()
Клумба біля лікувального корпусу №2 -
![image]()
Клумба петуній -
![image]()
Клумби біля лікувального корпусу №2 -
![image]()
Кошик квітів -
![image]()
Лікувальний корпус №1 -
![image]()
Лікувальний корпус №2 -
![image]()
Макросвіт -
![image]()
Рослинність парку -
![image]()
Парк ім. Асмолова навесні -
![image]()
Поліклініка -
![image]()
Сад у парку ім. Асмолова -
![image]()
Сад восени -
![image]()
Троянди -
![image]()
Водойма на півночі парку (навесні) -
![image]()
Водойма в центрі парку (навесні) -
![image]()
Зимова алея -
![image]()
Барбарис (у парку ім. Асмолова) -
![image]()
Каштан
Тварини
Птахи
Кількість видів (станом на 2014 рік) становить 36 видів із 15 родин і 5 рядів.
Перелік видів птахів, зареєстрованих на території парку–пам’ятки ім. І. О. Асмолова (2012–2014)
|
Фотографії птахів
|
Джерела
- Список природоохоронних територій (Сумська обл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park im Asmo lova insha nazva Dendropark im Asmolova park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u misti Sumi za adresoyu plosha Troyicka 14 na plakornij dilyanci pravogo korinnogo berega r Psel Park im Asmolova50 55 08 pn sh 34 49 02 sh d 50 918920000027775075 pn sh 34 817270000027775723 sh d 50 918920000027775075 34 817270000027775723 Koordinati 50 55 08 pn sh 34 49 02 sh d 50 918920000027775075 pn sh 34 817270000027775723 sh d 50 918920000027775075 34 817270000027775723Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina m Sumi pl Troyicka 14Plosha5 gektarivZasnovano1971 r OperatorKZ Sumskij oblasnij specializovanij dispanser radiacijnogo zahistu naselennya Status Pam yatka sadovo parkovogo mistectvaPark im Asmolova Sumska oblast Park im Asmolova u Vikishovishi Zajmaye ploshu 5 ga Status nadano zgidno z rishennyam oblvikonkomu vid 13 07 1971 roku 355 rishennyam oblradi vid 27 06 2008 roku Ce yedinij park u misti i vzagali na Sumshini u yakomu na dosit korotkomu i zruchnomu marshruti mozhna oznajomitisya iz znachnoyu za vidovim skladom kolekciyeyu derev kushiv i kvitkovih kultur Dendropark imeni Asmolova na kartiIstoriya parkuNaprikinci HIH ta na pochatku HH stolit na vulici Troyickij ranishe vul Dzerzhinskogo Sum z yavivsya dvopoverhovij osobnyak selekcionera ta kupcya drugoyi gildiyi Ivana Oleksandrovicha Asmolova sogodni cej osobnyak ye blakitnim korpusom u kompleksi dispanseru Navkolo osobnyaka ta na pivnich vid nogo Ivan Asmolov zaklav dosit velikij park Na foto 1905 roku za parkanom bilya vhodu parku dobre rozriznyayutsya 12 dubiv priblizno 10 richnogo viku ta 4 yalini navkolo parteru pered osobnyakom sogodni bilya vhodu do parku ye lishe 4 dubi a pered blakitnim korpusom 3 yalini Dopomig u zasnuvanni dendroparku Ivanu Oleksandrovichu Asmolovu Ivan Gerasimovich Haritonenko I O Asmolov upravlyav dekilkoma zavodami Haritonenka 50 tis rubliv za pidrahunkami krayeznavcya A Lenskogo na nashi groshi ce blizko 5 mln grn Asmolov otrimav u spadok vid Haritonenka v 1891 roci Na ci groshi bulo pridbano dilyanku zemli Pid chas revolyuciyi 1917 1919 r r park bulo zrubano majzhe povnistyu Jogo pishohidni dorizhki pejzazhni galyavini vodojmi alpijski girki klumbi tosho bulo zanedbano Osobnyak gospodarski zabudovi ta park peretvorili na pritulok dlya