П'єр Теяр де Шарден | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre Teilhard de Chardin | ||||
Західна філософія | ||||
П'єр Тейяр де Шарден | ||||
Народження | 1 травня 1881 Орсін, Франція | |||
Смерть | 10 квітня 1955 (73 роки) Нью-Йорк, США інфаркт міокарда | |||
Поховання | d | |||
Громадянство (підданство) | Франція | |||
Проживання | Франція КНР[1] Нью-Йорк[1] Франція[2] | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Pierre Teilhard de Chardin | |||
Діяльність | ||||
Член | Французька академія наук[5], Геологічне товариство Франції, Французька академія наук[5], Нью-Йоркська академія наук і d | |||
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] (1922) | |||
Основні інтереси | палеонтологія, антропологія, космологія, теорія еволюції, філософія, католицьке богослов'я | |||
Значні ідеї | Точка Омега, ноосфера | |||
Alma mater | Паризький університет, d і d | |||
Зазнав впливу | ||||
Соціальний прошарок | d | |||
Посада | Q110612518?, d[2], педагог, d і радник[d] | |||
Військове звання | капрал | |||
Конфесія | католицтво[7] | |||
Батько | d | |||
Родичі | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
П'єр Теяр де Шарден у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
П'єр Теяр де Шарден (фр. Pierre Teilhard de Chardin, 1 травня 1881, Орсін, Франція — 10 квітня 1955, Нью-Йорк, США) — французький католицький теолог і філософ, священник єзуїт, один із творців теорії ноосфери. Також, зробив величезний внесок у палеонтологію та антропологію; здійснив своєрідний синтез християнського навчання й теорії космічної еволюції (теярдизм). Один з перших теїстичних еволюціоністів.
Біографія
Марі Жозеф П'єр Теяр де Шарден народився 1 травня 1881 року в замку Сарсена, Орсін (регіон Овернь, Франція) у католицькій родині, четвертий з одинадцяти дітей. 1892 року вступив у коледж Дам-Де-Монгре, що належав Товариству Ісуса (орден єзуїтів). В 1899 році, закінчивши коледж і отримавши ступінь бакалавра зі спеціальностей філософія й математика, вступив в орден єзуїтів.
З 1899 року по 1901 рік учився в семінарії в Екс-ан-Провансі, після двох років новіціату приніс перші обітниці й у 1901—1902 роках продовжував філософську й теологічну освіту в єзуїтській семінарії на острові Джерсі. З 1904 року по 1907 рік викладав фізику й хімію в єзуїтському коледжі Св. Сімейства в Каїрі. В 1908 році його направили в Гастінгс (Англія, графство Сассекс) вивчати теологію. 14 серпня 1911 року, у віці 30 років, висвячений у священники.
Під час навчання в Гастингському коледжі єзуїтів Теяр де Шарден подружився з [en], який «відкрив» скандально відому Пілтдаунську людину. В 1912 році він навіть брав участь у розкопках у Пілтдаунському гравійному кар'єрі разом з Доусоном і Артуром Вудвордом. Деякі дослідники вважають його причетним до фальсифікації, зокрема Луїс Лікі був настільки впевнений у цьому, що в 1971 році відмовився приїхати на симпозіум, організований на честь французького священника. Серед дослідників існують також версії, що його просто ошукали, як і всіх інших.
З 1912 року по 1914 рік працював у Інституті палеонтології людини при паризькому Музеї природної історії під керівництвом М. Буля (великого авторитету в галузі антропології й археології), разом з яким брав участь у розкопках на північному заході Іспанії.
У грудні 1914 року був покликаний в армію, служив санітаром-носильником. Пройшов усю війну, отримав Воєнну медаль і орден Почесного легіону. Саме під час війни (1916 рік) він написав своє перше есе «La vie cosmique» («Космічне життя») — філософські й наукові міркування щодо містики й духовного життя. Пізніше Теяр де Шарден написав: «la guerre a ete une rencontre… avec l'Absolu» («війна була зустріччю… з Абсолютом»).
26 травня 1918 року він склав вічні обітниці у Фуа-Де-Ліон. У серпні 1919 року, бувши на острові Джерсі, написав есе «Puissance spirituelle de la Matiere» («Духовна сила матерії»).
З 1920 року продовжував навчання в Сорбоні, в 1922 році захистив докторську дисертацію у Паризькому католицькому університеті в галузі природничих наук (геологія, ботаніка, зоологія) за темою «Ссавці нижнього еоцену Франції» і там же дістав призначення на посаду професора кафедри геології.
