Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

місце проживанняОлександр ГроссГросс Олександр ІвановичНародженняЛіфляндська губерніяПохованням КурськРелігіяправославни

Гросс Олександр Іванович

Гросс Олександр Іванович

Олександр Гросс
Гросс Олександр Іванович
Народження
Похованням. Курськ
Релігіяправославний
Країнаimage Російська імперія
Праця в містахГлухів, Глухівський повіт, Курськ, Бєлгород
Архітектурний стильукраїнська народна церковна архітектура
Найважливіші спорудиГлухівська чоловіча гімназія,
Будинок Глухівського учительського інституту
Реставрація пам'ятокрозширення об'єму: Вознесенська церква (Глухів),
прибудова дзвіниці Миколаївська церква (Глухів) та Михайлівська церква (Вороніж)
НагородиІмператорське Всемилостиве пожалування діамантового перстня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гросс.

Олександр Іванович Гросс (нар. бл. 1830-ті рр. — пом.. після 1896) — архітектор-художник, титулярний радник (1894), академік архітектури, автор проєктів багатьох церков та будинків, зведених у стилі української народної церковної архітектури на Глухівщині.

Життєпис та творчість

Олександр Гросс народився не пізніше початку 1830-х років у Ліфляндській губернії. У 1856 році закінчив академію мистецтв в Санкт-Петербурзі.

image
Приміщення Глухівської чоловічої гімназії, проєкт якої було створено 1869 року Олександром Гроссом для маєтку Терещенків (нині — центральний корпус Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка)
image
Втілений проєкт 1874 року прибудови триярусної мурованої дзвіниці до храму Михайлівської церкви у містечку Вороніж Шосткинського району
image
Втілений проєкт 1866 року з розширення об'єму кладбищенського Вознесенського храму у Глухові
image
Дзвіниця прибудована до глухівського храму Святого Миколая за проєктом 1871 року Олександра Гросса

Одна з перших художніх робіт Олександра Гросса датується 1865 роком. Він став автором проєкту пам'ятника Петру Рум'янцеву-Задунайському в Глухові тодішньої Чернігівської губернії (нині — Сумська область). Композиція складалася із бронзової скульптури фельдмаршала на постаменті із блоків пісковика добутих в кар'єрах Андрія Миклашевського та Ніколи Терещенка, в оточені ажурної металевої огорожі. У 1866 році Олександр Гросс продовжує працювати в Глухові. Він розширює об'єм кладбищенського Вознесенського храму: у стінах первісних частин храму були пробиті широкі півциркульні арки. Трикутні пандативи, що несли первісну баню, були зрубані до половини їхньої висоти. Також, цього року, гвардії штабс капітан Микола Неплюєв замовив у приватного архітектора проєкт кам'яного млина з паровим двигуном.

У ході перебудови старої культової архітектури він у своїх проєктах, у більшості випадків, копіює старе оздоблення храму та «переносить» його на новобудову. Так, прибудовуючи дзвіниці до храмів XVII–XVIII ст. архітектор лише доповнює загальну композицію, звеличує, гармонійно вписує в концепцію церкви. Так у 1871 році, за проєктом Олександра Гросса було добудовано дзвіницю до глухівського храму Святого Миколая. Архітектор плідно працює над реконструкцією храмів на території Глухівського повіту дотримуючись принципів української народної церковної архітектури та побажань ктиторів храмів. Зокрема, це — дерев'яна дзвіниця храму в селі Семенівка (нині — у складі Глухівської міської громади), зведена у 1864 році та кам'яна дзвіниця Покровської церкви села Собичева (нині — у складі Шосткинської міської громади) у 1871 році. Також цього року Гросс допомагає відновити пошкоджений буревієм центальний купол храму Миколи Чудотворця в містечку Марчихина Буда (з 2020 року — Свеської селищної громади Шосткинського району). Паралельно до бабинця добудовують двоярусну дзвіницю яка гармонійно повторює неокласичні риси храму.

