Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палінгенезія (від дав.-гр. πάλιν дав.-гр. πάλιν - знову і γένεσις - становлення, народження) - теорія німецького філософа Артура Шопенгауера котра стверджує, що воля людини ніколи не вмирає, а проявляє себе знову в нових проявах, індивідах. Водночас Шопенгауер заперечує принцип реінкарнації про переселення конкретної душі. Теорія палінгенезії була викладена у другому томі його книги « Світ як воля і уявлення » — зокрема, у розділі «Смерть та її ставлення до неруйнівності нашої істоти».
Палінгенезія розглядає просторові кордони між людьми метафізично значущими, тобто одна особистість не може існувати одночасно у двох або кількох місцях простору.
Сам термін палінгенезія вперше зустрічається в Новому Завіті - παλιγγενεσία - ( Мф 19:28 ; Тит 3:5 ) і перекладається на українську мову як пакибуття, то як відродження. В інших перекладах цей термін звучить як Wiedergeburt та regeneratio . У перекладі на російську, звучить як пакибытие.
Загальна характеристика
У своєму творі Шопенгауер стверджує:
 | Нескінченний час протікав, перш ніж я народився, — чим же був я весь цей час? Метафізична відповідь на це, мабуть, була б такою: «я завжди був я: саме всі ті, хто протягом цього часу називав себе я, це були я». |  |
Шопенгауер заперечував можливість збереження після руйнування тіла індивідуального «Я» з усіма його спогадами. Руйнування мозку та свідомості що означає повне знищення особистості. З іншого боку, унікальна як така, воля кожної людини не схильна до знищення. Воля людини зберігається після розпаду тіла і згодом ця воля проявляється у новій інтелектуальній оболонці. Нова особистість постає зовсім відмінною від старої.
Шопенгауер відмовляється говорити про метемпсихоз, тобто «перехід цілої так званої душі в інше тіло», воліючи іменувати свою теорію «палінгенезією», під якою він розумів «розкладання і новоутворення індивіда, причому залишається лише його воля, яка, приймаючи образ нової істоти, Отримує новий інтелект».
Фактично в ідеї Шопенгауера про «незнищенність нашої істоти» можна знайти наступність з ідеями давньогрецького філософа Парменіда про відсутність небуття.
У відповідь на можливу критику палінгенезії Шопенгауер пише:
| | ... Якщо ж це не вдасться і боязке серце знову затягне свою стару жалібну пісню: «я бачу, як усі істоти шляхом народження виникають з нічого і через короткий час знову звертаються до ніщо: і моє буття, тепер справжнє, скоро теж лежатиме у далекому минулому, і я буду ніщо!», то правильна відповідь на цю скаргу буде такою: «Хіба ти не існуєш? Хіба ти не живеш у ньому, цьому дорогоцінному теперішньому, якого ви всі, діти часу, так жадібно прагнете, - хіба воно не твоє, справді твоє? І хіба ти розумієш, як ти досяг його? Хіба тобі відомі ті шляхи, які привели тебе до нього, щоб ти міг усвідомлювати, ніби смерть замкне їх для тебе? Сама можливість будь-якого існування твого я, після руйнування твого тіла, для тебе незбагненна. Але хіба вона може бути для тебе більш незбагненною, ніж твоє нинішнє існування і те, як ти його досяг? Чому ж ти сумніваєшся, що ті шляхи, які відкрилися перед тобою для цього сьогодення, не будуть відкриті для тебе і до будь-якого майбутнього?» | |
Сучасний стан
Погляди Шредінгера
Одним із мислителів, який заявив про зв'язок своїх поглядів з думками Шопенгауера, є австрійський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1933) Ервін Шредінгер . У той же час Шредінгер, на думку [en] , дотримувався радикальніших поглядів , які Колак назвав відкритим індивідуалізмом .
Філософ Мераб Мамардашвілі в такий спосіб викладає погляди Шредінгера:
| | І Шредінгер ставив таке запитання: ось вам було 16 років, і вас роздирали пристрасті. А що залишилося від того "я", яке було носієм цих пристрастей? Як якесь втілення "я", адже це були ви - разом з вашим тілом, з вашими переживаннями і тощо, але ж ви його не пам'ятаєте. А ви є. Отже, ви – інше «я»! У кожний момент ваші минулі «я» здавалися вам, що вони найважливіші, останні, а вони змінилися, навіть не породивши поняття смерті. Вони всі померли, а термін «смерть» навіть не виник. Навіщо ж, каже Шредінгер, боятися смерті? | |
Сучасна психологія
У психології існує низка близьких одна одній теорій, які можуть доповнити теорію Артура Шопенгауера. До них частково відносяться ідеї системної сімейної психотерапії Вірджинії Сатир. Також відомий метод сімейних розстановок Берта Хеллінгера, заснований на припущенні, що частини особистості померлих (або не доступних для спілкування) членів сім'ї проявляються в поведінці живих членів сім'ї, або в моделях їх спілкування між собою. На подібних уявленнях також засновано трансактний аналіз Еріка Берна та Клода Штайнера. Ерік Берн вважав, що у структурі дитини існують окремі компоненти, що зберігають моделі поведінки батьків стосовно неї, і відтворювані нею у подібних соціальних обставинах, наприклад під час спілкування зі своїми дітьми.
