Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Буле з Pierre Boulez вимовляється pjɛʁ buˈlɛz 26 березня 1925 19250326 Монбризон 5 січня 2016 Баден Баден французьк

П'єр Булез

П'єр Булез

П'єр Буле́з (Pierre Boulez, вимовляється [pjɛʁ buˈlɛz]) (26 березня 1925(19250326), Монбризон — 5 січня 2016, Баден-Баден) — французький композитор, диригент та музичний діяч. Засновник, згодом директор (Інституту дослідження та координації акустики/музики) (IRCAM) та Ensemble Intercontemporain.

П'єр Булез
фр. Pierre Boulez
image
Ім'я при народженні фр. Pierre Louis Joseph Boulez[1]
Народився 26 березня 1925(1925-03-26)[5][2][…]
Монбризон[7][1]
Помер 5 січня 2016(2016-01-05)[2][3][…] (90 років)
Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина[8]
Країна image Франція[9]
Діяльність диригент, композитор, музикознавець, теоретик музики, викладач університету, піаніст, музикант, письменник
Галузь музика[10]
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Олів'є Мессіан
Відомі учні d і d
Знання мов французька[11]
Заклад Колеж де Франс[12]
Членство d, Берлінська академія мистецтв, Європейська академія наук і мистецтв, Німецька академія мови і поезії, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури і d
Роки активності з 1945
Напрямок класична музика XX століття
Жанр класична музика
Magnum opus d
Нагороди
IMDb ID 0099518
image
П'єр Булез, 2004 рік

Народився у містечку Монбризон на Південному Сході Франції. У жовтні 1943 року він спробував вступити до Паризької консерваторії по класу спеціального фортепіано, але безуспішно. Але в січні наступного, 1944 року, він знову випробовує свій талан і тепер вже отримує позитивні результати та стає студентом викладача та композитора Жоржа Дандло по класу основ гармонії. Досягнення П'єра були настільки вельми стрімкими, що у травні 1944 року Дандло описав свого учня як «найліпший у класі». Згодом Булез навчався також і у композитора Олів'є Мессіана, а у 1945—1946 студіював серійну техніку під керівництвом [en].

Композиторська творчість

Як композитор, Булез став одним з лідерів європейського композиторського авангарду в 1950—1960 роки. У творах початку 1950-х років використовував пуантилістичну та серіальну техніки — зокрема у творах Polyphonie X (1950—1951) для 18 інструментів, два musique-concrète Études (1951—1952), та Structures для двох фортепіано. Найвідомішим твором цих років вважається кантата «Молоток без майстра» (Le marteau sans maître, 1952) на слова французького поета-сюреаліста Рене Шара (René Char), що розвинув традиції закладені Другою Віденською школою, зокрема вокальний стиль шпрехґезанґ (Schprechgesang) і серійні техніки.

З кінця 1950-х років П'єр Булез відмовляється від ортодоксальної серіальності і експериментує в царині обмеженої алеаторики. Показовими є його Третя фортепіанна соната. оркестрові і камерні твори Eclat (1965), Domaines (1961—1968) та Rituel in Memoriam Bruno Maderna. На відміну алеаторики Джона Кейджа, у творах Булеза алеаторика зводиться переважно не до імпровізації виконавців, а лише до вибору виконавцями одного із запропонованих варіантів виконання.

Булез написав низку творів для електроінструментів, зокрема квартет для чотирьох хвиль Мартено (1945—1946), та Répons і Dialogue de l'ombre double (1980-ті роки) для електроніки та акустичних інструментів і Poésie pour pouvoir (1958) для електроніки з оркестром

Диригентська діяльність

Як диригент, Булез здійснив велику кількість записів романтичної та сучасної класичної музики. Він був керівником оркестрів Бі-Бі-Сі (1971—1975), Нью-Йоркського філармонічного (1971—1977). Здійснив оперні постановки: «Воццек» (Париж, Франкфурт, 1965), «Парсифаль» (Байройт, 1966), «Перстень Нібелунга» (Байройт, 1976). Учасник першої повної постановки опери А. Берга «Лулу» (1979, Париж). Організатор і керівник концертів нової музики «Domaine musical» (1954—1967). Найбільшим досягненням Булеза стали записи опери Дебюссі і вагнерівської тетралогії «Перстень Нібелунґа».(Philips).

29 липня 2008 він з успіхом диригував оркестром віденської філармонії (нім. Wiener Philharmoniker) на щорічному музичному фестивалі в Зальцбурзі (Salzburger Festspiele). В програмі було виконано сюїту Ігоря Стравінського «Жар-птиця» та фортепіанний концерт № 1 Бели Бартока, Sz 83 (партія фортепіано — Даніель Баренбойм).

