Святий Григорій III (лат. Gregorius III; близько 690, Сирія — 28 листопада 741, Рим) — дев'яностий папа Римський (11 лютого 731–28 листопада 741), за походженням сирієць. Знаходився на папському престолі у так званий «третій період» (604–882 роки), коли відбувалось, зокрема, активне поширення християнства і римської культури серед германських язичницьких племен. Його понтифікат характеризувався боротьбою з іконоборством і прагненням зупинити просування лангобардів вглиб Італії, до Риму, для чого він звернувся з проханням про допомогу до полководця франків герцога Карла Мартела, однак це прохання залишилось без уваги. Був останнім папою неєвропейського походження до 2013 року, коли папою було обрано аргентинця Франциска.
Святий Григорій III | ||
| ||
---|---|---|
11 лютого 731 — 28 листопада 741 | ||
Попередник: | Григорій II | |
Наступник: | Захарій | |
Дата народження: | 7 століття | |
Місце народження: | d, Омеядський халіфат | |
Дата смерті: | 28 листопада 741[1][2] | |
Місце смерті: | Рим, Равеннський екзархат, Візантійська імперія[3] | |
Поховання: | собор Святого Петра | |
Громадянство: | Візантійська імперія | |
Релігія: | католицька церква[4] | |
Інтронізація: | 18 березня 731 | |
У миру: | Григорій | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Іконоборство і внутрішні питання церкви
Григорій був сином сирійця на ім'я Іоан (Іван). Його було обрано папою всенародним виборами 11 лютого 731 року, але не було офіційно висвячено до 18 березня, коли було отримано підтвердження від візантійського екзарха з Равенни. Він був останнім папою, якому знадобилось підтвердження від візантійського екзарха на інтронізацію.
Одразу після вступу на Святий престол звернувся до візантійського імператора Лева ІІІ для того, щоб імператор пом'якшив своє ставлення до іконоборства. Коли представник Григорія ІІІ був арештований за наказом імператора Лева ІІІ, папа в тому ж 731 році скликав у Римі синод, на якому було засуджено іконоборство, а сам папа відлучив від церкви осіб, що знищували ікони. Імператор на це послав до берегів Італії свій флот, прагнучи повернути папу під свій контроль, однак майже увесь флот загинув під час шторму в Адріатичному морі. Лев ІІІ передав церковні юрисдикції в Сицилії та Калабрії Константинопольському Патріарху. Однак спроба імператора змусити герцога Неаполя реалізувати указ про конфіскацію папських володінь в герцогстві не здійснилась, оскільки герцог підтримав папу. Григорій ІІІ відкрито демонстрував своє неприйняття іконоборства, підкреслюючи своє почитання ікон і мощей. Приділяв значну увагу ремонту і оздобленню церков. Наказав спорудити в центрі базиліки св. Петра іконостас, що розташовувався поміж шести оніксових і мармурових колон, направлених папі як подарунок екзархом Євтихієм. Також папа Григорій ІІІ заснував монастир Святого Хрисогона та перебудував госпіс Святих Сергія і Вакха, що біля собору Святого Петра, передавши його на потреби бідних.
Тимчасове затишшя в конфлікті між Візантією та лангобардами дозволило Григорію ІІІ зайнятись врегулюванням деяких давніх внутрішніх проблем, зокрема, існуючого вже довший час юрисдикційної суперечки між патріархами Градо та Аквілеї. Синод 731 року виніс рішення в цьому питанні на користь Градо, і Григорій ІІІ корив патріарха Аквілеї Калліста, що намагався заволодіти островом Барбана, який перебував під юрисдикцією Градо. У 731 році він затвердив вибір , архієпископа Кентерберійського, який приїхав до Риму особисто, щоб попросити архієпископську мантію. Папа підтвердив також вибори його наступника, , проте в 735 році він погодився з вимогою короля Нортумбрії Кеолвульфа, возвести Егберта, єпископа Йоркського, в сан архієпископа.
