Григорій Павлович П'ятигорський (англ. Gregor Piatigorsky; 4 (17) квітня 1903, Катеринослав — 6 серпня 1976, Лос-Анджелес) — український, російський і американський віолончеліст.
Григорій П'ятигорський | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 17 квітня (4 квітня) 1903 |
Місце народження | Катеринослав (Дніпро) |
Дата смерті | 6 серпня 1976 (73 роки) |
Місце смерті | Лос-Анджелес |
Причина смерті | рак легень |
Поховання | Кладовище Вествуд |
Роки активності | з 1910 |
Громадянство | СРСР, США |
Професії | , музичний педагог |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Відомі учні | d[1] |
Інструменти | Віолончель |
Жанри | класична музика |
Заклад | Бостонський університет |
Діти | d і d |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився одним з шістьох дітей у єврейській сім'ї. Його батько, Ісаак Абрамович П'ятигорський, працював у сімейному книготорговому підприємстві, грав на скрипці і альті. Прийнявши православ'я і змінивши ім'я на Павло Іванович, він залишив родину і, оселившись у Петербурзі, намагався брати уроки у Леопольда Ауера; згодом, розчарувавшись у музичній кар'єрі, він повернувся до Катеринослава. Мати, Бася (згодом Марія) Амчиславська, походила з ремісничої сім'ї.
Навчався грати на скрипці і фортепіано під керівництвом батька, з семи років перейшов на віолончель, а через два роки поступив на молодше відділення Московської консерваторії, де навчався у Альфреда фон Глена, потім брав приватні уроки у Анатолія Брандукова. У 1919 році став членом струнного квартету імені Леніна, очолюваного Левом Цейтліним, а також концертмейстером групи віолончелей оркестру Великого театру. Через два роки П'ятигорський покинув СРСР, виїхавши спочатку до Варшави, потім до Лейпцигу, де удосконалювався у . У 1924 році Вільгельм Фуртвенглер запросив музиканта до Берлінського філармонічного оркестру, де він працював протягом наступних чотирьох років, після чого покинув колектив, вирішивши почати сольну кар'єру. У Берліні П'ятигорський познайомився з піаністом Артуром Шнабелем і скрипалем , сформував з ними тріо, яке користувалося великою популярністю. Світову популярність як соліст П'ятигорський отримав в 1929 році, коли вперше виступив у США з Нью-Йоркським філармонічним оркестром.
У 1930–1950-ті роки П'ятигорський також співпрацював з Яшею Хейфецом, Натаном Мільштейном, Сергієм Рахманіновим, Артуром Рубінштейном, Володимиром Горовцем та іншими видатними музикантами свого часу.
У 1941–1949 роках викладав у Кертісовому інституті (Філадельфія), з 1957 року — в Бостонському університеті. Оселившись в 1961 році у в Каліфорнії, спільно з Хейфецом дав ряд концертів камерної музики, багато з яких були записані. П'ятигорський продовжував грати до похилого віку, виступивши, зокрема, на концертах з нагоди свого 70-річчя в 1973 році.
У 1962 і 1966 роках входив до складу журі Конкурсу імені Чайковського в Москві.
Похований на цвинтарі у Вествуді на заході Лос-Анжелесу.
Творчість
П'ятигорський вважається одним з найкращих віолончелістів свого покоління. У його грі поєднувалися блискуча віртуозність і відмінний виконавський смак, оригінальна фразування, особливе звучання інструменту. Найбільш яскраво виконавське мистецтво музиканта проявлялося при виконанні романтичних творів. Ріхард Штраус, почувши у виконанні П'ятигорського соло віолончелі зі своєї симфонічної поеми «Дон Кіхот», сказав: «Це звучало саме так, як я і задумував». У виконанні музиканта вперше прозвучали концерти Маріо Кастельнуово-Тедеско, Пауля Гіндеміта і Вільяма Волтона. Сам П'ятигорський є автором низки оригінальних творів для віолончелі та перекладень. Його записи вважаються класикою віолончельного виконавства.
