Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Параміксовіруси | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Вірус кору | ||||||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Параміксовіруси (Paramyxoviridae)– родина РНК-вмісних вірусів.
Загальні відомості
Представники цієї групи характеризуються вираженою гемолітичною активністю, а також здатністю утворювати синцитій у культурах клітин та еозинофільні цитоплазматичні включення. Родина включає парагрипозні віруси, вірус епідемічного паротиту, вірус кору, вірус хвороби Ньюкаслу тощо.
Будова
Віруси мають сферичну форму та діаметр від 100 до 300 нм, іноді зустрічаються гігантські поліплоїдні частинки до 800 нм у діаметрі. Молекулярна маса віріонів 500—700 мегадальтон, коефіцієнт седиментації 1000S, плавуча густина 1,19 г/см³. У поліплоїдних віріонів маса, густина та коефіцієнт седиментації більше. Внутрішній компонент представлений нуклеокапсидом, який має спіральну симетрію. Його довжина до 1 мкм, діаметр 12-18 нм. Крок спіралі нуклеокапсиду 5-7 нм, на кожному виткі спіралі знаходиться 11-13 субодиниць утворених нуклеокапсидним білком (NP). Загалом у нуклеокапсиді міститься 2400—2800 субодиниць білку. Нуклеокапсид оточений ліпопротеїдною оболонкою, яка має ворсинки, утворені глікопротеїдами вірусу.
Фізико-хімічні та фізичні властивості
Молекулярна маса віріонів 500*106 , коефіцієнт седиментації 1000S.
Плавуча щільність в сахарозі 1,18-1,2 г/см³ , в хлориді цезію 1,24 г/см³. Коефіцієнт седиментації нуклеокапсида 200S, плавуча щільність в хлориді цезію 1,31 г/см³
Параміксовіруси відносять до найменш стійких вірусів. Вони чутливі до ефіру і детергентам, прогріванню, швидко інактивуються при температурі 50 °С, чутливі до трипсину та до фосфоліпази. У замороженому вигляді при 60°С довго зберігають інфекційну активність.
Геном та антигени
Геном представлений одноланцюговою (-)РНК. Її молекулярна маса становить 5,2 • 106—5,6 • 106 (15 kb). Реплікація цитоплазматична:
- Вірус прикріплюється до клітини хазяїна завдяки поверхневим рецепторам HN, H чи G глікопротеїнів.
- Зливається з плазматичною мембраною; рибонуклеокапсид входить до цитоплазми.
- Послідовна транскрипція, з вірусними мРНК відбувається кеппінг і поліаденілювання в цитоплазмі.
- Ймовірно реплікація відбувається тоді, коли достатньо нуклеопротеїда присутнього в енкапсиді новосинтезованого антигеному і геному.
- Рибонуклеокапсид взаємодіє з матрицею білка в плазматичній мембрані й віріон відбруньковується.
Нуклеїнова кислота тісно пов'язана з білками (білок NP та ферменти, які беруть участь у ситнтезі РНК). Для РНК даної групи вірусів характерний високий вміст уридину та низький аденіну. Параміксовіруси містять два видоспецифічні антигени — внутрішній S-антиген (нуклеопротеїн) та зовнішній Y-антиген (глікопротеїни ворсинок оболонки). Y-антиген містить два самостійні антигенні компоненти: один із них є гемаглютиніном (Н-антиген), інший — нейрамінідазою (N-антиген). Загальний антиген для родини вірусів відсутній.
Склад
Віріон містить РНК, білки, ліпіди і вуглеводи. РНК складає 0,5-3 % від сухої маси віріона. У віріонах містяться 5-7 білків, що складають 20-25 % від сухої маси. Ліпіди складають 20-25 %, вони знаходяться в складі ліпопротеїнової оболонки. Вуглеводи складають приблизно 6 %, знаходяться в складі глікопротеїнів.
РНК тісно зв'язана з білком NP. Крім білка NP з РНК асоційовані два інші білки. Один з них є РНК-полімеразою, що являє собою самий високомолекулярний L-білок. Інший, Р-білок також бере участь в синтезі РНК і скоріш за все є субодиницею РНК-полімерази. Інші 3 білки зв'язані з ліпопротеїновою оболонкою. Два з них є глікопротеїнами. Це білок якому властиві функції гемаглютиніна і і білок злиття F-білок.
F-білок синтезується у вигляді білка попередника F0, який нарізається в клітині на білки F1 та F2. N-кінець білка F1, що утворюється при нарізанні білка попередника F0 має послідовність з 10-15 незаряджених амінокислот. Ця гідрофобна послідовність обумовлює злиття вірусної та клітинної мембрани при проникненні вірусу в клітину. F-білок здатен викликати злиття мембран при нейтральних значеннях pH.
З внутрішнього боку в ліпопротеїнову мембрану вбудований мембранний чи матриксний білок, який стабілізує вірусну частинку і є медіатором збірки.
Що да ферментів то в складі вірусу знаходиться РНК-полімераза (транскриптаза) і два ферменту, ща модифікують кінці транскриптів мРНК: метилтрансфераза і поліаденілтрансфераза. Також присутні ферменти нейрамідаза і протеїнкіназа.
Вірус має один чи два поверхневих антигени та внутрішній антиген, що представлений білком нуклеокапсида. У віріонах немає внутрішнього антигенна єдиного для всієї родини чи роду.
Біологічні властивості
Господарі: хребетні, в основному ссавці.
Механізм передачі інфекції: повітряно-крапельний. Рецепторами для вірусів цієї родини є сіалоглікопротеїни (вірус Сендай, SeV), гепарансульфат (респіраторно-синцитіальний вірус, HRSV), CD46 і SLAM 150 (кір, MeV).
Параміксовіруси (ПМВ) викликають більш важкі і найбільш поширені хвороби людини і тварин, ніж представники інших родин вірусів. До числа найбільш небезпечних хвороб, збудниками яких є пароміксовіруси, слід віднести кір, паротит, чуму ВРХ, чуму м'ясоїдних. Однак ці хвороби викликаються тільки частиною родин вірусів. Патогенний потенціал ПМВ проявляється головним чином в патології органів дихання. Наприклад, віруси парагрипу і респіраторно-сінцитіальнй вірус викликають широко розповсюджену патологію респіраторного тракту новонароджених.
Спочатку відбувається ураження епітелію дихальних шляхів, потім вірус або там і розмножується (HRSV), або поширюється в лімфоїдну і ендотеліальну (MeV), в ЦНС і паротидні гланди (свинка, MuV). Переважно після перенесення формується стійкий імунітет (MeV, MuV).
Репродукція
Адсорбція вірусної частинки на клітині відбувається за рахунок взаємодії глікопротеїду вірусу (HN) зі специфічними рецепторами клітини (глікопротеїдами чи гангліозидами). Вірус потрапляє до цитоплазми шляхом злиття вірусної мембрани з плазматичною мембраною клітини або стінкою ендоцитарної вакуолі. Репродукція відбувається у цитоплазмі клітини. Формування нуклеокапсиду здійснюється за рахунок специфічного впізнавання білками певних ділянок на молекулі геному та білок-білкового впізнавання, внаслідок цього проходить самозбирання вірусної частинки. Після цього нуклеокапсид підходить до ділянок цитоплазматичної мембрани, у які з зовнішнього боку вже вбудовані глікопротеїди, а з внутрішнього — М-білок. Оточений такими ділянками нуклеокапсид формує вірусну частинку шляхом відбруньковування від клітини.
Лабораторна діагностика
Вірус виділяють з відповідного матеріалу (слина, сеча, кров, змиви слизових оболонок тощо) та вирощують у культурі клітин різного походження. Ідентифікацію вірусу проводять по характеру цитопатичної дії в культурах клітин та в різних серологічних реакціях: реакція зв'язування комплементу, реакція нейтралізації, реакція гальмування гемаглютинації. Крім того для визначення вірусного антигену у досліджуваному матеріалі при захворюванні на кір, парагрип використовують імунофлуоресцентний метод.
Профілактика та лікування
Лікування кору: При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикіровий імуноглобулін. Лікування проти самого висипу немає. Спочатку тіло має покритись висипом повністю (стати однорідною червоною плямою), тоді висип проходитиме. В жодному разі не слід розчісувати висип, щоб не утворились рани. Не можна простуджуватись чи переохолоджуватись під час висипу! Рекомендовано залишатись у ліжку декілька днів, доки не зійде висипка. Не мочити та не розтирати висип! Профілактика кору: Проводиться своєчасне виявлення і ізоляція хворих. Дезинфекція проводять осередковану і заключну. Основним засобом профілактики є протикорова вакцина MMR, що забезпечує захист від захворювання
Лікування епідемічного паротиту: Хворих ізолюють на дому, при тяжкому перебігу або ускладненнях — госпіталізують та призначають постільний режим на 8-10 днів. На уражені привушні залози застосовують сухе тепло. Необхідна молочно-рослинна дієта. Медикаментозна терапія призначається для лікування відповідних ускладнень (орхіту, серозного менінгіту, панкреатиту). Профілактика епідемічного паротиту: Ізоляція хворих на строк не менше 9 днів. У дитячих закладах, де були випадки епідемічного паротиту, встановлюється карантин на 21 день.
Лікування чуми ВРХ: Хворих тварин забивають, трупи спалюють. Профілактика чуми ВРХ: Охорона території країни від заносу інфекції. При виникненні захворювання накладають карантин. Хворих забивають, трупи спалюють. Гній спалюють. У загрозливій зоні проводять щеплення. Карантин знімають через 21 день після проведення комплексу заключних ветеринарно-санітарних заходів.
Класифікація
- Підродина
- Рід (типовий вид );
- Рід ;
- Рід (типовий вид ; також включає та );
- Рід (типовий вид );
- Рід (типовий вид ; також включає 1 та 3);
- Рід (типовий вид ; також включає 2 та 4, та ін.);
- Рід (типовий вид );
- Вид
- Підродина
- Рід (типовий вид респіраторний синцитіальний вірус;
- Рід (типовий вид , );
- Некласифіковані віруси
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
Література
- В. Д. Тимаков. Микробиология. — М.: Медицина, 1973. С. 432.
- А. Г. Букринская. Вирусология. — М.: Медицина, 1986. С. 336.
Посилання
- Параміксовіруси (рос.)
- Paramyxovirus (рос.)
- Родина параміксовірусів (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paramiksovirusi Virus koru Klasifikaciya virusiv Grupa V Nadcarstvo Riboviria Carstvo Orthornavirae Klas Monjiviricetes Ryad Mononegavirales Rodina Paramyxoviridae Posilannya Vikishovishe Paramyxoviridae Vikividi Paramyxoviridae EOL 8039 ICTV 01 048 NCBI 11158 Paramiksovirusi Paramyxoviridae rodina RNK vmisnih virusiv Zagalni vidomostiPredstavniki ciyeyi grupi harakterizuyutsya virazhenoyu gemolitichnoyu aktivnistyu a takozh zdatnistyu utvoryuvati sincitij u kulturah klitin ta eozinofilni citoplazmatichni vklyuchennya Rodina vklyuchaye paragripozni virusi virus epidemichnogo parotitu virus koru virus hvorobi Nyukaslu tosho BudovaVirusi mayut sferichnu formu ta diametr vid 100 do 300 nm inodi zustrichayutsya gigantski poliployidni chastinki do 800 nm u diametri Molekulyarna masa virioniv 500 700 megadalton koeficiyent sedimentaciyi 1000S plavucha gustina 1 19 g sm U poliployidnih virioniv masa gustina ta koeficiyent sedimentaciyi bilshe Vnutrishnij komponent predstavlenij nukleokapsidom yakij maye spiralnu simetriyu Jogo dovzhina do 1 mkm diametr 12 18 nm Krok spirali nukleokapsidu 5 7 nm na kozhnomu vitki spirali znahoditsya 11 13 subodinic utvorenih nukleokapsidnim bilkom NP Zagalom u nukleokapsidi mistitsya 2400 2800 subodinic bilku Nukleokapsid otochenij lipoproteyidnoyu obolonkoyu yaka maye vorsinki utvoreni glikoproteyidami virusu Fiziko himichni ta fizichni vlastivostiMolekulyarna masa virioniv 500 106 koeficiyent sedimentaciyi 1000S Plavucha shilnist v saharozi 1 18 1 2 g sm v hloridi ceziyu 1 24 g sm Koeficiyent sedimentaciyi nukleokapsida 200S plavucha shilnist v hloridi ceziyu 1 31 g sm Paramiksovirusi vidnosyat do najmensh stijkih virusiv Voni chutlivi do efiru i detergentam progrivannyu shvidko inaktivuyutsya pri temperaturi 50 S chutlivi do tripsinu ta do fosfolipazi U zamorozhenomu viglyadi pri 60 S dovgo zberigayut infekcijnu aktivnist Genom ta antigeniGenom predstavlenij odnolancyugovoyu RNK Yiyi molekulyarna masa stanovit 5 2 106 5 6 106 15 kb Replikaciya citoplazmatichna Virus prikriplyuyetsya do klitini hazyayina zavdyaki poverhnevim receptoram HN H chi G glikoproteyiniv Zlivayetsya z plazmatichnoyu membranoyu ribonukleokapsid vhodit do citoplazmi Poslidovna transkripciya z virusnimi mRNK vidbuvayetsya kepping i poliadenilyuvannya v citoplazmi Jmovirno replikaciya vidbuvayetsya todi koli dostatno nukleoproteyida prisutnogo v enkapsidi novosintezovanogo antigenomu i genomu Ribonukleokapsid