Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 52°13′54″ пн. ш. 21°00′23″ сх. д. / 52.23167° пн. ш. 21.00639° сх. д.
Палац культури і науки (пол. Pałac Kultury i Nauki (PKiN)) (колишній Палац культури і науки ім. Йосипа Сталіна) – один з найвищих хмарочосів у Польщі, розташований у центрі Варшави на площі Дефіляд. Побудований за три роки під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва і введений в експлуатацію у 1955 році. Архітектурний стиль — суміш архітектурного арт-деко, соціалістичного реалізму і польського історизму. Тепер тут розміщені офіси багатьох компаній і державних установ (кінотеатри, театри, магазини, університети (Collegium Civitas), наукові органи). Також тут проходять різні види виставок і ярмарок, серед яких Міжнародний книжковий ярмарок (з 1958 р.). В палаці розташовані конференц-зал на 3000 чол., музей техніки, музей еволюції ПАН і Палац Молоді з басейном.
| Палац культури і науки Pałac Kultury i Nauki | |
|---|---|
 Палац культури і науки. Сучасний вигляд | |
| Інформація | |
| 52°13′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.000° сх. д. | |
| Розташування | Варшава, Польща |
| Країна |  Республіка Польща[1] |
| Статус | Збудований |
| Стиль | соціалістичний реалізм |
| Початок будівництва | 2 травня 1952 р. |
| Завершено | 22 липня 1955 р. |
| Відкрито | 22 липня 1955 р. |
| Використання | різне |
| Висота | |
| Антена/Шпиль | 231 м |
| Дах | 187,8 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 42 |
| Загальна площа | 123 084 м² |
| Інше | |
| Архітектор | Лев Руднєв |
| Власник | муніципалітет |
| Сайт | pkin.pl |
 Палац культури і науки у Вікісховищі | |
Історія
Будівництво Палацу Культури і Науки у Варшаві було радянською ініціативою, «даром дружби народів СРСР братерському народу Польщі». Вперше ідея будівництва висотної будівлі, подібної до московських висоток, була висловлена під час візиту до Варшави у липні 1951 р. міністра закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова, коли він обговорював плани післявоєнної відбудови столиці Польщі з головним варшавським архітектором Юзефом Сиґаліним.
Ідеологічно перед будівництвом споруди було поставлено ряд завдань:
- визначити новий вигляд польської столиці;
- відзначити новий етап історії Польщі;
- стати уособленням загальних соціалістичних ідеалів і нових зв’язків з російським народом;
- уособлювати риси успадкування польської культури.
Згідно з тогочасною радянською архітектурною термінологією палац повинен був бути «народним за формою та соціалістичним по суті». У зв’язку з цим, у лютому 1951 року радянські архітектори на чолі з Львом Руднєвим на запрошення керівництва ПНР відвідали кілька польських міст для пошуку національних архітектурних акцентів. Таким чином, варшавський палац схожий на московські висотні будинки, архітектурні ж деталі схожі з аттиками Сукениць у Кракові і будинків міського ринку в Казимежі над Віслою, шпиль самого Палацу подібний до композиції ратуші в Ґданську..
Руднєв разом зі своєю командою створив п’ять проєктів і 59 макетів з пластиліну. Польські архітектори вибрали проєкт 120-метрової будівлі, але в кінцевому підсумку, з міркувань престижу, обрали набагато більший об’єкт. Його будівництво тривало з 2 травня 1952 по 22 липня 1955 рр. На будівництві працювало близько 3500 польських і радянських робітників. Вони жили в спеціально збудованому для них на кошти Уряду СРСР поселенні Єлонки . Під час будівництва загинуло 16 радянських робітників. При підготовці місця для планованого будівництва палацу було знесено 190 будинків з 60 тис. помешканнями, збудованих наприкінці XIX ст. і в перші десятиріччя XX ст. Таким чином було вирішена проблема реконструкції центру міста, який значно постраждав під час Варшавського повстання 1944 р.