Весь свій хист і вміння Олександр Гросс проявив 1874 році під час виготовлення проєкту прибудови триярусної мурованої дзвіниці до храму Михайлівської церкви у містечку Вороніж. Однак утілили його пізніше в 1890 році з певними відхиленнями (нині — у складі Шосткинської міської громади). Стилістично вона схожа на пишно оздоблений бароковий храм XVIII століття. Так само, не порушуючи стиль композиції, архітектор добудовував за своїм проєктом дзвіницю до Михайлівського храму в селі Уланове (нині — Есманська селищна громада). Також архітектором були реалізовані й типові єпархіальні проєкти. Зокрема, це — три подібні кам'яні церкви, споруджені за креслениками Гросса: у 1864 році в селі Есмань (нині — центр Есманської селищної громади), через два роки — у Холопковому (нині село Перемога, у складі Шосткинської міської громади) та в селі Тулиголове (нині — у складі Кролевецької міської громади) у 1873 році. У 1875 році архітектор виконує оригінальне замовлення громади Георгіївської церкви села Пустогород (з 2020 року — Шосткинського району). Архітектор модернізував дерев'яний храм, виконаний у стилі класицизму, додавши до нього новомодні єпархіальні елементи. За його планом відбулася заміна маківки на центральному куполі, встановлення меншої маківки над алтарем, перебудова та збільшення існуючої дзвіниці, облицювання всього тіла храму дошками.

Одним із шедеврів культової архітектури авторства Олександра Гросса стала Глухівська золотоверха синагога. Спроєктована у 1867 році, вона мала доповнити загальну панораму центру Глухова, але в той же час не бути кращою за православні храми міста. Однак, проєкт повністю не реалізували. Синагога зведена у 1870 році стала спрощеною копією роботи архітектора.

Окремою віхою творчості Олександра Гросса стала торгово-промислова архітектура. У 1867 році він спроєктував дерев'яну на кам'яному цоколі винокурню Івана Скоропадського, що знаходилася на околиці Глухова. У 1871 році архітектор виконав замовлення купця Івана Крюкова, який хотів спорудити на своїй земельній ділянці кам'яну торгову лавку. Фасад повторював типові форми магазинів у місті Глухові. У 1876 році розпочалося будівництво торгових лавок купцем другої гільдії . Лавки чільним фасадом розташували на торгову площу в центрі Глухова. Вони мали прямокутну форму і складалися з підвалу, першого поверху та даху із світловими вікнами, схожими на такі ж у Київських фортечних воротах Глухівської фортеці. Невідомо чи було реалізовано цей проєкт.

Співпраця архітектора з родиною Терещенків тривала не один рік. Почесний громадянин міста Глухова, купець першої гільдії Артемій Терещенко довірив архітектору проєктування власного житла. У 1869 році Олександр Гросс виготовив кресленик маєтку Терещенків (будинок майбутньої чоловічої гімназії, нині центральний корпус Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка). Земля для будівництва придбана Артемієм Терещенком у Глухівській повітовій земській управі. Згідно проєкту, на рівні парадних кімнат другого поверху, знаходилося два пандуси, які розширялися до низу. На першому поверсі знаходилися: кладова, кімната для зберігання вина, котельня, кімната покоївки, кухара, конторщика, їдальня для обслуговуючого персоналу, кімната для обслуги, кімната для економа, пральня. На другому поверсі мали розміститися: кімната для дітей та гувернантки, гардероб, спальня, дамська кімната, будуар, гостинна кімната, оранжерея, кладова, гостинна зала, їдальня, чайна кімната, буфет, контора, кабінет, прийомна, більярдна кімната, гостьові кімнати. У 1871 році архітектор спроєктував притвор з вівтарем до старої Анастасіївська церкви, старостою якої був Артемій Терещенко.

У 1871 році депутати Глухівської земської управи вирішили придбати за 30 тисяч рублів у дворянина Миколи Терещенка ділянку землі разом з недобудованими спорудами по нинішній вулиці Київській. В одному з будинків планували відкрити прогімназію, а в інших лікарню та богодільню. Відразу після купівлі земельної ділянки, земство виділило із додаткового капіталу 10 тис. рублів на будівництво лікарні та богадільні. Архітектор Олександр Гросс склав план і креслення богадільні, приміщення доглядача та лікарні. З часом тут було побудовано приміщення учительського інституту (нині перший корпус Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка).

