Пам'ятник Фридерикові Шопену у Варшаві — пам'ятник Фридерикові Шопену, виконаний у стилі модерну, розташований у Парку Лазєнковському у Варшаві. Монумент являє собою вилиту з бронзи постать композитора, який сидить під стилізованою мазовецькою вербою.
Пам'ятник Фридерикові Шопену у Варшаві | ||||
---|---|---|---|---|
Пам'ятник Фридерикові Шопену в Варшаві | ||||
52°12′53″ пн. ш. 21°01′41″ сх. д. / 52.21472° пн. ш. 21.02806° сх. д. | ||||
Тип | скульптура[d] і пам'ятник | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | Варшава | |||
Архітектурний стиль | модерн | |||
Автор проєкту | Вацлав Шимановський, Оскар Сосновський | |||
Матеріал | бронза | |||
Засновано | 1926 | |||
Пам'ятник Фридерикові Шопену у Варшаві (Польща) | ||||
Пам'ятник Фридерикові Шопену у Варшаві у Вікісховищі |
Разом із пам'ятником Варшавської русалки, Колоною короля Сигізмунда, Палацом Лазєнковським і Палацом культури й науки є одним з найвідоміших місць у Варшаві.
Проект і перша реалізація
Ідея увіковічення Фредерика Шопена з'явилась у членів Варшавської музичної асоціації в 1876 році, але в політичних реаліях того часу реалізація подібного задуму була неможливою. Ситуація змінилася в 1901 році, коли польська оперна співачка Аделаїда Больска отримала усну згоду царя Миколи ІІ на будівництво монумента, а генерал-губернатор Варшави видав дозвіл на створення Комітету будівництва пам'ятника Шопену в Варшаві 1 січня 1902 року.
У 1908 році було визначено умови конкурсу на проект монумента, який відбувся в травні 1909 року. Серед членів журі конкурсу були такі представники культури і мистецтва як Антуан Бурдель, Юзеф Піус Дзеконський і Леопольд Меєт. Місцем розташування монумента мала бути Варецька площа (зараз Площа повстанців Варшави), а в конкурсі могли брати участь виключно польські митці. З 66 праць було обрано проект Вацлава Шимановського (різьба) і Франциска Мончиньського (архітектура). Відповідно до їхнього проекту, Фридерик Шопен сидів під вербою, слухаючи її шум. Однак цей проект виявився непідхожим до місця розташування пам'ятника на Варецькій площі.
Результати конкурсу викликали суспільне обговорення і зустріли критику частини ЗМІ. Обраний проект також мусів бути затверджений Петербурзькою академією мистецтв, яка постановила, що (…) Проект цей скомпонований незадовільним чином і створює антимистецьке враження, особливо дерево і дрібні фігурки навколо ставу.
Після того, як Міністерство внутрішніх справ Росії відмовило у наданні згоди на будівництво монумента на основі висновку Академії, Оскар Сосновський напрацював новий проект пам'ятника Шопену, змінивши форму п'єдесталу і ставу з первинного проекту. Він також вилучив з проекту великих різьблених жаб по обидва боки від ставу, які раніше вже викликали сумніви з приводу свого естетичного вигляду. У свою чергу Шимановський вніс зміни до форми верби. Проект було знову подано на затвердження. Довго тривав обмін листами між Академією, Міністерством і Комітетом. Втративши терпіння, різьбяр особисто поїхав в Петербург, де був прийнятий великою княжною Марією Павлівною, тіткою царя Миколи ІІ, котра обіцяла, що Академія підтримає проект. Остаточний дозвіл на будівництво пам'ятника Шопену в Варшаві підписав сам Микола ІІ за безпосередньої участі княжни.
Вацлав Шимановський працював над п'ятиметровою статуєю Шопена і семиметровою вербою у своїй майстерні в Кракові. Роботу було закінчено у вересні 1912 року. У травні 1914 року було укладено договір про будівництво монумента з французькою фірмою Ancciennes Fonderies Thiebaut Fréres, яка належала Renè Fulda. Надіслана з Кракова модель прибула в Францію незадовго до початку Першої світової війни, а невдовзі ливарня Fulda збанкрутувала.
До проекту будівництва пам'ятника Шопену повернулися після відновлення незалежності 11 листопада 1918 року. Відлила пам'ятник французька компанія Barbedienne в Парижі. Після транспортування в Польщу його встановили в Парку Лазєнковському в Варшаві.