Місце, обране під будівництво Палацу, давно виділялося варшавськими урбаністами, як територія, на якій повинна стояти висотна домінанта столиці. Містячись у центрі Варшави, Палац разом з ансамблем площ, розташований на ділянці, обмеженій Маршалковською, трасою N-S (Алею Незалежності) і Алеями Єрусалимськими. Центральна площа, яка добре зв’язана комунікаціями з усім містом, до 1950 року, все ще була композиційно ізольованою. Конкурси середини століття, на забудову центру, дають можливість вирішення містобудівного зв’язку пересічення Єрусалимський алей і вул. Маршалковської з важливим комунікаційним вузлом, яким є пересічення траси Схід-Захід (Алея «Солідарності») з Маршалковською в районі Банкової площі (колишня Дзержинського). Близькість розташування залізничного вокзалу надавало приїжджим одразу ж поглянути на висотну будівлю в центрі міста.
На початковому етапі робіт, Бюро контролю преси, публікацій і видовищ обмежило інформування в пресі про будівництво Палацу. Зокрема, було заборонено інформувати про проєкт споруди, про перебування радянських архітекторів на території ПНР; дозволялось лише публікувати загальну інформацію, що вже була оприлюднена в офіційних повідомленнях та повідомляти про строки будівництва. Більшість звичайних варшав’ян не знала з якою метою було розібрано сотні будинків і яка мета будівництва. Подейкували, що спорудження палацу є лише прикриттям для ще більшого, секретного об’єкта, а під будинком мало б розташовуватись бомбосховище, яке зв’язує його з Будинком Партії на Єрусалимських Алеях.
Ще до завершення будівництва, через два дні після смерті Йосипа Сталіна, 7 березня 1953 р., згідно з ухвалою Державної Ради і Ради Міністрів ПНР, будинку було присвоєно назву Палацу Культури і Науки імені Йосипа Сталіна (пол. Pałac Kultury i Nauki imienia Józefa Stalina). Під документом підписалися Болеслав Берут (голова Ради Міністрів) і Олександр Завадський (голова Державної ради). Планувалось також встановити на площі перед палацом пам’ятник Сталіну, який у результаті не був реалізований. Завершилось будівництво у 1955 р. на 10-річчя визволення Варшави від нацистів.
У 1956 р. в Польщі почалась десталінізація. Випущений з в’язниці Владислав Гомулка виступав на заповненій людьми площі Парадів. У якийсь момент натовп захотів увірватися в палац, де був радіовузол. Обслуговуючий персонал підпер потужні двері дубовими лавами. Забарикадувавшись таким чином, вони відбили штурм – єдиний в історії будівлі. 1963 року під час пожежі вщент згоріла зала ім. Ф. Дзержинського, найбільша у Палаці, площа якої становила майже 1000 м².
У 50-80-ті роки у червоній Залі конгресів проводились з’їзди Польської об’єднаної Робітничої партії. В концертних залах виступали Марлен Дітріх, Елла Фіцджеральд, Ян Кепура, Ів Монтан і Пол Анка, який пішов зі сцени, коли дізнався про вбивство Джона Кеннеді. 1967 року пройшов концерт гурту «The Rolling Stones».
Для екскурсантів, які приїжджали відвідати столицю, огляд Палацу культури був обов’язковим пунктом програми. Туристи підіймались на оглядовий майданчик на 30-му поверсі, щоб з висоти 114 метрів оглянути панораму міста, хоча Руднєв спочатку запланував тут кафе «Під шпилем». Аж до 80-х, поки на цій терасі не встановили ґрати, що гарантували безпеку, вона служила місцем для ефектних самогубств, які відбувались тут з 1956 року; загинув один француз і 7 поляків.
13 грудня 1981 р. під час проведення в ПКіН Конгресу польської культури у ПНР було введено воєнний стан, а в будівлі з’явилися озброєні солдати. 1987 року перед Палацом було проведено урочисте богослужіння за участю Папи Івана Павла ІІ
Палац був збудований на ділянці в 10,5 га, яка утворює площу вздовж головної магістралі міста – Маршалковської вулиці, на яку виходить один із протяжних фасадів будівлі. Будинок має прямокутний план зі сторонами 200×170 м. Коротші фасади звернені: з південно-східної сторони на Єрусалимську алею і з північно-західної – на Ново-Свентокшистську вулицю. З південно-західної сторони утворилася друга площа. Будинок поставлений на стилобат, який з боку фасаду по Маршалковській переходить у систему трибун, що обмежують площу, що примикає. Як і в будинку МДУ, горизонтальні нижні об’єми вище переходять у квадратну в розрізі, увінчану шпилем вежу, яка забезпечує чітку вертикаль. Несучою конструкцією є сталевий каркас, що спирається на залізобетонний фундамент.
