Параскева П'ятниця — міфологічний образ, у якому контаміновані риси християнської святої — Параскеви Іконійської (П'ятниці) і реалії місцевого культу родючості. Він був поширений в Україні, Білорусі та Росії і пов'язувався з традицією вшанування «святих місць» — джерел, криниць, каменів.
Параскева П'ятниця | |
---|---|
|
Ось одна з легенд про цю особу:
Колись на тому місці, де збирається тепер ярмарок, на лузі один чоловік косив траву. Раптом звідкілясь підходить до нього сама «Свята П'ятниця» в образі бідної жінки і питає: «Скажи, будь ласка, дядьку, де б тут мені сісти одпочинути?» Косар був без настрою і, вказавши на болото, сердито буркнув мандрівниці: «Сідай, коли хоч, отам!» Мандрівниця, подякувавши за пораду, так і зробила: увійшла в болото, сіла на ньому і враз стала невидимою. Зацікавлений її зникненням косар, підійшов до того місця, де щойно сиділа жінка, і побачив, що там з'явилася криниця, хоча до того часу її там ніколи не було.
— Українська етнологія / За ред. В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с.
Це переважно жіночий культ, як ототожнюється з культом русалки. Він має зв'язок з культом родючості через асоціації з магіко-ритуальним комплексом «земля-вода»; з жіночими видами робіт — ткацтвом, пранням, шиттям, вишиванням, золінням і т. ін. П'ятниця вважалася жіночим днем тижня, коли не можна виконувати жіночих робіт. За порушення таких жінок карає Параскева-П'ятниця — коле голкою, шпигає веретеном, рубає сокирою, вдаряє ножем, гребенем по руці, інколи навіть заподіює смерть.
Міфологічними синонімами образу П'ятниці можна вважати інші жіночі міфологічні образи — Середу й Неділю. Середа, за народними віруваннями, також покровителька жінок. Вона сприяє господарству, різноманітних жіночим справам. І тому в середу також накладалося табу на окремі види жіночих робіт (ткацтво, шиття), миття голови тощо, хоча покарання за їх порушення не такі суворі, як у п'ятницю.
Уявлення про антропоморфізовані жіночі дні Середу, П'ятницю, Неділю — це все один тип міфологічного персонажа. Інколи він називався також Кумасею, Долею. Часом ці жінки мали жаб'ячі, гусячі лапки, що свідчить про ознаки чарівниці, відьми. Це жінки-одиначки. Вони з'являються переважно вночі в межах житлового простору (біля вікна, у кутку), або поза ним (на дорозі між двома селами).
Див. також
- Свята Параскева Сербська
- Свята Параскева Іконійська (П'ятниця)
Література
- Ігнатенко, І. В. Етнологія для народу — Харків: Дозвілля, 2016. — 320 с.
- Культура і побут населення України / В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко. — К.: Либідь, 1993. — 288 с.
- Пономарьов, А., Косміна Т., Боряк, О. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія — К.: Центр учбової літератури, 2019. — 216 с.
- Українська етнологія / За редакцією В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с.
Посилання
- Параскева-П'ятниця // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Параскева-П'ятниця // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 783-784.
- Параскева Пятница (hrono.ru)
- Параскева // Российский Этнографический Музей
- Пятница // Энциклопедия культур
- Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї і обряди
- Історія свята Святої Параскеви П'ятниці
- 10 листопада — День святої П'ятниці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет