П'єтро Паван (італ. Pietro Pavan; 30 серпня 1903, Тревізо, Королівство Італія ― 26 грудня 1994, Рим, Італія) ― видатний католицький богослов, священник, італійський кардинал.
П'єтро Паван | ||
| ||
---|---|---|
Альма-матер: | Папський Григоріанський університет, Падуанський університет і d | |
Діяльність: | католицький священник | |
Народження: | 30 серпня 1903 Тревізо, Венето, Італія | |
Смерть: | 26 грудня 1994 (91 рік) Рим, Італія | |
Похований: | Кампо Верано | |
Єп. хіротонія: | 28 липня 1928 | |
Посада: | ректор Папського Латеранського університету (1969―1974) | |
Проголошений: | 25 травня 1985 | |
Папою: | Іваном Павлом II | |
Життєпис
Навчання
Народився в Тревізо. Був третім із десяти дітей Джузеппе Павана і Марії Піччьолі. Отримав ім'я Фйораванте (в реєстрі хрещень парафії), а ім'я П'єтро зазначене в муніципальному реєстрі. Початкову освіту здобув у державній школі в Повельяно, потім в приватному інституті Мадзаролло. 13 листопада 1916 року вступив до семінарії в Тревізо, де з перервою (1917–1919) довершив гімназійні студії. В 1921 році вирішив стати місіонарем і вступив до Папської семінарії закордонних місій, переїхав до Монци, а потім до Мілану, і навіть розпочав новіціятське випробування, але через проблеми зі здоров'ям полишив ідею стати місіонером (1925). Того ж року єпископ Тревізо закликав його повернутися до дієцезальної семінарії, де він довершив три останні роки богослов'я. Висвячений на священика 8 липня 1928 року єпископом Тревізо Андреа Джячінто Лонґіном. Продовжив навчання в Папському Григоріанському університеті в Римі, проживаючи в Колегії Капраніка; в Грегоріанум 8 березня 1929 року отримав докторат з філософії, а 30 січня 1932 року ― з богослов'я; пізніше ― з 1934 року навчався в Падуанському університеті, де 6 липня 1936 зроку добув докторат з політичних наук.
Душпастирське служіння та професорська діяльність
Перебуваючи в Римі вже як священик виконував душпастирське служіння в районі Боччеа, де проживало багато вихідців із Тревізо. В 1932 єпископ покликав його до Тревізо і призначив професором морального богослов'я в дієцезальній семінарії. Пізніше викладав філософію та історію в Колегії Пія Х, педагогіку в Колегії Канноссіано, релігії і філософії в державному ліцеї «А. Канова». 1933–1939 був сотрудником на парафії Сан Аньєзе. З кінця Другої світової війни і до закриття Другого Ватиканського собору в 1965 році, Паван був завзятим захисником демократичних ідеалів. Консультант в справах церкви в Католицькому інституті Соціальної Активності в Римі, професор соціальної економіки в Папському Латеранському університеті в Римі в 1948–1969 роках, а в 1969–1974 роках його ректор (rettore magnifico). Професор політичних наук в Папському Грегоріанському університеті, які викладав латиною. 5 травня 1951 року призначений Домашнім прелатом папи Пія ХІІ. Був радником Голови Ради міністрів Італії Альчіде де Гаспері. Відіграв важливу роль у Світовому Конгресі Апостоляту Мирян, який відбувся в Римі в 1951 році, та Конгресі присвяченому Другій світовій війні (1957). В 1953 папа Пій ХІІ іменував його членом Церковної комісії Тимчасового Комітету Міжнародного Конгресу Апостоляту Мирян. Професор католицьких університетів у Вашингтоні (США) і Монреалі (Канада). Апостольський протонотарій ad instar (11 січня 1962). Католицький університет в Сантьяго (Чилі) надав йому титул доктор honoris causa.
Співредактор церковних документів
Радник Конгрегацій Священної Канцелярії, Консисторії і Семінарій та Університетських студій. Як експерт, почавши з третьої сесії, брав участь у Другому Ватиканському соборі; член комісії у справах мирян; як співредактор працював над соборовою декларацією про релігійну свободу «Dignitatis humanae», бувши опонентом кардинала , який відстоював ідею «релігійної толеранції».