Сприяв розбудові церкви у Північній Європі. Він підтримав місію св. Боніфація в Німеччині, надавши йому сан архієпископа Німеччини в 732 році. Після особистого візиту архієпископа Боніфація до Риму в 737 році Григорій ІІІ зробив його папським легатом в Німеччині і відправив його з трьома листами в Баварію. Перший лист велів єпископам та вищим церковним чинам забезпечити Боніфація всією необхідною йому допомогою. Другий лист було адресовано знаті та народу Німеччини й закликав їх поважати Боніфація. Третій лист було направлено зі зверненням до єпископів в Алеманії та Баварії і підтверджував статус Боніфація як папського вікарія. Григорій ІІІ сприяв місії Віллібальда в Чехії.
У 732 Григорій ІІІ заборонив вживання конини, піддавши її анафемі як «мерзоту», оскільки це було пов'язано з язичницькими ритуалами жертвоприношення.
Конфлікт з лангобардами
Усвідомлюючи загрозу, що зберігалася з боку племені лангобардів, Григорій ІІІ завершив реставрацію мурів Риму на початку 730-х років. Він також укріпив Чивітавекк'ю, придбавши в герцога Тразімунда ІІ Сполетського фортецю Ґаллезе поблизу Фламінійської дороги.
Спротив Григорія ІІІ іконоборству не суперечив його зусиллям по збереженню позицій Візантійської імперії в Італії, зокрема, протидії захопленню лангобардами Равенського екзархату. У 738 році король лангобардів Ліутпранд вимагав, щоб герцоги Сполето і Беневенто спустошили область навколо Риму, на що обоє відмовились, зіславшись на договір з папою. Григорій ІІІ активно підтримував повстання герцога Тразімунда ІІ Сполетського, змусивши короля Ліутпранда тимчасово відмовитись від своїх нападів на екзархат і зайнятись придушенням повстання. Тразімунд ІІ був розбитий і змушений втекти спочатку в Сполето, а потім шукати прихистку в Римі, де його урочисто прийняв папа Григорій ІІІ.
До середини 739 року король Ліутпранд знову напав на екзархат і погрожував Риму. У відчаї Григорій ІІІ звернувся за допомогою до мажордома франкського королівства герцога Карла Мартела. Коли в 737 році помер король франків Теодоріх IV, папа запропонував герцогові Карлу зайняти трон. Той відмовився, однак став правити державою франків без обрання нового короля з династії Меровінгів, на що папа сказав: «Майже король!». Папа був в добрих стосунках з герцогом Карлом Мартелом, і навіть надав йому титул «римського патриція» (оборонця Риму). Не дивлячись на те, що Григорій ІІІ пропонував Карлу Мартелу офіційно поставити папство і увесь Захід під захист франків, Карл не обіцяв йому допомоги. Лангобарди захопили міста Амелія, Орте, Бомацо і Блера, що змусило папу знову написати листа Карлові, просячи про його допомогу:
«Наша скорбота спонукає нас знову звернутись до Вас, сподіваючись, що Ви люблячий син Петра і, що з поваги до нього Ви прийдете та захистите Церкву Божу і Його народ, який сьогодні не в стані переносити гоніння та утиски лангобардів… Будь-ласка, приходьте негайно, щоби показати свою любов Святому Петрові…»
Цього разу герцог Карл Мартел відправив посольство в Рим, і ця неявна підтримка разом з початком якоїсь інфекційної хвороби, що перебігала з гарячкою, що розпочалась у війську лангобардів, змусила Ліутпранда відійти назад в Павію в кінці серпня 739 року. Скориставшись цим, Григорій ІІІ погодився підтримати повернення герцога Тразімунда ІІ в Сполето. Тразімунд ІІ дістався Сполето в грудні 739 року, але відмовився передати чотири захоплені міста, як обіцяв папі в обмін на його підтримку. Тоді ж стало відомо про хворобу герцога Карла Мартела, і король Ліутпранд в 740 році знову напав на екзархат, змусивши Григорія ІІІ вкотре звернутися за допомогою до франків, які знову відмовились взяти участь в обороні Риму від лангобардів. Папа послав посольство до Ліутпранда, просячи про повернення захоплених лангобардами міст, але безуспішно.
Так і не змігши ліквідувати лангобардську загрозу, Григорій ІІІ помер 28 листопада 741 року й був похований в соборі св. Петра.
