Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Папу́ша (пол. Papusza, справжнє ім'я: Броніслава Вайс / пол. Bronisława Wajs; *17 серпня 1908, м. Люблін, Російська імперія — 8 лютого 1987, Іновроцлав, ПНР) — ромська класична поетеса, одна з перших поеток у своїй етногромаді. Авторка збірника віршів «Пісні Папуші» (1956), що витримав безліч перевидань. Очолювала табір, який осів після 1949 року в Польщі. Ромська громадська діячка, зазнала гонінь у часи Другої Світової війни.
| Папуша | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Bronisława Wajs | ||||
 | ||||
| Народилася | 17 серпня 1908[1] Сітанець, Ґміна Замосць, Замостський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща | |||
| Померла | 8 лютого 1987 (78 років) Іновроцлав, Іновроцлавський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща | |||
| Країна |  Республіка Польща[2] | |||
| Національність | роми[2] | |||
| Діяльність | поетеса, письменниця | |||
| Мова творів | ромська | |||
| | ||||
 Папуша у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
З життєпису
Про Папушу відомо, що грамоті вона вивчилась самотужки, в підлітковому віці.
У 15 років вийшла заміж за арфіста Діоніса Вайса (пол. Dionizy Wajs), рома з того ж роду, що й її вітчим. Вайси зазнали переслідувань від нацистів під час ІІ Світової війни. Зокрема цьому присвячений найдовший вірш Папуші «Криваві сльози — як ми потерпали від німецьких солдатів на Волині (у 1943 і 1944)», в якому розповідається, як люди з роду Вайс переховувались у волинському лісі, змучені холодом і голодом та охоплені жахом, як вони залишили напризволяще всі свої речі, крім музичних інструментів.
Як показує майбутній видавець і біограф Папуші польський письменник і критик Єжи Фіцовський, вона почала писати регулярно у 1950 році. Те, що вона писала і складала вірші в дитинстві, родичі сприймали як легковажність і навіть дивацтво. Сам він її побачив під час виступу поетеси під акомпанемент чоловіка у 1949 році.
Коли ж на початку 1950-х Папуша наважилась відправити свій рукопис Фіцовському, він без її дозволу опублікував вірші поетеси в часописі «Problemy», високо оцінивши її талант. Це спричинило не лише славу Папуші, а й завдало їй значних проблем: по-перше, вірші супроводжувались агіткою в соціалістичному дусі про необхідність відмови від кочування на користь осідлості ромів; по-друге, публікація відкрила ромам факт листування Папуші з чоловіком, що вважалось неприйнятним у цій досить закритій і патріархальній етногромаді. Негативна реакція польських ромів на творчість Папуші лише посилилась із розгортанням впровадження ПНРівського «Закону про осідлість» (1950), що силоміць змушував ромів змінити свій побут і життя.
Вважається, що саме це призвело до відторгнення її ромською громадою, визнання нечистою і зрештою вигнання. Не допомогло навіть визнання не державному рівні (прийняття до Спілки письменників Польщі, 1962) — поетесі було завдано настільки глибоку душевну рану, що вона опинилася у психущці, де й померла у 1987 році.
Творчість і визнання
Папуша відома, перш за все, як авторка збірника своїх поезій «Гили Романи Папушакрэ шэрэстыр утходы» (1956). Книгу лише у Польщі було видано 25 разів. Насправді упорядник Єжи Фіцовський зібрав і видав лише третину віршів Папуші, і це унікальні й сильні твори мистецтва, в яких відзначають почуття абсолютної щирості, чистоти, справжності «кочового життя на тлі природи». Згодом Фіцовський написав про Папушу книгу.
З 1962 року Броніслава Вайс була членом Спілки польських письменників.
І за життя, і по смерті фігура унікальної ромської поетеси була і лишається досить медійною, а її життя і творчість є прикладом і джерелом натхнення для циганського жіноцтва, творчих пошуків митців з різних країн, хоча факти її біографії й обростають певним чином перебільшеннями, домислами й навіть вигадками.
Папушу шанують у світі. Так, її ім'ям названо одну з премій циганомовної літератури. У місті Ґожуві-Велькопольскому (Польща) поетесі встановлено пам'ятник. До особи Папуші не раз зверталися митці. Зокрема, класик української сучасної літератури Ліна Костенко написала поему «Циганська муза», присвячену ромській поетесі.
Біографія Папуші лягла в основу сюжету багатьох театральних постановок, зокрема й відомого київського театру . У 2013 році на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (Чехія) був представленмй фільм Йоанни Кос-Краузе та Кшиштофа Краузе «Папуша» за мотивами життя й творчості поетеси.