Олександр Гросс також створював проєкти житлових будинків, їх добудов та зведення флігелів. Зокрема, у 1868 році складено проєкт цегляного будинку купця 2-ї гільдії Красовицького. У 1870 році він розширює флігель . В цьому ж році для нащадків полковника Плешкова було складено проєкт розширення одного з будинків їх садиби в Глухові.

У 1876 році архітектор Олександр Гросс переїздить до міста Курська (нині — РФ). У цьому ж 1876 році в Курську він спроєктував ремісничу управу. Пізніше, у 1882 році він створює план частини вулиці Знаменської в Курську, а також проєкт кам'яних лавок купця Бредіхина. У 1884 році з'являється проєкт розважального театру в міському парку. Наступного року він готує ряд проєктів, зокрема, реконструкції манежу для міського театру, реконструкції міських лавок в Гостинному дворі, а також фасаду флігеля в садибі курського купця І. С. Новосельцева. Два роки (1885—1886) він здійснює спостереження за технічними роботами під час перебудови Курського повітового земства. У 1886 році створює план реконструкції частини Курська для зведення садиби Бочарова. Також, Олексанлр Гросс — автор проєкту кам'яних двоповерхових лавок купця Шапошнікова в Бєлгороді (1882, 1888).

Помер Олександр Гросс після 1896 року в Курську, де і похований.

Нагороди та звання

Примітки

  1. Холодова Е. В. Зодчие Курского края XVII—XX веков: Илюстрированный биографический словарь. Курск, 2003. С. 56
  2. ДАЧО, Ф. 127, оп. 10, спр. 21, арк. 52.
  3. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — С. 308—309.
  4. ДАЧО, Ф. 127, оп. 16, спр. 100, арк. 13.
  5. ДАЧО Ф. 127, оп. 1б, спр. 88, арк. 4
  6. Мірошниченко О. [1] // Соборний майдан. 2022. № 6 (114). С. 2
  7. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — С. 353.
  8. ДАЧО, Ф. 179, оп. 34, спр. 67, арк. 4
  9. ДАЧО, Ф. 127, оп. 6 б, спр. 46, арк. 8.
  10. ДАЧО, Ф. 127, оп. 6б, спр. 158, ст. 3
  11. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — С. 544
  12. ДАЧО. Ф. 121. оп. 9 б, спр. 91, арк. 11
  13. ДАЧО, Ф. 179, оп. 34, спр. 20, арк. 22
  14. ДАЧО, Ф. 179, оп. 32, спр. 9, арк. 6
  15. ДАЧО, Ф. 127, оп. 1 б, спр. 89, арк. 9.
  16. ДАЧО, Ф. 127, оп. 10, спр. 173, арк. 4.
  17. Мірошниченко О. Архітектурна спадщина Олександра Гросса // Соборний майдан. 2022. № 6 (114). С. 3
  18. ДАЧО, Ф. 127, оп. 9б, спр. 90, ст. 7
  19. ДАЧО, Ф. 127, оп. 2 б, спр. 39, арк. 40.
  20. Шишкіна Ю. А. З історії єврейського молитовного будинку. Наукове видання. Випуск 10. — Глухів — Київ, 2017. — С. 85.
  21. ДАЧО, Ф. 127, оп. 2 б, спр. 231, арк. 6.
  22. ДАЧО, Ф. 127, оп. 2б, спр. 65, арк. 7.
  23. ДАЧО, Ф. 127, оп. 11 б, спр. 3040, арк. 10.
  24. Мірошниченко О. М. Невідомі глухівські будівлі архітектора Олександра Гросса // Соборний майдан. — 2017. — № 1 (79). — С. 1.
  25. ДАЧО, Ф. 127, оп. 4 б, спр. 128, арк. 10.
  26. ДАЧО, Ф. 127, оп. 6 б, спр. 5, арк. 5.
  27. Мірошниченко О. М. Як земська лікарня стала вчительським інститутом // Соборний майдан. — 2019. — № 4 (94). — С. 1.
  28. ДАЧО, Ф. 127, оп. 3 б, спр. 201, арк. 4.
  29. ДАЧО, Ф. 127, оп. 5 б, спр. 142, арк. 6.
  30. ДАЧО, Ф. 127, оп. 5 б, спр. 199, арк. 14.