У 1923 році вирушив у дослідницьку експедицію в Тяньцзінь (Китай). Під час експедиції, у пустелі Ордос, написав кілька статей та есеїв, серед них «La Messe sur le Monde» («Всесвітня літургія»). Його стаття, присвячена проблемі первородного гріха, не була зрозуміла в теологічних колах, концепцію Теяра де Шардена визнали такою, що суперечить ученню Католицької церкви, і генерал ордену заборонив йому публікації й публічні виступи.
У підсумку, у квітні 1926 року Теяр де Шарден знову був направлений на роботу в Китай, де провів у цілому 20 років. До 1932 року він працював у Тяньцзіні, потім — в Пекіні. З 1926 року по 1935 рік Теяр де Шарден взяв участь у п'яти геологічних експедиціях по Китаю, у результаті яких вніс ряд уточнень у геологічну карту країни.
З 1926 року по 1927 рік перебував у східній Монголії і в ці ж роки створив першу свою велику роботу — філолофсько-теологічне есе «Le Milieu divin. Essai de vie interieure» («Божественне середовище. Нарис про внутрішнє життя»).
В 1929 році, беручи участь у стратиграфічних роботах на розкопках у Чжоукоудяне біля Пекіна, Теяр де Шарден разом із колегами виявляє останки синантропа (Homo erectus). Завдяки аналізу цієї знахідки він отримав широке визнання в наукових колах. Ще більшу славу йому й [fr] принесло відкриття в 1931 році того, що синантроп користувався примітивними знаряддями й вогнем.
У наступні роки він працював радником у національному геологічному департаменті Китаю, брав участь у науково-дослідних експедиціях (Китай, Центральна Азія, Памір, Бірма, Індія, Ява), бував у Франції, їздив у США.
З 1938 року до 1939 року він працював у Парижі, у журналі «Etudes» (інтелектуальний центр паризьких єзуїтів), йому було дозволено відновити цикл лекцій і семінарів. У червні 1939 року повернувся в Китай.
З 1939 року до 1946 року, під час Другої світової війни, Теяр де Шарден перебував у вимушеній ізоляції, у Пекіні, живучи в посольському кварталі. У 1940 році заснував разом з П'єром Леруа в Пекіні геобіологічний інститут, а в 1943 році — теж з Леруа — почав випускати новий журнал «Геобіологія». У ті роки (1938—1940) він створив свій головний твір — «Le Phenomene humain» («Феномен людини»).
У травні 1946 року повернувся у Францію, відновив контакти в наукових колах, у квітні 1947 року взяв участь у конференції з еволюції, організованій паризьким Музеєм природної історії, у червні збирався в експедицію в Південну Африку, але через серцевий напад був змушений від цього відмовитися. У 1950 році, у віці 70 років, Теяра обрали в Паризьку академію наук, але заборона на публікації й публічні виступи як і раніше залишалася в силі. В 1952 році він покинув Францію й виїхав працювати в США, в Нью-Йорк, за запрошенням Фонду антропологічних досліджень Веннера-Грена. Брав участь у декількох експедиціях у Південну Африку. В 1954 році провів два місяці у Франції, в Оверні, у будинку своїх батьків.
Теяр де Шарден помер у Нью-Йорку від серцевого нападу 10 квітня 1955 року, у Великодню неділю. Роком раніше, на прийманні у французькому консульстві, він сказав своїм близьким друзям: «Я хотів би вмерти на Великдень, у день Воскресіння».
Після смерті Теяра де Шардена була створена комісія, у яку ввійшли багато його друзів, у тому числі видатні вчені (А. Брейль, Дж. Гакслі, А. Тойнбі, М. Мерло-Понті й інші). Комісія склала й підготувала до видання десятитомне зібрання творів, куди ввійшли практично всі його роботи, за винятком листів і деяких есе. Зібрання творів було відкрито в 1957 році «Феноменом людини».
Твори
- La Messe sur le monde (1923)
- Lettres d'Egypte
- Le Phénomène humain (1938–1940, опубл. 1955)
- L'Apparition de l'homme (1956)
- La Vision du passé (1957)
- Le Milieu divin (1926–1927, опубл. 1957)
- L'Avenir de l'homme (1959)
- L'Énergie humaine (1962)
- L'Activation de l'énergie (1963)
- La Place de l'homme dans la nature (1965)
- Science et Christ (1965)
- Comment je crois (1969)
- Les Directions de l'avenir (1973)
- Écrits du temps de la guerre (1975)
- Le Cœur de la matière (1976)
Див. також
Примітки
- https://www.geosoc.fr/propos-html/historique/presidents-de-la-sgf/64-presidents-sgf/1084-marie-joseph-pierre-teilhard-de-chardin.html
- https://prosopo.ephe.psl.eu/pierre-teilhard-de-chardin
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-t.html
- The Relevance of Pierre Teilhard de Chardin's Christian World-View to Adult Catechesis — ProQuest, 1991.