Політика та історія
Чилійський диктатор Августо Піночет висловив свій [en] після перевороту як національне відродження, натхненне Дієго Порталесом, діячем ранньої республіки:
 | ...[демократія] відродиться заново, очищена від пороків і поганих звичок, які зрештою зруйнували наші інституції ... нас надихає дух Порталеса, який об’єднав націю ... |  |
Див. також
Примітки
- Миронов В. В. «Философия: учебник для вузов». Глава 5 [ 2011-09-10 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — історія]
- Шрёдингер Э. Что такое жизнь? Физический аспект живой клетки. Москва-Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2002 — С. 90
- Kolak, Daniel. I Am You: The Metaphysical Foundations for Global Ethics. — Springer, 2005. — .
- Мамардашвили М. «Картезианские размышления». оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2010.
- Pinochet's discourse of 11 October 1973.
Посилання
- Шопенгауер А. «Смерть та її ставлення до неруйнівності нашої істоти» (з твору «Світ як воля і уявлення»)
- Стаття «Palingenesis» у Британській енциклопедії (11-е видання)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palingeneziya vid dav gr palin dav gr palin znovu i genesis stanovlennya narodzhennya teoriya nimeckogo filosofa Artura Shopengauera kotra stverdzhuye sho volya lyudini nikoli ne vmiraye a proyavlyaye sebe znovu v novih proyavah individah Vodnochas Shopengauer zaperechuye princip reinkarnaciyi pro pereselennya konkretnoyi dushi Teoriya palingeneziyi bula vikladena u drugomu tomi jogo knigi Svit yak volya i uyavlennya zokrema u rozdili Smert ta yiyi stavlennya do nerujnivnosti nashoyi istoti Palingeneziya rozglyadaye prostorovi kordoni mizh lyudmi metafizichno znachushimi tobto odna osobistist ne mozhe isnuvati odnochasno u dvoh abo kilkoh miscyah prostoru Sam termin palingeneziya vpershe zustrichayetsya v Novomu Zaviti paliggenesia Mf 19 28 Tit 3 5 i perekladayetsya na ukrayinsku movu yak pakibuttya to yak vidrodzhennya V inshih perekladah cej termin zvuchit yak Wiedergeburt ta regeneratio U perekladi na rosijsku zvuchit yak pakibytie Zagalna harakteristikaU svoyemu tvori Shopengauer stverdzhuye Neskinchennij chas protikav persh nizh ya narodivsya chim zhe buv ya ves cej chas Metafizichna vidpovid na ce mabut bula b takoyu ya zavzhdi buv ya same vsi ti hto protyagom cogo chasu nazivav sebe ya ce buli ya Shopengauer zaperechuvav mozhlivist zberezhennya pislya rujnuvannya tila individualnogo Ya z usima jogo spogadami Rujnuvannya mozku ta svidomosti sho oznachaye povne znishennya osobistosti Z inshogo boku unikalna yak taka volya kozhnoyi lyudini ne shilna do znishennya Volya lyudini zberigayetsya pislya rozpadu tila i zgodom cya volya proyavlyayetsya u novij intelektualnij obolonci Nova osobistist postaye zovsim vidminnoyu vid staroyi Shopengauer vidmovlyayetsya govoriti pro metempsihoz tobto perehid ciloyi tak zvanoyi dushi v inshe tilo voliyuchi imenuvati svoyu teoriyu palingeneziyeyu pid yakoyu vin rozumiv rozkladannya i novoutvorennya individa prichomu zalishayetsya lishe jogo volya yaka prijmayuchi obraz novoyi istoti Otrimuye novij intelekt Faktichno v ideyi Shopengauera pro neznishennist nashoyi istoti mozhna znajti nastupnist z ideyami davnogreckogo filosofa Parmenida pro vidsutnist nebuttya U vidpovid na mozhlivu kritiku palingeneziyi Shopengauer pishe Yaksho zh ce ne vdastsya i boyazke serce znovu zatyagne svoyu staru zhalibnu pisnyu ya bachu yak usi istoti shlyahom narodzhennya vinikayut z nichogo i cherez korotkij chas znovu zvertayutsya do nisho i moye buttya teper spravzhnye skoro