Відкрили монумент 14 листопада 1926 року. П'єдестал і став спроектував Оскар Сосновський, а каменярську роботу виконала фірма лодзького підприємця Антонєго Урбановського.
Руйнування монумента в 1940 році
Під час окупації 31 травня 1940 року за рекомендацією губернатора Ганса Франка пам'ятник Шопену підірвали німці і порізали його на менші частини. Одержаний у такий спосіб брухт було використано як сировину для промислового виробництва. Німці намагалися знищити також всі копії пам'ятника, які зберігалися в польських музеях. Одному зі співробітників Вєлкопольского музею в Познані вдалося сховати в підвалі копію голови пам'ятника. Однак, німці знищили всі гіпсові копії та дерев'яну копію різьби масштабом 1:2, яку в познанський музей передав сам автор.
Пам'ятник Шопену був першим з-поміж пам'ятників, які німці зруйнували в окупованій Варшаві. Крім негативного ставлення до творчості композитора, іншими ймовірними причинами знесення монумента було його місце розташування поблизу Бельведера (офіційної резиденції Ганса Франка під час його візитів в Варшаві) та розпочата акція по збору брухту на потреби військово-промислового комплексу Третього Рейху. Згідно з інформацією, яку отримали співробітники міської ради від німецької влади, на рішення про знесення мала вплинути ймовірна потворність пам'ятника.
Відбудова пам'ятника
У результаті дій німців реконструкція роботи Вацлава Шимановського після війни зіткнулась з багатьма труднощами. Розпочалися пошуки копій пам'ятника, які б послужили взірцем для його відтворення. У 1946 році голову Шопена знайдено в Вроцлаві. Однак виявилося, що це не була голова з монумента в Парку Лазєнковському, а лише один з пробних відливів значно меншого масштабу. Оригінальний відлив було повністю переплавлено.
Повну копію цілого пам'ятника вдалося знайти лише під час земельних робіт біля зруйнованого будинку Шимановського в Мокотуві. На підставі цієї копії було зроблено спробу відновлення справжньої копії оригіналу. У 1946 році група різьбярів під керівництвом Владислава Вашєвіча виконала модель відливу пам'ятника, використовуючи авторську модель (масштабом 1:10), дерев'яну різьбу голови композитора роботи Владислава Шимановського, фотограмметричний аналіз Леона Сузіна та довоєнні світлини.
Відновлений монумент відкрито знову 11 травня 1958 року.
На п'єдесталі розміщено напис наступного змісту: Статуя Фредерика Шопена, яку зруйнували і розграбували німці 31 травня 1940 року, відбудує Нація. 17-Х-1946. Наступний напис з датою відкриття інформує, що пам'ятник відбудували за кошти Суспільного фонду відбудови Варшави.
Схему газонів і алей навколо пам'ятника спроектував Лонгін Майдецький. Геометричні клумби обсаджено кущами троянд. Навколо монумента ростуть здебільшого дуб червоний, також клен та кущі сніжноягідника білого. Цілісний садовий комплекс мав нагадувати концертний зал.
З 1959 року від травня до вересня кожної неділі під пам'ятником відбуваються два концерти творів Шопена, організовані Товариством ім. Фридерика Шопена і Столичною естрадою. Форма даху для піаніста і фортепіано, встановленого біля монумента, нагадує форму концертної ложі Сіднейського оперного театру.
У 2012 році проведено реставрацію саду навколо пам'ятника.