Булез — автор низки книг із проблем музики (у тому числі «Орієнтації», 1986). З 1975 очолював створений ним у Парижі (Інститут дослідження та координації акустики/музики) (IRCAM).

Список творів

Роки Назва Примітки
1972−1974 …explosante-fixe… Для електорніки і живих інструментів
1944−1945 Ноктюрн для фортепіано
1944−1945 Прелюдія, Токата і Скерцо для фортепіано
1945 Notations, цикл з 12 п'єс для фортепіано
1945 Psalmodies, цикл з 3 п'єс для фортепіано
1945 Тема і варіації для фортепіано
1945−1946 Квартет для 4 хвиль Мартено
1946 Notations версія для оркестру
1946 Соната № 1 для фортепіано
1946 Сонатина для флейти і фортепіано
1946 Le visage nuptial для альта, сопрано, 2 хвиль Мартено, фортепіано i ударних
1947−1948 Соната № 2 для фортепіано
1948 Le soleil des eaux Мюзикл
1948−1961 Livre pour quatour для струнного квартету
1950 'Essais 3 п'єси для ударних
1950−1951 Polyphonie X камерний твір
1950−1965 Le soleil des eaux Utwór wokalno-instrumentalny
1951−1952 Etudes електронна музика
1951−1952 Structures I для 2 фортепіано
1951−1989 Le visage nuptial вокально-інструментальний твір
1953−1955 Le marteau sans maître вокально-інструментальний твір
1955 Orestie мюзикл
1955 Symphonie mécanique кіно музика
1955−1963 Соната № 2 для фортепіано
1956−1961 Structures, Book II, для 2 фортепіано
1957 Le crépuscule de Yang Koueï-fei Радіомюзикл
1957−1958 Improvisations sur Mallarmé II (trzecia część Pli selon pli) Трек на сопрано, арфи клавішного інструменту і ударних
1957−1962 Improvisations sur Mallarmé I (друга частина Pli selon pli) для сопрано та оркестру
1958 'Poésie pour pouvoir електронна музика з оркестром
1958−1968 Figures — Doubles — Prisms для оркестру
1959−1960 Tombeau (п'ята частина «Pli selon pli») для сопрано та оркестру
1959−1984 Improvisations sur Mallarmé III (четверта частина Pli selon pli) для сопрано та оркестру
1960−1990 Don (перша частина Pli selon pli) для сопрано та оркестру
1961−1968 Domaines для кларнета і 21 інструмента у шести групах
1961−1968 Domaines для кларнета соло
1962 Mon Faust Мюзикл
1965 Éclat для 9 ударників і 6 інших інструменталістів
1968−1988 Livre pour cordes для струнного оркестру
1969 Pour Dr. Kalmus для флейти, кларнета, скрипки, альта та віолончелі
1970 Éclat/Multiples (niedokończone) для ударних
1970−1986 Cummings ist der Dichter для голосу та інструментів
1974 Ainsi parla Zarathoustra мюзикл
1974−1975 Rituel: In Memoriam Bruno Maderna для оркестру
1977 Messagesquisse для скрипки з оркестром
1978−1980 Notations для оркестру
1980−1984 Répons електронна музика з живими інструментами
1982−1995 Dialogue de l'ombre double електронна музика з живими інструментами
1984 Dérive I Utwór na zespół instrumentalny
1985 Mémoriale для флейти з оркестром
1987−1992 Initiale для духового оркестру
1988−1990 Dérive II камерний твір
1991 Anthèmes для скрипки соло
1991−1993 …explosante-fixe… електронна музика з живими інструментами
1995−1998 sur Incises для камерного ансамблю
1997 Anthèmes II для скрипки з електронікою