Література та джерела

  • Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — 586 с.
  • Холодова Е. В. Зодчие Курского края XVII—XX веков: Илюстрированный биографический словарь. — Курск, 2003. — 280 с.
  • Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), Ф. 127, оп. 10, 16.
  • Памятная книжка Курской губернии за 1894 год. Курск, 1894, с. 6.
  • Журналы заседаний XXII очередного Курского уездного Земского собрания, бывшего с 18 по 23 сентября 1886 г. и чрезвычайного за 1 июля 1886 г., Курск, 1887.

Посилання

  • Александр Иванович Гросс на сайті «Артхив». (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

misce prozhivannyaOleksandr GrossGross Oleksandr IvanovichNarodzhennyaLiflyandska guberniyaPohovannyam KurskReligiyapravoslavnijKrayinaRosijska imperiyaPracya v mistahGluhiv Gluhivskij povit Kursk ByelgorodArhitekturnij stilukrayinska narodna cerkovna arhitekturaNajvazhlivishi sporudiGluhivska cholovicha gimnaziya Budinok Gluhivskogo uchitelskogo institutuRestavraciya pam yatokrozshirennya ob yemu Voznesenska cerkva Gluhiv pribudova dzvinici Mikolayivska cerkva Gluhiv ta Mihajlivska cerkva Voronizh NagorodiImperatorske Vsemilostive pozhaluvannya diamantovogo perstnya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gross Oleksandr Ivanovich Gross nar bl 1830 ti rr pom pislya 1896 arhitektor hudozhnik titulyarnij radnik 1894 akademik arhitekturi avtor proyektiv bagatoh cerkov ta budinkiv zvedenih u stili ukrayinskoyi narodnoyi cerkovnoyi arhitekturi na Gluhivshini Zhittyepis ta tvorchistOleksandr Gross narodivsya ne piznishe pochatku 1830 h rokiv u Liflyandskij guberniyi U 1856 roci zakinchiv akademiyu mistectv v Sankt Peterburzi Primishennya Gluhivskoyi cholovichoyi gimnaziyi proyekt yakoyi bulo stvoreno 1869 roku Oleksandrom Grossom dlya mayetku Tereshenkiv nini centralnij korpus Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka Vtilenij proyekt 1874 roku pribudovi triyarusnoyi murovanoyi dzvinici do hramu Mihajlivskoyi cerkvi u mistechku Voronizh Shostkinskogo rajonu Vtilenij proyekt 1866 roku z rozshirennya ob yemu kladbishenskogo Voznesenskogo hramu u Gluhovi Dzvinicya pribudovana do gluhivskogo hramu Svyatogo Mikolaya za proyektom 1871 roku Oleksandra Grossa Odna z pershih hudozhnih robit Oleksandra Grossa datuyetsya 1865 rokom Vin stav avtorom proyektu pam yatnika Petru Rum yancevu Zadunajskomu v Gluhovi todishnoyi Chernigivskoyi guberniyi nini Sumska oblast Kompoziciya skladalasya iz bronzovoyi skulpturi feldmarshala na postamenti iz blokiv piskovika dobutih v kar yerah Andriya Miklashevskogo ta Nikoli Tereshenka v otocheni azhurnoyi metalevoyi ogorozhi U 1866 roci Oleksandr Gross prodovzhuye pracyuvati v Gluhovi Vin rozshiryuye ob yem kladbishenskogo Voznesenskogo hramu u stinah pervisnih chastin hramu buli probiti shiroki pivcirkulni arki Trikutni pandativi sho nesli pervisnu banyu buli zrubani do polovini yihnoyi visoti Takozh cogo roku gvardiyi shtabs kapitan Mikola Neplyuyev zamoviv