Його пам'ять святкується 28 листопада.
Примітки
- Delogu P. Dizionario Biografico degli Italiani — 2002. — Vol. 59.
- autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013. (англ.)
- Mann, p. 204
- Levillain, p. 643
- Treadgold, p. 354; Mann, p. 205
- Levillain, p. 644; Mann, p. 206
- Duffy, p. 64; Mann, p. 207
- Mann, p. 208
- Mann, pp. 208—209
- Duffy, p. 63; Mann, p. 210
- Mann, pp. 210—211
- Mann, pp. 211—212
- Mann, pp. 212—213
- Levillain, p. 644
- Mann, pp. 214—215
- Schwabe, Calvin W. (1979). Unmentionable Cuisine. Charlottesville: University of Virginia Press. с. 157. ISBN .
- Mann, p. 216
- Mann, p. 221
- Mann, pp. 216—217
- Treadgold, p. 355; Mann, pp. 217—218
- Duffy, p. 68
- Mann, pp. 219—220
- Міркують, що це був епідемічний висипний тиф.
- Mann, p. 220
- Levillain, p. 644; Mann, p. 222
- Levillain; p. 644; Mann, pp. 221—222
- Mann, p. 223
Посилання
Папа Святий Григорій III у Catholic Encyclopedia [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatij Grigorij III lat Gregorius III blizko 690 Siriya 28 listopada 741 Rim dev yanostij papa Rimskij 11 lyutogo 731 28 listopada 741 za pohodzhennyam siriyec Znahodivsya na papskomu prestoli u tak zvanij tretij period 604 882 roki koli vidbuvalos zokrema aktivne poshirennya hristiyanstva i rimskoyi kulturi sered germanskih yazichnickih plemen Jogo pontifikat harakterizuvavsya borotboyu z ikonoborstvom i pragnennyam zupiniti prosuvannya langobardiv vglib Italiyi do Rimu dlya chogo vin zvernuvsya z prohannyam pro dopomogu do polkovodcya frankiv gercoga Karla Martela odnak ce prohannya zalishilos bez uvagi Buv ostannim papoyu neyevropejskogo pohodzhennya do 2013 roku koli papoyu bulo obrano argentincya Franciska Svyatij Grigorij III Papa Rimskij 11 lyutogo 731 28 listopada 741 Poperednik Grigorij II Nastupnik Zaharij Data narodzhennya 7 stolittyaMisce narodzhennya d Omeyadskij halifatData smerti 28 listopada 741 1 2 Misce smerti Rim Ravennskij ekzarhat Vizantijska imperiya 3 Pohovannya sobor Svyatogo PetraGromadyanstvo Vizantijska imperiyaReligiya katolicka cerkva 4 Intronizaciya 18 bereznya 731U miru Grigorij Mediafajli b u VikishovishiIkonoborstvo i vnutrishni pitannya cerkviPapa Grigorij III Papskij medaljon VIII st avers Papa Grigorij III Papskij medaljon VIII st revers Grigorij buv sinom sirijcya na im ya Ioan Ivan Jogo bulo obrano papoyu vsenarodnim viborami 11 lyutogo 731 roku ale ne bulo oficijno visvyacheno do 18 bereznya koli bulo otrimano pidtverdzhennya vid vizantijskogo ekzarha z Ravenni Vin buv ostannim papoyu yakomu znadobilos pidtverdzhennya vid vizantijskogo ekzarha na intronizaciyu Odrazu pislya vstupu na Svyatij prestol zvernuvsya do vizantijskogo imperatora Leva III dlya togo shob imperator pom yakshiv svoye stavlennya do ikonoborstva Koli predstavnik Grigoriya III buv areshtovanij za nakazom imperatora Leva III papa v tomu zh 731 roci sklikav u Rimi sinod na yakomu bulo zasudzheno ikonoborstvo a sam papa vidluchiv vid cerkvi osib sho znishuvali ikoni Imperator na ce poslav do beregiv Italiyi svij flot pragnuchi povernuti papu pid svij kontrol odnak majzhe uves flot zaginuv pid chas shtormu v Adriatichnomu mori Lev III peredav cerkovni yurisdikciyi v Siciliyi ta Kalabriyi