П ядь дав рус пѧдь від прасл pęti п ясти натягати давня міра довжини що дорівнювала відстані між кінцями розтягнутих вел

П'ядь (дав.-рус. пѧдь від прасл. *pęti — «п'ясти, натягати») — давня міра довжини, що дорівнювала відстані між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців («мала п'ядь») або великого пальця і мізинця («велика п'ядь»).
1 п'ядь = 17,78 см

Давньоруська п'ядева система мір

1 п'ядь = 0,1778 м
1 п'ядь = 17,78 см
2 п'яді = 1 стопа (35,56 см)
3 п'яді = 1 лікоть (53,34 см)
4 п'яді = 1 аршин (71,12 см)
5 п'ядей = 1 крок (88,9 см)
6 п'ядей = 1 міра або півсажня (106,68 см)
7 п'ядей = 1 лоб (124,46 см)
8 п'ядей = 1 стовпець (142,24 см)
9 п'ядей = 1 посох (160,02 см)
10 п'ядей = 1 кручений посох або махова сажень (177,8 см)
12 п'ядей = 1 сажень (213,36 см)
16 п'ядей = 1 коло (284,48 см)
17 п'ядей = 1 косий сажень (302,26 см)
6000 п'ядей = 1 верста (1066,8 м)

У культурі

В українському фольклорі згадується «семип'ядна пищаль»: «Хведора Безрідного ховали. Руський „Отченаш“ читали, в семип'ядні пищалі гримали» (дума про Хведора Безрідного), «Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував».

Мовні звороти, приказки

Ні на п'ядь [не відступати, не відходити] — ні на крок.
Прибуло дня на курячу п'ядь
П'ядь за п'яддю — поступово

Див. також

Примітки

. calcmy.com (ua) . Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
Жайворонок В. В. Пищаль // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 451.
Историческія пѣсни малорусскаго народа съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Томы I и II (1-й вып.). К. 1874, 1875.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Карпушина Н. Рукотворные мерки // Математика в школе, № 7, 2008.

Посилання

П'ядь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1543. — 1000 екз.

[1] . calcmy.com (ua) . Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.

[2] Жайворонок В. В. Пищаль // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 451.

[3] Историческія пѣсни малорусскаго народа съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Томы I и II (1-й вып.). К. 1874, 1875.