Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пам ятник П О Румянцеву Задунайському в Глухові пам ятник встановлений президентові Малоросійської колегії в колишній ст

Пам'ятник П. О. Румянцеву- Задунайському в Глухові

Пам'ятник П. О. Румянцеву- Задунайському в Глухові

Пам'ятник П. О. Румянцеву- Задунайському в Глухові  — пам'ятник, встановлений президентові Малоросійської колегії в колишній столиці Гетьманщини в 1866 році. Демонтований більшовиками в 1919 році.

Пам'ятник Петру Румянцеву-Задунайському
(Глухів)
image
Пам'ятник Петру Рум'янцеву-Задунайському у міському сквері Глухова наприкінці XIX ст.
51°40′39″ пн. ш. 33°54′47″ сх. д. / 51.677528° пн. ш. 33.91306° сх. д. / 51.677528; 33.91306Координати: 51°40′39″ пн. ш. 33°54′47″ сх. д. / 51.677528° пн. ш. 33.91306° сх. д. / 51.677528; 33.91306
Статусзнищено
Країнаimage Україна
Розташування
Сумська область
Глухів
СкульпторОлександр Гросс
Будівництво1793 — 
Встановлено1866
Станзруйновано в 1919 році
image
image
Пам'ятник П. О. Румянцеву- Задунайському в Глухові (Україна)

Історія створення

image
Пам'ятник Петру Рум'янцеву-Задунайському у міському у Глухівському краєзнавчому музеї в 1920-тих роках
image
Загальний вигляд проєкту встановлення пам’ятника П.О. Румянцеву-Задунайському у Глухові, розроблений 1866 року Олександром Гроссом

Статую графа Петра Рум'янцева-Задунайського, що в 1764—1781 роках був президентом Малоросійської колегії та генерал-губернатором Лівобережної України, в 1793 році створив відомий скульптор французького походження Жан Домінік Рашетт. Він закінчив Королівську Академію мистецтв у Копенгагені, працював у Франції, Німеччині та Російській імперії. Першим замовником цієї статуї був управитель секретної канцелярії у Генеральній військовій канцелярії Петро Завадовський, згодом, статс-секретар, генер-майор та фаворит імператриці Катерини II. У своєму маєтку в селі Суразького повіту Чернігівської губернії (тепер, село Брянської області Росії) він звів розкішний палацово-парковий комплекс, над проєктом якого працювали Джакомо Кваренгі та Микола Львов. Маєток складався з палацу з галереями і флігелями, церкви Святої Катерини і великого регулярного парку. На честь своєї благодійниці Катерини II, цю садибу Петро Завадовский назвав Катеринодаром. Пізніше ця назва поширилася і на село. У парку знаходилася 12-ти колонна ротонда — Храм вдячності, в центрі якої стояла статуя графа Петра Рум'янцева-Задунайського.

Після смерті Петро Завадовський в 1812 році, палацово-парковий комплекс в Катеринодарі декілька разів змінював власників і поступово занепадав. Певний час маєтком володіла родина Енгельгардів, члени якої розпродали багато цінних речей або перевезли в свої помістя. Так, статуя Петра Рум'янцева опинилася в Смоленській садибі Енгельгардів, а з часом була виставлена на продаж.

Наприкінці 1865 року Чернігівський губернатор Сергій Голіцин, зацікавлений покупкою статуї та доставкою її в Глухів, запропонував підтримати ідею міському голові Ніколі Терещенку. Губернатор планував купити цю статую та подарувати Глухову, як центру адміністративної діяльності генерала-фельдмаршала. За кошти міста необхідно було забезпечити перевезення скульптури, виготовлення для неї постаменту та обрання місця для її встановлення. Планувалося виготовити постамент з надійного та міцного жорнового каміння, яке знаходилось у каменоломні Терещенка та Миклашевського. Купець в Смоленську придбав цю статую за 1500 руб. сріблом, які надав губернатор Сергій Голіцин.

