Пажайсляйський монастир і Церква Відвідин (лит. Pažaislio vienuolynas ir Švenčiausios Mergelės Marijos apsilankymo pas Elžbietą bažnyčia, пол. Klasztor w Pożajściu) утворюють найбільший монастирський комплекс у Литві та найвідоміший приклад архітектури бароко в країні. Церква є найбільш прикрашеною мармуром церквою бароко колишнього Великого князівства Литовського. Розташовано в елітераті Петрашюнай в Каунасі (Литва), на півострові в Каунаському водосховищі поблизу яхт-клубу в Каунасі. Був оголошений пам'ятником культури та місцем католицького паломництва в Литві. У 2021 році церковний та монастирський комплекс Pažaislis був нагороджений найкращим місцем європейського кіно у 2020 році під час Берлінського міжнародного кінофестивалю 2021 року.
Пажайсляйський монастир | |
---|---|
54°52′33″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 54.87600000002777278° пн. ш. 24.02200000002777713° сх. д.Координати: 54°52′33″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 54.87600000002777278° пн. ш. 24.02200000002777713° сх. д. | |
Країна | Литва |
Розташування | Каунас |
Тип | монастир і релігійна громада |
Стиль | бароко |
Дата заснування | 1667 |
Пажайсляйський монастир Пажайсляйський монастир (Литва) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Засновано в 1662 р. шляхтичем Великого князівства Литовського та Великим канцлером Литви Кшиштофом Зигмунтом Пацом для Ордена Камадольських відлюдників, основне будівництво тривало до 1674 р. і відновилося в 1712 р. Монастир спроектували П'єтро Путтіні, Карло Путтіні та Джованні Баттіста Фредіані. Вперше в Європі були використані ексклюзивні архітектурні рішення: шестикутний план церкви та увігнутий фасад. Внутрішні ліпні роботи приписують Джоан Мерлі, а фрески - Мікеланджело Паллоні. Кшиштоф Зигмунт Пак перед своєю смертю спалив рахунки за будівництво монастиря, кажучи: «Що я дав Богові, нехай він знає». Був похований у монастирі згідно з його заповітом. Письменники того часу писали, що будівництво коштувало 8 барелів золотих монет. У 1755 р. Прибудову веж та купола фінансував камергер короля Міхал Ян Пак.
Церква монастиря, прикрашена високошліфованим мармуром, була пошкоджена конями армії Наполеона, яка базувалась у комплексі. У 1832 р. монастир був закритий російською владою, а згодом перетворений на православну церкву. У 1870 році там був похований автор імператорського російського гімну « Боже, царя, збережи царя» Олексій Львов. У 1915-1918 рр., коли православні ченці втекли, в монастирі було створено німецький військовий госпіталь. Православні ченці викрали з монастиря багато скарбів, зокрема чашу св. Меси, прикрашену понад 1000 дорогоцінних каменів (понад 400 діамантів, 300 рубінів та 200 смарагдів). Після 1920 р. зруйнований монастир повернувся римо-католикам і був відновлений сестрами литовського монастиря св. Казимира. Після Другої світової війни радянська влада перетворила церкву та монастир на архів, психіатричну лікарню та, нарешті, картинну галерею (у 1966 р.). У 1990-х роках комплекс був повернутий новою незалежною Литвою монахиням монастиря і розпочалися роботи з реконструкції.
У монастирі є картина Марії Бель матері та дитини, два дзвони церкви та титули св. Ромуальда, відлиті у XVII столітті, та найстаріша церковна вежа з годинником у Литві.
Музичний фестиваль
Сьогодні в монастирі проходить щорічний міжнародний музичний фестиваль Pažaislis . Він був розпочатий у 1996 році і зараз триває три літні місяці і пропонує близько 30 різних концертів. Фестиваль двічі відвідував Ієгуді Менухін. Тут представлена класична музика різних жанрів та стилів, починаючи від Вольфганга Амадея Моцарта і закінчуючи класикою ABBA. Інші концерти відбувались у багатьох різних місцях по всій Литві, таких як Каунаський замок, Клайпедський університет і навіть аеропорт Поцюнай.
- Купол Церкви Відвідин
- Вид на ансамбль з південного заходу
- Інтер'єр
- Декор монастиря Пажайсліс
- Монастир взимку
- Великі ворота
Примітки
- . ldkistorija.lt (лит.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 13 липня 2020.
- . kvr.kpd.lt. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2017.
- . (лит.). 2 березня 2021. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- . Lietuva.lt. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- . (лит.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- Kazimieras Dobkevičius. . xxiamzius.lt (лит.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 11 липня 2020.
- . vienuolynai.mch.mii.lt. Архів оригіналу за 10 квітня 2006. Процитовано 16 листопада 2017.
- . KaunoDiena.lt (лит.). Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 25 січня 2015.
- . www.Lithuania.travel. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 16 листопада 2017.
- . Pazaislis.lt. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
Посилання
- Зовнішня відео-екскурсія до церкви та монастиря Пажайсліс [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- в журналі "Мости", березень 1999 р.
- Офіційний вебсайт.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pazhajslyajskij monastir i Cerkva Vidvidin lit Pazaislio vienuolynas ir Svenciausios Mergeles Marijos apsilankymo pas Elzbieta baznycia pol Klasztor w Pozajsciu utvoryuyut najbilshij monastirskij kompleks u Litvi ta najvidomishij priklad arhitekturi baroko v krayini Cerkva ye najbilsh prikrashenoyu marmurom cerkvoyu baroko kolishnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo Roztashovano v eliterati Petrashyunaj v Kaunasi Litva na pivostrovi v Kaunaskomu vodoshovishi poblizu yaht klubu v Kaunasi Buv ogoloshenij pam yatnikom kulturi ta miscem katolickogo palomnictva v Litvi U 2021 roci cerkovnij ta monastirskij kompleks Pazaislis buv nagorodzhenij najkrashim miscem yevropejskogo kino u 2020 roci pid chas Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu 2021 roku Pazhajslyajskij monastir54 52 33 pn sh 24 01 19 sh d 54 87600000002777278 pn sh 24 02200000002777713 sh d 54 87600000002777278 24 02200000002777713 Koordinati 54 52 33 pn sh 24 01 19 sh d 54 87600000002777278 pn sh 24 02200000002777713 sh d 54 87600000002777278 24 02200000002777713Krayina LitvaRoztashuvannyaKaunasTipmonastir i religijna gromadaStilbarokoData zasnuvannya1667Pazhajslyajskij monastirPazhajslyajskij monastir Litva Mediafajli u Vikishovishi Cerkva Vidvidin v monastiri Pazhajslis Kaunas Kupol ta freski vseredini cerkviIstoriyaPazhajslyajskij monastir vzimku Zasnovano v 1662 r shlyahtichem Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Velikim kanclerom Litvi Kshishtofom Zigmuntom Pacom dlya Ordena Kamadolskih vidlyudnikiv osnovne budivnictvo trivalo do 1674 r i vidnovilosya v 1712 r Monastir sproektuvali P yetro Puttini Karlo Puttini ta Dzhovanni Battista Frediani Vpershe v Yevropi buli vikoristani eksklyuzivni arhitekturni rishennya shestikutnij plan cerkvi ta uvignutij fasad Vnutrishni lipni roboti pripisuyut Dzhoan Merli a freski Mikelandzhelo Palloni Kshishtof Zigmunt Pak pered svoyeyu smertyu spaliv rahunki za budivnictvo monastirya kazhuchi Sho ya dav Bogovi nehaj vin znaye Buv pohovanij u monastiri zgidno z jogo zapovitom Pismenniki togo chasu pisali sho budivnictvo koshtuvalo 8 bareliv zolotih monet U 1755 r Pribudovu vezh ta kupola finansuvav kamerger korolya Mihal Yan Pak Cerkva monastirya prikrashena visokoshlifovanim marmurom bula poshkodzhena konyami armiyi Napoleona yaka bazuvalas u kompleksi U 1832 r monastir buv zakritij rosijskoyu vladoyu a zgodom peretvorenij na pravoslavnu cerkvu U 1870 roci tam buv pohovanij avtor imperatorskogo rosijskogo gimnu Bozhe carya zberezhi carya Oleksij Lvov U 1915 1918 rr koli pravoslavni chenci vtekli v monastiri bulo stvoreno nimeckij vijskovij gospital Pravoslavni chenci vikrali z monastirya bagato skarbiv zokrema chashu sv Mesi prikrashenu ponad 1000 dorogocinnih kameniv ponad 400 diamantiv 300 rubiniv ta 200 smaragdiv Pislya 1920 r zrujnovanij monastir povernuvsya rimo katolikam i buv vidnovlenij sestrami litovskogo monastirya sv Kazimira Pislya Drugoyi svitovoyi vijni radyanska vlada peretvorila cerkvu ta monastir na arhiv psihiatrichnu likarnyu ta nareshti kartinnu galereyu u 1966 r U 1990 h rokah kompleks buv povernutij novoyu nezalezhnoyu Litvoyu monahinyam monastirya i rozpochalisya roboti z rekonstrukciyi U monastiri ye kartina Mariyi Bel materi ta ditini dva dzvoni cerkvi ta tituli sv Romualda vidliti u XVII stolitti ta najstarisha cerkovna vezha z godinnikom u Litvi Muzichnij festivalSogodni v monastiri prohodit shorichnij mizhnarodnij muzichnij festival Pazaislis Vin buv rozpochatij u 1996 roci i zaraz trivaye tri litni misyaci i proponuye blizko 30 riznih koncertiv Festival dvichi vidviduvav Iyegudi Menuhin Tut predstavlena klasichna muzika riznih zhanriv ta stiliv pochinayuchi vid Volfganga Amadeya Mocarta i zakinchuyuchi klasikoyu ABBA Inshi koncerti vidbuvalis u bagatoh riznih miscyah po vsij Litvi takih yak Kaunaskij zamok Klajpedskij universitet i navit aeroport Pocyunaj Kupol Cerkvi Vidvidin Vid na ansambl z pivdennogo zahodu Inter yer Dekor monastirya Pazhajslis Monastir vzimku Veliki vorotaPrimitki ldkistorija lt lit Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 13 lipnya 2020 kvr kpd lt Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2017 lit 2 bereznya 2021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 15 bereznya 2021 Lietuva lt Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 15 bereznya 2021 lit Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Kazimieras Dobkevicius xxiamzius lt lit Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2020 vienuolynai mch mii lt Arhiv originalu za 10 kvitnya 2006 Procitovano 16 listopada 2017 KaunoDiena lt lit Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 25 sichnya 2015 www Lithuania travel Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 16 listopada 2017 Pazaislis lt Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 PosilannyaZovnishnya video ekskursiya do cerkvi ta monastirya Pazhajslis 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine v zhurnali Mosti berezen 1999 r Oficijnij vebsajt