vzayemodiye z matriceyu bilka v plazmatichnij membrani j virion vidbrunkovuyetsya Nukleyinova kislota tisno pov yazana z bilkami bilok NP ta fermenti yaki berut uchast u sitntezi RNK Dlya RNK danoyi grupi virusiv harakternij visokij vmist uridinu ta nizkij adeninu Paramiksovirusi mistyat dva vidospecifichni antigeni vnutrishnij S antigen nukleoproteyin ta zovnishnij Y antigen glikoproteyini vorsinok obolonki Y antigen mistit dva samostijni antigenni komponenti odin iz nih ye gemaglyutininom N antigen inshij nejraminidazoyu N antigen Zagalnij antigen dlya rodini virusiv vidsutnij SkladVirion mistit RNK bilki lipidi i vuglevodi RNK skladaye 0 5 3 vid suhoyi masi viriona U virionah mistyatsya 5 7 bilkiv sho skladayut 20 25 vid suhoyi masi Lipidi skladayut 20 25 voni znahodyatsya v skladi lipoproteyinovoyi obolonki Vuglevodi skladayut priblizno 6 znahodyatsya v skladi glikoproteyiniv RNK tisno zv yazana z bilkom NP Krim bilka NP z RNK asocijovani dva inshi bilki Odin z nih ye RNK polimerazoyu sho yavlyaye soboyu samij visokomolekulyarnij L bilok Inshij R bilok takozh bere uchast v sintezi RNK i skorish za vse ye subodiniceyu RNK polimerazi Inshi 3 bilki zv yazani z lipoproteyinovoyu obolonkoyu Dva z nih ye glikoproteyinami Ce bilok yakomu vlastivi funkciyi gemaglyutinina i i bilok zlittya F bilok F bilok sintezuyetsya u viglyadi bilka poperednika F0 yakij narizayetsya v klitini na bilki F1 ta F2 N kinec bilka F1 sho utvoryuyetsya pri narizanni bilka poperednika F0 maye poslidovnist z 10 15 nezaryadzhenih aminokislot Cya gidrofobna poslidovnist obumovlyuye zlittya virusnoyi ta klitinnoyi membrani pri proniknenni virusu v klitinu F bilok zdaten viklikati zlittya membran pri nejtralnih znachennyah pH Z vnutrishnogo boku v lipoproteyinovu membranu vbudovanij membrannij chi matriksnij bilok yakij stabilizuye virusnu chastinku i ye mediatorom zbirki Sho da fermentiv to v skladi virusu znahoditsya RNK polimeraza transkriptaza i dva fermentu sha modifikuyut kinci transkriptiv mRNK metiltransferaza i poliadeniltransferaza Takozh prisutni fermenti nejramidaza i proteyinkinaza Virus maye odin chi dva poverhnevih antigeni ta vnutrishnij antigen sho predstavlenij bilkom nukleokapsida U virionah nemaye vnutrishnogo antigenna yedinogo dlya vsiyeyi rodini chi rodu Biologichni vlastivostiGospodari hrebetni v osnovnomu ssavci Mehanizm peredachi infekciyi povitryano krapelnij Receptorami dlya virusiv ciyeyi rodini ye sialoglikoproteyini virus Sendaj SeV geparansulfat respiratorno sincitialnij virus HRSV CD46 i SLAM 150 kir MeV Paramiksovirusi PMV viklikayut bilsh vazhki i najbilsh poshireni hvorobi lyudini i tvarin nizh predstavniki inshih rodin virusiv Do chisla najbilsh nebezpechnih hvorob zbudnikami yakih ye paromiksovirusi slid vidnesti kir parotit chumu VRH chumu m yasoyidnih Odnak ci hvorobi viklikayutsya tilki chastinoyu rodin virusiv Patogennij potencial PMV proyavlyayetsya golovnim chinom v patologiyi organiv dihannya Napriklad virusi paragripu i respiratorno sincitialnj virus viklikayut shiroko rozpovsyudzhenu patologiyu respiratornogo traktu novonarodzhenih Spochatku vidbuvayetsya urazhennya epiteliyu dihalnih shlyahiv potim virus abo tam i rozmnozhuyetsya HRSV abo poshiryuyetsya v limfoyidnu i endotelialnu MeV v CNS i parotidni glandi svinka MuV Perevazhno pislya perenesennya formuyetsya stijkij imunitet MeV MuV ReprodukciyaAdsorbciya virusnoyi chastinki na klitini vidbuvayetsya za rahunok vzayemodiyi glikoproteyidu virusu HN zi specifichnimi receptorami