В листопаді 1865 року Глухівська міська громада визначила місцем для встановлення пам'ятника на площі навпроти корпусу кам'яних лавок поряд з базарною площею, до якої з одного боку примикали присутствені місця, де раніше розташовувався кам'яний корпус Другої малоросійської колегії. (сучасна площа Рудченка, центральна частина). На початку 1866 року містяни змінили свою думку та вирішили, що скульптуру Румянцева-Задунайського краще розмістити в іншому місці. Про це Нікола Терещенко повідомив у листі до Чернігівського губернатора: «Для встановлення статуї обрано два місця. 1) міська площа біля Собору, де пам'ятник може бути вставлений між церквою Святого Миколая та Соборними лавками, на плані це місце відзначено під літерою В (сучасне місцезнаходження перонів для посадки та висадки пасажирів біля автостанції). 2) міська площа, де знаходяться залізні лавки. Місце для статуї на цій площі обрано між будинком Плешкової та кам'яними лавками, тож би вона на сажень чи дві була віддалена від Києво-Московської вулиці, на планах це місце відзначено під літерою А (сучасний сквер Тараса Шевченка, місцезнаходження тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності). Перевага надавалася другому варіантові, тому що тут статуя стоятиме не тільки на площі, а водночас і на головній великій вулиці, в той час, як на Соборній площі вона вже не матиме такої зручності…»

Утім губернське правління затвердило перший варіант, який був запропонований ще у 1865 році. Для реалізації цього розпорядження необхідно було знести старі житлові будинки, щоб розширити базарну площу. Однак на вирішення цього питання не було згоди власників житла. Знесення житлових будинків та розширення базарної площі відбулося в 1873 році. але пам'ятник Румянцеву-Задунайському, попри зобов'язання Н. Терещенка його перенести, залишався нерухомо на одному місці до своїх останніх днів.

Одночасно глухівський архітектор Олександр Гросс розробляв проєкт пам'ятника Петру Рум'янцеву-Задунайському.

Після завершенню всіх підготовчих робіт статуя Петра Рум'янцева-Задунайського в 1866 році була встановлена на подарованому Ніколою Терещенко постаменті, на центральній Києво-Московські вулиці. За день до відкриття пам'ятника, його мав оглянути Губернський архітектор на предмет дотримання всіх технічних вимог. У звітному рапорті зазначалося: "…маю честь донести, що встановлення пам'ятника Графа Рум'янцева-Задунайського в м. Глухові засвідчена і споруда зроблена міцно, згідно з проєктом. Губернський архітектор Г. Федоров. Площу, де стояв пам'ятник, містяни назвали Рум'янцевською.

Статуя Рум'янцева-Задунайського простояла в Глухові до 1919 року, коли представники більшовицької влади вирішили, що «ненависні їм тирани — капіталіст-мироїд Терещенко і царський прислужник-мілітарист Рум'янцев» не варті того, щоб стояти в центрі міста і дивитися на них з гори вниз. Постановою президії Глухівського військово-революційного комітету від 3 лютого 1919 року було вирішено: «Пам'ятник Терещенку та Рум'янцеву зняти негайно, щоб не ганьбити пролетаріат перед революцією. А з цього матеріалу створити пам'ятник Великим Вождям соціальної революції Німеччини, Товаришам Карлу Лібкнехту та Розі Люксембург. Перейменувати вулиці міста: Києво-Московську назвати вулицею Карла Лібкнехта, Терещенківську — Рози Люксембург, Рум'янцевську площу — імені Володарського…». Згодом, на новоперейменованій площі ім. В. Володарського проводилися мітинги, трибуною для ораторів слугував постамент пам'ятника Петру Рум'янцеву. Згодом на постаменті встановили «Маяк революції»..

До кінця 1920-х років статуя Рум'янцева лежала біля заднього фасаду торгівельних рядів. Його не переплавили, а передали у запасники Глухівського міського краєзнавчого музею. В 1942 році під час окупації загарбники розпиляли статую на частини і намагалися вивезти до Німеччини, але на залізничній станції Слоут партизани відбили ешелон з награбованим майном. Голова скульптури була захована місцевими жителями і в 1943 році передана у Глухівський краєзнавчий музей, в середині XX ст. перевезена до Сумського обласного краєзнавчого музею, у зв'язку з закриттям музею в Глухові.

Опис

Перша бронзова статуя зображала графа Петра Рум'янцева-Задунайського в образі героя-переможця. Він був одягнений в античне військове вбрання. Біля його підніжжі лежали турецькі трофеї і нагороди. Про статую в листі Глухівському міському голові Ніколі Терещенку розповідає Чернігівський губернатор Сергій Голіцин: «…Статуя бронзова вище в 3 аршини 1 вершок (~220 см); плита під нею також бронзова 18 вершків (~80 см). У квадраті товщиною 3,5 вершка (~15,5 см), вага у статуї та плити 85 пудів 11 фунтів» (~1 т 450 кг).