u privatnogo arhitektora proyekt kam yanogo mlina z parovim dvigunom U hodi perebudovi staroyi kultovoyi arhitekturi vin u svoyih proyektah u bilshosti vipadkiv kopiyuye stare ozdoblennya hramu ta perenosit jogo na novobudovu Tak pribudovuyuchi dzvinici do hramiv XVII XVIII st arhitektor lishe dopovnyuye zagalnu kompoziciyu zvelichuye garmonijno vpisuye v koncepciyu cerkvi Tak u 1871 roci za proyektom Oleksandra Grossa bulo dobudovano dzvinicyu do gluhivskogo hramu Svyatogo Mikolaya Arhitektor plidno pracyuye nad rekonstrukciyeyu hramiv na teritoriyi Gluhivskogo povitu dotrimuyuchis principiv ukrayinskoyi narodnoyi cerkovnoyi arhitekturi ta pobazhan ktitoriv hramiv Zokrema ce derev yana dzvinicya hramu v seli Semenivka nini u skladi Gluhivskoyi miskoyi gromadi zvedena u 1864 roci ta kam yana dzvinicya Pokrovskoyi cerkvi sela Sobicheva nini u skladi Shostkinskoyi miskoyi gromadi u 1871 roci Takozh cogo roku Gross dopomagaye vidnoviti poshkodzhenij bureviyem centalnij kupol hramu Mikoli Chudotvorcya v mistechku Marchihina Buda z 2020 roku Sveskoyi selishnoyi gromadi Shostkinskogo rajonu Paralelno do babincya dobudovuyut dvoyarusnu dzvinicyu yaka garmonijno povtoryuye neoklasichni risi hramu Ves svij hist i vminnya Oleksandr Gross proyaviv 1874 roci pid chas vigotovlennya proyektu pribudovi triyarusnoyi murovanoyi dzvinici do hramu Mihajlivskoyi cerkvi u mistechku Voronizh Odnak utilili jogo piznishe v 1890 roci z pevnimi vidhilennyami nini u skladi Shostkinskoyi miskoyi gromadi Stilistichno vona shozha na pishno ozdoblenij barokovij hram XVIII stolittya Tak samo ne porushuyuchi stil kompoziciyi arhitektor dobudovuvav za svoyim proyektom dzvinicyu do Mihajlivskogo hramu v seli Ulanove nini Esmanska selishna gromada Takozh arhitektorom buli realizovani j tipovi yeparhialni proyekti Zokrema ce tri podibni kam yani cerkvi sporudzheni za kreslenikami Grossa u 1864 roci v seli Esman nini centr Esmanskoyi selishnoyi gromadi cherez dva roki u Holopkovomu nini selo Peremoga u skladi Shostkinskoyi miskoyi gromadi ta v seli Tuligolove nini u skladi Kroleveckoyi miskoyi gromadi u 1873 roci U 1875 roci arhitektor vikonuye originalne zamovlennya gromadi Georgiyivskoyi cerkvi sela Pustogorod z 2020 roku Shostkinskogo rajonu Arhitektor modernizuvav derev yanij hram vikonanij u stili klasicizmu dodavshi do nogo novomodni yeparhialni elementi Za jogo planom vidbulasya zamina makivki na centralnomu kupoli vstanovlennya menshoyi makivki nad altarem perebudova ta zbilshennya isnuyuchoyi dzvinici oblicyuvannya vsogo tila hramu doshkami Odnim iz shedevriv kultovoyi arhitekturi avtorstva Oleksandra Grossa stala Gluhivska zolotoverha sinagoga Sproyektovana u 1867 roci vona mala dopovniti zagalnu panoramu centru Gluhova ale v toj zhe chas ne buti krashoyu za pravoslavni hrami mista Odnak proyekt povnistyu ne realizuvali Sinagoga zvedena u 1870 roci stala sproshenoyu kopiyeyu roboti arhitektora Okremoyu vihoyu tvorchosti Oleksandra Grossa stala