Примітки
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Папуша |
- https://gorzow.wyborcza.pl/gorzow/7,36844,21353561,tajemnica-urodzin-papuszy-wyjasniona-tylko-i-az-jedna-tajemnica.html
- https://www.vidaweb.org/twenty-gypsy-women-you-should-be-reading/
- LIBRIS — 2018.
- Ніч на Венері, 2020, с. 259.
- 20 ромок, про яких ви маєте знати[недоступне посилання](рос.)
- Bronislawa Wajs-Papusza // zlp.like.pl
- Текст поеми Л. В. Костенко «Циганська муза» на www.rulit.me
- Омельченко Оксана Циганська таємниця. Розкрити її поки що не вдається // інф. повідомлення за 9.04.2002 про постанову в «Романсі» в газеті «День»
Джерела, посилання та література
- Омельченко Оксана Циганська таємниця. Розкрити її поки що не вдається // інф. повідомлення за 9.04.2002 про постанову в «Романсі» в газеті «День».
- 20 ромок, про яких ви маєте знати (рос.)
- Скэдыя А. Германе Романо альманахе. — М., 1934.
- Pieśni Papuszy. Papušakere gila. / Ficowski, Jerzy (ed.) — Wroclaw, 1956.
- Бронислава Вайс (Папуша). Стихотворения. / Новая Польша. — 2005. — № 1.
- (рос.)
- Біографія Папуші в у збірнику дидактичних матеріалів з культури ромів на romani.uni-graz.at (англ.)
- (англ.)
- Кенрик Д., Паксон Г. Цыгане под свастикой. — М., «Текст», журнал «Дружба народов», 2001. (рос.)
- (болг.)
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
- Єжи Фіцовський Демоны чужого страха. / Рецензія (рос.)
- Kenrick, Donald S. / Puxon, Grattan The Destiny of Europe’s Gypsies. — L., 1972. (англ.)
- Ficowski, Jerzy The Gypsies in Poland. History and Customs. — Warsz., 1985. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papu sha pol Papusza spravzhnye im ya Bronislava Vajs pol Bronislawa Wajs 17 serpnya 1908 19080817 m Lyublin Rosijska imperiya 8 lyutogo 1987 Inovroclav PNR romska klasichna poetesa odna z pershih poetok u svoyij etnogromadi Avtorka zbirnika virshiv Pisni Papushi 1956 sho vitrimav bezlich perevidan Ocholyuvala tabir yakij osiv pislya 1949 roku v Polshi Romska gromadska diyachka zaznala gonin u chasi Drugoyi Svitovoyi vijni Papushapol Bronislawa WajsNarodilasya17 serpnya 1908 1908 08 17 1 Sitanec Gmina Zamosc Zamostskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPomerla8 lyutogo 1987 1987 02 08 78 rokiv Inovroclav Inovroclavskij povit Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Respublika Polsha 2 Nacionalnistromi 2 Diyalnistpoetesa pismennicyaMova tvorivromska Papusha u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZ zhittyepisuPro Papushu vidomo sho gramoti vona vivchilas samotuzhki v pidlitkovomu vici Papusha u tabori 1930 U 15 rokiv vijshla zamizh za arfista Dionisa Vajsa pol Dionizy Wajs roma z togo zh rodu sho j yiyi vitchim Vajsi zaznali peresliduvan vid nacistiv pid chas II Svitovoyi vijni Zokrema comu prisvyachenij najdovshij virsh Papushi Krivavi slozi yak mi poterpali vid nimeckih soldativ na Volini u 1943 i 1944 v yakomu rozpovidayetsya yak lyudi z rodu Vajs perehovuvalis u volinskomu lisi zmucheni holodom i golodom ta ohopleni zhahom yak voni zalishili naprizvolyashe vsi svoyi rechi krim muzichnih instrumentiv Yak pokazuye majbutnij vidavec i biograf Papushi polskij pismennik i kritik Yezhi Ficovskij vona pochala pisati regulyarno u 1950 roci Te sho vona pisala i skladala virshi v ditinstvi rodichi sprijmali yak legkovazhnist i navit divactvo Sam vin yiyi pobachiv pid chas vistupu poetesi pid akompanement cholovika u 1949 roci Koli zh na pochatku 1950 h Papusha navazhilas vidpraviti svij rukopis Ficovskomu vin bez yiyi dozvolu opublikuvav virshi poetesi v chasopisi Problemy visoko ocinivshi yiyi talant Ce sprichinilo ne lishe slavu Papushi a j zavdalo yij znachnih problem po pershe virshi suprovodzhuvalis agitkoyu v socialistichnomu