На постаменті пам'ятника було розміщено таке інформацію: «На лицьовому боці: Генерал-Фельдмаршал, граф Петр Александрович Румянцев-Задунайский / Президент Малороссийской коллегии / 1764—1789 / Non solum armis (Не лише зброєю — девіз роду Рум'янцевих). На правому фасаді: Родился в 1725 году / Умер 8 декабря 1796 / Похоронен в Киево-Печерской лавре. На лівому фасаді: Генеральная опись Малороссии 1767 года / Битва при Кагуле 1770 года / Мир в Кучук-Кайнарджи 1774 года. На задньому фасаді: Статуя подарена г. Глухову Почетным Гражданином Князем Сергеем Павловичем Голициным / Поставлена в 1866 году / Основание под статую устроено на свой счет Глуховского городского головы Николы Артемьевича Терещенко, а решетка установлена самыми жителями».

Про зовнішній вигляд скульптури залишив спогади український історик та політики Микола Василенко, який з 1875 до 1885 року навчався у Глухівській гімназії: «Пройшовши від гімназії за кут на вузькій довгій площі, завжди досить пустельній, ми бачили невеликий пам'ятник П. О. Рум'янцеву-Задунайському. Рум'янцев зображений у римській тозі і в такому вигляді, що без прочитання надписів його не впізнаєш. Вже справді — „це лев, а не собака“. Він ніколи не справляв і не справляє враження. Біля пам'ятника завжди було безлюдно, незатишно. Пізніше, вже у XX ст., там був розбитий сквер, який став місцем гуляння для глухівчан. У мій час біля пам'ятника не було жодного деревця, і стояв він самотньо і понуро на курній площі».

Примітки

  1. Рашетт Ж.-Д. Граф П. А. Румянцев-Задунайский
  2. . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  3. Городков О. В. К вопросу об авторстве усадебных построек Н. А. Львова (1753—1803) на территории Брянской области // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Випуск 9. Глухів — Київ, 2018. С. 95–101
  4. Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 209-211.
  5. Мірошниченко Н. Справа про встановлення у м. Глухові статуї фельдмаршала Румянцева-Задунайського // Соборний майдан. 2022. № 2 (110). С. 3
  6. Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 211.
  7. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 17
  8. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 5
  9. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 54
  10. История и генеалогия глуховских евреев в заметках Черниговских губернских ведомостей. Сборник материалов и документов / сост. Назарова В. В. Можайск, ОАО «Можайский полиграфический комбинат», 2014. С. 50
  11. Мірошниченко О. М. Невідомі глухівські будівлі Олександра Гросса // Соборний майдан. 2017. № 1 (79). С. 1–2.
  12. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 7
  13. Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 212-213
  14. Державний архів Сумської області, ф. Р–2362, оп. 1, спр. 36, арк. 89
  15. Жукова С. П. Пам'ятник П. О. Румянцеву-Задунайському у Глухові[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2010. № 3 (39). С. 1–2.
  16. Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 213-214.
  17. Назарова В. Храм благодарности или история одного памятника
  18. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 13
  19. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 39
  20. Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 213.
  21. Воспитанникам глуховских гимназий посвящается… Воспоминания Николая Василенко о своей жизни во время учебы в гимназии (1875—1885)

