Павел Кроупа (нар. 24 серпня 1963, Їндржихув Градець) — німецький та австралійський астрофізик чеського походження. Особливо відомий створеною ним початковою функцією мас, яка тапер називається на його честь «функцією Кроупи». Також зробив внесок в зоряну динаміку, теорію планетоутворення та космологію.
Павел Кроупа | |
---|---|
Народився | 24 вересня 1963 (60 років) Їндржихув-Градец, d, Чехословаччина |
Країна | Австралія |
Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету |
Alma mater | Університет Західної Австралії |
Заклад | Боннський університет d[1] |
Нагороди | d (2013) |
Біографія
Після поразки Празької весни в 1968 році сім'я Кроупа втекла з Чехословаччини і втратила все своє майно. Кроупа зростав в Німеччині та Південно-Африканській Республіці. У 1983 році він склав випускні шкільні іспити в Геттінгені, а потім вивчав фізику в Університеті Західної Австралії в Перті. У 1988 році він отримав стипендію імені Ісаака Ньютона в Кембриджському університеті, а в 1992 році — дослідницьку стипендію Волтера Вільяма Рауса Болла в кембриджському Трініті-коледжі. Того ж року він здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію про розподіл зір малої маси в Галактиці. Потім до 2000 року він працював в астрономічних дослідницьких групах Гайдельберзького університету та Інституту астрономії Макса Планка. Згодом він перевівся до Кільського університету, де у 2002 році зробив габілітацію та отримав стипендію Гейзенберга. У квітні 2004 року його запросили до обсерваторії Боннського університету, яка сьогодні є відділом Інституту астрономії Аргеландера в Бонні. У 2007 році він отримав посаду запрошеного професора в Суїнбернському технологічному університеті в Мельбурні та в Університеті Шеффілда.
Наукова робота
Кроупа є керівником дослідницької групи, яка займається зоряним населенням і зоряною динамікою.
Його наукова робота почалася в 1987 році в Австралії з дослідження Проксими Центавра. Він добре відомий у професійних колах своєю роботою з розподілу зір за масою. У 1990—1992 роках в Кембриджі разом з Крістофером Тоутом і Джерардом Гілмором, використовуючи статистичні дані спостережень одиночних та подвійних зір, він запропонував широко вживану тепер канонічну початкову функцію мас, яка описує розподіл новонароджених зір за масами. У 2004 році разом з Карстеном Вайднером у Кілі він вказав на існування максимально можливої зоряної маси, що дорівнює приблизно 150 масам Сонця.
У Гайдельберзі в 1993—1995 роках він представив перші розрахунки динаміки зоряних скупчень, у яких усі зорі народжуються як подвійні. Це вирішило проблему того, що зорі поля містять значно менше подвійних систем, ніж області зореутворення, оскільки подвійні системи розпадаються та розсіюються в навколишньому середовищі під час еволюції зоряного скупчення. Він математично виразив і застосував теорію еволюції подвійних зір і створив метод динамічного синтезу зоряного населення і передбачив існування подвійних систем, заборонених попередньою теорією (так званих заборонених подвійних систем).
У 1997 році він досліджував зоряну динаміку під час злиття галактик-супутників з Чумацьким Шляхом. У 2002 році він уточнив спостережуваний динамічний нагрів або потовщення галактичного диска Чумацького Шляху і разом з Карстеном Вайднером сформулював теорію інтегрованої галактичної початкової функції маси (англ. integrated galactic initial mass function, IGIMF).
У співпраці з Інго Тісом і Крістіаном Тайсом у 2003—2004 роках він визначив, що коричневі карлики та позасонячні планетні системи можуть утворюватися в навколозоряних дисках через вплив зір, які пролітають повз диск і збурюють його. Дослідники доводили, що так само була сформована й наша Сонячна система.
З 2010 року інтерес Кроупа перемістився на космологію. Він критикував Стандартну космологічну модель за неспроможність пояснити спостережувані структури в масштабах 1 кпк і більше і розвивав альтернативні космологічні моделі на основі модифікованої ньютонівської динаміки.