Архітектура будівлі та скульптурне оздоблення
Скульптура: Станіслав Хорно-Поплавський (Адам Міцкевич), Людвіка Красковська-Ніцхова (Миколай Коперник), радянські автори (28 соцреалістичних скульптур: алегорії планового господарства, науки, мистецтва, спорту, металургії).
Функціональне призначення
Палац культури і науки є багатофункціональною спорудою. Спочатку Тут перебували Польська Академія наук, Пен-клуб, Управління атомної енергетики, Декілька поверхів займав Варшавський університет. Нині, окрім навчальних закладів і ПАН, тут розміщуються: міська рада, Музей Техніки, Конгрес зал на 3500 місць, 4 кінозали, 3 театри (Драматичний на 800 місць, “Студіо” і “Лялька”), банки, школи танцю, медичні центри, приватні фірми, ресторани, виставкові приміщення, басейн, оглядовий майданчик на 30 поверсі (загальна кількість приміщень – 3288).
Сучасність
Чотири 6,3-метрові годинники були встановлені на вершині будівлі в 2000 році, зробивши її на той час найбільшою годинниковою вежею у світі, а нині другою за величиною після NTT Docomo Yoyogi Building, де було встановлено годинника в 2002 р.
У 1989 р. зникла бронзова скульптура роботи Аліни Шапошнікової, що зображала двох будівельників ПКіН – поляка і радянського громадянина з прапором в руці.
Питання забудови оточення ПКіН
Вона запланована на будинок, будівля навколишнього середовища. 2006 року Комісія прийняла Варшава місцевого планування землекористування палацових навколишнє середовище, а також провів конкурс на проєкт будівлі в Музеї сучасного мистецтва на Маршалковській вулиці. 2007 року після місцевих виборів, розпочав розроблення нового плану.
ПКіН як пам’ятка архітектури та історії
З 1 лютого 2007 р. Палац Культури і Науки у Варшаві став пам'ятником історії і культури. Боротьба за включення його в список об'єктів, що охороняються, тривала вже декілька років. У 2005 він відзначив своє 50-річчя, активно обговорюване питання про його охорону було спровоковане планами по переробці Конгрес залу в мюзик-хол, що привело б до знищення автентичних інтер’єрів частини Палацу.
1 лютого заступник воєводського консерватора пам'ятників Мачей Чердиш підписав документ про включення ПКіН до списку об’єктів, що охороняються, особливо цінних для історії і культури Польщі.
«Будівля в своєму теперішньому вигляді є автентичний документом, що представляє свою епоху… Архітектура його інтер'єрів показує проєктні вирішення окремих елементів, прекрасного виконання і високу якість використаних матеріалів. Це великою мірою творіння польських художників і скульпторів» — сказав Мачей Чердиш. Консерватор визнав, що Палац «має історичну, художню і пов'язану з ними наукову цінність, що означає, що його збереження на користь нашого суспільства». Активним прихильником і борцем за визнання Палацу пам’яткою архітектури виступив професор Варшавського Університету Вальдемар Броневський, противником же, ще один професор Варшавської Політехніки Лех Клошевич.
Лех Ісакевич, директор ПКіН, схвально висловився щодо включення Палацу до реєстру об’єктів, що охороняються, бо це перекреслює плани ризикованої переробки Конгрес-залу на музичний театр і руйнування інтер'єрів інших цінних приміщень.
Цікаві факти
- До 1990 року Палац культури і науки був третьою за величиною будівлею в Європі.
- Варшав'яни дають Палацу різні назви: Пекін (співзвучно до абревіатури ПКіН), Паяц (співзвучно до слова Палац), Шприц Сталіна чи навіть Російський Весільний Торт.
- Тераса на 30 поверсі відома серед туристів, як гарне місце для споглядання Варшави, тому багато хто стверджує, що це найкращий вигляд на місто, бо звідти не видно самого Палацу (те саме казав і Гі де Мопассан про Ейфелеву вежу).
- ПКіН з'являвся у роботах японського режисера Осії Мамору, зокрема в художньому фільмі «Авалон» та анімаційному «The Sky Crawlers»
- Хмарочос є одним з місць подій у фільмі «Поза досяжністю» (Out of Reach) зі Стівеном Сіґалом у головній ролі.
- У будівлі Палацу культури і науки в 1967 році виступала група «Роллінг Стоунз». Це був перший виступ провідної західної рок-групи в соціалістичній країні.
- 4 грудня 2013 року Палац Культури і Науки, рішенням столичної влади, засвітився українськими національними кольорами. Це сталося у знак підтримки варшав'янами подій Євромайдану.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Проект СОВАРХ [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Jerzy S. Majewski, Koło i Młynów, Gazeta Wyborcza, Spacerownik 2007
- Archiwóm Panstwowy m.st.Warszawy
- с 01.02.2007 Дворец Культуры и Науки в Варшаве стал памятником истории и культуры.
- Mamy najwyższy zabytek w Polsce
- відео з дебатів
- дебати на форумі GAZETY
- http://ostarbeiter.vn.ua/palac-kultury-i-nauki.html
- Я.С. (04.12.2013). Польські міста солідаризуються з Україною. Polskie Radio S.A. Процитовано 05.12.2013.
Література
- Architektura. Warszawa. 1991–2005.
- Nyczek T. Klopotliwy prezent // Gazeta Wyborcza. 13.08. 1992.
- Zycie Warszawy. 1999—2005.
- Szablowski J. B. Przewrot palacowy//Rzeczpospolita. 16.06.1997.
Статті
- PKiN nie ma nic wspólnego z polską architekturą — відео з дебатів, влаштованих в Газеті Виборчій, з проблеми включення ПКіН в реєстр пам’ятників;
- Домініка Ольшевські, Томаш Ужиковський «Воєвода з партії PIS блокує включення ПКіН в список пам’ятників»;
- Даріуш Бартошевич та ін. «Дар Сталіна найвищий пам’ятник Варшави»;
- Домініка Ольшевська, Томаш Ужиковський «Люстрація Палацу Культури»;
- Томаш Ужиковський «Чи повинен ПКіН бути пам’ятником?»;
- Томаш Ужиковський «Палац Культури і Науки вже є пам’ятником»;
- Томаш Ужиковський «У нас в Польщі вже є найвищий пам’ятник архітектури»;
- Даріуш Бартошевич «Яким буде центр біля Палацу Культури?»;
- Аґнєшка Ковальська «Дарвін заспіває на Палаці»;
- ;
- Дебати присвячені проблемі включення Палацу Культури і Науки в реєстр пам’ятників. Форум Gazeta Wyborcza.
Посилання
- Офіційний портал ПКіН
- Технічні дані на skyscraperpage.com
- Польща хоче зруйнувати сталінський Палац
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 52 13 54 pn sh 21 00 23 sh d 52 23167 pn sh 21 00639 sh d 52 23167 21 00639 Palac kulturi i nauki pol Palac Kultury i Nauki PKiN kolishnij Palac kulturi i nauki im Josipa Stalina odin z najvishih hmarochosiv u Polshi roztashovanij u centri Varshavi na ploshi Defilyad Pobudovanij za tri roki pid kerivnictvom radyanskogo arhitektora Lva Rudnyeva i vvedenij v ekspluataciyu u 1955 roci Arhitekturnij stil sumish arhitekturnogo art deko socialistichnogo realizmu i polskogo istorizmu Teper tut rozmisheni ofisi bagatoh kompanij i derzhavnih ustanov kinoteatri teatri magazini universiteti Collegium Civitas naukovi organi Takozh tut prohodyat rizni vidi vistavok i yarmarok sered yakih Mizhnarodnij knizhkovij yarmarok z 1958 r V palaci roztashovani konferenc zal na 3000 chol muzej tehniki muzej evolyuciyi PAN i Palac Molodi z basejnom Palac kulturi i nauki Palac Kultury i NaukiPalac kulturi i nauki Suchasnij viglyadInformaciya52 13 