- cath.ch
- BeWeB
- Ларичев В. Сад Эдема. — М.: Издательство политической литературы, 1980. — Т. 100000 экз. Глава «Джентльмен удачи».
- Джохансон Д., Иди М. Люси. Истоки рода человеческого. — М.: Мир — 1984. Часть 1, глава 3.
- Биховський, 1983.
- Івін, 2004.
Джерела
- Тейяр де Шарден // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 630. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Быховский Б. Э. Тейяр де Шарден // Философский энциклопедический словарь / Гл. ред. Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1983. — С. 672—673. — 150000 прим.
- Тейяр де Шарден // Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А. А. Ивина. — М. : Гардарики, 2004. — 1072 с.
- Pierre Teilhard de Chardin. The Phenomenon of Man Scanned book in the
- Pierre Teilhard de Chardin. The Phenomenon of Man An HTML version of the book (without illustrations)
- The American Teilhard Association
- Teilhard de Chardin Donald Wachtel's website
Посилання
- Тейяр де Шарден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width P yer Teyar de Shardenfr Pierre Teilhard de ChardinZahidna filosofiyaP yer Tejyar de ShardenNarodzhennya1 travnya 1881 1881 05 01 Orsin FranciyaSmert10 kvitnya 1955 1955 04 10 73 roki Nyu Jork SShA infarkt miokardaPohovannyadGromadyanstvo piddanstvo FranciyaProzhivannyaFranciya KNR 1 Nyu Jork 1 Franciya 2 Znannya movfrancuzka 3 4 Im ya pri narodzhenniPierre Teilhard de ChardinDiyalnistbogoslov paleontolog pismennik paleoantropolog katolickij svyashennik geolog zbirach zrazkiv dlya naukovih kolekcij stretcher bearerChlenFrancuzka akademiya nauk 5 Geologichne tovaristvo Franciyi Francuzka akademiya nauk 5 Nyu Jorkska akademiya nauk i dNaukovij stupindoktorskij stupin 1 1922 Osnovni interesipaleontologiya antropologiya kosmologiya teoriya evolyuciyi filosofiya katolicke bogoslov yaZnachni ideyiTochka Omega noosferaAlma materParizkij universitet d i dZaznav vplivuAnri BergsonSocialnij prosharokdPosadaQ110612518 d 2 pedagog d i radnik d Vijskove zvannyakapralKonfesiyakatolictvo 7 BatkodRodichidBrati sestridNagorodiOficer ordena Pochesnogo legionu P yer Teyar de Sharden u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah P yer Teyar de Sharden fr Pierre Teilhard de Chardin 1 travnya 1881 Orsin Franciya 10 kvitnya 1955 Nyu Jork SShA francuzkij katolickij teolog i filosof svyashennik yezuyit odin iz tvorciv teoriyi noosferi Takozh zrobiv velicheznij vnesok u paleontologiyu ta antropologiyu zdijsniv svoyeridnij sintez hristiyanskogo navchannya j teoriyi kosmichnoyi evolyuciyi teyardizm Odin z pershih teyistichnih evolyucionistiv BiografiyaMari Zhozef P yer Teyar de Sharden narodivsya 1 travnya 1881 roku v zamku Sarsena Orsin region Overn Franciya u katolickij rodini chetvertij z odinadcyati ditej 1892 roku vstupiv u koledzh Dam De Mongre sho nalezhav Tovaristvu Isusa orden yezuyitiv V 1899 roci zakinchivshi koledzh i otrimavshi stupin bakalavra zi specialnostej filosofiya j matematika vstupiv v orden yezuyitiv Z 1899 roku po 1901 rik uchivsya v seminariyi v Eks an Provansi pislya dvoh rokiv noviciatu prinis pershi obitnici j u 1901 1902 rokah prodovzhuvav filosofsku j teologichnu osvitu v yezuyitskij seminariyi na ostrovi Dzhersi Z 1904 roku po 1907 rik vikladav fiziku j himiyu v yezuyitskomu koledzhi Sv Simejstva v Kayiri V 1908 roci jogo napravili v Gastings Angliya grafstvo Sasseks vivchati teologiyu 14 serpnya 1911 roku u vici 30 rokiv visvyachenij u svyashenniki Pid chas navchannya v Gastingskomu koledzhi yezuyitiv Teyar de Sharden podruzhivsya z en yakij vidkriv skandalno vidomu Piltdaunsku lyudinu V 1912 roci vin navit brav uchast u rozkopkah