Konstantinopolskomu Patriarhu Odnak sproba imperatora zmusiti gercoga Neapolya realizuvati ukaz pro konfiskaciyu papskih volodin v gercogstvi ne zdijsnilas oskilki gercog pidtrimav papu Grigorij III vidkrito demonstruvav svoye neprijnyattya ikonoborstva pidkreslyuyuchi svoye pochitannya ikon i moshej Pridilyav znachnu uvagu remontu i ozdoblennyu cerkov Nakazav sporuditi v centri baziliki sv Petra ikonostas sho roztashovuvavsya pomizh shesti oniksovih i marmurovih kolon napravlenih papi yak podarunok ekzarhom Yevtihiyem Takozh papa Grigorij III zasnuvav monastir Svyatogo Hrisogona ta perebuduvav gospis Svyatih Sergiya i Vakha sho bilya soboru Svyatogo Petra peredavshi jogo na potrebi bidnih Timchasove zatishshya v konflikti mizh Vizantiyeyu ta langobardami dozvolilo Grigoriyu III zajnyatis vregulyuvannyam deyakih davnih vnutrishnih problem zokrema isnuyuchogo vzhe dovshij chas yurisdikcijnoyi superechki mizh patriarhami Grado ta Akvileyi Sinod 731 roku vinis rishennya v comu pitanni na korist Grado i Grigorij III koriv patriarha Akvileyi Kallista sho namagavsya zavoloditi ostrovom Barbana yakij perebuvav pid yurisdikciyeyu Grado U 731 roci vin zatverdiv vibir arhiyepiskopa Kenterberijskogo yakij priyihav do Rimu osobisto shob poprositi arhiyepiskopsku mantiyu Papa pidtverdiv takozh vibori jogo nastupnika prote v 735 roci vin pogodivsya z vimogoyu korolya Nortumbriyi Keolvulfa vozvesti Egberta yepiskopa Jorkskogo v san arhiyepiskopa Spriyav rozbudovi cerkvi u Pivnichnij Yevropi Vin pidtrimav misiyu sv Bonifaciya v Nimechchini nadavshi jomu san arhiyepiskopa Nimechchini v 732 roci Pislya osobistogo vizitu arhiyepiskopa Bonifaciya do Rimu v 737 roci Grigorij III zrobiv jogo papskim legatom v Nimechchini i vidpraviv jogo z troma listami v Bavariyu Pershij list veliv yepiskopam ta vishim cerkovnim chinam zabezpechiti Bonifaciya vsiyeyu neobhidnoyu jomu dopomogoyu Drugij list bulo adresovano znati ta narodu Nimechchini j zaklikav yih povazhati Bonifaciya Tretij list bulo napravleno zi zvernennyam do yepiskopiv v Alemaniyi ta Bavariyi i pidtverdzhuvav status Bonifaciya yak papskogo vikariya Grigorij III spriyav misiyi Villibalda v Chehiyi U 732 Grigorij III zaboroniv vzhivannya konini piddavshi yiyi anafemi yak merzotu oskilki ce bulo pov yazano z yazichnickimi ritualami zhertvoprinoshennya Konflikt z langobardamiUsvidomlyuyuchi zagrozu sho zberigalasya z boku plemeni langobardiv Grigorij III zavershiv restavraciyu muriv Rimu na pochatku 730 h rokiv Vin takozh ukripiv Chivitavekk yu pridbavshi v gercoga Trazimunda II Spoletskogo fortecyu Galleze poblizu Flaminijskoyi dorogi Sprotiv Grigoriya III ikonoborstvu ne superechiv jogo zusillyam po zberezhennyu pozicij Vizantijskoyi imperiyi v Italiyi zokrema protidiyi zahoplennyu langobardami Ravenskogo ekzarhatu U 738 roci korol langobardiv Liutprand vimagav shob gercogi Spoleto i Benevento spustoshili oblast navkolo Rimu na sho oboye vidmovilis zislavshis na dogovir z papoyu Grigorij III aktivno pidtrimuvav povstannya gercoga Trazimunda II Spoletskogo zmusivshi korolya Liutpranda timchasovo vidmovitis vid svoyih napadiv na ekzarhat i zajnyatis pridushennyam povstannya Trazimund II buv rozbitij i zmushenij vtekti spochatku v Spoleto