Джерела

  • Мірошниченко Н.О. Історія встановлення пам’ятника графу П.О. Румянцеву-Задунайському в Глухові // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 209-214.
  • Ірина Мошик Пам'ятник П. О. Румянцеву-Задунайському у Глухові // Народна трибуна — 17 вересня 2010 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pam yatnik P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi pam yatnik vstanovlenij prezidentovi Malorosijskoyi kolegiyi v kolishnij stolici Getmanshini v 1866 roci Demontovanij bilshovikami v 1919 roci Pam yatnik Petru Rumyancevu Zadunajskomu Gluhiv Pam yatnik Petru Rum yancevu Zadunajskomu u miskomu skveri Gluhova naprikinci XIX st 51 40 39 pn sh 33 54 47 sh d 51 677528 pn sh 33 91306 sh d 51 677528 33 91306 Koordinati 51 40 39 pn sh 33 54 47 sh d 51 677528 pn sh 33 91306 sh d 51 677528 33 91306StatusznishenoKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaSumska oblast GluhivSkulptorOleksandr GrossBudivnictvo1793 Vstanovleno1866Stanzrujnovano v 1919 rociPam yatnik P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Ukrayina Istoriya stvorennyaPam yatnik Petru Rum yancevu Zadunajskomu u miskomu u Gluhivskomu krayeznavchomu muzeyi v 1920 tih rokahZagalnij viglyad proyektu vstanovlennya pam yatnika P O Rumyancevu Zadunajskomu u Gluhovi rozroblenij 1866 roku Oleksandrom Grossom Statuyu grafa Petra Rum yanceva Zadunajskogo sho v 1764 1781 rokah buv prezidentom Malorosijskoyi kolegiyi ta general gubernatorom Livoberezhnoyi Ukrayini v 1793 roci stvoriv vidomij skulptor francuzkogo pohodzhennya Zhan Dominik Rashett Vin zakinchiv Korolivsku Akademiyu mistectv u Kopengageni pracyuvav u Franciyi Nimechchini ta Rosijskij imperiyi Pershim zamovnikom ciyeyi statuyi buv upravitel sekretnoyi kancelyariyi u Generalnij vijskovij kancelyariyi Petro Zavadovskij zgodom stats sekretar gener major ta favorit imperatrici Katerini II U svoyemu mayetku v seli Surazkogo povitu Chernigivskoyi guberniyi teper selo Bryanskoyi oblasti Rosiyi vin zviv rozkishnij palacovo parkovij kompleks nad proyektom yakogo pracyuvali Dzhakomo Kvarengi ta Mikola Lvov Mayetok skladavsya z palacu z galereyami i fligelyami cerkvi Svyatoyi Katerini i velikogo regulyarnogo parku Na chest svoyeyi blagodijnici Katerini II cyu sadibu Petro Zavadovskij nazvav Katerinodarom Piznishe cya nazva poshirilasya i na selo U parku znahodilasya 12 ti kolonna rotonda Hram vdyachnosti v centri yakoyi stoyala statuya grafa Petra Rum yanceva Zadunajskogo Pislya smerti Petro Zavadovskij v 1812 roci palacovo parkovij kompleks v Katerinodari dekilka raziv zminyuvav vlasnikiv i postupovo zanepadav Pevnij chas mayetkom volodila rodina Engelgardiv chleni yakoyi rozprodali bagato cinnih rechej abo perevezli v svoyi pomistya Tak statuya Petra Rum yanceva opinilasya v Smolenskij sadibi Engelgardiv a z chasom bula vistavlena na prodazh Naprikinci 1865 roku Chernigivskij gubernator Sergij Golicin zacikavlenij pokupkoyu statuyi ta dostavkoyu yiyi v Gluhiv zaproponuvav pidtrimati ideyu miskomu golovi Nikoli Tereshenku Gubernator planuvav kupiti cyu statuyu ta podaruvati Gluhovu yak centru administrativnoyi diyalnosti generala feldmarshala Za koshti mista neobhidno bulo zabezpechiti perevezennya skulpturi vigotovlennya dlya neyi postamentu ta obrannya miscya dlya yiyi vstanovlennya Planuvalosya vigotoviti postament z nadijnogo ta micnogo zhornovogo kaminnya yake znahodilos u kamenolomni Tereshenka ta Miklashevskogo Kupec v Smolensku pridbav cyu statuyu za 1500 rub sriblom yaki nadav gubernator Sergij Golicin V listopadi 1865 roku Gluhivska miska gromada viznachila miscem dlya vstanovlennya pam yatnika na ploshi navproti korpusu kam yanih lavok poryad z bazarnoyu plosheyu do yakoyi z odnogo boku primikali prisutstveni miscya de ranishe roztashovuvavsya kam yanij korpus Drugoyi malorosijskoyi kolegiyi suchasna plosha Rudchenka centralna chastina Na pochatku 1866 roku mistyani zminili svoyu dumku ta virishili