siritskih ditej Piznishe v dovoyenni roki na bazi parku pracyuvav sanatorij Pered vijnoyu z Nimechchinoyu v nomu ozdorovlyuvali voyiniv finskoyi kompaniyi V roki okupaciyi nimci v parku rozmistili svij shpital Z veresnya 1943 roku park staye vlasnistyu oblasnogo likuvalno sanatornogo upravlinnya LSU Postupovo park pochinaye vidrodzhuvatis Zgodom u centri parteru pered osobnyakom poliklinikoyu z yavlyayetsya skulptura u viglyadi chashopodibnoyi pidstavki z byustom Josipa Stalina U drugij polovini 50 h rokiv u pivdenno zahidnij chastini parku zbuduvali dvopoverhovu polikliniku a parter iz skulpturoyu gusto obsadili sadzhancyami tuyi zahidnoyi Iz 60 h rokiv HH st park dbajlivo doglyadayetsya i ohoronyayetsya U cej chas ozelenyuvachem parku pochinaye pracyuvati Nadiya Fedorivna Dubrovina U 70 h rokiv HH st vin zaznav znachnoyi rekonstrukciyi pid chas yakoyi kolekciya derevnih roslin u znachnij miri popovnilas 18 kvitnya 1972 roku bulo shvaleno generalnij plan landshaftnoyi rekonstrukciyi blagoustroyu ta ozelenennya parku Vikonala jogo proektna grupa A Zalevskogo iz Centralnogo botanichnogo sadu AN Ukrayini Koshti na proektni roboti vidililo Sumske miske tovaristvo ohoroni prirodi Do pochatku rekonstrukciyi dendrologichna kolekciya parku narahovuvala blizko 80 vidiv i form derev kushiv ta lian Rekonstrukciyeyu parku peredbachalos zbilshiti zhivu dendrologichnu kolekciyu u 2 5 razi U pivnichno shidnij chastini parku na ploshi 1 ga zberigsya za chasiv I O Asmolova fruktovij sad yabluni grushi chereshni slivi U 1976 roci buv zbudovanij p yatipoverhovij likuvalnij korpus Pered nim rozrobili novij parter Livoruch i pravoruch bilya vhodu grupami rozmistili vichnozeleni roslini tuyi zahidnoyi ta yalivcyu kozackogo Fiziko geografichne polozhennyaTeritoriya parku ta kompleks dispanseru Umovni poznachennya Park po perimetru otochenij visokoyu metalevoyu ogorozheyu Na centralnomu vhodi ye propusknij punkt ale vhid u park vilnij Prostorovo vin maye majzhe pryamokutnu formu yaka desho vidovzhenij iz pivdnya na pivnich i zvuzhenij u jogo pivnichnij chastini Nini na teritoriyi parku rozmisheno Sumskij oblasnij specializovanij dispanser radiacijnogo zahistu naselennya Kompleks dispanseru stanovit poliklinika procedurnij blakitnij korpus administrativnij korpus apteka pralnya garazh teplicya Park stvoryuvavsya v landshaftnomu stili z biogrupami derev iz sosen avstrijskoyi Vejmutova lip i barhatu amurskogo tosho Buli stvoreni takozh nevelichki shtuchni ozera z plakuchimi verbami po beregah sonyachni galyavini lipova aleya posadzhenij fruktovij sad Kompozicijna vis parku na pivnich vid paradnogo vhodu v osobnyak Asmolova rozpochinalasya dobre oblashtovanoyu pishohidnoyu magistrallyu z krugloyu klumboyu pid kviti Do pivnichno zahidnoyi chastini parku prilyagaye dobre zberezhena lipova aleya Shirina aleyi mizh ryadami lip rivno a vidstan mizh lipami v ryadah Pishohidni dorizhki suprovodzhuvali do dvoh shtuchnih vodojm z yednanih mizh soboyu vuzenkoyu protokoyu Do nashogo chasu ci ozera ne zbereglisya v takomu stani Vodojma v pivnichnij chastini dendroparku narazi maye viglyad kruglogo zagliblennya diametrom Na dni cogo zagliblennya zbereglisya zalishki vodojmi Vodyane dzerkalo u posushlivi