Примітки
- IS VaVaI
- Kroupa, P., Burman, R.R. and Blair, D.G., 1989. Photometric observations of flares on Proxima Centauri. Publications of the Astronomical Society of Australia, 8(2), pp.119-122.
- Kroupa, P., Tout, C.A. and Gilmore, G., 1993. The distribution of low-mass stars in the Galactic disc. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 262(3), pp.545-587.
- Nejhlubší pohled do Orionu. Evropská jižní observatoř. 12 липня 2016.
- Kroupa, P., 1995. The dynamical properties of stellar systems in the Galactic disc. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 277(4), pp.1507-1521.
- Kroupa, P. and Bastian, U., 1997. The Hipparcos proper motion of the Magellanic Clouds. New Astronomy, 2(1), pp.77-90.
- Kroupa, P., 1997. Dwarf spheroidal satellite galaxies without dark matter. New Astronomy, 2(2), pp.139-164.
- Thies, I., Kroupa, P. and Theis, C., 2005. Induced planet formation in stellar clusters: a parameter study of star-disc encounters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 364(3), pp.961-970.
- Kroupa, P., 2012. The dark matter crisis: falsification of the current standard model of cosmology. Publications of the Astronomical Society of Australia, 29(4), pp.395-433.
Посилання
- Pavel Kroupa (anglicky) . .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavel Kroupa nar 24 serpnya 1963 Yindrzhihuv Gradec nimeckij ta avstralijskij astrofizik cheskogo pohodzhennya Osoblivo vidomij stvorenoyu nim pochatkovoyu funkciyeyu mas yaka taper nazivayetsya na jogo chest funkciyeyu Kroupi Takozh zrobiv vnesok v zoryanu dinamiku teoriyu planetoutvorennya ta kosmologiyu Pavel KroupaNarodivsya24 veresnya 1963 1963 09 24 60 rokiv Yindrzhihuv Gradec d ChehoslovachchinaKrayina AvstraliyaDiyalnistfizik astronom astrofizik vikladach universitetuAlma materUniversitet Zahidnoyi AvstraliyiZakladBonnskij universitet d 1 Nagorodid 2013 BiografiyaPislya porazki Prazkoyi vesni v 1968 roci sim ya Kroupa vtekla z Chehoslovachchini i vtratila vse svoye majno Kroupa zrostav v Nimechchini ta Pivdenno Afrikanskij Respublici U 1983 roci vin sklav vipuskni shkilni ispiti v Gettingeni a potim vivchav fiziku v Universiteti Zahidnoyi Avstraliyi v Perti U 1988 roci vin otrimav stipendiyu imeni Isaaka Nyutona v Kembridzhskomu universiteti a v 1992 roci doslidnicku stipendiyu Voltera Vilyama Rausa Bolla v kembridzhskomu Triniti koledzhi Togo zh roku vin zdobuv stupin doktora filosofiyi zahistivshi disertaciyu pro rozpodil zir maloyi masi v Galaktici Potim do 2000 roku vin pracyuvav v astronomichnih doslidnickih grupah Gajdelberzkogo universitetu ta Institutu astronomiyi Maksa Planka Zgodom vin perevivsya do Kilskogo universitetu de u 2002 roci zrobiv gabilitaciyu ta otrimav stipendiyu Gejzenberga U kvitni 2004 roku jogo zaprosili do observatoriyi Bonnskogo universitetu yaka sogodni ye viddilom Institutu astronomiyi Argelandera v Bonni U 2007 roci vin otrimav posadu zaproshenogo profesora v Suyinbernskomu tehnologichnomu universiteti v Melburni ta v Universiteti Sheffilda Naukova robotaFunkciya Kroupa chervona liniya u porivnyanni z inshimi standartnimi pochatkovimi funkciyami mas Kroupa ye kerivnikom doslidnickoyi grupi yaka zajmayetsya zoryanim naselennyam i zoryanoyu dinamikoyu Jogo naukova robota pochalasya v 1987 roci v Avstraliyi z doslidzhennya