Цю сторінку запропоновано перейменувати на Ярослав Паладій. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Ярослав Паладій (21 квітня 1910, Кострижівка — 19 січня 1977, Гантер) — український скульптор, різьбяр, автор унікальної «Абетки з історії України».
Ярослав Паладій | |
Народився | 21 квітня 1910 Кострижівка, нині Заставнівський район, Чернівецька область, Україна |
---|---|
Помер | 19 січня 1977 (66 років) Гантер, штат Нью-Йорк |
Національність | українець |
Громадянство | США |
Навчання | Академія мистецтв (Бухарест, Румунія) |
Основні роботи | «Абетка з історії України» |
Життєпис
Народився 21 квітня 1910 року в с. Кострижівка (нині Заставнівського району Чернівецької області) в учительській родині. Перебування Буковини в міжвоєнний період під владою Румунії спричинило його навчання в румуномовній сільській школі. Продовжив навчання в ліцеї для хлопців ім. Г. Гіка в м. Дорогой. 1932—1938 навчався в Академії мистецтв у Бухаресті (Румунія). Будучи студентом, під керівництвом монументаліста професора Мидрі створив великогабаритні барельєфи (заввишки 6—7 м., завдовжки 8 м.) для оздоблення Королівської офіцерської академії в Бухаресті та румунського павільйону на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (США). Після закінчення 1939 Педагогічного університетського семінару за спеціальністю «образотворче мистецтво та каліграфія» працював учителем рисунків і краснописів у комерційному ліцеї для хлопців.
Із встановленням радянської влади на Буковині та після проведеної реорганізації навчальних закладів за радянським зразком Паладій у числі інших представників інтелігенції краю покинув рідну землю. Працював на порцеляновій фабриці в м. Карлсруе (Німеччина).
1942 повернувся на українські землі. Вчителював у Городенці, проте восени 1944 перебрався до Австрії, де опинився в українському таборі для переселенців Лексенфельд поблизу Зальцбурга. 1947 став членом Спілки українських науковців, літераторів і мистців. Відкривши різьбярську майстерню, працював різьбярем народного мистецтва. Свідченням визнання мистецького таланту Паладія в Австрії стало прийняття його до Мистецького товариства «Кунст Ферайн».
1949 переїхав у США. Оселившись у Нью-Йорку, став членом Об'єднання українських мистців Америки та Літературного клубу, брав участь у щорічних виставках. Для заробітку працював над проектуванням мережі міських водопроводів.
Активно займався громадською діяльністю. Брав участь у роботі Українського студентського товариства «Чорноморе» у Філадельфії (США), члени якого вважали Паладія «батьком» Української буковинської громади в Нью-Йорку. Тісно співпрацював з іншими українськими громадськими організаціями в США, створивши для них чимало печаток, екслібрисів.
Творчість
Своєрідним свідченням туги Паладія за Україною стала низка його робіт: «Князь Ігор на коні» (гіпсова горорізьба, під бронзу), «В'їзд Б.Хмельницького до Києва» (пірографіка з використанням картини буковинського художника М. І. Івасюка); «Нестор Літописець» (графіка); акварелі «Перехоплення турецького посланця», «Коні на волі» та інші. За його проектом збудована гуцульська церква в містечку Гантер (штат Нью-Йорк), де околиця нагадувала природу буковинських Карпат. Автор проектів пам'ятника Тарасові Шевченку і гетьманові Іванові Мазепі (макет пам'ятника було встановлено в Українській православній консисторії у Музеї в Бавнд Бруку в пам'ять жертвам Голодомору 1932—1933 років в УСРР).
Ярослав Паладій створив технікою випалювання на липовій дошці (пірографіка) портрети митрополита Андрея Шептицького та кардинала Йосифа Сліпого в натуральну величину. Ці портрети і проект гуцульської церкви Паладій передав до Українського інституту Америки в Нью-Йорку.
Абетка з історії України
Особливе місце серед мистецької спадщини Ярослава Паладія займає унікальна «Абетка з історії України», над якою він працював 3 роки. Автор намагався, щоб кожна із 33-х літер-ілюстрацій «нагадала малому й старому дорогий серцю образ рідної України». Незвичайність виконаних літер полягає в тому, що автор їх не просто малював, а «вибудовував», обравши як матеріал для оформлення літер молодий дуб, — улюблене дерево українського народу. Ця символіка підкреслює національний характер його праці.
Уперше літери-картини української абетки, кожна з яких була розміщена на спеціальних стендах, було репрезентовано Паладієм у серпні 1968 в Українському інституті Америки з нагоди приїзду верховного архієпископа (патріарха) і кардинала Йосифа Сліпого. Нині ці мистецькі твори зберігаються в Українському патріаршому музеї в Римі (Італія).