periodi povnistyu visihaye Pid chas doshiv na deyakij chas tut nakopichuyetsya vologa Vid vodojmi centralnoyi chastini parku zalishilasya yama zavglibshki 1 5 m i diametrom 14 m yaka za ves period sposterezhennya nabiralas vodoyu maksimalno na glibinu 0 5 m i potim majzhe vidrazu visihala Park postijno doglyadayetsya pracivnikami Bilya parku iz zahidnoyi chastini prohodit doroga z aktivnim ruhom avtomobiliv Slid zaznachiti sho teritoriyi parku retelno pribirayetsya Voseni i navesni opale listya zgribayetsya i vivozitsya za jogo mezhi Suhi gilki takozh regulyarno vidalyayutsya U parku u ves chas perebuvaye velika kilkist lyudej Ce lyudi yaki likuyutsya u comu zakladi i ti hto yih vidviduye A takozh vidpochivalniki z prileglih zhitlovih masiviv Najbilsha kilkist vidviduvachiv na teritoriyi parku vidmichena teplimi sonyachnimi dnyami navesni i vlitku V okremi dni yihnya kilkist stanovila do 25 cholovik RoslinnistZa danimi tehnichnoyi dokumentaciyi stanom na 23 bereznya 1990 r kilkist vidiv roslin stanovit 98 vidiv iz nih 75 dereva 23 kushi Do cogo pereliku mozhna dodati veliku kilkist dekorativnih roslin za dopomogoyu yakih postijno onovlyuyutsya klumbi ta alpijski girki Slid zauvazhiti sho gustoyi trav yanistoyi roslinnosti na teritoriyi dendroparku nemaye Roslinnist parku predstavlena chotirma yarusami Pershij yarus predstavlenij hvojnimi ta listyanimi porodami derev Dilyanki hvojnih roztashovani v centralnij chastini teritoriyi ta na pivdni Dereva mayut visotu do i tovshinu 30 160 sm Sered nih duzhe chasto traplyayutsya duplisti dereva Drugij yarus predstavlenij dilyankoyu plodovogo sadu yabluni grushi Tretij yarus stanovlyat kushi buzok barbaris Dilyanki kushiv rozmisheni bilshoyu miroyu v shidnij chastini teritoriyi poblizu budivel Chetvertij yarus stanovlyat trav yanisti dekorativni kviti zavvishki 10 50 sm troyandi pivoniyi petuniyi tosho Navesni tut traplyayutsya efemeri ta efemeroyidi pechinochnicya blagorodna z blakitnimi kvitkami i medunka likarska potim anemoni dibrovna i zhovteceva pshinka vesnyana pervocvit vesnyanij ta deyaki inshi travi Usi voni svitlolyubni j cvitut u lisi koli na derevah i kushah she nemaye listya Vlitku naturalnij trav yanistij pokriv predstavlenij nevisokoyu i negustoyu roslinnistyu osnovnoyu grupoyu z yakih ye zlaki pirij vivsyug zvichajnij tonkonig odnorichnij tosho Pislya rekonstrukciyi dendrologichna kolekciya zbagatilasya takimi vidami yak ginkgo dvolopateve modrini yevropejska ta sibirska tis buk lisovij dub pivnichnij maslinka vuzkolista deren spravzhnij sumahi korotkovolosij ta samshit vichnozelenij tosho Iz golonasinnih tut nini zrostaye ponad 20 vidiv i form iz rodini ginkgovi tisovi sosnovi kiparisovi Sered nih sosni krimska Vejmutova psevdotsuga Menzisa tosho Kolekciya pokritonasinnih narahovuye 68 vidiv derev ta chagarnikiv iz 25 rodin Tut mozhna miluvatisya troyandami ajstrami pivoniyami tyulpanami giacintami korolicyami rudbekiyami Fotografiyi parkuAleya parku Aleyi parku navesni Alpijska girka bilya vhodu do parku navesni Alpijska girka vhid Zhivij kutochok parku Klumba bilya likuvalnogo korpusu 2 Klumba petunij Klumbi bilya likuvalnogo korpusu 2 Koshik kvitiv Likuvalnij korpus 1 Likuvalnij korpus 2 Makrosvit Roslinnist