pn sh 21 00 sh d 52 217 pn sh 21 000 sh d 52 217 21 000Roztashuvannya Varshava PolshaKrayina Respublika Polsha 1 Status ZbudovanijStil socialistichnij realizmPochatok budivnictva 2 travnya 1952 r Zaversheno 22 lipnya 1955 r Vidkrito 22 lipnya 1955 r Vikoristannya rizneVisotaAntena Shpil 231 mDah 187 8 mTehnichni detaliKilkist poverhiv 42Zagalna plosha 123 084 m InsheArhitektor Lev RudnyevVlasnik municipalitetSajt pkin pl Palac kulturi i nauki u Vikishovishi Palac sogodni Vezha z godinnikom Statuya na fasadi PKiN Maket PKiN Palac vnochiIstoriyaBudivnictvo Palacu Kulturi i Nauki u Varshavi bulo radyanskoyu iniciativoyu darom druzhbi narodiv SRSR braterskomu narodu Polshi Vpershe ideya budivnictva visotnoyi budivli podibnoyi do moskovskih visotok bula vislovlena pid chas vizitu do Varshavi u lipni 1951 r ministra zakordonnih sprav SRSR V yacheslava Molotova koli vin obgovoryuvav plani pislyavoyennoyi vidbudovi stolici Polshi z golovnim varshavskim arhitektorom Yuzefom Sigalinim Ideologichno pered budivnictvom sporudi bulo postavleno ryad zavdan viznachiti novij viglyad polskoyi stolici vidznachiti novij etap istoriyi Polshi stati uosoblennyam zagalnih socialistichnih idealiv i novih zv yazkiv z rosijskim narodom uosoblyuvati risi uspadkuvannya polskoyi kulturi Zgidno z togochasnoyu radyanskoyu arhitekturnoyu terminologiyeyu palac povinen buv buti narodnim za formoyu ta socialistichnim po suti U zv yazku z cim u lyutomu 1951 roku radyanski arhitektori na choli z Lvom Rudnyevim na zaproshennya kerivnictva PNR vidvidali kilka polskih mist dlya poshuku nacionalnih arhitekturnih akcentiv Takim chinom varshavskij palac shozhij na moskovski visotni budinki arhitekturni zh detali shozhi z attikami Sukenic u Krakovi i budinkiv miskogo rinku v Kazimezhi nad Visloyu shpil samogo Palacu podibnij do kompoziciyi ratushi v Gdansku Rudnyev razom zi svoyeyu komandoyu stvoriv p yat proyektiv i 59 maketiv z plastilinu Polski arhitektori vibrali proyekt 120 metrovoyi budivli ale v kincevomu pidsumku z mirkuvan prestizhu obrali nabagato bilshij ob yekt Jogo budivnictvo trivalo z 2 travnya 1952 po 22 lipnya 1955 rr Na budivnictvi pracyuvalo blizko 3500 polskih i radyanskih robitnikiv Voni zhili v specialno zbudovanomu dlya nih na koshti Uryadu SRSR poselenni Yelonki Pid chas budivnictva zaginulo 16 radyanskih robitnikiv Pri pidgotovci miscya dlya planovanogo budivnictva palacu bulo zneseno 190 budinkiv z 60 tis pomeshkannyami zbudovanih naprikinci XIX st i v pershi desyatirichchya XX st Takim chinom bulo virishena problema rekonstrukciyi centru mista yakij znachno postrazhdav pid chas Varshavskogo povstannya 1944 r Misce obrane pid budivnictvo Palacu davno vidilyalosya varshavskimi urbanistami yak teritoriya na yakij povinna stoyati visotna dominanta stolici Mistyachis u centri Varshavi Palac razom z ansamblem plosh roztashovanij na dilyanci obmezhenij Marshalkovskoyu trasoyu N S Aleyu Nezalezhnosti i Aleyami Yerusalimskimi Centralna plosha yaka dobre zv yazana komunikaciyami z usim mistom do 1950 roku vse she bula kompozicijno izolovanoyu Konkursi seredini stolittya na zabudovu centru dayut mozhlivist virishennya mistobudivnogo zv yazku peresichennya Yerusalimskij alej i vul Marshalkovskoyi z vazhlivim komunikacijnim vuzlom