Примітки

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Internet Broadway Database — 2000.
    d:Track:Q31964
  4. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  5. Булез Пьер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  8. Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
    d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461
  9. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  10. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  11. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  12. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  13. Mark Brown. Pierre Boulez, classical music's maverick, dies aged 90. The Guardian. Процитовано 7 січня 2016.
  14. Інтернаціональний культурно-мистецький TV-канал 3SAT[недоступне посилання з вересня 2019]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Bule z Pierre Boulez vimovlyayetsya pjɛʁ buˈlɛz 26 bereznya 1925 19250326 Monbrizon 5 sichnya 2016 Baden Baden francuzkij kompozitor dirigent ta muzichnij diyach Zasnovnik zgodom direktor Institutu doslidzhennya ta koordinaciyi akustiki muziki IRCAM ta Ensemble Intercontemporain P yer Bulezfr Pierre BoulezIm ya pri narodzhenni fr Pierre Louis Joseph Boulez 1 Narodivsya 26 bereznya 1925 1925 03 26 5 2 Monbrizon 7 1 Pomer 5 sichnya 2016 2016 01 05 2 3 90 rokiv Baden Baden Karlsrue Baden Vyurtemberg Nimechchina 8 Krayina Franciya 9 Diyalnist dirigent kompozitor muzikoznavec teoretik muziki vikladach universitetu pianist muzikant pismennikGaluz muzika 10 Alma mater Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchiteli Oliv ye MessianVidomi uchni d i dZnannya mov francuzka 11 Zaklad Kolezh de Frans 12 Chlenstvo d Berlinska akademiya mistectv Yevropejska akademiya nauk i mistectv Nimecka akademiya movi i poeziyi Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi i dRoki aktivnosti z 1945Napryamok klasichna muzika XX stolittyaZhanr klasichna muzikaMagnum opus dNagorodi d d 1992 Praemium Imperiale 1989 premiya Leoni Sonning 1985 d 2002 d 1997 d 1996 d 2001 premiya Ernsta Simensa 1979 Polar Music Prize 1996 Laureati premiyi Volfa 2000 d 2009 Edison Music Awards 2010 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2012 d 2012 d 2015 d 2001 d 1995 d 1988 dIMDb ID 0099518 Mediafajli u Vikishovishi P yer Bulez 2004 rik Narodivsya u mistechku Monbrizon na Pivdennomu Shodi Franciyi U zhovtni 1943 roku vin sprobuvav vstupiti do Parizkoyi konservatoriyi po klasu specialnogo fortepiano ale bezuspishno Ale v sichni nastupnogo 1944 roku vin znovu viprobovuye svij talan i teper vzhe otrimuye pozitivni rezultati ta staye studentom vikladacha ta kompozitora Zhorzha Dandlo po klasu osnov garmoniyi Dosyagnennya P yera buli nastilki velmi strimkimi sho u travni 1944 roku Dandlo opisav svogo uchnya yak najlipshij u klasi Zgodom Bulez navchavsya takozh i u kompozitora Oliv ye Messiana a u 1945 1946 studiyuvav serijnu tehniku pid kerivnictvom en Kompozitorska tvorchistYak kompozitor Bulez stav odnim z lideriv yevropejskogo kompozitorskogo avangardu v 1950 1960 roki U tvorah pochatku 1950 h rokiv vikoristovuvav puantilistichnu ta serialnu tehniki zokrema u tvorah Polyphonie X 1950 1951 dlya 18 instrumentiv dva musique concrete Etudes 1951 1952 ta Structures dlya dvoh fortepiano Najvidomishim tvorom cih rokiv vvazhayetsya kantata Molotok bez majstra Le marteau sans maitre 1952 na slova francuzkogo poeta syurealista Rene Shara Rene Char sho rozvinuv tradiciyi zakladeni Drugoyu Videnskoyu shkoloyu zokrema vokalnij stil shprehgezang Schprechgesang i serijni tehniki Z kincya 1950 h rokiv P yer Bulez vidmovlyayetsya vid ortodoksalnoyi serialnosti i eksperimentuye v carini obmezhenoyi aleatoriki Pokazovimi ye jogo Tretya fortepianna sonata orkestrovi i kamerni tvori Eclat 1965 Domaines 1961 1968 ta Rituel in Memoriam Bruno Maderna Na vidminu aleatoriki Dzhona Kejdzha u tvorah Buleza aleatorika zvoditsya perevazhno ne do improvizaciyi vikonavciv a lishe do viboru vikonavcyami odnogo iz zaproponovanih variantiv vikonannya Bulez napisav nizku tvoriv dlya elektroinstrumentiv zokrema kvartet dlya chotiroh hvil Marteno 1945 1946 ta Repons i Dialogue de l ombre double 1980 ti roki dlya elektroniki ta akustichnih instrumentiv i Poesie pour pouvoir 1958 dlya elektroniki z orkestromDirigentska diyalnistYak dirigent Bulez zdijsniv