u Piltdaunskomu gravijnomu kar yeri razom z Dousonom i Arturom Vudvordom Deyaki doslidniki vvazhayut jogo prichetnim do falsifikaciyi zokrema Luyis Liki buv nastilki vpevnenij u comu sho v 1971 roci vidmovivsya priyihati na simpozium organizovanij na chest francuzkogo svyashennika Sered doslidnikiv isnuyut takozh versiyi sho jogo prosto oshukali yak i vsih inshih Z 1912 roku po 1914 rik pracyuvav u Instituti paleontologiyi lyudini pri parizkomu Muzeyi prirodnoyi istoriyi pid kerivnictvom M Bulya velikogo avtoritetu v galuzi antropologiyi j arheologiyi razom z yakim brav uchast u rozkopkah na pivnichnomu zahodi Ispaniyi U grudni 1914 roku buv poklikanij v armiyu sluzhiv sanitarom nosilnikom Projshov usyu vijnu otrimav Voyennu medal i orden Pochesnogo legionu Same pid chas vijni 1916 rik vin napisav svoye pershe ese La vie cosmique Kosmichne zhittya filosofski j naukovi mirkuvannya shodo mistiki j duhovnogo zhittya Piznishe Teyar de Sharden napisav la guerre a ete une rencontre avec l Absolu vijna bula zustrichchyu z Absolyutom 26 travnya 1918 roku vin sklav vichni obitnici u Fua De Lion U serpni 1919 roku buvshi na ostrovi Dzhersi napisav ese Puissance spirituelle de la Matiere Duhovna sila materiyi Z 1920 roku prodovzhuvav navchannya v Sorboni v 1922 roci zahistiv doktorsku disertaciyu u Parizkomu katolickomu universiteti v galuzi prirodnichih nauk geologiya botanika zoologiya za temoyu Ssavci nizhnogo eocenu Franciyi i tam zhe distav priznachennya na posadu profesora kafedri geologiyi U 1923 roci virushiv u doslidnicku ekspediciyu v Tyanczin Kitaj Pid chas ekspediciyi u pusteli Ordos napisav kilka statej ta eseyiv sered nih La Messe sur le Monde Vsesvitnya liturgiya Jogo stattya prisvyachena problemi pervorodnogo griha ne bula zrozumila v teologichnih kolah koncepciyu Teyara de Shardena viznali takoyu sho superechit uchennyu Katolickoyi cerkvi i general ordenu zaboroniv jomu publikaciyi j publichni vistupi U pidsumku u kvitni 1926 roku Teyar de Sharden znovu buv napravlenij na robotu v Kitaj de proviv u cilomu 20 rokiv Do 1932 roku vin pracyuvav u Tyanczini potim v Pekini Z 1926 roku po 1935 rik Teyar de Sharden vzyav uchast u p yati geologichnih ekspediciyah po Kitayu u rezultati yakih vnis ryad utochnen u geologichnu kartu krayini Z 1926 roku po 1927 rik perebuvav u shidnij Mongoliyi i v ci zh roki stvoriv pershu svoyu veliku robotu filolofsko teologichne ese Le Milieu divin Essai de vie interieure Bozhestvenne seredovishe Naris pro vnutrishnye zhittya V 1929 roci beruchi uchast u stratigrafichnih robotah na rozkopkah u Chzhoukoudyane bilya Pekina Teyar de Sharden razom iz kolegami viyavlyaye ostanki sinantropa Homo erectus Zavdyaki analizu ciyeyi znahidki vin otrimav shiroke viznannya v naukovih kolah She bilshu slavu jomu j fr prineslo vidkrittya v 1931 roci togo sho sinantrop koristuvavsya primitivnimi znaryaddyami j vognem U nastupni roki vin pracyuvav radnikom u nacionalnomu geologichnomu departamenti Kitayu brav uchast u naukovo doslidnih ekspediciyah Kitaj Centralna Aziya Pamir Birma Indiya Yava buvav u Franciyi yizdiv u SShA Z 1938 roku do 1939 roku vin pracyuvav u Parizhi u zhurnali Etudes intelektualnij centr parizkih yezuyitiv jomu bulo dozvoleno vidnoviti cikl lekcij i seminariv U chervni 1939 roku povernuvsya v Kitaj Z 1939 roku do 1946 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Teyar de Sharden perebuvav u vimushenij izolyaciyi u Pekini zhivuchi v posolskomu kvartali U 1940 roci zasnuvav razom z P yerom Lerua v Pekini geobiologichnij institut a v 1943 roci tezh z Lerua pochav vipuskati novij zhurnal Geobiologiya U ti roki 1938 