a potim shukati prihistku v Rimi de jogo urochisto prijnyav papa Grigorij III Do seredini 739 roku korol Liutprand znovu napav na ekzarhat i pogrozhuvav Rimu U vidchayi Grigorij III zvernuvsya za dopomogoyu do mazhordoma frankskogo korolivstva gercoga Karla Martela Koli v 737 roci pomer korol frankiv Teodorih IV papa zaproponuvav gercogovi Karlu zajnyati tron Toj vidmovivsya odnak stav praviti derzhavoyu frankiv bez obrannya novogo korolya z dinastiyi Merovingiv na sho papa skazav Majzhe korol Papa buv v dobrih stosunkah z gercogom Karlom Martelom i navit nadav jomu titul rimskogo patriciya oboroncya Rimu Ne divlyachis na te sho Grigorij III proponuvav Karlu Martelu oficijno postaviti papstvo i uves Zahid pid zahist frankiv Karl ne obicyav jomu dopomogi Langobardi zahopili mista Ameliya Orte Bomaco i Blera sho zmusilo papu znovu napisati lista Karlovi prosyachi pro jogo dopomogu Nasha skorbota sponukaye nas znovu zvernutis do Vas spodivayuchis sho Vi lyublyachij sin Petra i sho z povagi do nogo Vi prijdete ta zahistite Cerkvu Bozhu i Jogo narod yakij sogodni ne v stani perenositi goninnya ta utiski langobardiv Bud laska prihodte negajno shobi pokazati svoyu lyubov Svyatomu Petrovi Cogo razu gercog Karl Martel vidpraviv posolstvo v Rim i cya neyavna pidtrimka razom z pochatkom yakoyis infekcijnoyi hvorobi sho perebigala z garyachkoyu sho rozpochalas u vijsku langobardiv zmusila Liutpranda vidijti nazad v Paviyu v kinci serpnya 739 roku Skoristavshis cim Grigorij III pogodivsya pidtrimati povernennya gercoga Trazimunda II v Spoleto Trazimund II distavsya Spoleto v grudni 739 roku ale vidmovivsya peredati chotiri zahopleni mista yak obicyav papi v obmin na jogo pidtrimku Todi zh stalo vidomo pro hvorobu gercoga Karla Martela i korol Liutprand v 740 roci znovu napav na ekzarhat zmusivshi Grigoriya III vkotre zvernutisya za dopomogoyu do frankiv yaki znovu vidmovilis vzyati uchast v oboroni Rimu vid langobardiv Papa poslav posolstvo do Liutpranda prosyachi pro povernennya zahoplenih langobardami mist ale bezuspishno Tak i ne zmigshi likviduvati langobardsku zagrozu Grigorij III pomer 28 listopada 741 roku j buv pohovanij v sobori sv Petra Jogo pam yat svyatkuyetsya 28 listopada PrimitkiDelogu P Dizionario Biografico degli Italiani 2002 Vol 59 d Track Q1128537 autori vari Enciclopedia dei Papi 2000 d Track Q2818964d Track Q3725036 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 bereznya 2013 angl Mann p 204 Levillain p 643 Treadgold p 354 Mann p 205 Levillain p 644 Mann p 206 Duffy p 64 Mann p 207 Mann p 208 Mann pp 208 209 Duffy p 63 Mann p 210 Mann pp 210 211 Mann pp 211 212 Mann pp 212 213 Levillain p 644 Mann pp 214 215 Schwabe Calvin W 1979 Unmentionable Cuisine Charlottesville University of Virginia Press s 157 ISBN 0813908116 Mann p 216 Mann p 221 Mann pp 216 217 Treadgold p 355 Mann pp 217 218 Duffy p 68 Mann pp 219 220 Mirkuyut sho ce buv epidemichnij visipnij tif Mann p 220 Levillain p 644 Mann p 222 Levillain p 644 Mann pp 221 222 Mann p 223PosilannyaPapa Svyatij Grigorij III u Catholic Encyclopedia Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl Ce nezavershena stattya pro Papu Rimskogo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi