Пана́мський сканда́л (або панамська афера) — фінансовий і політичний скандал, що вибухнув у Франції 1892 року під час будівництва Панамського каналу. Близько мільярду франків було втрачено через те, що урядовці за хабарі замовчували про фінансові проблеми Панамської компанії. Панамський скандал вважається найгучнішим корупційним скандалом XIX століття.
Панамська компанія і її крах
Заснування компанії
1880 року була заснована Загальна компанія Панамського міжокеанського каналу (фр. La Compagnie Universelle du canal interocéanique de Panamà), президентом і генеральним директором якої став Фердинанд де Лессепс, а його син, Шарль Лессепс, став віце-президентом. Компанія випустила 600 тисяч акцій по 500 франків кожна і відкрила на них передплату. Передплатник повинен був негайно внести чверть вартості акцій, а решту грошей компанія збиралася витребувати при необхідності. Передплата на акції пройшла без проблем, бо всі знали про успіх Суецької компанії, яку створив Лессепс і яка приносила її акціонерам добрий дохід.
Випуски облігаційних позик
Будівництво каналу почалося 1 січня 1881 року. У 1882 році, коли гроші акціонерів почали закінчуватися, компанія випустила першу облігаційну позику, а в наступні роки ще дві позики. Загальна сума отриманих позик з вирахуванням банківських комісій та інших витрат склала 400 мільйонів франків. Сигналом тривоги стало те, що третя позика вже не знайшла передплатників на всю суму, і Панамська компанія поступилася залишком акцій зі знижкою банківському синдикату, який емітував і розміщував її цінні папери.
1882 року у Франції відбулося різке падіння курсів акцій і загострення фінансових проблем. Акції Панамської компанії пережили міні-кризу більш-менш благополучно, але виявилося, що біржа ставиться до них без особливої довіри: за терміновими угодами вони продавалися з великою знижкою.
1885 року Лессепс вирішив виправити справи компанії шляхом випуску довгострокової виграшної позики. Передбачалося зібрати 600 мільйонів франків. Для випуску такої позики була потрібна згода палати депутатів і сенату. Компанія почала обробку журналістів, міністрів і депутатів, що коштувало їй чималих грошей.
Боротьба навколо санкції держави на випуск виграшної позики тривала близько трьох років. Тим часом Панамська компанія, щоб втриматися на плаву, випустила ще дві звичайні позики. Щоб залучити передплатників, вона зробила облігації особливо привабливими, піднявши номінальну процентну ставку до 10 % річних. Все дорожче доводилося платити банкам за розміщення облігацій.
У квітні 1888 року палата депутатів схвалила позику, після чого вона отримала згоду сенату і президента. Гранична сума позики була збільшена до 720 мільйонів франків порівняно з початковою заявкою. Започаткована в червні 1888 року передплата на облігації закінчилася повним провалом: всього вона зібрала 254 мільйони франків, з яких 31 мільйон склали витрати емісії, що дісталися банкам. До того ж закон вимагав, щоб компанія виділила із зібраних грошей резервний фонд для виплати виграшу та погашення облігацій.
Крах Панамської компанії
Керівники Панамської компанії всіма зусиллями намагалися уникнути банкрутства: на зборах акціонерів Лессепси запевняли присутніх у тому, що будівництво закінчиться вчасно і гроші потечуть до каси компанії.
Міністр фінансів, який вважав збереження Панамської компанії справою державної ваги, вніс до палати депутатів законопроєкт про пільговий режим погашення її боргів, але цього разу депутати проголосували проти.
Для компанії настав кінець: суд департаменту Сена у цивільних справах спочатку призначив тимчасових керуючих, а 4 лютого 1889 року офіційно оголосив про банкрутство та ліквідацію Панамської компанії.
Загальна кількість фізичних осіб, які постраждали внаслідок банкрутства компанії, склала близько 700 тисяч. Лише невелика частка цінних паперів належала юридичним особам. Крах компанії приголомшив всю Францію і мав чималі економічні та політичні наслідки.
Протягом декількох років компанія забирала в середньому до 200 мільйонів франків народних заощаджень в рік. При ліквідації у компанії практично не виявилося цінностей хоча б для часткової сплати її боргів власникам облігацій, не кажучи вже про акціонерів. Французькі економісти вважають, що ця катастрофа істотно підірвала у Франції кінця XIX століття схильність до заощадження, яка є найважливішим фактором економічного зростання.
Розслідування, що проводилося після ліквідації компанії, достовірно встановило, що прямого розкрадання не було. Але виявилися факти марнотратства, халатності, некомпетентності та корупції у вищих ешелонах влади. З грошей, зібраних компанією (1,3 мільярда франків), 104 мільйони становили витрати на послуги банків і 250 мільйонів були виплачені у вигляді відсотків за облігаціями та їх вчасне погашення. Керівники компанії звинувачували підрядників у завищенні цін і недобросовісності: їм було виплачено близько 450 мільйонів франків, але частка реально виконаних робіт у загальному кошторисі не перевищувала однієї третини.
Скандал
У 1892—1893 роках велике число міністрів (у тому числі Клемансо) були звинувачені французькими націоналістами в отриманні хабарів від Фердинанда де Лессепса в 1888 році для вирішення питання про випуск позики, що призвело до процесу над Лессепсом та його сином Шарлем. Між тим, 510 членів парламенту — в тому числі шість міністрів — були звинувачені в отриманні хабарів від Панамської компанії за приховування від громадськості інформації про фінансовий стан компанії.
Слідство над керівництвом Панамської компанії тривало близько трьох років. На лаві підсудних опинилися обидва Лессепси, Густав Ейфель і ще дві посадові особи Панамської компанії. Присутність 87-річного Фердинанда де Лессепса була визнана зайвою, і суд над ним проходив заочно.
Фердинанд і Шарль Лессепси були засуджені до п'яти років в'язниці і грошового штрафу; Ейфель і двоє інших обвинувачених — до двох років в'язниці і грошового штрафу. Проте ніхто із засуджених не відбув свій термін: щодо Фердинанда Лессепса вирок не набув чинності через його вік і заслуги, а вирок іншим чотирьом було скасовано судом вищої інстанції через чотири місяці.
Примітки
- Why de Lesseps failed to build the Panama Canal, THE PANAMA CANAL 1880—1914
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Панамський скандал |
- Аникин А. В. История финансовых потрясений. Российский кризис в свете мирового опыта. — М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2009. — С. 101-111. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Masshtabnim vitokom informaciyi pro ofshori politikiv 2016 roku Pana mskij skanda l abo panamska afera finansovij i politichnij skandal sho vibuhnuv u Franciyi 1892 roku pid chas budivnictva Panamskogo kanalu Blizko milyardu frankiv bulo vtracheno cherez te sho uryadovci za habari zamovchuvali pro finansovi problemi Panamskoyi kompaniyi Panamskij skandal vvazhayetsya najguchnishim korupcijnim skandalom XIX stolittya Panamska kompaniya i yiyi krahZasnuvannya kompaniyi 1880 roku bula zasnovana Zagalna kompaniya Panamskogo mizhokeanskogo kanalu fr La Compagnie Universelle du canal interoceanique de Panama prezidentom i generalnim direktorom yakoyi stav Ferdinand de Lesseps a jogo sin Sharl Lesseps stav vice prezidentom Kompaniya vipustila 600 tisyach akcij po 500 frankiv kozhna i vidkrila na nih peredplatu Peredplatnik povinen buv negajno vnesti chvert vartosti akcij a reshtu groshej kompaniya zbiralasya vitrebuvati pri neobhidnosti Peredplata na akciyi projshla bez problem bo vsi znali pro uspih Sueckoyi kompaniyi yaku stvoriv Lesseps i yaka prinosila yiyi akcioneram dobrij dohid Vipuski obligacijnih pozik Obligaciya Panamskoyi kompaniyi 1888 roku Budivnictvo kanalu pochalosya 1 sichnya 1881 roku U 1882 roci koli groshi akcioneriv pochali zakinchuvatisya kompaniya vipustila pershu obligacijnu poziku a v nastupni roki she dvi poziki Zagalna suma otrimanih pozik z virahuvannyam bankivskih komisij ta inshih vitrat sklala 400 miljoniv frankiv Signalom trivogi stalo te sho tretya pozika vzhe ne znajshla peredplatnikiv na vsyu sumu i Panamska kompaniya postupilasya zalishkom akcij zi znizhkoyu bankivskomu sindikatu yakij emituvav i rozmishuvav yiyi cinni paperi 1882 roku u Franciyi vidbulosya rizke padinnya kursiv akcij i zagostrennya finansovih problem Akciyi Panamskoyi kompaniyi perezhili mini krizu bilsh mensh blagopoluchno ale viyavilosya sho birzha stavitsya do nih bez osoblivoyi doviri za terminovimi ugodami voni prodavalisya z velikoyu znizhkoyu 1885 roku Lesseps virishiv vipraviti spravi kompaniyi shlyahom vipusku dovgostrokovoyi vigrashnoyi poziki Peredbachalosya zibrati 600 miljoniv frankiv Dlya vipusku takoyi poziki bula potribna zgoda palati deputativ i senatu Kompaniya pochala obrobku zhurnalistiv ministriv i deputativ sho koshtuvalo yij chimalih groshej Borotba navkolo sankciyi derzhavi na vipusk vigrashnoyi poziki trivala blizko troh rokiv Tim chasom Panamska kompaniya shob vtrimatisya na plavu vipustila she dvi zvichajni poziki Shob zaluchiti peredplatnikiv vona zrobila obligaciyi osoblivo privablivimi pidnyavshi nominalnu procentnu stavku do 10 richnih Vse dorozhche dovodilosya platiti bankam za rozmishennya obligacij U kvitni 1888 roku palata deputativ shvalila poziku pislya chogo vona otrimala zgodu senatu i prezidenta Granichna suma poziki bula zbilshena do 720 miljoniv frankiv porivnyano z pochatkovoyu zayavkoyu Zapochatkovana v chervni 1888 roku peredplata na obligaciyi zakinchilasya povnim provalom vsogo vona zibrala 254 miljoni frankiv z yakih 31 miljon sklali vitrati emisiyi sho distalisya bankam Do togo zh zakon vimagav shob kompaniya vidilila iz zibranih groshej rezervnij fond dlya viplati vigrashu ta pogashennya obligacij Krah Panamskoyi kompaniyi Kerivniki Panamskoyi kompaniyi vsima zusillyami namagalisya uniknuti bankrutstva na zborah akcioneriv Lessepsi zapevnyali prisutnih u tomu sho budivnictvo zakinchitsya vchasno i groshi potechut do kasi kompaniyi Ministr finansiv yakij vvazhav zberezhennya Panamskoyi kompaniyi spravoyu derzhavnoyi vagi vnis do palati deputativ zakonoproyekt pro pilgovij rezhim pogashennya yiyi borgiv ale cogo razu deputati progolosuvali proti Dlya kompaniyi nastav kinec sud departamentu Sena u civilnih spravah spochatku priznachiv timchasovih keruyuchih a 4 lyutogo 1889 roku oficijno ogolosiv pro bankrutstvo ta likvidaciyu Panamskoyi kompaniyi Zagalna kilkist fizichnih osib yaki postrazhdali vnaslidok bankrutstva kompaniyi sklala blizko 700 tisyach Lishe nevelika chastka cinnih paperiv nalezhala yuridichnim osobam Krah kompaniyi prigolomshiv vsyu Franciyu i mav chimali ekonomichni ta politichni naslidki Protyagom dekilkoh rokiv kompaniya zabirala v serednomu do 200 miljoniv frankiv narodnih zaoshadzhen v rik Pri likvidaciyi u kompaniyi praktichno ne viyavilosya cinnostej hocha b dlya chastkovoyi splati yiyi borgiv vlasnikam obligacij ne kazhuchi vzhe pro akcioneriv Francuzki ekonomisti vvazhayut sho cya katastrofa istotno pidirvala u Franciyi kincya XIX stolittya shilnist do zaoshadzhennya yaka ye najvazhlivishim faktorom ekonomichnogo zrostannya Rozsliduvannya sho provodilosya pislya likvidaciyi kompaniyi dostovirno vstanovilo sho pryamogo rozkradannya ne bulo Ale viyavilisya fakti marnotratstva halatnosti nekompetentnosti ta korupciyi u vishih eshelonah vladi Z groshej zibranih kompaniyeyu 1 3 milyarda frankiv 104 miljoni stanovili vitrati na poslugi bankiv i 250 miljoniv buli viplacheni u viglyadi vidsotkiv za obligaciyami ta yih vchasne pogashennya Kerivniki kompaniyi zvinuvachuvali pidryadnikiv u zavishenni cin i nedobrosovisnosti yim bulo viplacheno blizko 450 miljoniv frankiv ale chastka realno vikonanih robit u zagalnomu koshtorisi ne perevishuvala odniyeyi tretini SkandalSudovij rozglyad pro likvidaciyu Panamskoyi kompaniyi v 1891 roci v Parizhi U 1892 1893 rokah velike chislo ministriv u tomu chisli Klemanso buli zvinuvacheni francuzkimi nacionalistami v otrimanni habariv vid Ferdinanda de Lessepsa v 1888 roci dlya virishennya pitannya pro vipusk poziki sho prizvelo do procesu nad Lessepsom ta jogo sinom Sharlem Mizh tim 510 chleniv parlamentu v tomu chisli shist ministriv buli zvinuvacheni v otrimanni habariv vid Panamskoyi kompaniyi za prihovuvannya vid gromadskosti informaciyi pro finansovij stan kompaniyi Slidstvo nad kerivnictvom Panamskoyi kompaniyi trivalo blizko troh rokiv Na lavi pidsudnih opinilisya obidva Lessepsi Gustav Ejfel i she dvi posadovi osobi Panamskoyi kompaniyi Prisutnist 87 richnogo Ferdinanda de Lessepsa bula viznana zajvoyu i sud nad nim prohodiv zaochno Ferdinand i Sharl Lessepsi buli zasudzheni do p yati rokiv v yaznici i groshovogo shtrafu Ejfel i dvoye inshih obvinuvachenih do dvoh rokiv v yaznici i groshovogo shtrafu Prote nihto iz zasudzhenih ne vidbuv svij termin shodo Ferdinanda Lessepsa virok ne nabuv chinnosti cherez jogo vik i zaslugi a virok inshim chotirom bulo skasovano sudom vishoyi instanciyi cherez chotiri misyaci PrimitkiWhy de Lesseps failed to build the Panama Canal THE PANAMA CANAL 1880 1914DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Panamskij skandalAnikin A V Istoriya finansovyh potryasenij Rossijskij krizis v svete mirovogo opyta M ZAO Olimp Biznes 2009 S 101 111 ISBN 978 5 9693 0159 7