Страусове перо звичайне Matteuccia struthiopteris або Onoclea struthiopteris вид папоротей родини оноклеєвих Onocleaceae

Страусове перо звичайне
	Страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок:	Aspleniineae
Родина:	(Страусопері) ((Onocleaceae))
Рід:	(Страусове перо) (Matteuccia); Tod.
Вид:	Страусове перо звичайне (M. struthiopteris)
Біноміальна назва
	Matteuccia struthiopteris; (L.) Tod. 1866
Синоніми
	Matteuccia pensylvanica; Matteuccia pennsylvanica (common misspelling); Onoclea struthiopteris; Pteretis nodulosa;

Страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris або Onoclea struthiopteris) — вид папоротей родини оноклеєвих (Onocleaceae). Граціозна декоративна рослина, яку вирощують у тінистих парках. Лікарська рослина. Рідкісний вид, що потребує охорони.

Опис

Багаторічна рослина 60-170 см заввишки з товстим кореневищем і пучком диморфних листків. Вегетативні листки зелені, двічі перисті, з широко-довгастою гострою пластинкою. Спороносні листки бурі, перисті, менші за вегетативні, розвиваються всередині утвореної вегетативними листками лійки. Пера першого порядку у цих листків лінійні, цілокраї, майже циліндрично згорнуті. Соруси спочатку округлі, потім безперервні, розташовані на потовщеннях жилок, прикриті дуже опуклим, по краю розірваним покривальцем, що рано опадає.

Життєвий цикл

Під осінь у центрі розетки вегетативних листків розвиваються спеціальні листки, на яких у спорангіях утворюються спори. Цілком ймовірно, що саме з ними пов'язане виникнення легенди про цвіт папороті. Спороносять у другій половині літа — на початку осені.

Поширення та середовище існування

Вид поширений у Східній та Північній Європі, Північній Азії та Північній Америці. В Україні трапляється в Карпатах, на Поліссі (зокрема на межі Рівненщини та Волині — в околицях с. Борбин, на Кременеччині — в Кременецькому ботанічному саду та в національному природному парку «Кременецькі гори»), а також у лісостепу.

Див. також

(Страусове перо (заказник))
(Страусове перо (пам'ятка природи))

Одна з рідкісних рослин, яку можна побачити тільки на лісистих берегах річок, у тінистих лісах на багатих ґрунтах, у місцях, не порушених людиною. Росте у тінистих лісах, у вологих чагарниках та вільшняках, по вологих ярах. Рослина декоративна, широко культивується: це одна найпопулярніших папоротей, що використовуються в озеленені.

Практичне використання

Щільно накручені незрілі листя, які називаються рахіси, використовуються як варений овоч, і їх вважають делікатесом переважно у сільських районах північного сходу Північної Америки. Не рекомендують їсти сирі рахіси. Пагони збирають по всій Японії ("когомі" по-японськи), де вони є делікатесом.

Примітки

Johnson, David M. (1993). Matteuccia struthiopteris var. pensylvanica. У Flora of North America Editorial Committee (ред.). . Т. 2. New York and Oxford: Oxford University Press. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |encyclopedia= ()
Elias, Thomas; Dykeman, Peter (1982). Edible Wild Plants. New York, NY: Sterling Publishing Co., Inc. с. 58. ISBN .
Подсемейство кочедыжниковые (Athyrioideae) // Жизнь растений : В шести томах / Гл. ред. чл.-корр. АН СССР, проф. Ал. А. Фёдоров; под ред. проф. И. В. Грушвицкого и канд. биол. наук С. Г. Жилина. — Москва : Просвещение, 1978. — Т. 4: Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. — С. 232. — 300 000 прим.
(укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
Kato M., Iwatsuki К. Phytogeographic relationships of pteridophytes between temperate North America and Japan // Ann. Missouri Bot. Gard. — 1983. — Vol. 70, № 4. — P. 724—733.
. Cooperative Extension Publications (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
. web.archive.org. 20 березня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 22 листопада 2020.

Посилання

Страусник // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 134. — .

Це незавершена стаття про папороті.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[fna-1] Johnson, David M. (1993). Matteuccia struthiopteris var. pensylvanica. У Flora of North America Editorial Committee (ред.). . Т. 2. New York and Oxford: Oxford University Press. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |encyclopedia= ()

[edible-2] Elias, Thomas; Dykeman, Peter (1982). Edible Wild Plants. New York, NY: Sterling Publishing Co., Inc. с. 58. ISBN .

[ЖР-3] Подсемейство кочедыжниковые (Athyrioideae) // Жизнь растений : В шести томах / Гл. ред. чл.-корр. АН СССР, проф. Ал. А. Фёдоров; под ред. проф. И. В. Грушвицкого и канд. биол. наук С. Г. Жилина. — Москва : Просвещение, 1978. — Т. 4: Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. — С. 232. — 300 000 прим.

[:0-4] (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.

[Kato-Iwatsuki-5] Kato M., Iwatsuki К. Phytogeographic relationships of pteridophytes between temperate North America and Japan // Ann. Missouri Bot. Gard. — 1983. — Vol. 70, № 4. — P. 724—733.

[6] . Cooperative Extension Publications (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.

[7] . web.archive.org. 20 березня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 22 листопада 2020.