Як співпрацівник папи Івана ХХІІІ брав участь в опрацюванні кількох ключових документів його понтифікату, зокрема енциклік «Mater et Magistra» (15 травня 1961) і (11 квітня 1963). Один з найавторитетніших знавців Соціальної Доктрини Церкви.
Автор численних праць з соціальної економіки, соціології і демократії.
Кардинал
На консисторії 25 травня 1985 року папа Іван Павло ІІ надав вісімдесятиоднорічному о. П'єтро Павану титул кардинала дияконії Сан Франческо да Паола ай Монті. У зв'язку з його похилим віком папа не зобов'язував Павана до єпископських свячень, як цього вимагали новітні постанови стосовно кардиналів.
Смерть
Помер у Римі 26 грудня 1994 року. Похований на Римському кладовищі Кампо Верано.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- Roberto de Mattei. Il Concilio Vaticano II. Una storia mai scritta. ― Torino 2010. ― P. 388—390.
- Roberto de Mattei. Il Concilio Vaticano II. Una storia mai scritta. ― Torino 2010. ― P. 390.
Джерела
- Rosemary Goldie. L'unità della famiglia umana. Il pensiero sociale del card. P. Pavan. ― Roma «Studium», 2001. ― 104 P. (італ.)
Посилання
- Pietro Cardinal Pavan † [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
- PAVAN, Pietro (1903—1994) // The Cardinals of the Holy Roman Church (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yetro Pavan ital Pietro Pavan 30 serpnya 1903 Trevizo Korolivstvo Italiya 26 grudnya 1994 Rim Italiya vidatnij katolickij bogoslov svyashennik italijskij kardinal P yetro Pavan Gerb kardinal diyakon San Franchesko da Paola aj Monti Alma mater Papskij Grigorianskij universitet Paduanskij universitet i d Diyalnist katolickij svyashennik Narodzhennya 30 serpnya 1903 1903 08 30 Trevizo Veneto Italiya Smert 26 grudnya 1994 1994 12 26 91 rik Rim Italiya Pohovanij Kampo Verano Yep hirotoniya 28 lipnya 1928 Posada rektor Papskogo Lateranskogo universitetu 1969 1974 Progoloshenij 25 travnya 1985 Papoyu Ivanom Pavlom IIZhittyepisNavchannya Narodivsya v Trevizo Buv tretim iz desyati ditej Dzhuzeppe Pavana i Mariyi Pichcholi Otrimav im ya Fjoravante v reyestri hreshen parafiyi a im ya P yetro zaznachene v municipalnomu reyestri Pochatkovu osvitu zdobuv u derzhavnij shkoli v Povelyano potim v privatnomu instituti Madzarollo 13 listopada 1916 roku vstupiv do seminariyi v Trevizo de z perervoyu 1917 1919 dovershiv gimnazijni studiyi V 1921 roci virishiv stati misionarem i vstupiv do Papskoyi seminariyi zakordonnih misij pereyihav do Monci a potim do Milanu i navit rozpochav noviciyatske viprobuvannya ale cherez problemi zi zdorov yam polishiv ideyu stati misionerom 1925 Togo zh roku yepiskop Trevizo zaklikav jogo povernutisya do diyecezalnoyi seminariyi de vin dovershiv tri ostanni roki bogoslov ya Visvyachenij na svyashenika 8 lipnya 1928 roku yepiskopom Trevizo Andrea Dzhyachinto Longinom Prodovzhiv navchannya v Papskomu Grigorianskomu universiteti v Rimi prozhivayuchi v Kolegiyi Kapranika v Gregorianum 8 bereznya 1929 roku otrimav doktorat z filosofiyi a 30 sichnya 1932 roku z bogoslov ya piznishe z 1934 roku navchavsya v Paduanskomu universiteti de 6 lipnya 1936 zroku dobuv doktorat z politichnih nauk Dushpastirske sluzhinnya ta profesorska