Цікаві факти
- У 1994 році в японському місті Хамамацу відкрито копію пам'ятника з варшавського Парку Лазєнковського, який було передано цьому місту на підставі угоди про культурний обмін між містами-побратимами.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnik Friderikovi Shopenu u Varshavi pam yatnik Friderikovi Shopenu vikonanij u stili modernu roztashovanij u Parku Lazyenkovskomu u Varshavi Monument yavlyaye soboyu vilitu z bronzi postat kompozitora yakij sidit pid stilizovanoyu mazoveckoyu verboyu Pam yatnik Friderikovi Shopenu u VarshaviPam yatnik Friderikovi Shopenu v Varshavi52 12 53 pn sh 21 01 41 sh d 52 21472 pn sh 21 02806 sh d 52 21472 21 02806Tipskulptura d i pam yatnikKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaVarshavaArhitekturnij stilmodernAvtor proyektuVaclav Shimanovskij Oskar SosnovskijMaterialbronzaZasnovano1926Pam yatnik Friderikovi Shopenu u Varshavi Polsha Pam yatnik Friderikovi Shopenu u Varshavi u Vikishovishi Razom iz pam yatnikom Varshavskoyi rusalki Kolonoyu korolya Sigizmunda Palacom Lazyenkovskim i Palacom kulturi j nauki ye odnim z najvidomishih misc u Varshavi Proekt i persha realizaciyaIdeya uvikovichennya Frederika Shopena z yavilas u chleniv Varshavskoyi muzichnoyi asociaciyi v 1876 roci ale v politichnih realiyah togo chasu realizaciya podibnogo zadumu bula nemozhlivoyu Situaciya zminilasya v 1901 roci koli polska operna spivachka Adelayida Bolska otrimala usnu zgodu carya Mikoli II na budivnictvo monumenta a general gubernator Varshavi vidav dozvil na stvorennya Komitetu budivnictva pam yatnika Shopenu v Varshavi 1 sichnya 1902 roku U 1908 roci bulo viznacheno umovi konkursu na proekt monumenta yakij vidbuvsya v travni 1909 roku Sered chleniv zhuri konkursu buli taki predstavniki kulturi i mistectva yak Antuan Burdel Yuzef Pius Dzekonskij i Leopold Meyet Miscem roztashuvannya monumenta mala buti Varecka plosha zaraz Plosha povstanciv Varshavi a v konkursi mogli brati uchast viklyuchno polski mitci Z 66 prac bulo obrano proekt Vaclava Shimanovskogo rizba i Franciska Monchinskogo arhitektura Vidpovidno do yihnogo proektu Friderik Shopen sidiv pid verboyu sluhayuchi yiyi shum Odnak cej proekt viyavivsya nepidhozhim do miscya roztashuvannya pam yatnika na Vareckij ploshi Rezultati konkursu viklikali suspilne obgovorennya i zustrili kritiku chastini ZMI Obranij proekt takozh musiv buti zatverdzhenij Peterburzkoyu akademiyeyu mistectv yaka postanovila sho Proekt cej skomponovanij nezadovilnim chinom i stvoryuye antimistecke vrazhennya osoblivo derevo i dribni figurki navkolo stavu Pislya togo yak Ministerstvo vnutrishnih sprav Rosiyi vidmovilo u nadanni zgodi na budivnictvo monumenta na osnovi visnovku Akademiyi Oskar Sosnovskij napracyuvav novij proekt pam yatnika Shopenu zminivshi formu p yedestalu i stavu z pervinnogo proektu Vin takozh viluchiv z proektu velikih rizblenih zhab po obidva boki vid stavu yaki ranishe vzhe viklikali sumnivi z privodu svogo estetichnogo viglyadu U svoyu chergu Shimanovskij vnis zmini do formi verbi Proekt bulo znovu podano na zatverdzhennya Dovgo trivav obmin listami mizh Akademiyeyu Ministerstvom i Komitetom Vtrativshi terpinnya rizbyar osobisto poyihav v Peterburg de buv prijnyatij velikoyu knyazhnoyu Mariyeyu Pavlivnoyu titkoyu carya Mikoli II kotra obicyala sho Akademiya pidtrimaye proekt Ostatochnij dozvil na budivnictvo pam yatnika Shopenu v Varshavi pidpisav sam Mikola II za bezposerednoyi uchasti knyazhni Vaclav Shimanovskij pracyuvav nad p yatimetrovoyu statuyeyu Shopena i semimetrovoyu verboyu u svoyij majsterni v Krakovi Robotu bulo zakincheno u veresni 1912 roku U travni 1914 roku bulo ukladeno dogovir pro budivnictvo monumenta z francuzkoyu firmoyu Ancciennes Fonderies Thiebaut Freres yaka nalezhala Rene Fulda Nadislana z Krakova model pribula v Franciyu nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni a nevdovzi livarnya Fulda zbankrutuvala Do proektu budivnictva pam yatnika Shopenu povernulisya pislya vidnovlennya nezalezhnosti 11 listopada 1918 roku Vidlila pam yatnik francuzka kompaniya Barbedienne v Parizhi Pislya transportuvannya v Polshu jogo vstanovili v Parku Lazyenkovskomu v Varshavi Vidkrili monument 14 listopada 1926 roku P yedestal i stav sproektuvav Oskar Sosnovskij a kamenyarsku robotu vikonala firma lodzkogo pidpriyemcya Antonyego Urbanovskogo Rujnuvannya monumenta v 1940 rociPid chas okupaciyi 31 travnya 1940 roku za rekomendaciyeyu gubernatora Gansa Franka pam yatnik Shopenu pidirvali nimci i porizali jogo na menshi chastini Oderzhanij u takij sposib bruht bulo vikoristano yak sirovinu dlya promislovogo virobnictva Nimci namagalisya znishiti takozh vsi kopiyi pam yatnika yaki zberigalisya v polskih muzeyah Odnomu zi spivrobitnikiv Vyelkopolskogo muzeyu v Poznani vdalosya shovati v pidvali kopiyu golovi pam yatnika Odnak nimci znishili vsi gipsovi kopiyi ta derev yanu kopiyu rizbi masshtabom 1 2 yaku v poznanskij muzej peredav sam avtor Pam yatnik Shopenu buv pershim z pomizh pam yatnikiv yaki nimci zrujnuvali v okupovanij Varshavi Krim negativnogo stavlennya do tvorchosti kompozitora inshimi jmovirnimi prichinami znesennya monumenta bulo jogo misce roztashuvannya poblizu Belvedera oficijnoyi rezidenciyi Gansa Franka pid chas jogo vizitiv v Varshavi ta rozpochata akciya po zboru bruhtu na potrebi vijskovo promislovogo kompleksu Tretogo Rejhu Zgidno z informaciyeyu yaku otrimali spivrobitniki miskoyi radi vid nimeckoyi vladi na rishennya pro znesennya mala vplinuti jmovirna potvornist pam yatnika Vidbudova pam yatnikaU rezultati dij nimciv rekonstrukciya roboti Vaclava Shimanovskogo pislya vijni zitknulas z bagatma trudnoshami Rozpochalisya poshuki kopij pam yatnika yaki b posluzhili vzircem dlya jogo vidtvorennya U 1946 roci golovu Shopena znajdeno v Vroclavi Odnak viyavilosya sho ce ne bula golova z monumenta v Parku Lazyenkovskomu a lishe odin z probnih vidliviv znachno menshogo masshtabu Originalnij vidliv bulo povnistyu pereplavleno Povnu kopiyu cilogo pam yatnika vdalosya znajti lishe pid chas zemelnih robit bilya zrujnovanogo budinku Shimanovskogo v Mokotuvi Na pidstavi ciyeyi kopiyi bulo zrobleno sprobu vidnovlennya spravzhnoyi kopiyi originalu U 1946 roci grupa rizbyariv pid kerivnictvom Vladislava Vashyevicha vikonala model vidlivu pam yatnika vikoristovuyuchi avtorsku model masshtabom 1 10 derev yanu rizbu golovi kompozitora roboti Vladislava Shimanovskogo fotogrammetrichnij analiz Leona Suzina ta dovoyenni svitlini Vidnovlenij monument vidkrito znovu 11 travnya 1958 roku Na p yedestali rozmisheno napis nastupnogo zmistu Statuya Frederika Shopena yaku zrujnuvali i rozgrabuvali nimci 31 travnya 1940 roku vidbuduye Naciya 17 H 1946 Nastupnij napis z datoyu vidkrittya informuye sho pam yatnik vidbuduvali za koshti Suspilnogo fondu vidbudovi Varshavi Shemu gazoniv i alej navkolo pam yatnika sproektuvav Longin Majdeckij Geometrichni klumbi obsadzheno kushami troyand Navkolo monumenta rostut zdebilshogo dub chervonij takozh klen ta kushi snizhnoyagidnika bilogo Cilisnij sadovij kompleks mav nagaduvati koncertnij zal Z 1959 roku vid travnya do veresnya kozhnoyi nedili pid pam yatnikom vidbuvayutsya dva koncerti tvoriv Shopena organizovani Tovaristvom im Friderika Shopena i Stolichnoyu estradoyu Forma dahu dlya pianista i fortepiano vstanovlenogo bilya monumenta nagaduye formu koncertnoyi lozhi Sidnejskogo opernogo teatru U 2012 roci provedeno restavraciyu sadu navkolo pam yatnika Cikavi faktiU 1994 roci v yaponskomu misti Hamamacu vidkrito kopiyu pam yatnika z varshavskogo Parku Lazyenkovskogo yakij bulo peredano comu mistu na pidstavi ugodi pro kulturnij obmin mizh mistami pobratimami