sho skulpturu Rumyanceva Zadunajskogo krashe rozmistiti v inshomu misci Pro ce Nikola Tereshenko povidomiv u listi do Chernigivskogo gubernatora Dlya vstanovlennya statuyi obrano dva miscya 1 miska plosha bilya Soboru de pam yatnik mozhe buti vstavlenij mizh cerkvoyu Svyatogo Mikolaya ta Sobornimi lavkami na plani ce misce vidznacheno pid literoyu V suchasne misceznahodzhennya peroniv dlya posadki ta visadki pasazhiriv bilya avtostanciyi 2 miska plosha de znahodyatsya zalizni lavki Misce dlya statuyi na cij ploshi obrano mizh budinkom Pleshkovoyi ta kam yanimi lavkami tozh bi vona na sazhen chi dvi bula viddalena vid Kiyevo Moskovskoyi vulici na planah ce misce vidznacheno pid literoyu A suchasnij skver Tarasa Shevchenka misceznahodzhennya timchasovoyi sporudi dlya provadzhennya pidpriyemnickoyi diyalnosti Perevaga nadavalasya drugomu variantovi tomu sho tut statuya stoyatime ne tilki na ploshi a vodnochas i na golovnij velikij vulici v toj chas yak na Sobornij ploshi vona vzhe ne matime takoyi zruchnosti Utim gubernske pravlinnya zatverdilo pershij variant yakij buv zaproponovanij she u 1865 roci Dlya realizaciyi cogo rozporyadzhennya neobhidno bulo znesti stari zhitlovi budinki shob rozshiriti bazarnu ploshu Odnak na virishennya cogo pitannya ne bulo zgodi vlasnikiv zhitla Znesennya zhitlovih budinkiv ta rozshirennya bazarnoyi ploshi vidbulosya v 1873 roci ale pam yatnik Rumyancevu Zadunajskomu popri zobov yazannya N Tereshenka jogo perenesti zalishavsya neruhomo na odnomu misci do svoyih ostannih dniv Odnochasno gluhivskij arhitektor Oleksandr Gross rozroblyav proyekt pam yatnika Petru Rum yancevu Zadunajskomu Pislya zavershennyu vsih pidgotovchih robit statuya Petra Rum yanceva Zadunajskogo v 1866 roci bula vstanovlena na podarovanomu Nikoloyu Tereshenko postamenti na centralnij Kiyevo Moskovski vulici Za den do vidkrittya pam yatnika jogo mav oglyanuti Gubernskij arhitektor na predmet dotrimannya vsih tehnichnih vimog U zvitnomu raporti zaznachalosya mayu chest donesti sho vstanovlennya pam yatnika Grafa Rum yanceva Zadunajskogo v m Gluhovi zasvidchena i sporuda zroblena micno zgidno z proyektom Gubernskij arhitektor G Fedorov Ploshu de stoyav pam yatnik mistyani nazvali Rum yancevskoyu Statuya Rum yanceva Zadunajskogo prostoyala v Gluhovi do 1919 roku koli predstavniki bilshovickoyi vladi virishili sho nenavisni yim tirani kapitalist miroyid Tereshenko i carskij prisluzhnik militarist Rum yancev ne varti togo shob stoyati v centri mista i divitisya na nih z gori vniz Postanovoyu prezidiyi Gluhivskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu vid 3 lyutogo 1919 roku bulo virisheno Pam yatnik Tereshenku ta Rum yancevu znyati negajno shob ne ganbiti proletariat pered revolyuciyeyu A z cogo materialu stvoriti pam yatnik Velikim Vozhdyam socialnoyi revolyuciyi Nimechchini Tovarisham Karlu Libknehtu ta Rozi Lyuksemburg Perejmenuvati vulici mista Kiyevo Moskovsku nazvati vuliceyu Karla Libknehta Tereshenkivsku Rozi Lyuksemburg Rum yancevsku ploshu imeni Volodarskogo Zgodom na novoperejmenovanij ploshi im V Volodarskogo provodilisya mitingi tribunoyu dlya oratoriv sluguvav postament pam yatnika Petru Rum yancevu Zgodom na postamenti vstanovili Mayak revolyuciyi Do kincya 1920 h rokiv statuya Rum yanceva lezhala bilya zadnogo fasadu torgivelnih ryadiv Jogo ne pereplavili a peredali u zapasniki Gluhivskogo miskogo krayeznavchogo muzeyu V 1942 roci pid chas okupaciyi zagarbniki rozpilyali statuyu na chastini i namagalisya vivezti do Nimechchini ale na zaliznichnij stanciyi Slout partizani vidbili eshelon z nagrabovanim majnom Golova skulpturi bula zahovana miscevimi zhitelyami i v 1943 roci peredana u Gluhivskij krayeznavchij muzej v seredini XX st perevezena do Sumskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu u zv yazku z zakrittyam muzeyu v Gluhovi OpisPersha bronzova statuya zobrazhala grafa Petra Rum yanceva Zadunajskogo v obrazi geroya