tezh lezhatime u dalekomu minulomu i ya budu nisho to pravilna vidpovid na cyu skargu bude takoyu Hiba ti ne isnuyesh Hiba ti ne zhivesh u nomu comu dorogocinnomu teperishnomu yakogo vi vsi diti chasu tak zhadibno pragnete hiba vono ne tvoye spravdi tvoye I hiba ti rozumiyesh yak ti dosyag jogo Hiba tobi vidomi ti shlyahi yaki priveli tebe do nogo shob ti mig usvidomlyuvati nibi smert zamkne yih dlya tebe Sama mozhlivist bud yakogo isnuvannya tvogo ya pislya rujnuvannya tvogo tila dlya tebe nezbagnenna Ale hiba vona mozhe buti dlya tebe bilsh nezbagnennoyu nizh tvoye ninishnye isnuvannya i te yak ti jogo dosyag Chomu zh ti sumnivayeshsya sho ti shlyahi yaki vidkrilisya pered toboyu dlya cogo sogodennya ne budut vidkriti dlya tebe i do bud yakogo majbutnogo Suchasnij stanPoglyadi Shredingera Odnim iz misliteliv yakij zayaviv pro zv yazok svoyih poglyadiv z dumkami Shopengauera ye avstrijskij fizik teoretik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1933 Ervin Shredinger U toj zhe chas Shredinger na dumku en dotrimuvavsya radikalnishih poglyadiv yaki Kolak nazvav vidkritim individualizmom Filosof Merab Mamardashvili v takij sposib vikladaye poglyadi Shredingera I Shredinger staviv take zapitannya os vam bulo 16 rokiv i vas rozdirali pristrasti A sho zalishilosya vid togo ya yake bulo nosiyem cih pristrastej Yak yakes vtilennya ya adzhe ce buli vi razom z vashim tilom z vashimi perezhivannyami i tosho ale zh vi jogo ne pam yatayete A vi ye Otzhe vi inshe ya U kozhnij moment vashi minuli ya zdavalisya vam sho voni najvazhlivishi ostanni a voni zminilisya navit ne porodivshi ponyattya smerti Voni vsi pomerli a termin smert navit ne vinik Navisho zh kazhe Shredinger boyatisya smerti Suchasna psihologiya U psihologiyi isnuye nizka blizkih odna odnij teorij yaki mozhut dopovniti teoriyu Artura Shopengauera Do nih chastkovo vidnosyatsya ideyi sistemnoyi simejnoyi psihoterapiyi Virdzhiniyi Satir Takozh vidomij metod simejnih rozstanovok Berta Hellingera zasnovanij na pripushenni sho chastini osobistosti pomerlih abo ne dostupnih dlya spilkuvannya chleniv sim yi proyavlyayutsya v povedinci zhivih chleniv sim yi abo v modelyah yih spilkuvannya mizh soboyu Na podibnih uyavlennyah takozh zasnovano transaktnij analiz Erika Berna ta Kloda Shtajnera Erik Bern vvazhav sho u strukturi ditini isnuyut okremi komponenti sho zberigayut modeli povedinki batkiv stosovno neyi i vidtvoryuvani neyu u podibnih socialnih obstavinah napriklad pid chas spilkuvannya zi svoyimi ditmi Politika ta istoriyaChilijskij diktator Avgusto Pinochet visloviv svij en pislya perevorotu yak nacionalne vidrodzhennya nathnenne Diyego Portalesom diyachem rannoyi respubliki demokratiya vidroditsya zanovo ochishena vid porokiv i poganih zvichok yaki zreshtoyu zrujnuvali nashi instituciyi nas nadihaye duh Portalesa yakij ob yednav naciyu Div takozhTranslatio imperiiPrimitkiMironov V V Filosofiya uchebnik dlya vuzov Glava 5 2011 09 10 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya Shryodinger E Chto takoe zhizn Fizicheskij aspekt zhivoj kletki Moskva Izhevsk NIC Regulyarnaya i haoticheskaya dinamika 2002 S 90 Kolak Daniel I Am You The Metaphysical Foundations for Global Ethics Springer 2005 ISBN 1402029993 Mamardashvili M Kartezianskie razmyshleniya originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2010 Pinochet s discourse of 11 October 1973 PosilannyaShopengauer A Smert ta yiyi stavlennya do nerujnivnosti nashoyi istoti z tvoru Svit yak volya i uyavlennya Stattya Palingenesis u Britanskij enciklopediyi 11 e vidannya