klitini glikoproteyidami chi gangliozidami Virus potraplyaye do citoplazmi shlyahom zlittya virusnoyi membrani z plazmatichnoyu membranoyu klitini abo stinkoyu endocitarnoyi vakuoli Reprodukciya vidbuvayetsya u citoplazmi klitini Formuvannya nukleokapsidu zdijsnyuyetsya za rahunok specifichnogo vpiznavannya bilkami pevnih dilyanok na molekuli genomu ta bilok bilkovogo vpiznavannya vnaslidok cogo prohodit samozbirannya virusnoyi chastinki Pislya cogo nukleokapsid pidhodit do dilyanok citoplazmatichnoyi membrani u yaki z zovnishnogo boku vzhe vbudovani glikoproteyidi a z vnutrishnogo M bilok Otochenij takimi dilyankami nukleokapsid formuye virusnu chastinku shlyahom vidbrunkovuvannya vid klitini Laboratorna diagnostikaVirus vidilyayut z vidpovidnogo materialu slina secha krov zmivi slizovih obolonok tosho ta viroshuyut u kulturi klitin riznogo pohodzhennya Identifikaciyu virusu provodyat po harakteru citopatichnoyi diyi v kulturah klitin ta v riznih serologichnih reakciyah reakciya zv yazuvannya komplementu reakciya nejtralizaciyi reakciya galmuvannya gemaglyutinaciyi Krim togo dlya viznachennya virusnogo antigenu u doslidzhuvanomu materiali pri zahvoryuvanni na kir paragrip vikoristovuyut imunofluorescentnij metod Profilaktika ta likuvannyaLikuvannya koru Pri neuskladnenomu perebigu zahvoryuvannya ditej likuyut vdoma doroslih zvichajno gospitalizuyut Zastosovuyut vitaminoterapiyu pri priyednanni uskladnen antibiotiki Oslablenim hvorim vvodyat protikirovij imunoglobulin Likuvannya proti samogo visipu nemaye Spochatku tilo maye pokritis visipom povnistyu stati odnoridnoyu chervonoyu plyamoyu todi visip prohoditime V zhodnomu razi ne slid rozchisuvati visip shob ne utvorilis rani Ne mozhna prostudzhuvatis chi pereoholodzhuvatis pid chas visipu Rekomendovano zalishatis u lizhku dekilka dniv doki ne zijde visipka Ne mochiti ta ne roztirati visip Profilaktika koru Provoditsya svoyechasne viyavlennya i izolyaciya hvorih Dezinfekciya provodyat oseredkovanu i zaklyuchnu Osnovnim zasobom profilaktiki ye protikorova vakcina MMR sho zabezpechuye zahist vid zahvoryuvannya Likuvannya epidemichnogo parotitu Hvorih izolyuyut na domu pri tyazhkomu perebigu abo uskladnennyah gospitalizuyut ta priznachayut postilnij rezhim na 8 10 dniv Na urazheni privushni zalozi zastosovuyut suhe teplo Neobhidna molochno roslinna diyeta Medikamentozna terapiya priznachayetsya dlya likuvannya vidpovidnih uskladnen orhitu seroznogo meningitu pankreatitu Profilaktika epidemichnogo parotitu Izolyaciya hvorih na strok ne menshe 9 dniv U dityachih zakladah de buli vipadki epidemichnogo parotitu vstanovlyuyetsya karantin na 21 den Likuvannya chumi VRH Hvorih tvarin zabivayut trupi spalyuyut Profilaktika chumi VRH Ohorona teritoriyi krayini vid zanosu infekciyi Pri viniknenni zahvoryuvannya nakladayut karantin Hvorih zabivayut trupi spalyuyut Gnij spalyuyut U zagrozlivij zoni provodyat sheplennya Karantin znimayut cherez 21 den pislya provedennya kompleksu zaklyuchnih veterinarno sanitarnih zahodiv KlasifikaciyaPidrodina Rid tipovij vid Rid Rid tipovij vid takozh vklyuchaye ta Rid tipovij vid Rid tipovij vid takozh vklyuchaye 1 ta 3 Rid tipovij vid takozh vklyuchaye 2 ta 4 ta in Rid tipovij vid Vid Pidrodina Rid tipovij vid respiratornij sincitialnij virus Rid tipovij vid Neklasifikovani virusi LiteraturaV D Timakov Mikrobiologiya M Medicina 1973 S 432 A G Bukrinskaya Virusologiya M Medicina 1986 S 336 PosilannyaParamiksovirusi ros Paramyxovirus ros Rodina paramiksovirusiv ros