Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палац Петра ІІІ (рос. Дворец Петра ІІІ)- палацова споруда 18 століття в історичному парку садово-паркового ансамблю Оранієнбаум (Росія), тепер місто Ломоносов у Санкт-Петербурга.
| Палац Петра ІІІ ( Оранієнбаум, або Ломоносов ) Дворец Петра ІІІ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 59°54′37″ пн. ш. 29°45′28″ сх. д. / 59.91050000002777409° пн. ш. 29.75790000002777802° сх. д.Координати: 59°54′37″ пн. ш. 29°45′28″ сх. д. / 59.91050000002777409° пн. ш. 29.75790000002777802° сх. д. | ||||
| Країна | Росія | |||
| Місто | Ломоносов (місто) | |||
| Тип | палац і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Стиль | рококо,класицизм | |||
| Автор проєкту | Антоніо Рінальді | |||
| Будівельник | Антоніо Рінальді, Михайло К'єза | |||
| Засновник | імператор Петро ІІІ | |||
| Перша згадка | 1756 рік | |||
| Дата заснування | 1758 | |||
| Початок будівництва | 1758 р.(палац, пейзажний парк, павільйон Ермітаж, Менажерея, павільйон Китайський будиночок, три мости) | |||
| Побудовано | перебудови в середині 19 ст. | |||
| Основні дати: 1758-1762 | ||||
| Будівлі: палац, пейзажний парк, Почесна брама( все інше - розібране до підмурків.) | ||||
| Відомі мешканці | імператор Петро ІІІ | |||
| Статус | Культурне надбання Російської федерації | |||
| Стан | задовільний | |||
  Палац Петра ІІІ ( Оранієнбаум, або Ломоносов ) Палац Петра ІІІ ( Оранієнбаум, або Ломоносов ) (Росія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Архітектор і замовник
У 1743 році племінник російської імператриці Єлизавети Петрівни — Петро Федорович, Великий князь (принц) отримав подарунок. Це була колишня садиба О. Д. Меншикова — Оранієнбаум. Традиція створення іграшкових фортець для підлітків з вельможних та царських родин вже існувала. Адже війна і військова справа вважалися гідними і престижними для царських дітей, навіть якщо ті не мали військових здібностей.
Розпочав своє приготування до військової кар'єри і Петро Федорович. Так виникла ідея створення мініатюрної фортеці. Первісна фортеця була дерев'яна, яку вибудували у 1746 році. Петро Федорович вже мав чин підполковника лейб-гвардії Преображенського полку. Тогочасний французький дипломат Беренжер писав, що Великий князь проводить свій час у Оранієнбаумі, в навчанні солдат, дає бали і опери. Дерев'яну фортецю вирішили замінити на земляну, а проект створив фортифікатор Мартин Гофман та італійський архітектор Антоніо Рінальді, якого перехопили у гетьмана Кирили Розумовського. Для архітектора, що був задіяний на будмайданчику велетенського палацу Казерта в Неаполі, завдання не було складним. Але Рінальді поклопотався про детально пророблений проект, аби продемонструвати царському замовнику свою обдарованість і майстерність.
Історія побудови
Будівництво розпочали з контракту в травні 1756 р., а на початку 1762 р. мініатюрна фортеця з палациком Петра Федоровича вже була готова. Мініатюрна фортеця мала вигляд дванадцятикутної зірки з Почесною брамою. Внутрішній майдан займали будинок коменданта, будинки двох генералів, арсенал, гауптвахта, казарми, лютеранська кірха. Споруди були одноповерхові. Винятком був мініатюрний палац Петра Федоровича у два поверхи. На ньому і зробив акцент архітектор.
Споруда палацу
За поземним планом — це квадрат із заокругленим увігнутим фасадом замість одного з кутів. Саме ламаний увігнутий фасад і був повернутий на почесний двір, облямований двома бічними флігелями. Перший поверх палацу мав службовий характер і його розпланування було однаковим з поверхом другим, але інтер'єри — без оздоб. Ззовні перший поверх трактовано як базу для другого і прикрашено горизонтальним рустом та вікнами. Другий поверх — вищий за перший, декорований «лопатками» (пілястрами без баз і капітелей), вікнами-перфенетрами, забраними понизу золоченими ґратами. Вінчала палац — балюстрада. Палац потинькували, а тло стін другого поверху пофарбували в активний червоний колір, що підкреслило його значення в ансамблі.
Гвинтові сходи
Кількість невеличких зал дорівнювала п'яти. На парадний другий поверх піднімалися гвинтовими сходами. Гвинтові сходи перенесені з центру трохи вбік і це стане улюбленим засобом у Рінальді. Далі йшла Передня зала.
Оздоби текстилем
В оздобах стін невеличких зал переважали коштовні тканини — оксамит, штоф, брокатель, атлас з вишивками кольоровим шовком. В Кабінеті стіни були сріблясто-зелені, в Спальні — яскраво-червоні, в Будуарі — блакитні з вишивками кольоровим шовком. Оздоби залів доповнювали десюдепорти, гнучкі меблі доби рококо, стелі з ліпленням та паркети за індивідуальними малюнками. Всі тканини з часом забруднилися чи зіпсувалися і їх поздирали наприкінці 19 століття.
Ткане оздоблення в Будуарі замінили на триваліші панелі з деревини горіха. Їх колір відрізнявся від первісного, але перегукувався з різьбленими візерунками панелей та дверей.
Буфетна
Буфетна — одна з найменших навіть серед малих залів палацика. Кімната передували Їдальні. Стіни блакитного кольору, а торець прикрасили вкриті сріблом кронштейни та китайська порцеляна. Кути кімнати прикрашали рельєфні зображення стовбурів пальм.
Картинна зала
Це найбільша зала палацу, розташована в кутовій частині будівлі. Дві її стіни відкриті вікнами у парк. Дві інші — впритул вкрити картинами в так званій шпалерній системі. Використано було п'ятдесят вісім (58) картин, переважно пейзажів, жанрових картин та портретів невідомих. Використана лише декоративна складова живопису, переважно другорядних майстрів. Систему розташування картин розробив Якоб Штелін. Його проектні рішення передали в архів, що випадково зберігся.
Російські лакові панно
Особливістю інтер'єрів палацу було широке використання лакових панно. Це російська імітація лакових панно Китаю, створених російськими майстрами. В їх створенні застосовані риси традиційного китайського живопису — площинність, відсутність європейської світлотіні, імітації китайських пейзажів і фігурок. Лакові візерунки створені також на панелях дверей, що відразу зробило їх видатними зразками декоративно-ужиткового мистецтва.
Малий Італійський парк
Комплекс іграшкової фортеці архітектор Рінальді доповнив невеличким італійським парком. Він не мав єдиної осі з фортецею, а займав бічну ділянку берега на схилі до річки Карость. Три галявини парку займали три павільйони — Менажерія для птахів, павільйони Ермітаж та Китайський будиночок. Галявини були поєднані стежками, обсаженими стриженими кущами та деревами, що лише нагадували регулярні сади бароко. Через річку перекинули три дерев'яні мости. Усе розпланування було більш вільним і в очах прихильників регулярних садів — компромісним і незвичним.
Втрати і реставрація
Втрати в ансамблі почалися ще у 18 столітті. Практично відразу після відсторонення (убивства)Петра ІІІ від влади, імператриця Катерина ІІ наказала конфіскувати низку картин з палаців Оранієнбвума. Привід — передача картин у новостворену Петербурзьку Академію мистецтв як навчальні зразки. Спустошені стіни, правда, прикрили картинами художника з міста Веймар.
Зруйновані негодою дерев'яні мости і павільйони розібрали у 1798 році. Тоді ж знищили земляні вали фортеці і всі її будівлі, окрім кам'яних Парадної брами та палацу Петра ІІІ. Перебудували в камені лише один міст в парку.
У 1830-ті роки садівник Джозеф Буш створює звичний пейзажний парк на місці малого Італійського парку Рінальді — без відновлення павільйонів і клопоту з регулярними частинами. У 1880-ті перероблені інтер'єри в палаці Петра ІІІ.
За часів СРСР засипали фонтани Нижнього саду бароко біля палацу Меншикова. На цьому місті створили футбольне поле. В палаці Петра ІІІ обладнали радянську бібліотеку.
