КП-1 (Кулемет Повітряний, рос. ПВ-1, Пулемёт Воздушный) — варіант кулемета Максима, призначений для встановлення на літаки. Перший прототип було створено і прийнято на озброєння у 1928 році.
7,62 мм авіаційний кулемет КП-1 | |
---|---|
Строєна зенітна установка КП-1 | |
Тип | авіаційний кулемет |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1927-1945 |
Оператори | РСЧА |
Війни | Німецько-радянська війна |
Історія виробництва | |
Розробник | О. В. Надашкевич |
Розроблено | 1926 |
Виготовлення | 1927-1940 |
Виготовлена кількість | ~18000 |
Варіанти | зі скороченим стволом; зі стволом Максима; з правою і лівою подачею стрічки |
Характеристики | |
Вага | 14,5 |
Довжина | 1067 |
Довжина ствола | 721 |
Вага набою | 7,62×54 мм R |
Калібр | 7,62 |
Дія | віддача ствола з коротким ходом затвору |
Темп вогню | 750 |
Дульна швидкість | 740 |
Система живлення | металева кулеметна стрічка на 200-600 набоїв |
ПВ-1 (кулемет) у Вікісховищі |
Історія
Модифікація, призначена для озброєння авіації СРСР, була розроблена в 1926 році під керівництвом конструктора О. В. Надашкевич.
Від первісної конструкції Максима кулемет відрізняла відсутністю водяного охолодження, бронещита, а також укороченим стволом, що дозволило зменшити масу зброї. Як додаткова можливість полегшення кулемета розглядалося виготовлення окремих частин (короба, кожуха і інших) з дюралюмінію (модель А-2), однак через незадовільний результат полігонних випробувань від цієї ідеї довелося відмовитися.
Перший радянський серійний винищувач І-2, випущений в 1926 році, був озброєний двома синхронними кулеметами КП-1.
У 1927 році за підсумками численних випробувань кулемет О. В. Надашкевича, який брав участь в конкурсі на розробку авіаційного кулемета разом з англійським аналогом Віккерс-К, був визнаний кращим, і Тульський збройовий завод приступив до його серійного виробництва.
У 1928 році КП-1 був офіційно прийнятий на озброєння Військово-повітряних сил і встановлювався на радянські винищувачі І-3, І-4, І-7, І-14, І-15, І-16, розвідник Р-5, бомбардувальник ТБ-1, багатоцільовий У-2ВС, легкий штурмовик ДІ-6 (6 кулеметів), а також важкий штурмовик ТШ-1, який мав на борту 10 кулеметів КП-1 і 2 кулемети ДА.
Застосовувався як для стрільби через повітряний гвинт, так і поза площиною обертання гвинта (на нерухомих або обмежено рухомих кріпленнях, в тому числі батареями по 2 і 4). Використання спарених кулеметів (починаючи з винищувача І-4) потребувало внесення змін у конструкцію, і з грудня 1929 року було розпочато виробництво варіанту КП-1 з подачею стрічки з лівого боку.
У 1931 році, коли розвиток авіаційної техніки знизив вимоги щодо обмеження маси літакового озброєння, за пропозицією начальника Артилерійського управління РСЧА Г. І. Бондаря було прийнято рішення про відмову від укороченого ствола, який знижував бойові якості КП-1, і про встановлення на нього стандартного ствола кулемета Максима.
У 1932 році тульські конструктори С. В. Владимиров і С. О. Ярцев розробили ручку перезарядження для механічного відведення рухомих частин, що полегшувало обслуговування КП-1.
Всього в 1927-1939 роках було випущено майже 18 тисяч одиниць КП-1. У 1940 році, в зв'язку з переходом на більш сучасні зразки (ШВАК, ШКАС) і зняттям з озброєння моделей літаків, на які встановлювався КП-1, виробництво кулемета було припинено.
Наявні в частинах ВПС РСЧА (в тому числі, навчальних) кулемети КП-1 продовжували використовуватися до вироблення ресурсу або до виведення з експлуатації літаків, на яких вони були встановлені.
В період Великої вітчизняної війни, крім озброєння літаків У-2, строєні КП-1 використовувалися у зенітно-кулеметних установках, які випускалися в Тамбові, конструкції Н. Токарева, в тому числі для протиповітряної оборони радянських бронепотягів.
У 1942 році збройовий завод в Златоусті почав установку КП-1, які залишилися на складах зберігання, на колісні станки зразка 1910 року конструкції А. А. Соколова, направивши в піхотні частини Червоної Армії 3009 станкових кулеметів.
Примітки
- Широкорад А.Б. (2001) История авиационного вооружения Харвест (Shirokorad A.B. (2001), сторінки 68-69
- Семен Федосеев (2009). Пулеметы России. Шквальный огонь. Яуза / Коллекция / ЭКСМО. с. 383. ISBN .