Учнем П'ятигорського був швейцарський віолончеліст українського походження .
Родина
Брати — радянські віолончелісти: професор (1910—1987) і заслужений артист РРФСР, диригент (1900—1973).
У першому шлюбі (1924—1933) був одружений з випускницею Петроградської консерваторії Лідією Антик (згодом дружина віолончеліста П'єра Фурньє).
З 1937 року був одружений з Жаклін Ребекою Луїзою де Ротшильд, дочкою Едуарда Ротшильда, американською тенісисткою і шахісткою. У них народилися дочка (1937) і син (1940).
Шахи
П'ятигорський був великим любителем шахів, а його дружина Жаклін представляла США на жіночій шаховій олімпіаді в 1957 році. П'ятигорські організували два шахових турніри, що одержали назву Кубок П'ятигорського і зібрали дуже сильний склад учасників. На першому турнірі в 1963 році в Лос-Анджелесі перше місце розділили Пауль Керес і Тигран Петросян, на другому (1966 рік, Санта-Моніка) Борис Спаський на пів очка випередив Роберта Фішера.
Примітки
- The Strad — 1890. — ISSN 0039-2049
- . Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 4 березня 2013.
- Terry Kin «Gregor Piatigorsky: The Life and Career of the Virtuoso Cellist» (Chapter I)]
- M. Bartley «Grisha: The Story of Cellist Gregor Piatigorsky»]
- . htm Спогади Григорія П'ятигорського[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- П'ятигорський Григорій Павлович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 524
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Pavlovich P yatigorskij angl Gregor Piatigorsky 4 17 kvitnya 1903 Katerinoslav 6 serpnya 1976 Los Andzheles ukrayinskij rosijskij i amerikanskij violonchelist Grigorij P yatigorskijOsnovna informaciyaData narodzhennya17 kvitnya 4 kvitnya 1903 1903 04 04 Misce narodzhennyaKaterinoslav Dnipro Data smerti6 serpnya 1976 1976 08 06 73 roki Misce smertiLos AndzhelesPrichina smertirak legenPohovannyaKladovishe VestvudRoki aktivnostiz 1910GromadyanstvoSRSR SShAProfesiyi muzichnij pedagogOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVidomi uchnid 1 InstrumentiViolonchelZhanriklasichna muzikaZakladBostonskij universitetDitid i d Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya odnim z shistoh ditej u yevrejskij sim yi Jogo batko Isaak Abramovich P yatigorskij pracyuvav u simejnomu knigotorgovomu pidpriyemstvi grav na skripci i alti Prijnyavshi pravoslav ya i zminivshi im ya na Pavlo Ivanovich vin zalishiv rodinu i oselivshis u Peterburzi namagavsya brati uroki u Leopolda Auera zgodom rozcharuvavshis u muzichnij kar yeri vin povernuvsya do Katerinoslava Mati Basya zgodom Mariya Amchislavska pohodila z remisnichoyi sim yi Navchavsya grati na skripci i fortepiano pid kerivnictvom batka z semi rokiv perejshov na violonchel a cherez dva roki postupiv na molodshe viddilennya Moskovskoyi konservatoriyi de navchavsya u Alfreda fon Glena potim brav privatni uroki u Anatoliya Brandukova U 1919 roci stav chlenom strunnogo kvartetu imeni Lenina ocholyuvanogo Levom Cejtlinim a takozh koncertmejsterom grupi violonchelej orkestru Velikogo teatru Cherez dva roki P yatigorskij pokinuv SRSR viyihavshi spochatku do Varshavi potim do Lejpcigu de udoskonalyuvavsya u U 1924 roci Vilgelm Furtvengler zaprosiv muzikanta do Berlinskogo filarmonichnogo