peremozhcya Vin buv odyagnenij v antichne vijskove vbrannya Bilya jogo pidnizhzhi lezhali turecki trofeyi i nagorodi Pro statuyu v listi Gluhivskomu miskomu golovi Nikoli Tereshenku rozpovidaye Chernigivskij gubernator Sergij Golicin Statuya bronzova vishe v 3 arshini 1 vershok 220 sm plita pid neyu takozh bronzova 18 vershkiv 80 sm U kvadrati tovshinoyu 3 5 vershka 15 5 sm vaga u statuyi ta pliti 85 pudiv 11 funtiv 1 t 450 kg Na postamenti pam yatnika bulo rozmisheno take informaciyu Na licovomu boci General Feldmarshal graf Petr Aleksandrovich Rumyancev Zadunajskij Prezident Malorossijskoj kollegii 1764 1789 Non solum armis Ne lishe zbroyeyu deviz rodu Rum yancevih Na pravomu fasadi Rodilsya v 1725 godu Umer 8 dekabrya 1796 Pohoronen v Kievo Pecherskoj lavre Na livomu fasadi Generalnaya opis Malorossii 1767 goda Bitva pri Kagule 1770 goda Mir v Kuchuk Kajnardzhi 1774 goda Na zadnomu fasadi Statuya podarena g Gluhovu Pochetnym Grazhdaninom Knyazem Sergeem Pavlovichem Golicinym Postavlena v 1866 godu Osnovanie pod statuyu ustroeno na svoj schet Gluhovskogo gorodskogo golovy Nikoly Artemevicha Tereshenko a reshetka ustanovlena samymi zhitelyami Pro zovnishnij viglyad skulpturi zalishiv spogadi ukrayinskij istorik ta politiki Mikola Vasilenko yakij z 1875 do 1885 roku navchavsya u Gluhivskij gimnaziyi Projshovshi vid gimnaziyi za kut na vuzkij dovgij ploshi zavzhdi dosit pustelnij mi bachili nevelikij pam yatnik P O Rum yancevu Zadunajskomu Rum yancev zobrazhenij u rimskij tozi i v takomu viglyadi sho bez prochitannya nadpisiv jogo ne vpiznayesh Vzhe spravdi ce lev a ne sobaka Vin nikoli ne spravlyav i ne spravlyaye vrazhennya Bilya pam yatnika zavzhdi bulo bezlyudno nezatishno Piznishe vzhe u XX st tam buv rozbitij skver yakij stav miscem gulyannya dlya gluhivchan U mij chas bilya pam yatnika ne bulo zhodnogo derevcya i stoyav vin samotno i ponuro na kurnij ploshi PrimitkiRashett Zh D Graf P A Rumyancev Zadunajskij Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 2 grudnya 2022 Gorodkov O V K voprosu ob avtorstve usadebnyh postroek N A Lvova 1753 1803 na territorii Bryanskoj oblasti Sivershina v istoriyi Ukrayini Naukove vidannya Vipusk 9 Gluhiv Kiyiv 2018 S 95 101 Miroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 209 211 Miroshnichenko N Sprava pro vstanovlennya u m Gluhovi statuyi feldmarshala Rumyanceva Zadunajskogo Sobornij majdan 2022 2 110 S 3 Miroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 211 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 17 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 54 Istoriya i genealogiya gluhovskih evreev v zametkah Chernigovskih gubernskih vedomostej Sbornik materialov i dokumentov sost Nazarova V V Mozhajsk OAO Mozhajskij poligraficheskij kombinat 2014 S 50 Miroshnichenko O M Nevidomi gluhivski budivli Oleksandra Grossa Sobornij majdan 2017 1 79 S 1 2 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 7 Miroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 212 213 Derzhavnij arhiv Sumskoyi oblasti f R 2362 op 1 spr 36 ark 89 Zhukova S P Pam yatnik P O Rumyancevu Zadunajskomu u Gluhovi nedostupne posilannya Sobornij majdan 2010 3 39 S 1 2 Miroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 213 214 Nazarova V Hram blagodarnosti ili istoriya odnogo pamyatnika Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 13 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti f 127 op 10 spr 21 ark 39 Miroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 213 Vospitannikam gluhovskih gimnazij posvyashaetsya Vospominaniya Nikolaya Vasilenko o svoej zhizni vo vremya ucheby v gimnazii 1875 1885 DzherelaMiroshnichenko N O Istoriya vstanovlennya pam yatnika grafu P O Rumyancevu Zadunajskomu v Gluhovi Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2021 Vip 14 S 209 214 Irina Moshik Pam yatnik P O Rumyancevu Zadunajskomu u Gluhovi Narodna tribuna 17 veresnya 2010 r

Дата публікації:
Топ