Панченко Любов

Любо́в Миха́йлівна Па́нченко (2 лютого 1938, с. Буча, Київський район, Київська область — 30 квітня 2022, Київ, Україна) — українська художниця-модельєрка, почесна громадянка міста Бучі, лауреат премії ім. В. Стуса (2001), член Союзу Українок. Належала до групи мисткинь-шістдесятниць, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Померла внаслідок окупації Бучі російськими військами у 2022 році.

Панченко Любов Михайлівна
Народилася	2 лютого 1938(1938-02-02) Буча, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Померла	30 квітня 2022(2022-04-30)^[1](84 роки) Київ, Україна ·масовий голод
Поховання	Буча
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художниця, вишивальниця, модельєрка
Alma mater	Український поліграфічний інститут і Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Знання мов	українська і російська
Членство	Союз українок
Напрямок	Шістдесятники
У шлюбі з	Олійник Олексій Петрович
Нагороди	Премія імені Василя Стуса (2001) Почесний громадянин Бучі
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилась художниця 2 лютого 1938 року в селищі Буча Київського району Київської області.

У кінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва (відділ вишивання). Згодом працювала у кравецькій майстерні й водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася ліноритом.

1968 року вступила на вечірнє відділення факультету графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова.

У 1960-ті роки відвідувала Клуб творчої молоді «Сучасник», стала членкинею літературної секції «Брама».

Любов Панченко працювала в Проєктно-конструкторському технологічному інституті художницею-модельєркою та в . На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі «Радянська жінка».

Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги , що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу.

Мешкала в Лісовій Бучі.

30 квітня 2022 року, згідно з повідомленням міського голови міста-героя України Бучі Анатолія Федорука, Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали».

Похована 2 травня 2022 року в Бучі, на Яблунському кладовищі, поряд з могилою свого чоловіка, художника Олексія Олійника.

Виставки

У 2008 році у Національному музеї літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко — понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. Євген Сверстюк, правозахисник, письменник тоді зауважив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ».

2014 року в музеї Грушевського в Києві була представлена експозиція «Світе мій!».

Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у Музеї шістдесятництва у Києві.

Героїня арт-гри

2021 року створила серію інтерактивних новел «60. Втрачені скарби». Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.

Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко.

Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм»

Художниця є однією з героїнь фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм», яку розробив Архів національної пам'яті. Виставка «Комунізм = Рашизм» — це 13 історій про українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.

Вшанування пам'яті

• 12 квітня 2023 року в місті Бучі вулицю Димитрова перейменували на вулицю Любові Панченко.

Примітки

1. Померла відома художниця-шістдесятниця Любов Панченко
2. Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
3. Премія імені Василя Стуса. PEN Ukraine (укр.). 14 вересня 2023. Процитовано 6 лютого 2024.
4. Любов Панченко – жива легенда української творчості. Бучанський міський сайт (ua) . Процитовано 20 лютого 2021.
5. (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.
6. Згідно з актовим записом про народження.
7. . Погляд — новини Києва та Київщини онлайн. 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
8. . Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
9. Ліля, Мартиненко (30 квітня 2022). Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.
10. Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці.
11. . Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
12. Виставка комунізм = рашизм. hdauinp.org.ua (uk-ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.
13. Рішення Бучанської міської ради від 12 квітня 2023 року № 3478-43-VIІІ «Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади».

Джерела

• Біографія Любові Панченко та інтерактивна гра про неї
• Любов Панченко: повернення: альбом / передм. Олена Лодзинська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упорядн. Олена Лодзинська, Любов Крупник ; переклад на англ. Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль. — Київ-Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021. — 256 с., 270 іл. — .