Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анте Павелич (хорв. Ante Pavelić; нар. 14 липня 1889, Брадіна біля Коніца, нині Боснія і Герцеговина — пом. 28 грудня 1959, Мадрид) — хорватський політик, провідник усташівського руху, очільник пронацистської Незалежної держави Хорватії (1941—1945).
| Анте Павелич хорв. Ante Pavelić | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 10 квітня 1941 — 8 травня 1945 | ||||
| Попередник: | посада запроваджена | |||
| Наступник: | посада ліквідована | |||
| ||||
| 10 квітня 1941 — 2 вересня 1943 | ||||
| Попередник: | Славко Кватерник (в. о.) | |||
| Наступник: | Нікола Мандич | |||
| ||||
| 7 січня 1929 — 8 травня 1945 | ||||
| Попередник: | посада запроваджена | |||
| Наступник: | посада ліквідована | |||
| Народження: | 14 липня 1889 Брадіна, Вілайєт, Австро-Угорщина | |||
| Смерть: | 28 грудня 1959 (70 років) Мадрид, Іспанія | |||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | |||
| Поховання: | d[1] | |||
| Національність: | хорват | |||
| Країна: | Австро-Угорщина Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Югославія Хорватія Іспанія | |||
| Релігія: | католицтво | |||
| Освіта: | Загребський університет | |||
| Партія: | Хорватська партія права Усташі | |||
| Автограф: |  | |||
| Нагороди: |
| |||
| | ||||
Життєпис
Сім'я та освіта
Народився 14 липня 1889 року в селі Брадіна, що поряд із містом Коніц, у сім'ї дрібного залізничного службовця. Пізніше його батьки переїхали до Австро-Угорщини для роботи на залізничній лінії Сараєво — Меткович.
Закінчив середню школу в 1910 році і вступив на юридичний факультет Загребського університету. Захистив дисертацію у 1915 р. Після завершення свого навчання працював адвокатом у Загребі.
12 серпня 1922 одружився з Марією Ловренчевич.
Політична кар'єра до Другої світової війни
У період навчання належав до націоналістичної організації «Франковичі», засновником якої був , котрий намагався представити хорватський народ як опору Австро-Угорщини на Балканах, а сербів — як її головних ворогів, а також відзначився як організатор сербських погромів на початку століття.
З 1915 року Павелич став секретарем Хорватської партії права, заснованої Анте Старчевичем в XIX столітті.
1919 року вступив в націоналістичну організацію «Молода Хорватія», яка виступала за незалежність Хорватії з приєднанням до неї Боснії і Далмації.
У 1919-27 депутат Загребського магістрату, з 1927 депутат Народної скупщини (парламенту) Югославії, виступив у ній із вимогою надання Хорватії автономії. Один із найбільш радикальних лідерів Хорватської селянської партії, які наполягали на створенні незалежної хорватської держави.
1928 року почав формувати нелегальну напіввійськову організацію «Хорватський домобран». У 1929 р. з Бранимиром Єличем, Славком Кватерніком і його сином Євгеном-Дідо створюють на базі «Хорватського домобрана» Усташівську хорватську революційну організацію (Ustasa — Hrvatska revolucionarna organizacija), але після вбивства лідера Хорватської селянської партії Степана Радича і оголошення королівської диктатури Павелич емігрував до Австрії.
У спільній декларації з націоналістичними організаціями Угорщини та Болгарії в квітні 1929 Павелич заявив про необхідність повалення «белградського режиму», після чого був звинувачений у державній зраді і засуджений в Югославії на смертну кару. 1932 року взяв курс на організацію повстання в Хорватії. Того ж року переїздить до Рієки (Італія), звідки керував діяльністю усташів. Користувався заступництвом Беніто Муссоліні. Під псевдонімом «Хаджі» був комендантом усташівського табору в Борегано (поблизу Брешії), де готував терористів для здійснення політичних убивств. Був організатором убивства в Марселі короля Югославії Олександра I. Пізніше був заарештований в Італії, а усташівські табори були тимчасово розпущені. Уряд Югославії 26 серпня 1939 р. підписав протокол про надання широкої автономії Хорватії.
Поглавник Незалежної держави Хорватії
9 червня 1941, Берггоф
Після вторгнення в Югославію німецьких військ відбулося проголошення Незалежної Держави Хорватії 10 квітня 1941 року. Павелича, що знаходився на той час у Флоренції, проголосили її поглавником (керівником).
15 квітня він прибув до Загреба, де 16 квітня сформував уряд, ставши одночасно його головою і міністром закордонних справ. Першим ухваленим законом став Закон про громадянство 30 квітня 1941 р. У Хорватії широко застосовувалися етнічні чистки, що супроводжувалися масовим знищенням сербів.
15 червня 1941 р. Хорватія приєдналася до Троїстого, 26 червня — до Антикомінтернівського пакту.
14 грудня 1941 Хорватія оголосила війну Великій Британії і США. У вересні 1942 Павелич відвідав Німеччину, де отримав дозвіл Гітлера на подальше посилення режиму особистої влади, після чого провів реорганізацію уряду.
Подальша доля та смерть
Після розгрому німецьких військ утік у 1945 р. до Австрії. У тому ж році югославським народним судом заочно засуджений до страти. Переховувався в Італії, Аргентині, Іспанії.
В еміграції Павелич продовжив політичну діяльність, у тому числі заснував партію «Хорватський визвольний рух». В Аргентині став радником з безпеки Евіти і Хуана Перонів. У Буенос-Айресі уклав угоду з колишнім югославським прем'єр-міністром Міланом Стоядиновичем про переоблаштування Югославії.
10 квітня 1957 в [en] (Аргентина) на нього було здійснено замах сербськими четниками Благо Йововичевичем та Міло Кривокапічем, внаслідок якого Павелич був тяжко поранений. Був змушений емігрувати до Іспанії.
Внаслідок важких поранень і діабету стан здоров'я різко погіршувався, що призвело до його смерті 28 грудня 1959.
Праці
- Анте Павелич. За Батьківщину — готові! (Видавництво «Пропала грамота», Київ 2023 (2 томи) ). Це мемуари, де він детально описує все своє життя, починаючи з дитинства, перших політичних спроб, через еміграцію і довгу боротьбу у міжвоєнній Європі аж до створення Незалежної держави Хорватія.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Віталій Портников. Цвинтар чужих героїв
- Анте Павелич. ЗА БАТЬКІВЩИНУ — ГОТОВІ!
Посилання
- Біографія Анте Павелича на сайті Hronos.km.ru [ 18 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Ю. М. Давиденко, О. П. Моціяка. Діяльність Хорватської партії права до від’їзду Анте Павелича в еміграцію (1915–1929 рр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ante Pavelich horv Ante Pavelic nar 14 lipnya 1889 Bradina bilya Konica nini Bosniya i Gercegovina pom 28 grudnya 1959 Madrid horvatskij politik providnik ustashivskogo ruhu ochilnik pronacistskoyi Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiyi 1941 1945 Ante Pavelich horv Ante PavelicAnte PavelichPrapor Poglavnik Horvatiyi Prapor10 kvitnya 1941 8 travnya 1945Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada likvidovanaPrapor Prem yer ministr Horvatiyi Prapor10 kvitnya 1941 2 veresnya 1943Poperednik Slavko Kvaternik v o Nastupnik Nikola MandichPrapor Lider Ustashiv Prapor7 sichnya 1929 8 travnya 1945Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada likvidovana Narodzhennya 14 lipnya 1889 1889 07 14 Bradina Vilajyet Avstro UgorshinaSmert 28 grudnya 1959 1959 12 28 70 rokiv Madrid IspaniyaPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya d 1 Nacionalnist horvatKrayina Avstro Ugorshina Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Yugoslaviya Horvatiya IspaniyaReligiya katolictvoOsvita Zagrebskij universitetPartiya Horvatska partiya prava UstashiAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavelich ZhittyepisSim ya ta osvita Narodivsya 14 lipnya 1889 roku v seli Bradina sho poryad iz mistom Konic u sim yi dribnogo zaliznichnogo sluzhbovcya Piznishe jogo batki pereyihali do Avstro Ugorshini dlya roboti na zaliznichnij liniyi Sarayevo Metkovich Zakinchiv serednyu shkolu v 1910 roci i vstupiv na yuridichnij fakultet Zagrebskogo universitetu Zahistiv disertaciyu u 1915 r Pislya zavershennya svogo navchannya pracyuvav advokatom u Zagrebi 12 serpnya 1922 odruzhivsya z Mariyeyu Lovrenchevich Politichna kar yera do Drugoyi svitovoyi vijni U period navchannya nalezhav do nacionalistichnoyi organizaciyi Frankovichi zasnovnikom yakoyi buv kotrij namagavsya predstaviti horvatskij narod yak oporu Avstro Ugorshini na Balkanah a serbiv yak yiyi golovnih vorogiv a takozh vidznachivsya yak organizator serbskih pogromiv na pochatku stolittya Ante Pavelich pravoruch ta lider VMRO Ivan Mihajlov na emigraciyi v Italiyi Breshiya 1931 Ante Pavelich pislya poranennya v likarni Z 1915 roku Pavelich stav sekretarem Horvatskoyi partiyi prava zasnovanoyi Ante Starchevichem v XIX stolitti 1919 roku vstupiv v nacionalistichnu organizaciyu Moloda Horvatiya yaka vistupala za nezalezhnist Horvatiyi z priyednannyam do neyi Bosniyi i Dalmaciyi U 1919 27 deputat Zagrebskogo magistratu z 1927 deputat Narodnoyi skupshini parlamentu Yugoslaviyi vistupiv u nij iz vimogoyu