parku Park im Asmolova navesni Poliklinika Sad u parku im Asmolova Sad voseni Troyandi Vodojma na pivnochi parku navesni Vodojma v centri parku navesni Zimova aleya Barbaris u parku im Asmolova KashtanTvariniPtahi Kilkist vidiv stanom na 2014 rik stanovit 36 vidiv iz 15 rodin i 5 ryadiv Perelik vidiv ptahiv zareyestrovanih na teritoriyi parku pam yatki im I O Asmolova 2012 2014 p p Vid Ohoronnij status Harakter perebuvannya 1 Yastrub velikij Accipiter gentilis Linnaeus 1758 BK II Vidviduyuchij 2 Priputen Columba palumbus Linnaeus 1758 Gnizdovij 3 Gorlicya sadova Streptopelia decaocto Frivaldszky 1838 Osilij gnizdovij 4 Golub sinyak Columba oenas Linnaeus 1758 ChKU Zalitnij 5 Sizij golub Columba livia Gmelin 1789 Vidviduyuchij 6 Serpokrilec chornij Apus apus Linnaeus 1758 Vidviduyuchij 7 Dyatel velikij Dendrocopos major Linnaeus 1758 BK II Osilij gnizdovij 8 Dyatel sirijskij Dendrocopos syriacus Hemprich amp Ehrenberg 1833 BK II Osilij gnizdovij 9 Dyatel serednij Dendrocopos medius Linnaeus 1758 BK II ChsSum Zalitnij 10 Zhovna siva Picus canus Gmelin 1788 BK II Vidviduyuchij 11 Krutigolovka Jynx torquilla Linnaeus 1758 BK II Gnizdovij 12 Lastivka miska Delichon urbica Linnaeus 1758 BK II Vidviduyuchij 13 Pliska bila Motacilla alba Linnaeus 1758 BK II Vidviduyuchij 14 Shpak zvichajnij Sturnus vulgaris Linnaeus 1758 Gnizdovij 15 Sojka Garrulus glandarius Linnaeus 1758 Osilij gnizdovij 16 Grak Corvus frugilegus Linnaeus 1758 Osilij vidviduyuchij 17 Galka Corvus monedula Linnaeus 1758 Osilij vidviduyuchij 18 Soroka Pica pica Linnaeus 1758 Osilij gnizdovij 19 Omelyuh Bombycilla garrulus Linnaeus 1758 BK II Zimuyuchij vidviduyuchij 20 Kropiv yanka sadova Sylvia borin Boddaert 1783 BK II Vidviduyuchij 21 Vivcharik kovalik Phylloscopus collybita Vieillot 1817 BK II Vidviduyuchij 22 Vivcharik vesnyanij Phylloscopus trochilus BK II Zalitnij 23 Muholovka biloshiya Ficedula albicollis Temminck 1815 BK II Gnizdovij 24 Chikoten Turdus pilaris Linnaeus 1758 Vidviduyuchij 25 Gorihvistka chorna Phoenicurus ochruros Gmelin 1774 BK II Vidviduyuchij 26 Drizd spivochij Turdus philomelos Brehm 1831 Gnizdovij 27 Gayichka bolotyana Parus palustris Linnaeus 1758 BK II Zalitnij 28 Sinicya velika Parus major Linnaeus 1758 BK II Osilij gnizdovij 29 Sinicya blakitna Parus caeruleus Linnaeus 1758 BK II Osilij gnizdovij 30 Povzik Sitta europaea Linnaeus 1758 BK II Osilij gnizdovij 31 Gorobec polovij Passer montanus Linnaeus 1758 Osilij gnizdovij 32 Gorobec hatnij Passer domesticus Linnaeus 1758 Osilij gnizdovij 33 Zyablik Fringilla coelebs Linnaeus 1758 Gnizdovij 34 Chizh Spinus spinus Linnaeus 1758 BK II ChsSum Zimuyuchij vidviduyuchij 35 Zelenyak Chloris chloris Linnaeus 1758 BK II Osilij vidviduyuchij 36 Kostogriz Coccothraustes coccothraustes Linnaeus 1758 BK II Gnizdovij Fotografiyi ptahiv Gorlici sadovi Streptopelia decaocto Molodij zyablik Fringilla coelebs Drizd spivochij Turdus philomelos Sinicya velika Parus major Chikoten Turdus pilaris Omelyuhi Bombycilla garrulus Sinicya velika bilya godivnici Zyablik Fringilla coelebs Muholovka biloshiya Fiedula albicollis Pliska bila Motacilla alba Zhovna siva Picus canus Povzik Sitta europaea DzherelaSpisok prirodoohoronnih teritorij Sumska obl