yakim ye peresichennya trasi Shid Zahid Aleya Solidarnosti z Marshalkovskoyu v rajoni Bankovoyi ploshi kolishnya Dzerzhinskogo Blizkist roztashuvannya zaliznichnogo vokzalu nadavalo priyizhdzhim odrazu zh poglyanuti na visotnu budivlyu v centri mista Na pochatkovomu etapi robit Byuro kontrolyu presi publikacij i vidovish obmezhilo informuvannya v presi pro budivnictvo Palacu Zokrema bulo zaboroneno informuvati pro proyekt sporudi pro perebuvannya radyanskih arhitektoriv na teritoriyi PNR dozvolyalos lishe publikuvati zagalnu informaciyu sho vzhe bula oprilyudnena v oficijnih povidomlennyah ta povidomlyati pro stroki budivnictva Bilshist zvichajnih varshav yan ne znala z yakoyu metoyu bulo rozibrano sotni budinkiv i yaka meta budivnictva Podejkuvali sho sporudzhennya palacu ye lishe prikrittyam dlya she bilshogo sekretnogo ob yekta a pid budinkom malo b roztashovuvatis bomboshovishe yake zv yazuye jogo z Budinkom Partiyi na Yerusalimskih Aleyah She do zavershennya budivnictva cherez dva dni pislya smerti Josipa Stalina 7 bereznya 1953 r zgidno z uhvaloyu Derzhavnoyi Radi i Radi Ministriv PNR budinku bulo prisvoyeno nazvu Palacu Kulturi i Nauki imeni Josipa Stalina pol Palac Kultury i Nauki imienia Jozefa Stalina Pid dokumentom pidpisalisya Boleslav Berut golova Radi Ministriv i Oleksandr Zavadskij golova Derzhavnoyi radi Planuvalos takozh vstanoviti na ploshi pered palacom pam yatnik Stalinu yakij u rezultati ne buv realizovanij Zavershilos budivnictvo u 1955 r na 10 richchya vizvolennya Varshavi vid nacistiv U 1956 r v Polshi pochalas destalinizaciya Vipushenij z v yaznici Vladislav Gomulka vistupav na zapovnenij lyudmi ploshi Paradiv U yakijs moment natovp zahotiv uvirvatisya v palac de buv radiovuzol Obslugovuyuchij personal pidper potuzhni dveri dubovimi lavami Zabarikaduvavshis takim chinom voni vidbili shturm yedinij v istoriyi budivli 1963 roku pid chas pozhezhi vshent zgorila zala im F Dzerzhinskogo najbilsha u Palaci plosha yakoyi stanovila majzhe 1000 m U 50 80 ti roki u chervonij Zali kongresiv provodilis z yizdi Polskoyi ob yednanoyi Robitnichoyi partiyi V koncertnih zalah vistupali Marlen Ditrih Ella Ficdzherald Yan Kepura Iv Montan i Pol Anka yakij pishov zi sceni koli diznavsya pro vbivstvo Dzhona Kennedi 1967 roku projshov koncert gurtu The Rolling Stones Dlya ekskursantiv yaki priyizhdzhali vidvidati stolicyu oglyad Palacu kulturi buv obov yazkovim punktom programi Turisti pidijmalis na oglyadovij majdanchik na 30 mu poversi shob z visoti 114 metriv oglyanuti panoramu mista hocha Rudnyev spochatku zaplanuvav tut kafe Pid shpilem Azh do 80 h poki na cij terasi ne vstanovili grati sho garantuvali bezpeku vona sluzhila miscem dlya efektnih samogubstv yaki vidbuvalis tut z 1956 roku zaginuv odin francuz i 7 polyakiv 13 grudnya 1981 r pid chas provedennya v PKiN Kongresu polskoyi kulturi u PNR bulo vvedeno voyennij stan a v budivli z yavilisya ozbroyeni soldati 1987 roku pered Palacom bulo provedeno urochiste bogosluzhinnya za uchastyu Papi Ivana Pavla II Palac buv zbudovanij na dilyanci v 10 5 ga yaka utvoryuye ploshu vzdovzh golovnoyi magistrali mista Marshalkovskoyi vulici na yaku vihodit odin iz protyazhnih fasadiv budivli Budinok maye pryamokutnij plan zi storonami 200 170 m Korotshi fasadi zverneni z pivdenno shidnoyi storoni na Yerusalimsku aleyu i z pivnichno zahidnoyi na Novo Sventokshistsku vulicyu Z pivdenno zahidnoyi storoni utvorilasya druga plosha Budinok postavlenij na stilobat yakij z boku fasadu po Marshalkovskij perehodit u sistemu tribun sho obmezhuyut ploshu sho primikaye Yak i v budinku MDU gorizontalni nizhni ob yemi vishe perehodyat u kvadratnu v rozrizi uvinchanu shpilem vezhu yaka zabezpechuye chitku vertikal Nesuchoyu konstrukciyeyu ye stalevij karkas sho spirayetsya na zalizobetonnij fundament Arhitektura budivli ta skulpturne ozdoblennyaSkulptura Stanislav Horno Poplavskij Adam Mickevich Lyudvika Kraskovska Nichova Mikolaj Kopernik radyanski avtori 28 socrealistichnih skulptur alegoriyi planovogo gospodarstva nauki mistectva sportu metalurgiyi Funkcionalne priznachennyaPalac kulturi i nauki ye bagatofunkcionalnoyu sporudoyu Spochatku Tut perebuvali Polska Akademiya nauk Pen klub Upravlinnya atomnoyi energetiki Dekilka poverhiv zajmav Varshavskij universitet Nini okrim navchalnih zakladiv i PAN tut rozmishuyutsya miska rada Muzej Tehniki Kongres zal na 3500 misc 4 kinozali 3 teatri Dramatichnij na 800 misc Studio i Lyalka banki shkoli tancyu medichni centri privatni firmi restorani vistavkovi primishennya basejn oglyadovij majdanchik na 30 poversi zagalna kilkist primishen 3288 SuchasnistChotiri 6 3 metrovi godinniki buli vstanovleni na vershini budivli v 2000 roci zrobivshi yiyi na toj chas najbilshoyu godinnikovoyu vezheyu u sviti a nini drugoyu za velichinoyu pislya NTT Docomo Yoyogi Building de bulo vstanovleno godinnika v 2002 r U 1989 r znikla bronzova skulptura roboti Alini Shaposhnikovoyi sho zobrazhala dvoh budivelnikiv PKiN polyaka i radyanskogo gromadyanina z praporom v ruci Pitannya zabudovi otochennya PKiNVona zaplanovana na budinok budivlya navkolishnogo seredovisha 2006 roku Komisiya prijnyala Varshava miscevogo planuvannya zemlekoristuvannya palacovih navkolishnye seredovishe a takozh proviv konkurs na proyekt budivli v Muzeyi suchasnogo mistectva na Marshalkovskij vulici 2007 roku pislya miscevih viboriv rozpochav rozroblennya novogo planu PKiN yak pam yatka arhitekturi ta istoriyiZ 1 lyutogo 2007 r Palac Kulturi i Nauki u Varshavi stav pam yatnikom istoriyi i kulturi Borotba za vklyuchennya jogo v spisok ob yektiv sho ohoronyayutsya trivala vzhe dekilka rokiv U 2005 vin vidznachiv svoye 50 richchya aktivno obgovoryuvane pitannya pro jogo ohoronu bulo sprovokovane planami po pererobci Kongres zalu v myuzik hol sho privelo b do znishennya avtentichnih inter yeriv chastini Palacu 1 lyutogo zastupnik voyevodskogo konservatora pam yatnikiv Machej Cherdish pidpisav dokument pro vklyuchennya PKiN do spisku ob yektiv sho ohoronyayutsya osoblivo cinnih dlya istoriyi i kulturi Polshi Budivlya v svoyemu teperishnomu viglyadi ye avtentichnij dokumentom sho predstavlyaye svoyu epohu Arhitektura jogo inter yeriv pokazuye proyektni virishennya okremih elementiv prekrasnogo vikonannya i visoku yakist vikoristanih materialiv Ce velikoyu miroyu tvorinnya polskih hudozhnikiv i skulptoriv skazav Machej Cherdish Konservator viznav sho Palac maye istorichnu hudozhnyu i pov yazanu z nimi naukovu cinnist sho oznachaye sho jogo zberezhennya na korist nashogo suspilstva