veliku kilkist zapisiv romantichnoyi ta suchasnoyi klasichnoyi muziki Vin buv kerivnikom orkestriv Bi Bi Si 1971 1975 Nyu Jorkskogo filarmonichnogo 1971 1977 Zdijsniv operni postanovki Voccek Parizh Frankfurt 1965 Parsifal Bajrojt 1966 Persten Nibelunga Bajrojt 1976 Uchasnik pershoyi povnoyi postanovki operi A Berga Lulu 1979 Parizh Organizator i kerivnik koncertiv novoyi muziki Domaine musical 1954 1967 Najbilshim dosyagnennyam Buleza stali zapisi operi Debyussi i vagnerivskoyi tetralogiyi Persten Nibelunga Philips 29 lipnya 2008 vin z uspihom diriguvav orkestrom videnskoyi filarmoniyi nim Wiener Philharmoniker na shorichnomu muzichnomu festivali v Zalcburzi Salzburger Festspiele V programi bulo vikonano syuyitu Igorya Stravinskogo Zhar pticya ta fortepiannij koncert 1 Beli Bartoka Sz 83 partiya fortepiano Daniel Barenbojm Bulez avtor nizki knig iz problem muziki u tomu chisli Oriyentaciyi 1986 Z 1975 ocholyuvav stvorenij nim u Parizhi Institut doslidzhennya ta koordinaciyi akustiki muziki IRCAM Spisok tvorivRoki Nazva Primitki 1972 1974 explosante fixe Dlya elektorniki i zhivih instrumentiv 1944 1945 Noktyurn dlya fortepiano 1944 1945 Prelyudiya Tokata i Skerco dlya fortepiano 1945 Notations cikl z 12 p yes dlya fortepiano 1945 Psalmodies cikl z 3 p yes dlya fortepiano 1945 Tema i variaciyi dlya fortepiano 1945 1946 Kvartet dlya 4 hvil Marteno 1946 Notations versiya dlya orkestru 1946 Sonata 1 dlya fortepiano 1946 Sonatina dlya flejti i fortepiano 1946 Le visage nuptial dlya alta soprano 2 hvil Marteno fortepiano i udarnih 1947 1948 Sonata 2 dlya fortepiano 1948 Le soleil des eaux Myuzikl 1948 1961 Livre pour quatour dlya strunnogo kvartetu 1950 Essais 3 p yesi dlya udarnih 1950 1951 Polyphonie X kamernij tvir 1950 1965 Le soleil des eaux Utwor wokalno instrumentalny 1951 1952 Etudes elektronna muzika 1951 1952 Structures I dlya 2 fortepiano 1951 1989 Le visage nuptial vokalno instrumentalnij tvir 1953 1955 Le marteau sans maitre vokalno instrumentalnij tvir 1955 Orestie myuzikl 1955 Symphonie mecanique kino muzika 1955 1963 Sonata 2 dlya fortepiano 1956 1961 Structures Book II dlya 2 fortepiano 1957 Le crepuscule de Yang Kouei fei Radiomyuzikl 1957 1958 Improvisations sur Mallarme II trzecia czesc Pli selon pli Trek na soprano arfi klavishnogo instrumentu i udarnih 1957 1962 Improvisations sur Mallarme I druga chastinaPli selon pli dlya soprano ta orkestru 1958 Poesie pour pouvoir elektronna muzika z orkestrom 1958 1968 Figures Doubles Prisms dlya orkestru 1959 1960 Tombeau p yata chastina Pli selon pli dlya soprano ta orkestru 1959 1984 Improvisations sur Mallarme III chetverta chastina Pli selon pli dlya soprano ta orkestru 1960 1990 Don persha chastina Pli selon pli dlya soprano ta orkestru 1961 1968 Domaines dlya klarneta i 21 instrumenta u shesti grupah 1961 1968 Domaines dlya klarneta solo 1962 Mon Faust Myuzikl 1965 Eclat dlya 9 udarnikiv i 6 inshih instrumentalistiv 1968 1988 Livre pour cordes dlya strunnogo orkestru 1969 Pour Dr Kalmus dlya flejti klarneta skripki alta ta violoncheli 1970 Eclat Multiples niedokonczone dlya udarnih 1970 1986 Cummings ist der Dichter dlya golosu ta instrumentiv 1974 Ainsi parla Zarathoustra myuzikl 1974 1975 Rituel In Memoriam Bruno Maderna dlya orkestru 1977 Messagesquisse dlya skripki z orkestrom 1978 1980 Notations dlya orkestru 1980 1984 Repons elektronna muzika z zhivimi instrumentami 1982 1995 Dialogue de l ombre double elektronna muzika z zhivimi instrumentami 1984 Derive I Utwor na zespol instrumentalny 1985 Memoriale dlya flejti z orkestrom 1987 1992 Initiale dlya duhovogo orkestru 1988 1990 Derive II kamernij tvir 1991 Anthemes dlya skripki solo 1991 1993 explosante fixe elektronna muzika z zhivimi instrumentami 1995 1998 sur Incises dlya kamernogo ansamblyu 1997 Anthemes II dlya skripki z elektronikoyuPrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Discogs 2000 d Track Q504063 Bulez Per Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1944 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Mark Brown Pierre Boulez classical music s maverick dies aged 90 The Guardian Procitovano 7 sichnya 2016 Internacionalnij kulturno misteckij TV kanal 3SAT nedostupne posilannya z veresnya 2019 PosilannyaBulez P yer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 angl

Дата публікації:
Топ