- Олег РЯЗАНОВ, КОНСТРУКТОРЫ: СОВЕТСКИЕ КОНСТРУКТОРЫ АВИАЦИОННОГО ВООРУЖЕНИЯ [ 9 вересня 2009 у Wayback Machine.], Bratishka 2007/7
Посилання
- Советское стрелковое оружие: авиационный пулемёт ПВ-1 [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KP 1 Kulemet Povitryanij ros PV 1 Pulemyot Vozdushnyj variant kulemeta Maksima priznachenij dlya vstanovlennya na litaki Pershij prototip bulo stvoreno i prijnyato na ozbroyennya u 1928 roci 7 62 mm aviacijnij kulemet KP 1Stroyena zenitna ustanovka KP 1Tipaviacijnij kulemetPohodzhennyaSRSRIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1927 1945OperatoriRSChAVijniNimecko radyanska vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikO V NadashkevichRozrobleno1926Vigotovlennya1927 1940Vigotovlena kilkist 18000Variantizi skorochenim stvolom zi stvolom Maksima z pravoyu i livoyu podacheyu strichkiHarakteristikiVaga14 5Dovzhina1067Dovzhina stvola721Vaga naboyu7 62 54 mm RKalibr7 62Diyaviddacha stvola z korotkim hodom zatvoruTemp vognyu750Dulna shvidkist740Sistema zhivlennyametaleva kulemetna strichka na 200 600 naboyivPV 1 kulemet u VikishovishiIstoriyaModifikaciya priznachena dlya ozbroyennya aviaciyi SRSR bula rozroblena v 1926 roci pid kerivnictvom konstruktora O V Nadashkevich Vid pervisnoyi konstrukciyi Maksima kulemet vidriznyala vidsutnistyu vodyanogo oholodzhennya broneshita a takozh ukorochenim stvolom sho dozvolilo zmenshiti masu zbroyi Yak dodatkova mozhlivist polegshennya kulemeta rozglyadalosya vigotovlennya okremih chastin koroba kozhuha i inshih z dyuralyuminiyu model A 2 odnak cherez nezadovilnij rezultat poligonnih viprobuvan vid ciyeyi ideyi dovelosya vidmovitisya Pershij radyanskij serijnij vinishuvach I 2 vipushenij v 1926 roci buv ozbroyenij dvoma sinhronnimi kulemetami KP 1 U 1927 roci za pidsumkami chislennih viprobuvan kulemet O V Nadashkevicha yakij brav uchast v konkursi na rozrobku aviacijnogo kulemeta razom z anglijskim analogom Vikkers K buv viznanij krashim i Tulskij zbrojovij zavod pristupiv do jogo serijnogo virobnictva U 1928 roci KP 1 buv oficijno prijnyatij na ozbroyennya Vijskovo povitryanih sil i vstanovlyuvavsya na radyanski vinishuvachi I 3 I 4 I 7 I 14 I 15 I 16 rozvidnik R 5 bombarduvalnik TB 1 bagatocilovij U 2VS legkij shturmovik DI 6 6 kulemetiv a takozh vazhkij shturmovik TSh 1 yakij mav na bortu 10 kulemetiv KP 1 i 2 kulemeti DA Zastosovuvavsya yak dlya strilbi cherez povitryanij gvint tak i poza ploshinoyu obertannya gvinta na neruhomih abo obmezheno ruhomih kriplennyah v tomu chisli batareyami po 2 i 4 Vikoristannya sparenih kulemetiv pochinayuchi z vinishuvacha I 4 potrebuvalo vnesennya zmin u konstrukciyu i z grudnya 1929 roku bulo rozpochato virobnictvo variantu KP 1 z podacheyu strichki z livogo boku U 1931 roci koli rozvitok aviacijnoyi tehniki zniziv vimogi shodo obmezhennya masi litakovogo ozbroyennya za propoziciyeyu nachalnika Artilerijskogo upravlinnya RSChA G I Bondarya bulo prijnyato rishennya pro vidmovu vid ukorochenogo stvola yakij znizhuvav bojovi yakosti KP 1 i pro vstanovlennya na nogo standartnogo stvola kulemeta Maksima U 1932 roci tulski konstruktori S V Vladimirov i S O Yarcev rozrobili ruchku perezaryadzhennya dlya mehanichnogo vidvedennya ruhomih chastin sho polegshuvalo obslugovuvannya KP 1 Vsogo v 1927 1939 rokah bulo vipusheno majzhe 18 tisyach odinic KP 1 U 1940 roci v zv yazku z perehodom na bilsh suchasni zrazki ShVAK ShKAS i znyattyam z ozbroyennya modelej litakiv na yaki vstanovlyuvavsya KP 1 virobnictvo kulemeta bulo pripineno Nayavni v chastinah VPS RSChA v tomu chisli navchalnih kulemeti KP 1 prodovzhuvali vikoristovuvatisya do viroblennya resursu abo do vivedennya z ekspluataciyi litakiv na yakih voni buli vstanovleni V period Velikoyi vitchiznyanoyi vijni krim ozbroyennya litakiv U 2 stroyeni KP 1 vikoristovuvalisya u zenitno kulemetnih ustanovkah yaki vipuskalisya v Tambovi konstrukciyi N Tokareva v tomu chisli dlya protipovitryanoyi oboroni radyanskih bronepotyagiv U 1942 roci zbrojovij zavod v Zlatousti pochav ustanovku KP 1 yaki zalishilisya na skladah zberigannya na kolisni stanki zrazka 1910 roku konstrukciyi A A Sokolova napravivshi v pihotni chastini Chervonoyi Armiyi 3009 stankovih kulemetiv PrimitkiShirokorad A B 2001 Istoriya aviacionnogo vooruzheniya Harvest Shirokorad A B 2001 storinki 68 69 Semen Fedoseev 2009 Pulemety Rossii Shkvalnyj ogon Yauza Kollekciya EKSMO s 383 ISBN 978 5 699 31622 9 Oleg RYaZANOV KONSTRUKTORY SOVETSKIE KONSTRUKTORY AVIACIONNOGO VOORUZhENIYa 9 veresnya 2009 u Wayback Machine Bratishka 2007 7PosilannyaSovetskoe strelkovoe oruzhie aviacionnyj pulemyot PV 1 13 serpnya 2020 u Wayback Machine