Proksimi Centavra Vin dobre vidomij u profesijnih kolah svoyeyu robotoyu z rozpodilu zir za masoyu U 1990 1992 rokah v Kembridzhi razom z Kristoferom Toutom i Dzherardom Gilmorom vikoristovuyuchi statistichni dani sposterezhen odinochnih ta podvijnih zir vin zaproponuvav shiroko vzhivanu teper kanonichnu pochatkovu funkciyu mas yaka opisuye rozpodil novonarodzhenih zir za masami U 2004 roci razom z Karstenom Vajdnerom u Kili vin vkazav na isnuvannya maksimalno mozhlivoyi zoryanoyi masi sho dorivnyuye priblizno 150 masam Soncya U Gajdelberzi v 1993 1995 rokah vin predstaviv pershi rozrahunki dinamiki zoryanih skupchen u yakih usi zori narodzhuyutsya yak podvijni Ce virishilo problemu togo sho zori polya mistyat znachno menshe podvijnih sistem nizh oblasti zoreutvorennya oskilki podvijni sistemi rozpadayutsya ta rozsiyuyutsya v navkolishnomu seredovishi pid chas evolyuciyi zoryanogo skupchennya Vin matematichno viraziv i zastosuvav teoriyu evolyuciyi podvijnih zir i stvoriv metod dinamichnogo sintezu zoryanogo naselennya i peredbachiv isnuvannya podvijnih sistem zaboronenih poperednoyu teoriyeyu tak zvanih zaboronenih podvijnih sistem U 1997 roci vin doslidzhuvav zoryanu dinamiku pid chas zlittya galaktik suputnikiv z Chumackim Shlyahom U 2002 roci vin utochniv sposterezhuvanij dinamichnij nagriv abo potovshennya galaktichnogo diska Chumackogo Shlyahu i razom z Karstenom Vajdnerom sformulyuvav teoriyu integrovanoyi galaktichnoyi pochatkovoyi funkciyi masi angl integrated galactic initial mass function IGIMF U spivpraci z Ingo Tisom i Kristianom Tajsom u 2003 2004 rokah vin viznachiv sho korichnevi karliki ta pozasonyachni planetni sistemi mozhut utvoryuvatisya v navkolozoryanih diskah cherez vpliv zir yaki prolitayut povz disk i zburyuyut jogo Doslidniki dovodili sho tak samo bula sformovana j nasha Sonyachna sistema Z 2010 roku interes Kroupa peremistivsya na kosmologiyu Vin kritikuvav Standartnu kosmologichnu model za nespromozhnist poyasniti sposterezhuvani strukturi v masshtabah 1 kpk i bilshe i rozvivav alternativni kosmologichni modeli na osnovi modifikovanoyi nyutonivskoyi dinamiki PrimitkiIS VaVaI d Track Q8453560 Kroupa P Burman R R and Blair D G 1989 Photometric observations of flares on Proxima Centauri Publications of the Astronomical Society of Australia 8 2 pp 119 122 Kroupa P Tout C A and Gilmore G 1993 The distribution of low mass stars in the Galactic disc Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 262 3 pp 545 587 Nejhlubsi pohled do Orionu Evropska jizni observator 12 lipnya 2016 Kroupa P 1995 The dynamical properties of stellar systems in the Galactic disc Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 277 4 pp 1507 1521 Kroupa P and Bastian U 1997 The Hipparcos proper motion of the Magellanic Clouds New Astronomy 2 1 pp 77 90 Kroupa P 1997 Dwarf spheroidal satellite galaxies without dark matter New Astronomy 2 2 pp 139 164 Thies I Kroupa P and Theis C 2005 Induced planet formation in stellar clusters a parameter study of star disc encounters Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 364 3 pp 961 970 Kroupa P 2012 The dark matter crisis falsification of the current standard model of cosmology Publications of the Astronomical Society of Australia 29 4 pp 395 433 PosilannyaPavel Kroupa anglicky