У вигляді книги українська абетка побачила світ 1973 як ювілейне видання Наукового товариства імені Шевченка в серії Української літературної бібліотеки (т. 10). Віршовані підписи до кожної літери здійснив здивований новизною виконання літер-картин поет Леонід Полтава. Із вміщеною картою України «Абетка…» миттєво здобула популярність в українському діаспорному середовищі. Уперше книга потрапила в Україну як подарунок дружини скульптора учасникам львівського дитячого хору «Дударик», що перебували з гастролями в США, згодом — письменницям Ірині Калинець та Софії Майданській.
Вказане видання, а також 2 примірники «Абетки…» — у вигляді блокнотів в авторському виконанні: у форматі А-4, без віршованих підписів, друга — мініатюрна, «кишенькова», з його короткими власноручними підписами (дещо недосконалими, але влучними), у числі інших оригінальних матеріалів з особистого архіву Паладія нині зберігаються у відділі Буковинської діаспори Чернівецького краєзнавчого музею. Ці матеріали, які передала із США в Україну дружина митця Є. Паладій-Поритко, зіграли вагому роль у поверненні українському народу імені скульптора Паладія. Його «Абетка…» по праву стала однією зі сторінок величної книги української культурної спадщини.
Смерть
Помер у м. Гантер (штат Нью-Йорк). Похований на українському православному цвинтарі св. Андрія Первозваного в Саут Бавнд Бруку (штат Нью-Джерсі). На пам'ятнику викарбувано прізвище «Паладій» літерами-картинами «Абетки…», що слугують продовженням його мистецької творчості, насиченої любов'ю до України.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела та література
- С. В. Герегова. Паладій Ярослав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 28. — .
Посилання
- Абетка з історії України // Електронна бібліотека «Чтиво»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Yaroslav Paladij Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Paladij Yaroslav Paladij 21 kvitnya 1910 Kostrizhivka 19 sichnya 1977 Ganter ukrayinskij skulptor rizbyar avtor unikalnoyi Abetki z istoriyi Ukrayini Yaroslav PaladijNarodivsya 21 kvitnya 1910 1910 04 21 Kostrizhivka nini Zastavnivskij rajon Chernivecka oblast UkrayinaPomer 19 sichnya 1977 1977 01 19 66 rokiv Ganter shtat Nyu JorkNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SShANavchannya Akademiya mistectv Buharest Rumuniya Osnovni roboti Abetka z istoriyi Ukrayini ZhittyepisNarodivsya 21 kvitnya 1910 roku v s Kostrizhivka nini Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti v uchitelskij rodini Perebuvannya Bukovini v mizhvoyennij period pid vladoyu Rumuniyi sprichinilo jogo navchannya v rumunomovnij silskij shkoli Prodovzhiv navchannya v liceyi dlya hlopciv im G Gika v m Dorogoj 1932 1938 navchavsya v Akademiyi mistectv u Buharesti Rumuniya Buduchi studentom pid kerivnictvom monumentalista profesora Midri stvoriv velikogabaritni barelyefi zavvishki 6 7 m zavdovzhki 8 m dlya ozdoblennya Korolivskoyi oficerskoyi akademiyi v Buharesti ta rumunskogo paviljonu na Vsesvitnij vistavci v Nyu Jorku SShA Pislya zakinchennya 1939 Pedagogichnogo universitetskogo seminaru za specialnistyu obrazotvorche mistectvo ta kaligrafiya pracyuvav uchitelem risunkiv i krasnopisiv u komercijnomu liceyi dlya hlopciv Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi na Bukovini ta pislya provedenoyi reorganizaciyi navchalnih zakladiv za radyanskim zrazkom Paladij u chisli inshih predstavnikiv inteligenciyi krayu pokinuv ridnu zemlyu Pracyuvav na porcelyanovij fabrici v m Karlsrue Nimechchina 1942 povernuvsya na ukrayinski zemli Vchitelyuvav u Gorodenci prote voseni 1944 perebravsya do Avstriyi de opinivsya v ukrayinskomu tabori dlya pereselenciv Leksenfeld poblizu Zalcburga 1947 stav chlenom Spilki ukrayinskih naukovciv literatoriv i mistciv Vidkrivshi rizbyarsku majsternyu pracyuvav rizbyarem narodnogo mistectva Svidchennyam viznannya misteckogo talantu Paladiya v Avstriyi stalo prijnyattya jogo do Misteckogo tovaristva Kunst Ferajn 1949 pereyihav u SShA Oselivshis u Nyu Jorku stav chlenom Ob yednannya ukrayinskih mistciv Ameriki ta Literaturnogo klubu brav uchast u shorichnih vistavkah Dlya zarobitku pracyuvav nad proektuvannyam merezhi miskih vodoprovodiv Aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu Brav uchast u roboti Ukrayinskogo studentskogo tovaristva Chornomore u Filadelfiyi SShA chleni yakogo vvazhali Paladiya batkom Ukrayinskoyi bukovinskoyi gromadi v Nyu Jorku Tisno spivpracyuvav z inshimi ukrayinskimi gromadskimi organizaciyami v SShA stvorivshi dlya nih chimalo pechatok ekslibrisiv TvorchistSvoyeridnim svidchennyam tugi Paladiya za Ukrayinoyu stala nizka jogo robit Knyaz Igor na koni gipsova gororizba pid bronzu V yizd B Hmelnickogo do Kiyeva pirografika z vikoristannyam kartini bukovinskogo hudozhnika M I Ivasyuka Nestor Litopisec grafika akvareli Perehoplennya tureckogo poslancya Koni na voli ta inshi Za jogo proektom zbudovana guculska cerkva v mistechku Ganter shtat Nyu Jork de okolicya nagaduvala prirodu bukovinskih Karpat Avtor proektiv pam yatnika Tarasovi Shevchenku i getmanovi Ivanovi Mazepi maket pam yatnika bulo vstanovleno v Ukrayinskij pravoslavnij konsistoriyi u Muzeyi v Bavnd Bruku v pam yat zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR Yaroslav Paladij stvoriv tehnikoyu vipalyuvannya na lipovij doshci pirografika portreti mitropolita Andreya Sheptickogo ta kardinala Josifa Slipogo v naturalnu velichinu Ci portreti i proekt guculskoyi cerkvi Paladij peredav do Ukrayinskogo institutu Ameriki v Nyu Jorku Abetka z istoriyi Ukrayini Osoblive misce sered misteckoyi spadshini Yaroslava Paladiya zajmaye unikalna Abetka z istoriyi Ukrayini nad yakoyu vin pracyuvav 3 roki Avtor namagavsya shob kozhna iz 33 h liter ilyustracij nagadala malomu j staromu dorogij sercyu obraz ridnoyi Ukrayini Nezvichajnist vikonanih liter polyagaye v tomu sho avtor yih ne prosto malyuvav a vibudovuvav obravshi yak material dlya oformlennya liter molodij dub ulyublene derevo ukrayinskogo narodu Cya simvolika pidkreslyuye nacionalnij harakter jogo praci Upershe literi kartini ukrayinskoyi abetki kozhna z yakih bula rozmishena na specialnih stendah bulo reprezentovano Paladiyem u serpni 1968 v Ukrayinskomu instituti Ameriki z nagodi priyizdu verhovnogo arhiyepiskopa patriarha i kardinala Josifa Slipogo Nini ci mistecki tvori zberigayutsya v Ukrayinskomu patriarshomu muzeyi v Rimi Italiya U viglyadi knigi ukrayinska abetka pobachila svit 1973 yak yuvilejne vidannya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka v seriyi Ukrayinskoyi literaturnoyi biblioteki t 10 Virshovani pidpisi do kozhnoyi literi zdijsniv zdivovanij noviznoyu vikonannya liter kartin poet Leonid Poltava Iz vmishenoyu kartoyu Ukrayini Abetka mittyevo zdobula populyarnist v ukrayinskomu diaspornomu seredovishi Upershe kniga potrapila v Ukrayinu yak podarunok druzhini skulptora uchasnikam lvivskogo dityachogo horu Dudarik sho perebuvali z gastrolyami v SShA zgodom pismennicyam Irini Kalinec ta Sofiyi Majdanskij Vkazane vidannya a takozh 2 primirniki Abetki u viglyadi bloknotiv v avtorskomu vikonanni u formati A 4 bez virshovanih pidpisiv druga miniatyurna kishenkova z jogo korotkimi vlasnoruchnimi pidpisami desho nedoskonalimi ale vluchnimi u chisli inshih originalnih materialiv z osobistogo arhivu Paladiya nini zberigayutsya u viddili Bukovinskoyi diaspori Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu Ci materiali yaki peredala iz SShA v Ukrayinu druzhina mitcya Ye Paladij Poritko zigrali vagomu rol u povernenni ukrayinskomu narodu imeni skulptora Paladiya Jogo Abetka po pravu stala odniyeyu zi storinok velichnoyi knigi ukrayinskoyi kulturnoyi spadshini SmertPomer u m Ganter shtat Nyu Jork Pohovanij na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari sv Andriya Pervozvanogo v Saut Bavnd Bruku shtat Nyu Dzhersi Na pam yatniku vikarbuvano prizvishe Paladij literami kartinami Abetki sho sluguyut prodovzhennyam jogo misteckoyi tvorchosti nasichenoyi lyubov yu do Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 7 listopada 2016 Procitovano 7 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ta literaturaS V Geregova Paladij Yaroslav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 28 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaAbetka z istoriyi Ukrayini Elektronna biblioteka Chtivo