Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Князь Сергій Павлович Голіцин (1815–1888) — чернігівський губернатор, дійсний статський радник та генерал-лейтенант (1878).
| Голіцин Сергій Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 серпня 1815 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 2 лютого 1888 (72 роки) Полтава, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | офіцер |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Голіцини |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| Нагороди |            |
| |
Біографія
Син князя , онук графа , спадкоємець рум'янцівського родового маєтку . Названий на честь діда. Народився у Санкт-Петербурзі 13 (25) серпня 1815 року, охрещений 24 серпня 1815 в Симеонівській церкві при сприйнятті графа М. П. Рум'янцева та графині дівчини П. н. Головіною.
Навчався у школі гвардійських підпрапорщиків разом із М. Ю. Лермонтовим. Служив ад'ютантом 2-ї гвардійської піхотної дивізії, якою командував спадкоємець, майбутній імператор Олександр II. В 1848 вийшов у відставку в чині капітана.
У 1854—1858 роки жив за кордоном, будучи зарахований до місії в Штутгарті. Там Голіцин, «людина цікава і собі на умі», був «головним фактотумом у великої княгині Ольги Миколаївни».
У 1862—1870 роки очолював Чернігівську губернію. Відповідав за проведення у цих краях реформ селянської, судової та земської. Не дуже зручний вибір світових посередників Голіцин компенсував наполегливим, але тактовним відстоюванням селянських інтересів. В 1863 він був зроблений в дійсні статські радники, в цьому ж році отримав звання камергера; 30 серпня 1868 року був перейменований на генерал-майори; з 30 серпня 1874 — генерал-ад'ютант, 16 квітня 1878 проведений в генерал-лейтенанти і призначений членом Головного військово-шпитального комітету.
Помер 2 (14) лютого 1888 року і був похований у сімейній усипальниці на території некрополя садиби .
За відгуком А. М. Лазаревського, Голіцин був «безумовно людина чесна і добра, а до того ж безсрібник. Йому безсумнівно належала заслуга невинного більш-менш дозволу у Чернігівській губернії селянської справи. Він дав у губернії той тон, якого слухали та якому вторили посередники, бачачи, що тон дається наполегливий».
Сім'я
Дружина (з 05 лютого 1837 року) — графиня Любов Петрівна Апраксина (13.03.1819-14.06.1882), фрейліна двору (1836), дочка графа Петра Івановича Апраксина (1784—1852) від його шлюбу з Єлі. На відгук сучасників, молода графиня Апраксина «була зіркою московського суспільства, вона полонила і вражала всіх блиском надзвичайної своєї краси і чудовими очима». Будучи безмірно добра, вона мала ще й неабиякий розум. Живучи в 1850-х роках за болючим своїм становищем з чоловіком у Штутгарті, княгиня Голіцина здобула сердечну приязнь королеви Ольги Миколаївни, яка часто відпочивала в її суспільстві, і користувалася її дружнім прихильністю і потім. Похована у сімейному усипальниці на території некрополя садиби Троїцьке-Кайнарджі.
Діти:
- Варвара (08.12.1837 -1897), охрещена 25 грудня 1837 в Симеонівській церкві при сприйнятті графа С. П. Румянцева і бабусі В. С. Голіцин; Фрейліна двору, перший чоловік (з 1858) Олексій Сергійович Муханов, син від цього шлюбу Олексій. Другий чоловік (з 1868) князь Андрій Олександрович Лівен.
- Ольга (26.08.1839 -1919), охрещена 14 вересня 1839 в Симеонівській церкві при сприйнятті діда князя П. А. Голіцина і тітки В. П. Шереметєвої; дружина Федора Миколайовича Рюміна (1835—1889).
- Любов (1841—1910), фрейліна, дружина генерала Олександра Олексійовича Свічіна (1823—1896).
- Микола (1848—1922), останній власник садиби Троїцьке-Кайнарджі.
Примітки
- ЦГИА СПб. Ф. 19. — Оп. 111. — Д. 179. — С. 366. Метрические книги церкви Симеона и Анны.
- Мемуары графа С. Д. Шереметева / Федеральная архивная служба России. — М.: Из-во «Индрик», 2001. — Т. 1. — С. 258.
- Из записок Н. В. Исакова // Исторический вестник. — 1915. — Т. 141. — С. 93.
- Кн. Голицын. Сергей Павлов. [ 17 травня 2022 у Wayback Machine.] // Список генералам по старшинству. Исправлено по 1-е января 1885. — С. 243.
- А. М. Лазаревский. Отрывки из черниговских воспоминаний // Киевская старина. — 1901. — Т. 72, № 3. — С. 363.
- Записки графа М. Д. Бутурлина. Т. 1. — М.: Русская усадьба, 2006. — С. 387.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп. 111. д. 283. с. 82. Метрические книги Симеоновской церкви.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 303б. с. 623. Метрические книги Симеоновской церкви.