torgovo promislova arhitektura U 1867 roci vin sproyektuvav derev yanu na kam yanomu cokoli vinokurnyu Ivana Skoropadskogo sho znahodilasya na okolici Gluhova U 1871 roci arhitektor vikonav zamovlennya kupcya Ivana Kryukova yakij hotiv sporuditi na svoyij zemelnij dilyanci kam yanu torgovu lavku Fasad povtoryuvav tipovi formi magaziniv u misti Gluhovi U 1876 roci rozpochalosya budivnictvo torgovih lavok kupcem drugoyi gildiyi Lavki chilnim fasadom roztashuvali na torgovu ploshu v centri Gluhova Voni mali pryamokutnu formu i skladalisya z pidvalu pershogo poverhu ta dahu iz svitlovimi viknami shozhimi na taki zh u Kiyivskih fortechnih vorotah Gluhivskoyi forteci Nevidomo chi bulo realizovano cej proyekt Spivpracya arhitektora z rodinoyu Tereshenkiv trivala ne odin rik Pochesnij gromadyanin mista Gluhova kupec pershoyi gildiyi Artemij Tereshenko doviriv arhitektoru proyektuvannya vlasnogo zhitla U 1869 roci Oleksandr Gross vigotoviv kreslenik mayetku Tereshenkiv budinok majbutnoyi cholovichoyi gimnaziyi nini centralnij korpus Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka Zemlya dlya budivnictva pridbana Artemiyem Tereshenkom u Gluhivskij povitovij zemskij upravi Zgidno proyektu na rivni paradnih kimnat drugogo poverhu znahodilosya dva pandusi yaki rozshiryalisya do nizu Na pershomu poversi znahodilisya kladova kimnata dlya zberigannya vina kotelnya kimnata pokoyivki kuhara kontorshika yidalnya dlya obslugovuyuchogo personalu kimnata dlya obslugi kimnata dlya ekonoma pralnya Na drugomu poversi mali rozmistitisya kimnata dlya ditej ta guvernantki garderob spalnya damska kimnata buduar gostinna kimnata oranzhereya kladova gostinna zala yidalnya chajna kimnata bufet kontora kabinet prijomna bilyardna kimnata gostovi kimnati U 1871 roci arhitektor sproyektuvav pritvor z vivtarem do staroyi Anastasiyivska cerkvi starostoyu yakoyi buv Artemij Tereshenko U 1871 roci deputati Gluhivskoyi zemskoyi upravi virishili pridbati za 30 tisyach rubliv u dvoryanina Mikoli Tereshenka dilyanku zemli razom z nedobudovanimi sporudami po ninishnij vulici Kiyivskij V odnomu z budinkiv planuvali vidkriti progimnaziyu a v inshih likarnyu ta bogodilnyu Vidrazu pislya kupivli zemelnoyi dilyanki zemstvo vidililo iz dodatkovogo kapitalu 10 tis rubliv na budivnictvo likarni ta bogadilni Arhitektor Oleksandr Gross sklav plan i kreslennya bogadilni primishennya doglyadacha ta likarni Z chasom tut bulo pobudovano primishennya uchitelskogo institutu nini pershij korpus Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka Oleksandr Gross takozh stvoryuvav proyekti zhitlovih budinkiv yih dobudov ta zvedennya fligeliv Zokrema u 1868 roci skladeno proyekt ceglyanogo budinku kupcya 2 yi gildiyi Krasovickogo U 1870 roci vin rozshiryuye fligel V comu zh roci dlya nashadkiv polkovnika Pleshkova bulo skladeno proyekt rozshirennya odnogo z budinkiv yih sadibi v Gluhovi U 1876 roci arhitektor Oleksandr Gross pereyizdit do mista Kurska nini RF U comu zh 1876 