orkestru de vin pracyuvav protyagom nastupnih chotiroh rokiv pislya chogo pokinuv kolektiv virishivshi pochati solnu kar yeru U Berlini P yatigorskij poznajomivsya z pianistom Arturom Shnabelem i skripalem sformuvav z nimi trio yake koristuvalosya velikoyu populyarnistyu Svitovu populyarnist yak solist P yatigorskij otrimav v 1929 roci koli vpershe vistupiv u SShA z Nyu Jorkskim filarmonichnim orkestrom U 1930 1950 ti roki P yatigorskij takozh spivpracyuvav z Yasheyu Hejfecom Natanom Milshtejnom Sergiyem Rahmaninovim Arturom Rubinshtejnom Volodimirom Gorovcem ta inshimi vidatnimi muzikantami svogo chasu U 1941 1949 rokah vikladav u Kertisovomu instituti Filadelfiya z 1957 roku v Bostonskomu universiteti Oselivshis v 1961 roci u v Kaliforniyi spilno z Hejfecom dav ryad koncertiv kamernoyi muziki bagato z yakih buli zapisani P yatigorskij prodovzhuvav grati do pohilogo viku vistupivshi zokrema na koncertah z nagodi svogo 70 richchya v 1973 roci U 1962 i 1966 rokah vhodiv do skladu zhuri Konkursu imeni Chajkovskogo v Moskvi Pohovanij na cvintari u Vestvudi na zahodi Los Anzhelesu TvorchistP yatigorskij vvazhayetsya odnim z najkrashih violonchelistiv svogo pokolinnya U jogo gri poyednuvalisya bliskucha virtuoznist i vidminnij vikonavskij smak originalna frazuvannya osoblive zvuchannya instrumentu Najbilsh yaskravo vikonavske mistectvo muzikanta proyavlyalosya pri vikonanni romantichnih tvoriv Rihard Shtraus pochuvshi u vikonanni P yatigorskogo solo violoncheli zi svoyeyi simfonichnoyi poemi Don Kihot skazav Ce zvuchalo same tak yak ya i zadumuvav U vikonanni muzikanta vpershe prozvuchali koncerti Mario Kastelnuovo Tedesko Paulya Gindemita i Vilyama Voltona Sam P yatigorskij ye avtorom nizki originalnih tvoriv dlya violoncheli ta perekladen Jogo zapisi vvazhayutsya klasikoyu violonchelnogo vikonavstva Uchnem P yatigorskogo buv shvejcarskij violonchelist ukrayinskogo pohodzhennya RodinaBrati radyanski violonchelisti profesor 1910 1987 i zasluzhenij artist RRFSR dirigent 1900 1973 U pershomu shlyubi 1924 1933 buv odruzhenij z vipuskniceyu Petrogradskoyi konservatoriyi Lidiyeyu Antik zgodom druzhina violonchelista P yera Furnye Z 1937 roku buv odruzhenij z Zhaklin Rebekoyu Luyizoyu de Rotshild dochkoyu Eduarda Rotshilda amerikanskoyu tenisistkoyu i shahistkoyu U nih narodilisya dochka 1937 i sin 1940 ShahiP yatigorskij buv velikim lyubitelem shahiv a jogo druzhina Zhaklin predstavlyala SShA na zhinochij shahovij olimpiadi v 1957 roci P yatigorski organizuvali dva shahovih turniri sho oderzhali nazvu Kubok P yatigorskogo i zibrali duzhe silnij sklad uchasnikiv Na pershomu turniri v 1963 roci v Los Andzhelesi pershe misce rozdilili Paul Keres i Tigran Petrosyan na drugomu 1966 rik Santa Monika Boris Spaskij na piv ochka viperediv Roberta Fishera PrimitkiThe Strad 1890 ISSN 0039 2049 d Track Q498544 Arhiv originalu za 7 bereznya 2014 Procitovano 4 bereznya 2013 Terry Kin Gregor Piatigorsky The Life and Career of the Virtuoso Cellist Chapter I M Bartley Grisha The Story of Cellist Gregor Piatigorsky htm Spogadi Grigoriya P yatigorskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaP yatigorskij Grigorij Pavlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 524