nadannya Horvatiyi avtonomiyi Odin iz najbilsh radikalnih lideriv Horvatskoyi selyanskoyi partiyi yaki napolyagali na stvorenni nezalezhnoyi horvatskoyi derzhavi 1928 roku pochav formuvati nelegalnu napivvijskovu organizaciyu Horvatskij domobran U 1929 r z Branimirom Yelichem Slavkom Kvaternikom i jogo sinom Yevgenom Dido stvoryuyut na bazi Horvatskogo domobrana Ustashivsku horvatsku revolyucijnu organizaciyu Ustasa Hrvatska revolucionarna organizacija ale pislya vbivstva lidera Horvatskoyi selyanskoyi partiyi Stepana Radicha i ogoloshennya korolivskoyi diktaturi Pavelich emigruvav do Avstriyi U spilnij deklaraciyi z nacionalistichnimi organizaciyami Ugorshini ta Bolgariyi v kvitni 1929 Pavelich zayaviv pro neobhidnist povalennya belgradskogo rezhimu pislya chogo buv zvinuvachenij u derzhavnij zradi i zasudzhenij v Yugoslaviyi na smertnu karu 1932 roku vzyav kurs na organizaciyu povstannya v Horvatiyi Togo zh roku pereyizdit do Riyeki Italiya zvidki keruvav diyalnistyu ustashiv Koristuvavsya zastupnictvom Benito Mussolini Pid psevdonimom Hadzhi buv komendantom ustashivskogo taboru v Boregano poblizu Breshiyi de gotuvav teroristiv dlya zdijsnennya politichnih ubivstv Buv organizatorom ubivstva v Marseli korolya Yugoslaviyi Oleksandra I Piznishe buv zaareshtovanij v Italiyi a ustashivski tabori buli timchasovo rozpusheni Uryad Yugoslaviyi 26 serpnya 1939 r pidpisav protokol pro nadannya shirokoyi avtonomiyi Horvatiyi Poglavnik Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiyi Ante Pavelich vitayetsya z Adolfom Gitlerom pid chas derzhavnogo vizitu 9 chervnya 1941 BerggofAnte Pavelich ta Joahim fon Ribbentrop v chervni 1941 Mogila Ante Pavelicha v MadridiAnte Pavelich u parlamenti Horvatiyi Lyutij 1942 Pislya vtorgnennya v Yugoslaviyu nimeckih vijsk vidbulosya progoloshennya Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi 10 kvitnya 1941 roku Pavelicha sho znahodivsya na toj chas u Florenciyi progolosili yiyi poglavnikom kerivnikom 15 kvitnya vin pribuv do Zagreba de 16 kvitnya sformuvav uryad stavshi odnochasno jogo golovoyu i ministrom zakordonnih sprav Pershim uhvalenim zakonom stav Zakon pro gromadyanstvo 30 kvitnya 1941 r U Horvatiyi shiroko zastosovuvalisya etnichni chistki sho suprovodzhuvalisya masovim znishennyam serbiv 15 chervnya 1941 r Horvatiya priyednalasya do Troyistogo 26 chervnya do Antikominternivskogo paktu 14 grudnya 1941 Horvatiya ogolosila vijnu Velikij Britaniyi i SShA U veresni 1942 Pavelich vidvidav Nimechchinu de otrimav dozvil Gitlera na podalshe posilennya rezhimu osobistoyi vladi pislya chogo proviv reorganizaciyu uryadu Podalsha dolya ta smert Pislya rozgromu nimeckih vijsk utik u 1945 r do Avstriyi U tomu zh roci yugoslavskim narodnim sudom zaochno zasudzhenij do strati Perehovuvavsya v Italiyi Argentini Ispaniyi V emigraciyi Pavelich prodovzhiv politichnu diyalnist u tomu chisli zasnuvav partiyu Horvatskij vizvolnij ruh V Argentini stav radnikom z bezpeki Eviti i Huana Peroniv U Buenos Ajresi uklav ugodu z kolishnim yugoslavskim prem yer ministrom Milanom Stoyadinovichem pro pereoblashtuvannya Yugoslaviyi 10 kvitnya 1957 v en Argentina na nogo bulo zdijsneno zamah serbskimi chetnikami Blago Jovovichevichem ta Milo Krivokapichem vnaslidok yakogo Pavelich buv tyazhko poranenij Buv zmushenij emigruvati do Ispaniyi Vnaslidok vazhkih poranen i diabetu stan zdorov ya rizko pogirshuvavsya sho prizvelo do jogo smerti 28 grudnya 1959 PraciAnte Pavelich Za Batkivshinu gotovi Vidavnictvo Propala gramota Kiyiv 2023 2 tomi ISBN 978 617 7918 18 8 Ce memuari de vin detalno opisuye vse svoye zhittya pochinayuchi z ditinstva pershih politichnih sprob cherez emigraciyu i dovgu borotbu u mizhvoyennij Yevropi azh do stvorennya Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Vitalij Portnikov Cvintar chuzhih geroyiv Ante Pavelich ZA BATKIVShINU GOTOVI PosilannyaBiografiya Ante Pavelicha na sajti Hronos km ru 18 serpnya 2007 u Wayback Machine Yu M Davidenko O P Mociyaka Diyalnist Horvatskoyi partiyi prava do vid yizdu Ante Pavelicha v emigraciyu 1915 1929 rr