roci v Kursku vin sproyektuvav remisnichu upravu Piznishe u 1882 roci vin stvoryuye plan chastini vulici Znamenskoyi v Kursku a takozh proyekt kam yanih lavok kupcya Bredihina U 1884 roci z yavlyayetsya proyekt rozvazhalnogo teatru v miskomu parku Nastupnogo roku vin gotuye ryad proyektiv zokrema rekonstrukciyi manezhu dlya miskogo teatru rekonstrukciyi miskih lavok v Gostinnomu dvori a takozh fasadu fligelya v sadibi kurskogo kupcya I S Novoselceva Dva roki 1885 1886 vin zdijsnyuye sposterezhennya za tehnichnimi robotami pid chas perebudovi Kurskogo povitovogo zemstva U 1886 roci stvoryuye plan rekonstrukciyi chastini Kurska dlya zvedennya sadibi Bocharova Takozh Oleksanlr Gross avtor proyektu kam yanih dvopoverhovih lavok kupcya Shaposhnikova v Byelgorodi 1882 1888 Pomer Oleksandr Gross pislya 1896 roku v Kursku de i pohovanij Nagorodi ta zvannyaImperatorske Vsemilostive pozhaluvannya diamantovogo perstnya Titulyarnij radnik 1894 PrimitkiHolodova E V Zodchie Kurskogo kraya XVII XX vekov Ilyustrirovannyj biograficheskij slovar Kursk 2003 S 56 DAChO F 127 op 10 spr 21 ark 52 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Kiyiv 2005 S 308 309 DAChO F 127 op 16 spr 100 ark 13 DAChO F 127 op 1b spr 88 ark 4 Miroshnichenko O 1 Sobornij majdan 2022 6 114 S 2 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Kiyiv 2005 S 353 DAChO F 179 op 34 spr 67 ark 4 DAChO F 127 op 6 b spr 46 ark 8 DAChO F 127 op 6b spr 158 st 3 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Kiyiv 2005 S 544 DAChO F 121 op 9 b spr 91 ark 11 DAChO F 179 op 34 spr 20 ark 22 DAChO F 179 op 32 spr 9 ark 6 DAChO F 127 op 1 b spr 89 ark 9 DAChO F 127 op 10 spr 173 ark 4 Miroshnichenko O Arhitekturna spadshina Oleksandra Grossa Sobornij majdan 2022 6 114 S 3 DAChO F 127 op 9b spr 90 st 7 DAChO F 127 op 2 b spr 39 ark 40 Shishkina Yu A Z istoriyi yevrejskogo molitovnogo budinku Naukove vidannya Vipusk 10 Gluhiv Kiyiv 2017 S 85 DAChO F 127 op 2 b spr 231 ark 6 DAChO F 127 op 2b spr 65 ark 7 DAChO F 127 op 11 b spr 3040 ark 10 Miroshnichenko O M Nevidomi gluhivski budivli arhitektora Oleksandra Grossa Sobornij majdan 2017 1 79 S 1 DAChO F 127 op 4 b spr 128 ark 10 DAChO F 127 op 6 b spr 5 ark 5 Miroshnichenko O M Yak zemska likarnya stala vchitelskim institutom Sobornij majdan 2019 4 94 S 1 DAChO F 127 op 3 b spr 201 ark 4 DAChO F 127 op 5 b spr 142 ark 6 DAChO F 127 op 5 b spr 199 ark 14 Literatura ta dzherelaVecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Kiyiv 2005 586 s Holodova E V Zodchie Kurskogo kraya XVII XX vekov Ilyustrirovannyj biograficheskij slovar Kursk 2003 280 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO F 127 op 10 16 Pamyatnaya knizhka Kurskoj gubernii za 1894 god Kursk 1894 s 6 Zhurnaly zasedanij XXII ocherednogo Kurskogo uezdnogo Zemskogo sobraniya byvshego s 18 po 23 sentyabrya 1886 g i chrezvychajnogo za 1 iyulya 1886 g Kursk 1887 PosilannyaAleksandr Ivanovich Gross na sajti Arthiv ros

Дата публікації:
Топ