Література
- Голицыны, русские полководцы и государственные деятели // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyaz Sergij Pavlovich Golicin 1815 1888 chernigivskij gubernator dijsnij statskij radnik ta general lejtenant 1878 Golicin Sergij PavlovichNarodivsya13 serpnya 1815 1815 08 13 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer2 lyutogo 1888 1888 02 02 72 roki Poltava Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistoficerVijskove zvannyageneral lejtenantRidGoliciniBatkodMatidU shlyubi zdDitid i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin knyazya onuk grafa spadkoyemec rum yancivskogo rodovogo mayetku Nazvanij na chest dida Narodivsya u Sankt Peterburzi 13 25 serpnya 1815 roku ohreshenij 24 serpnya 1815 v Simeonivskij cerkvi pri sprijnyatti grafa M P Rum yanceva ta grafini divchini P n Golovinoyu Navchavsya u shkoli gvardijskih pidpraporshikiv razom iz M Yu Lermontovim Sluzhiv ad yutantom 2 yi gvardijskoyi pihotnoyi diviziyi yakoyu komanduvav spadkoyemec majbutnij imperator Oleksandr II V 1848 vijshov u vidstavku v chini kapitana Knyaz S P Golicin U 1854 1858 roki zhiv za kordonom buduchi zarahovanij do misiyi v Shtutgarti Tam Golicin lyudina cikava i sobi na umi buv golovnim faktotumom u velikoyi knyagini Olgi Mikolayivni U 1862 1870 roki ocholyuvav Chernigivsku guberniyu Vidpovidav za provedennya u cih krayah reform selyanskoyi sudovoyi ta zemskoyi Ne duzhe zruchnij vibir svitovih poserednikiv Golicin kompensuvav napoleglivim ale taktovnim vidstoyuvannyam selyanskih interesiv V 1863 vin buv zroblenij v dijsni statski radniki v comu zh roci otrimav zvannya kamergera 30 serpnya 1868 roku buv perejmenovanij na general majori z 30 serpnya 1874 general ad yutant 16 kvitnya 1878 provedenij v general lejtenanti i priznachenij chlenom Golovnogo vijskovo shpitalnogo komitetu Pomer 2 14 lyutogo 1888 roku i buv pohovanij u simejnij usipalnici na teritoriyi nekropolya sadibi Za vidgukom A M Lazarevskogo Golicin buv bezumovno lyudina chesna i dobra a do togo zh bezsribnik Jomu bezsumnivno nalezhala zasluga nevinnogo bilsh mensh dozvolu u Chernigivskij guberniyi selyanskoyi spravi Vin dav u guberniyi toj ton yakogo sluhali ta yakomu vtorili poseredniki bachachi sho ton dayetsya napoleglivij Sim yaLyubov Petrivna Golicina Druzhina z 05 lyutogo 1837 roku grafinya Lyubov Petrivna Apraksina 13 03 1819 14 06 1882 frejlina dvoru 1836 dochka grafa Petra Ivanovicha Apraksina 1784 1852 vid jogo shlyubu z Yeli Na vidguk suchasnikiv moloda grafinya Apraksina bula zirkoyu moskovskogo suspilstva vona polonila i vrazhala vsih bliskom nadzvichajnoyi svoyeyi krasi i chudovimi ochima Buduchi bezmirno dobra vona mala she j neabiyakij rozum Zhivuchi v 1850 h rokah za bolyuchim svoyim stanovishem z cholovikom u Shtutgarti knyaginya Golicina zdobula serdechnu priyazn korolevi Olgi Mikolayivni yaka chasto vidpochivala v yiyi suspilstvi i koristuvalasya yiyi druzhnim prihilnistyu i potim Pohovana u simejnomu usipalnici na teritoriyi nekropolya sadibi Troyicke Kajnardzhi Diti Varvara 08 12 1837 1897 ohreshena 25 grudnya 1837 v Simeonivskij cerkvi pri sprijnyatti grafa S P Rumyanceva i babusi V S Golicin Frejlina dvoru pershij cholovik z 1858 Oleksij Sergijovich Muhanov sin vid cogo shlyubu Oleksij Drugij cholovik z 1868 knyaz Andrij Oleksandrovich Liven Olga 26 08 1839 1919 ohreshena 14 veresnya 1839 v Simeonivskij cerkvi pri sprijnyatti dida knyazya P A Golicina i titki V P Sheremetyevoyi druzhina Fedora Mikolajovicha Ryumina 1835 1889 Lyubov 1841 1910 frejlina druzhina generala Oleksandra Oleksijovicha Svichina 1823 1896 Mikola 1848 1922 ostannij vlasnik sadibi Troyicke Kajnardzhi PrimitkiCGIA SPb F 19 Op 111 D 179 S 366 Metricheskie knigi cerkvi Simeona i Anny Memuary grafa S D Sheremeteva Federalnaya arhivnaya sluzhba Rossii M Iz vo Indrik 2001 T 1 S 258 Iz zapisok N V Isakova Istoricheskij vestnik 1915 T 141 S 93 Kn Golicyn Sergej Pavlov 17 travnya 2022 u Wayback Machine Spisok generalam po starshinstvu Ispravleno po 1 e yanvarya 1885 S 243 A M Lazarevskij Otryvki iz chernigovskih vospominanij Kievskaya starina 1901 T 72 3 S 363 Zapiski grafa M D Buturlina T 1 M Russkaya usadba 2006 S 387 CGIA SPb f 19 op 111 d 283 s 82 Metricheskie knigi Simeonovskoj cerkvi CGIA SPb f 19 op 111 d 303b s 623 Metricheskie knigi Simeonovskoj cerkvi LiteraturaGolicyny russkie polkovodcy i gosudarstvennye deyateli Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907