dusi pro neobhidnist vidmovi vid kochuvannya na korist osidlosti romiv po druge publikaciya vidkrila romam fakt listuvannya Papushi z cholovikom sho vvazhalos neprijnyatnim u cij dosit zakritij i patriarhalnij etnogromadi Negativna reakciya polskih romiv na tvorchist Papushi lishe posililas iz rozgortannyam vprovadzhennya PNRivskogo Zakonu pro osidlist 1950 sho silomic zmushuvav romiv zminiti svij pobut i zhittya Vvazhayetsya sho same ce prizvelo do vidtorgnennya yiyi romskoyu gromadoyu viznannya nechistoyu i zreshtoyu vignannya Ne dopomoglo navit viznannya ne derzhavnomu rivni prijnyattya do Spilki pismennikiv Polshi 1962 poetesi bulo zavdano nastilki gliboku dushevnu ranu sho vona opinilasya u psihushci de j pomerla u 1987 roci Tvorchist i viznannyaPapusha vidoma persh za vse yak avtorka zbirnika svoyih poezij Gili Romani Papushakre sherestyr uthody 1956 Knigu lishe u Polshi bulo vidano 25 raziv Naspravdi uporyadnik Yezhi Ficovskij zibrav i vidav lishe tretinu virshiv Papushi i ce unikalni j silni tvori mistectva v yakih vidznachayut pochuttya absolyutnoyi shirosti chistoti spravzhnosti kochovogo zhittya na tli prirodi Zgodom Ficovskij napisav pro Papushu knigu Pam yatnik Papushi skulptor Z Bilinska v Gozhuvi Velkopolskomu Polsha 2008 Z 1962 roku Bronislava Vajs bula chlenom Spilki polskih pismennikiv I za zhittya i po smerti figura unikalnoyi romskoyi poetesi bula i lishayetsya dosit medijnoyu a yiyi zhittya i tvorchist ye prikladom i dzherelom nathnennya dlya ciganskogo zhinoctva tvorchih poshukiv mitciv z riznih krayin hocha fakti yiyi biografiyi j obrostayut pevnim chinom perebilshennyami domislami j navit vigadkami Papushu shanuyut u sviti Tak yiyi im yam nazvano odnu z premij ciganomovnoyi literaturi U misti Gozhuvi Velkopolskomu Polsha poetesi vstanovleno pam yatnik Do osobi Papushi ne raz zvertalisya mitci Zokrema klasik ukrayinskoyi suchasnoyi literaturi Lina Kostenko napisala poemu Ciganska muza prisvyachenu romskij poetesi Biografiya Papushi lyagla v osnovu syuzhetu bagatoh teatralnih postanovok zokrema j vidomogo kiyivskogo teatru U 2013 roci na mizhnarodnomu kinofestivali v Karlovih Varah Chehiya buv predstavlenmj film Joanni Kos Krauze ta Kshishtofa Krauze Papusha za motivami zhittya j tvorchosti poetesi PrimitkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Papushahttps gorzow wyborcza pl gorzow 7 36844 21353561 tajemnica urodzin papuszy wyjasniona tylko i az jedna tajemnica html https www vidaweb org twenty gypsy women you should be reading LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Nich na Veneri 2020 s 259 20 romok pro yakih vi mayete znati nedostupne posilannya ros Bronislawa Wajs Papusza zlp like pl Tekst poemi L V Kostenko Ciganska muza na www rulit me Omelchenko Oksana Ciganska tayemnicya Rozkriti yiyi poki sho ne vdayetsya inf povidomlennya za 9 04 2002 pro postanovu v Romansi v gazeti Den Dzherela posilannya ta literaturaOmelchenko Oksana Ciganska tayemnicya Rozkriti yiyi poki sho ne vdayetsya inf povidomlennya za 9 04 2002 pro postanovu v Romansi v gazeti Den 20 romok pro yakih vi mayete znati ros Skedyya A Germane Romano almanahe M 1934 Piesni Papuszy Papusakere gila Ficowski Jerzy ed Wroclaw 1956 Bronislava Vajs Papusha Stihotvoreniya Novaya Polsha 2005 1 ros Biografiya Papushi v u zbirniku didaktichnih materialiv z kulturi romiv na romani uni graz at angl angl Kenrik D Pakson G Cygane pod svastikoj M Tekst zhurnal Druzhba narodov 2001 ros bolg Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Yezhi Ficovskij Demony chuzhogo straha Recenziya ros Kenrick Donald S Puxon Grattan The Destiny of Europe s Gypsies L 1972 angl Ficowski Jerzy The Gypsies in Poland History and Customs Warsz 1985 angl