1940 vin stvoriv svij golovnij tvir Le Phenomene humain Fenomen lyudini U travni 1946 roku povernuvsya u Franciyu vidnoviv kontakti v naukovih kolah u kvitni 1947 roku vzyav uchast u konferenciyi z evolyuciyi organizovanij parizkim Muzeyem prirodnoyi istoriyi u chervni zbiravsya v ekspediciyu v Pivdennu Afriku ale cherez sercevij napad buv zmushenij vid cogo vidmovitisya U 1950 roci u vici 70 rokiv Teyara obrali v Parizku akademiyu nauk ale zaborona na publikaciyi j publichni vistupi yak i ranishe zalishalasya v sili V 1952 roci vin pokinuv Franciyu j viyihav pracyuvati v SShA v Nyu Jork za zaproshennyam Fondu antropologichnih doslidzhen Vennera Grena Brav uchast u dekilkoh ekspediciyah u Pivdennu Afriku V 1954 roci proviv dva misyaci u Franciyi v Overni u budinku svoyih batkiv Teyar de Sharden pomer u Nyu Jorku vid sercevogo napadu 10 kvitnya 1955 roku u Velikodnyu nedilyu Rokom ranishe na prijmanni u francuzkomu konsulstvi vin skazav svoyim blizkim druzyam Ya hotiv bi vmerti na Velikden u den Voskresinnya Pislya smerti Teyara de Shardena bula stvorena komisiya u yaku vvijshli bagato jogo druziv u tomu chisli vidatni vcheni A Brejl Dzh Gaksli A Tojnbi M Merlo Ponti j inshi Komisiya sklala j pidgotuvala do vidannya desyatitomne zibrannya tvoriv kudi vvijshli praktichno vsi jogo roboti za vinyatkom listiv i deyakih ese Zibrannya tvoriv bulo vidkrito v 1957 roci Fenomenom lyudini TvoriLa Messe sur le monde 1923 Lettres d Egypte Le Phenomene humain 1938 1940 opubl 1955 L Apparition de l homme 1956 La Vision du passe 1957 Le Milieu divin 1926 1927 opubl 1957 L Avenir de l homme 1959 L Energie humaine 1962 L Activation de l energie 1963 La Place de l homme dans la nature 1965 Science et Christ 1965 Comment je crois 1969 Les Directions de l avenir 1973 Ecrits du temps de la guerre 1975 Le Cœur de la matiere 1976 Div takozhFinalistichna koncepciya T de Shardena Noosfera Noosferologiya BiogeologiyaPrimitkihttps www geosoc fr propos html historique presidents de la sgf 64 presidents sgf 1084 marie joseph pierre teilhard de chardin html https prosopo ephe psl eu pierre teilhard de chardin Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https www academie sciences fr fr Liste des membres depuis la creation de l Academie des sciences les membres du passe dont le nom commence par t html The Relevance of Pierre Teilhard de Chardin s Christian World View to Adult Catechesis ProQuest 1991 d Track Q798134d Track Q2111400 cath ch d Track Q108448659 BeWeB d Track Q77541206 Larichev V Sad Edema M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1980 T 100000 ekz Glava Dzhentlmen udachi Dzhohanson D Idi M Lyusi Istoki roda chelovecheskogo M Mir 1984 Chast 1 glava 3 Bihovskij 1983 Ivin 2004 DzherelaTejyar de Sharden Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 630 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X P yer Tejyar de Sharden u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah P yer Tejyar de Sharden u Vikividah P yer Tejyar de Sharden u Vikishovishi Byhovskij B E Tejyar de Sharden Filosofskij enciklopedicheskij slovar Gl red L F Ilichyov P N Fedoseev S M Kovalyov V G Panov M Sovetskaya enciklopediya 1983 S 672 673 150000 prim Tejyar de Sharden Filosofiya Enciklopedicheskij slovar Pod red A A Ivina M Gardariki 2004 1072 s Pierre Teilhard de Chardin The Phenomenon of Man Scanned book in the Pierre Teilhard de Chardin The Phenomenon of Man An HTML version of the book without illustrations The American Teilhard Association Teilhard de Chardin Donald Wachtel s websitePosilannyaTejyar de Sharden Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi