О́тто Ва́ллах (нім. Otto Wallach; 27 березня 1847, Кенігсберг — 26 лютого 1931, Геттінген) — німецький хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1910 року.
Отто Валлах | |
---|---|
нім. Otto Wallach | |
Народився | 27 березня 1847[1][2][…] Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецький союз |
Помер | 26 лютого 1931[4][1][…](83 роки) Геттінген, Веймарська республіка, Німецький Райх[4] |
Поховання | d[5] |
Місце проживання | Геттінген |
Країна | Німецька імперія |
Національність | німець |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Геттінгенський університет (1869) HU Berlin |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Боннський університет Геттінгенський університет |
Науковий керівник | Фрідріх Велер Август Вільгельм фон Гофман Фрідріх Кекуле |
Відомі учні | Волтер Норман Говорт |
Аспіранти, докторанти | Волтер Норман Говорт d d |
Членство | Леопольдина Геттінгенська академія наук Прусська академія наук |
Відомий завдяки: | Реакція Валлаха |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (1910) Медаль Деві (1912) |
Отто Валлах у Вікісховищі |
Біографія
Отто Валлах народився в Кенігсберзі (нині Калінінград), в сім'ї прусського службовця Герхарда Валлаха і Отілії (Тома) Валлах. Незабаром після народження хлопчика його батько був переведений в Щецин, а потім, в 1855 році — в Потсдам, де Отто вчився в потсдамській гімназії. За гімназичним розкладом хімії приділялося небагато годин, але Валлах продовжував займатися цим предметом дома за допомогою підручника хімії і елементарного лабораторного обладнання. У шкільні роки у нього прокинувся також глибокий інтерес до історії мистецтв та літератури.
Закінчивши в 1867 році гімназію, Валлах вступив до Геттінгенського університету, де став вивчати хімію у Фрідріха Велера. Заняття починалися о сьомій годині ранку і закінчувалися о п'ятій вечора, після чого студенти часто продовжували працювати при свічках. Незважаючи на настільки напружений курс навчання, Валлах закінчив його за п'ять семестрів замість належних восьми і в 1869 році захистив докторську дисертацію, присвячену положенню ізомерів в толуеновому ряду.
Протягом короткого часу Валлах працював асистентом в Августа фон Гофмана в Берлінському університеті. У 1870 році він стає асистентом відомого німецького хіміка Фрідріха Кекуле в Боннському університеті. У цьому ж році, під час франко-пруської війни, він призивається на військову службу. Після закінчення військової служби Валлах йде працювати хіміком до берлінської фірми «Акціен Гезельшафт фюр анілін фабрікаціон» (нім. Aktiengesellschaft für Anilinfabrikation, яка пізніше стала називатися ). Він повернувся до Боннського університету у 1872 році — спочатку як асистент лабораторії органічної хімії, а пізніше став лектором. У 1876 році Валлах був призначений екстраординарним професором (ад'юнкт професором), а в 1879 році очолив кафедру фармакології. Ця посада поставила вченого перед необхідністю зайнятися вивченням ефірних олій.
У 1889 році Валлах прийняв кафедру в Геттінгенському університеті, якою колись завідував Велер, ставши на чолі університетського Хімічного інституту. Пішовши в 1915 році у відставку з Геттінгенського університету, Валлах протягом наступних 20 років продовжував вести хімічні дослідження, публікував статті, брав участь у наукових конференціях. Валлах ніколи не був одружений. Він помер в Геттінгені 26 лютого 1931 року.
Нагороди
У році Валлаху було присуджено Нобелівську премію з хімії «на знак визнань його досягнень в області розвитку органічної хімії і хімічної промисловості, а також за те, що він першим здійснив роботу в області аліциклічних сполук». Представляючи Валлаха від імені Шведської королівської академії наук, Оскар Монтеліус сказав: «аліциклічний ряд набув із середини 80-х роців такого значення, що виступає як рівний порівняно з трьома іншими основними рядами в органічній хімії. Валлах вніс в це більший внесок, ніж будь-який інший учений-дослідник». У своїй Нобелівській лекції Валлах віддав належне своїм попередникам в цій області, особливо Якобу Берцеліусу і Фрідріху Велеру, описав виконану ними роботу і вказав на деякі проблеми, що чекають свого рішення, зокрема питання про те, «якого роду хімічні процеси в організмі рослини викликають утворення ефірних олій».
Серед численних нагород Валлаха були почесні дипломи Манчестерського і Лейпцігського університетів, Брауншвейзького технологічного інституту, Німецький імперський орден Орла (1911), медаль Деві, яка присуджується Лондонським королівським товариством (), а також Німецький королівський орден Корони (1915). Валлах був членом багатьох наукових товариств: член Геттінгенської академії наук та ін..
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Валлах Отто // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- The Nobel Prize in Chemistry 1910. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 8 травня 2012.(англ.)
- Otto Wallach - Nobel Lecture. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 9 травня 2012.(англ.)
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.(рос.)
Посилання
- Отто Валлах на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O tto Va llah nim Otto Wallach 27 bereznya 1847 Kenigsberg 26 lyutogo 1931 Gettingen nimeckij himik organik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1910 roku Otto Vallahnim Otto WallachNarodivsya27 bereznya 1847 1847 03 27 1 2 Kenigsberg Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuzPomer26 lyutogo 1931 1931 02 26 4 1 83 roki Gettingen Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 4 Pohovannyad 5 Misce prozhivannyaGettingenKrayina Nimecka imperiyaNacionalnistnimecDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitet 1869 HU BerlinGaluzorganichna himiyaZakladBonnskij universitet Gettingenskij universitetNaukovij kerivnikFridrih Veler Avgust Vilgelm fon Gofman Fridrih KekuleVidomi uchniVolter Norman GovortAspiranti doktorantiVolter Norman Govort d dChlenstvoLeopoldina Gettingenska akademiya nauk Prusska akademiya naukVidomij zavdyaki Reakciya VallahaNagorodiNobelivska premiya z himiyi 1910 Medal Devi 1912 Otto Vallah u VikishovishiBiografiyaOtto Vallah narodivsya v Kenigsberzi nini Kaliningrad v sim yi prusskogo sluzhbovcya Gerharda Vallaha i Otiliyi Toma Vallah Nezabarom pislya narodzhennya hlopchika jogo batko buv perevedenij v Shecin a potim v 1855 roci v Potsdam de Otto vchivsya v potsdamskij gimnaziyi Za gimnazichnim rozkladom himiyi pridilyalosya nebagato godin ale Vallah prodovzhuvav zajmatisya cim predmetom doma za dopomogoyu pidruchnika himiyi i elementarnogo laboratornogo obladnannya U shkilni roki u nogo prokinuvsya takozh glibokij interes do istoriyi mistectv ta literaturi Zakinchivshi v 1867 roci gimnaziyu Vallah vstupiv do Gettingenskogo universitetu de stav vivchati himiyu u Fridriha Velera Zanyattya pochinalisya o somij godini ranku i zakinchuvalisya o p yatij vechora pislya chogo studenti chasto prodovzhuvali pracyuvati pri svichkah Nezvazhayuchi na nastilki napruzhenij kurs navchannya Vallah zakinchiv jogo za p yat semestriv zamist nalezhnih vosmi i v 1869 roci zahistiv doktorsku disertaciyu prisvyachenu polozhennyu izomeriv v toluenovomu ryadu Protyagom korotkogo chasu Vallah pracyuvav asistentom v Avgusta fon Gofmana v Berlinskomu universiteti U 1870 roci vin staye asistentom vidomogo nimeckogo himika Fridriha Kekule v Bonnskomu universiteti U comu zh roci pid chas franko pruskoyi vijni vin prizivayetsya na vijskovu sluzhbu Pislya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi Vallah jde pracyuvati himikom do berlinskoyi firmi Akcien Gezelshaft fyur anilin fabrikacion nim Aktiengesellschaft fur Anilinfabrikation yaka piznishe stala nazivatisya Vin povernuvsya do Bonnskogo universitetu u 1872 roci spochatku yak asistent laboratoriyi organichnoyi himiyi a piznishe stav lektorom U 1876 roci Vallah buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom ad yunkt profesorom a v 1879 roci ocholiv kafedru farmakologiyi Cya posada postavila vchenogo pered neobhidnistyu zajnyatisya vivchennyam efirnih olij U 1889 roci Vallah prijnyav kafedru v Gettingenskomu universiteti yakoyu kolis zaviduvav Veler stavshi na choli universitetskogo Himichnogo institutu Pishovshi v 1915 roci u vidstavku z Gettingenskogo universitetu Vallah protyagom nastupnih 20 rokiv prodovzhuvav vesti himichni doslidzhennya publikuvav statti brav uchast u naukovih konferenciyah Vallah nikoli ne buv odruzhenij Vin pomer v Gettingeni 26 lyutogo 1931 roku NagorodiU roci Vallahu bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu z himiyi na znak viznan jogo dosyagnen v oblasti rozvitku organichnoyi himiyi i himichnoyi promislovosti a takozh za te sho vin pershim zdijsniv robotu v oblasti aliciklichnih spoluk Predstavlyayuchi Vallaha vid imeni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Oskar Montelius skazav aliciklichnij ryad nabuv iz seredini 80 h rociv takogo znachennya sho vistupaye yak rivnij porivnyano z troma inshimi osnovnimi ryadami v organichnij himiyi Vallah vnis v ce bilshij vnesok nizh bud yakij inshij uchenij doslidnik U svoyij Nobelivskij lekciyi Vallah viddav nalezhne svoyim poperednikam v cij oblasti osoblivo Yakobu Berceliusu i Fridrihu Veleru opisav vikonanu nimi robotu i vkazav na deyaki problemi sho chekayut svogo rishennya zokrema pitannya pro te yakogo rodu himichni procesi v organizmi roslini viklikayut utvorennya efirnih olij Sered chislennih nagorod Vallaha buli pochesni diplomi Manchesterskogo i Lejpcigskogo universitetiv Braunshvejzkogo tehnologichnogo institutu Nimeckij imperskij orden Orla 1911 medal Devi yaka prisudzhuyetsya Londonskim korolivskim tovaristvom a takozh Nimeckij korolivskij orden Koroni 1915 Vallah buv chlenom bagatoh naukovih tovaristv chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk ta in PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Vallah Otto Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 The Nobel Prize in Chemistry 1910 Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 8 travnya 2012 angl Otto Wallach Nobel Lecture Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 9 travnya 2012 angl DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 ros PosilannyaOtto Vallah na sajti Nobelivskogo komitetu angl