Вивчення документів в архівах та дослідження збережених споруд почалося в повоєнні роки. Тоді ж віднайдені проектні рішення Рінальді та Якоба Штеліна щодо схем розташування полотен в Картинній залі. Використані картини другорядних майстрів фламандської, німецької, голландської шкіл — переважно побутового жанру, пейзажі та портрети невідомих. У 1961 — 1962 рр. палац в черговий раз ремонтували і відкрили як історико-побутовий музей.
Навколо палацу створені невеличкі квітники та встановили декілька мармурових скульптур. Більша частка з скульптур пошкоджена від вандальних нападів в добу дикого капіталізму. Постало питання чергової реставрації залишків споруд та розбитих скульптур і нові заходи по охороні і збереженні культурного надбання середини 18 століття, яке вдалося врятувати навіть в роки війни 1941—1945 років.
Джерела
- Коваленская Н. Н. «История русского искусства 18 века», М, 1962
- Кючарианц Д. А. «Антонио Ринальди». — СПб.: Стройиздат СПб, 1994. — 192 с. — 25000 экз. —
- Кючарианц Д. А." Художественные памятники города Ломоносова", Л, Лениздат, 1985
- «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, Стройиздат, 1983
- Раскин А. Г." Город Ломоносов", Л. «Искусство», 1979
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Petra III ros Dvorec Petra III palacova sporuda 18 stolittya v istorichnomu parku sadovo parkovogo ansamblyu Oraniyenbaum Rosiya teper misto Lomonosov u Sankt Peterburga lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Palac Petra III Oraniyenbaum abo Lomonosov Dvorec Petra IIIpalac fasad na paradnij dvirpalac fasad na paradnij dvir59 54 37 pn sh 29 45 28 sh d 59 91050000002777409 pn sh 29 75790000002777802 sh d 59 91050000002777409 29 75790000002777802 Koordinati 59 54 37 pn sh 29 45 28 sh d 59 91050000002777409 pn sh 29 75790000002777802 sh d 59 91050000002777409 29 75790000002777802KrayinaRosiyaMistoLomonosov misto Tippalac i pam yatka arhitekturi d Tip budivlipalacStilrokoko klasicizmAvtor proyektuAntonio RinaldiBudivelnikAntonio Rinaldi Mihajlo K yezaZasnovnikimperator Petro IIIPersha zgadka1756 rikData zasnuvannya1758Pochatok budivnictva1758 r palac pejzazhnij park paviljon Ermitazh Menazhereya paviljon Kitajskij budinochok tri mosti Pobudovanoperebudovi v seredini 19 st Osnovni dati 1758 1762Budivli palac pejzazhnij park Pochesna brama vse inshe rozibrane do pidmurkiv Vidomi meshkanciimperator Petro IIIStatus Kulturne nadbannya Rosijskoyi federaciyiStanzadovilnijPalac Petra III Oraniyenbaum abo Lomonosov Palac Petra III Oraniyenbaum abo Lomonosov Rosiya Mediafajli u VikishovishiArhitektor i zamovnikU 1743 roci pleminnik rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni Petro Fedorovich Velikij knyaz princ otrimav podarunok Ce bula kolishnya sadiba O D Menshikova Oraniyenbaum Tradiciya stvorennya igrashkovih fortec dlya pidlitkiv z velmozhnih ta carskih rodin vzhe isnuvala Adzhe vijna i vijskova sprava vvazhalisya gidnimi i prestizhnimi dlya carskih ditej navit yaksho ti ne mali vijskovih zdibnostej Rozpochav svoye prigotuvannya do vijskovoyi kar yeri i Petro Fedorovich Tak vinikla ideya stvorennya miniatyurnoyi forteci Pervisna fortecya bula derev yana yaku vibuduvali u 1746 roci Petro Fedorovich vzhe mav chin pidpolkovnika lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku Togochasnij francuzkij diplomat Berenzher pisav sho Velikij knyaz provodit svij chas u Oraniyenbaumi v navchanni soldat daye bali i operi Derev yanu fortecyu virishili zaminiti na zemlyanu a proekt stvoriv fortifikator Martin Gofman ta italijskij arhitektor Antonio Rinaldi yakogo perehopili u getmana Kirili Rozumovskogo Dlya arhitektora sho buv zadiyanij na budmajdanchiku veletenskogo palacu Kazerta v Neapoli zavdannya ne bulo skladnim Ale Rinaldi poklopotavsya pro detalno proroblenij proekt abi prodemonstruvati carskomu zamovniku svoyu obdarovanist i majsternist Istoriya pobudoviArhitekturna model kolishnoyi forteci Budivnictvo rozpochali z kontraktu v travni 1756 r a na pochatku 1762 r miniatyurna fortecya z palacikom Petra Fedorovicha vzhe bula gotova Miniatyurna fortecya mala viglyad dvanadcyatikutnoyi zirki z Pochesnoyu bramoyu Vnutrishnij majdan zajmali budinok komendanta budinki dvoh generaliv arsenal gauptvahta kazarmi lyuteranska kirha Sporudi buli odnopoverhovi Vinyatkom buv miniatyurnij palac Petra Fedorovicha u dva poverhi Na nomu i zrobiv akcent arhitektor Sporuda palacuPalac Petra III plan 1 go i 2 go poverhiv Za pozemnim planom ce kvadrat iz zaokruglenim uvignutim fasadom zamist odnogo z kutiv Same lamanij uvignutij fasad i buv povernutij na pochesnij dvir oblyamovanij dvoma bichnimi fligelyami Pershij poverh palacu mav sluzhbovij harakter i jogo rozplanuvannya bulo odnakovim z poverhom drugim ale inter yeri bez ozdob Zzovni pershij poverh traktovano yak bazu dlya drugogo i prikrasheno gorizontalnim rustom ta viknami Drugij poverh vishij za pershij dekorovanij lopatkami pilyastrami bez baz i kapitelej viknami perfenetrami zabranimi ponizu zolochenimi gratami Vinchala palac balyustrada Palac potinkuvali a tlo stin drugogo poverhu pofarbuvali v aktivnij chervonij kolir sho pidkreslilo jogo znachennya v ansambli Gvintovi shodiKilkist nevelichkih zal dorivnyuvala p yati Na paradnij drugij poverh pidnimalisya gvintovimi shodami Gvintovi shodi pereneseni z centru trohi vbik i ce stane ulyublenim zasobom u Rinaldi Dali jshla Perednya zala Ozdobi tekstilemV ozdobah stin nevelichkih zal perevazhali koshtovni tkanini oksamit shtof brokatel atlas z vishivkami kolorovim shovkom V Kabineti stini buli sriblyasto zeleni v Spalni yaskravo chervoni v Buduari blakitni z vishivkami kolorovim shovkom Ozdobi zaliv dopovnyuvali desyudeporti gnuchki mebli dobi rokoko steli z liplennyam ta parketi za individualnimi malyunkami Vsi tkanini z chasom zabrudnilisya chi zipsuvalisya i yih pozdirali naprikinci 19 stolittya Tkane ozdoblennya v Buduari zaminili na trivalishi paneli z derevini goriha Yih kolir vidriznyavsya vid pervisnogo ale peregukuvavsya z rizblenimi vizerunkami panelej ta dverej BufetnaBufetna odna z najmenshih navit sered malih zaliv palacika Kimnata pereduvali Yidalni Stini blakitnogo koloru a torec prikrasili vkriti sriblom kronshtejni ta kitajska porcelyana Kuti kimnati prikrashali relyefni zobrazhennya stovburiv palm Kartinna zalaCe najbilsha zala palacu roztashovana v kutovij chastini budivli Dvi yiyi stini vidkriti viknami u park Dvi inshi vpritul vkriti kartinami v tak zvanij shpalernij sistemi Vikoristano bulo p yatdesyat visim 58 kartin perevazhno pejzazhiv zhanrovih kartin ta portretiv nevidomih Vikoristana lishe dekorativna skladova zhivopisu perevazhno drugoryadnih majstriv Sistemu roztashuvannya kartin rozrobiv Yakob Shtelin Jogo proektni rishennya peredali v arhiv sho