Aktivnim prihilnikom i borcem za viznannya Palacu pam yatkoyu arhitekturi vistupiv profesor Varshavskogo Universitetu Valdemar Bronevskij protivnikom zhe she odin profesor Varshavskoyi Politehniki Leh Kloshevich Leh Isakevich direktor PKiN shvalno vislovivsya shodo vklyuchennya Palacu do reyestru ob yektiv sho ohoronyayutsya bo ce perekreslyuye plani rizikovanoyi pererobki Kongres zalu na muzichnij teatr i rujnuvannya inter yeriv inshih cinnih primishen Cikavi faktiDo 1990 roku Palac kulturi i nauki buv tretoyu za velichinoyu budivleyu v Yevropi Varshav yani dayut Palacu rizni nazvi Pekin spivzvuchno do abreviaturi PKiN Payac spivzvuchno do slova Palac Shpric Stalina chi navit Rosijskij Vesilnij Tort Terasa na 30 poversi vidoma sered turistiv yak garne misce dlya spoglyadannya Varshavi tomu bagato hto stverdzhuye sho ce najkrashij viglyad na misto bo zvidti ne vidno samogo Palacu te same kazav i Gi de Mopassan pro Ejfelevu vezhu PKiN z yavlyavsya u robotah yaponskogo rezhisera Osiyi Mamoru zokrema v hudozhnomu filmi Avalon ta animacijnomu The Sky Crawlers Hmarochos ye odnim z misc podij u filmi Poza dosyazhnistyu Out of Reach zi Stivenom Sigalom u golovnij roli U budivli Palacu kulturi i nauki v 1967 roci vistupala grupa Rolling Stounz Ce buv pershij vistup providnoyi zahidnoyi rok grupi v socialistichnij krayini 4 grudnya 2013 roku Palac Kulturi i Nauki rishennyam stolichnoyi vladi zasvitivsya ukrayinskimi nacionalnimi kolorami Ce stalosya u znak pidtrimki varshav yanami podij Yevromajdanu Div takozhGolovnij korpus MDU Spisok najvishih budivel Varshavi Spisok najvishih budivel Polshi Spisok najvishih sporud PolshiPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Proekt SOVARH 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Jerzy S Majewski Kolo i Mlynow Gazeta Wyborcza Spacerownik 2007 Archiwom Panstwowy m st Warszawy s 01 02 2007 Dvorec Kultury i Nauki v Varshave stal pamyatnikom istorii i kultury Mamy najwyzszy zabytek w Polsce video z debativ debati na forumi GAZETY http ostarbeiter vn ua palac kultury i nauki html Ya S 04 12 2013 Polski mista solidarizuyutsya z Ukrayinoyu Polskie Radio S A Procitovano 05 12 2013 LiteraturaArchitektura Warszawa 1991 2005 Nyczek T Klopotliwy prezent Gazeta Wyborcza 13 08 1992 Zycie Warszawy 1999 2005 Szablowski J B Przewrot palacowy Rzeczpospolita 16 06 1997 StattiPKiN nie ma nic wspolnego z polska architektura video z debativ vlashtovanih v Gazeti Viborchij z problemi vklyuchennya PKiN v reyestr pam yatnikiv Dominika Olshevski Tomash Uzhikovskij Voyevoda z partiyi PIS blokuye vklyuchennya PKiN v spisok pam yatnikiv Dariush Bartoshevich ta in Dar Stalina najvishij pam yatnik Varshavi Dominika Olshevska Tomash Uzhikovskij Lyustraciya Palacu Kulturi Tomash Uzhikovskij Chi povinen PKiN buti pam yatnikom Tomash Uzhikovskij Palac Kulturi i Nauki vzhe ye pam yatnikom Tomash Uzhikovskij U nas v Polshi vzhe ye najvishij pam yatnik arhitekturi Dariush Bartoshevich Yakim bude centr bilya Palacu Kulturi Agnyeshka Kovalska Darvin zaspivaye na Palaci Debati prisvyacheni problemi vklyuchennya Palacu Kulturi i Nauki v reyestr pam yatnikiv Forum Gazeta Wyborcza PosilannyaOficijnij portal PKiN Tehnichni dani na skyscraperpage com Polsha hoche zrujnuvati stalinskij Palac