diyalnist Perebuvayuchi v Rimi vzhe yak svyashenik vikonuvav dushpastirske sluzhinnya v rajoni Bochchea de prozhivalo bagato vihidciv iz Trevizo V 1932 yepiskop poklikav jogo do Trevizo i priznachiv profesorom moralnogo bogoslov ya v diyecezalnij seminariyi Piznishe vikladav filosofiyu ta istoriyu v Kolegiyi Piya H pedagogiku v Kolegiyi Kannossiano religiyi i filosofiyi v derzhavnomu liceyi A Kanova 1933 1939 buv sotrudnikom na parafiyi San Anyeze Z kincya Drugoyi svitovoyi vijni i do zakrittya Drugogo Vatikanskogo soboru v 1965 roci Pavan buv zavzyatim zahisnikom demokratichnih idealiv Konsultant v spravah cerkvi v Katolickomu instituti Socialnoyi Aktivnosti v Rimi profesor socialnoyi ekonomiki v Papskomu Lateranskomu universiteti v Rimi v 1948 1969 rokah a v 1969 1974 rokah jogo rektor rettore magnifico Profesor politichnih nauk v Papskomu Gregorianskomu universiteti yaki vikladav latinoyu 5 travnya 1951 roku priznachenij Domashnim prelatom papi Piya HII Buv radnikom Golovi Radi ministriv Italiyi Alchide de Gasperi Vidigrav vazhlivu rol u Svitovomu Kongresi Apostolyatu Miryan yakij vidbuvsya v Rimi v 1951 roci ta Kongresi prisvyachenomu Drugij svitovij vijni 1957 V 1953 papa Pij HII imenuvav jogo chlenom Cerkovnoyi komisiyi Timchasovogo Komitetu Mizhnarodnogo Kongresu Apostolyatu Miryan Profesor katolickih universitetiv u Vashingtoni SShA i Monreali Kanada Apostolskij protonotarij ad instar 11 sichnya 1962 Katolickij universitet v Santyago Chili nadav jomu titul doktor honoris causa Spivredaktor cerkovnih dokumentiv Radnik Kongregacij Svyashennoyi Kancelyariyi Konsistoriyi i Seminarij ta Universitetskih studij Yak ekspert pochavshi z tretoyi sesiyi brav uchast u Drugomu Vatikanskomu sobori chlen komisiyi u spravah miryan yak spivredaktor pracyuvav nad soborovoyu deklaraciyeyu pro religijnu svobodu Dignitatis humanae buvshi oponentom kardinala yakij vidstoyuvav ideyu religijnoyi toleranciyi Yak spivpracivnik papi Ivana HHIII brav uchast v opracyuvanni kilkoh klyuchovih dokumentiv jogo pontifikatu zokrema enciklik Mater et Magistra 15 travnya 1961 i 11 kvitnya 1963 Odin z najavtoritetnishih znavciv Socialnoyi Doktrini Cerkvi Avtor chislennih prac z socialnoyi ekonomiki sociologiyi i demokratiyi Kardinal Na konsistoriyi 25 travnya 1985 roku papa Ivan Pavlo II nadav visimdesyatiodnorichnomu o P yetro Pavanu titul kardinala diyakoniyi San Franchesko da Paola aj Monti U zv yazku z jogo pohilim vikom papa ne zobov yazuvav Pavana do yepiskopskih svyachen yak cogo vimagali novitni postanovi stosovno kardinaliv Smert Pomer u Rimi 26 grudnya 1994 roku Pohovanij na Rimskomu kladovishi Kampo Verano PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Roberto de Mattei Il Concilio Vaticano II Una storia mai scritta Torino 2010 P 388 390 Roberto de Mattei Il Concilio Vaticano II Una storia mai scritta Torino 2010 P 390 DzherelaRosemary Goldie L unita della famiglia umana Il pensiero sociale del card P Pavan Roma Studium 2001 104 P ISBN 88 382 3880 4 ital PosilannyaPietro Cardinal Pavan 4 bereznya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church angl PAVAN Pietro 1903 1994 The Cardinals of the Holy Roman Church angl