vipadkovo zberigsya Rosijski lakovi pannoOsoblivistyu inter yeriv palacu bulo shiroke vikoristannya lakovih panno Ce rosijska imitaciya lakovih panno Kitayu stvorenih rosijskimi majstrami V yih stvorenni zastosovani risi tradicijnogo kitajskogo zhivopisu ploshinnist vidsutnist yevropejskoyi svitlotini imitaciyi kitajskih pejzazhiv i figurok Lakovi vizerunki stvoreni takozh na panelyah dverej sho vidrazu zrobilo yih vidatnimi zrazkami dekorativno uzhitkovogo mistectva Malij Italijskij parkKompleks igrashkovoyi forteci arhitektor Rinaldi dopovniv nevelichkim italijskim parkom Vin ne mav yedinoyi osi z forteceyu a zajmav bichnu dilyanku berega na shili do richki Karost Tri galyavini parku zajmali tri paviljoni Menazheriya dlya ptahiv paviljoni Ermitazh ta Kitajskij budinochok Galyavini buli poyednani stezhkami obsazhenimi strizhenimi kushami ta derevami sho lishe nagaduvali regulyarni sadi baroko Cherez richku perekinuli tri derev yani mosti Use rozplanuvannya bulo bilsh vilnim i v ochah prihilnikiv regulyarnih sadiv kompromisnim i nezvichnim Vtrati i restavraciyaVtrati v ansambli pochalisya she u 18 stolitti Praktichno vidrazu pislya vidstoronennya ubivstva Petra III vid vladi imperatricya Katerina II nakazala konfiskuvati nizku kartin z palaciv Oraniyenbvuma Privid peredacha kartin u novostvorenu Peterburzku Akademiyu mistectv yak navchalni zrazki Spustosheni stini pravda prikrili kartinami hudozhnika z mista Vejmar Zrujnovani negodoyu derev yani mosti i paviljoni rozibrali u 1798 roci Todi zh znishili zemlyani vali forteci i vsi yiyi budivli okrim kam yanih Paradnoyi brami ta palacu Petra III Perebuduvali v kameni lishe odin mist v parku U 1830 ti roki sadivnik Dzhozef Bush stvoryuye zvichnij pejzazhnij park na misci malogo Italijskogo parku Rinaldi bez vidnovlennya paviljoniv i klopotu z regulyarnimi chastinami U 1880 ti pererobleni inter yeri v palaci Petra III Za chasiv SRSR zasipali fontani Nizhnogo sadu baroko bilya palacu Menshikova Na comu misti stvorili futbolne pole V palaci Petra III obladnali radyansku biblioteku Vivchennya dokumentiv v arhivah ta doslidzhennya zberezhenih sporud pochalosya v povoyenni roki Todi zh vidnajdeni proektni rishennya Rinaldi ta Yakoba Shtelina shodo shem roztashuvannya poloten v Kartinnij zali Vikoristani kartini drugoryadnih majstriv flamandskoyi nimeckoyi gollandskoyi shkil perevazhno pobutovogo zhanru pejzazhi ta portreti nevidomih U 1961 1962 rr palac v chergovij raz remontuvali i vidkrili yak istoriko pobutovij muzej Navkolo palacu stvoreni nevelichki kvitniki ta vstanovili dekilka marmurovih skulptur Bilsha chastka z skulptur poshkodzhena vid vandalnih napadiv v dobu dikogo kapitalizmu Postalo pitannya chergovoyi restavraciyi zalishkiv sporud ta rozbitih skulptur i novi zahodi po ohoroni i zberezhenni kulturnogo nadbannya seredini 18 stolittya yake vdalosya vryatuvati navit v roki vijni 1941 1945 rokiv DzherelaKovalenskaya N N Istoriya russkogo iskusstva 18 veka M 1962 Kyucharianc D A Antonio Rinaldi SPb Strojizdat SPb 1994 192 s 25000 ekz ISBN 5 87897 006 6 Kyucharianc D A Hudozhestvennye pamyatniki goroda Lomonosova L Lenizdat 1985 Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada L Strojizdat 1983 Raskin A G Gorod Lomonosov L Iskusstvo 1979Div takozhPortal Mistectvo Rokoko Petro III imperator Rosiyi Antonio Rinaldi Yakob Shtelin Sadovo parkova skulptura