Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Оста́нні патро́ни» (фр. Les Dernières Cartouches), також відома під назвою «Битва під Бала́ном» (фр. Combat à Balan) — картина французького художника-баталіста Альфонса де Невіля (1836—1885), написана в 1873 році. Полотно ілюструє сцену однієї з битв Франко-прусської війни 1870—1871 років та є найвидатнішою роботою художника.
| фр. Les Dernières Cartouches | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Альфонс де Невіль |
| Час створення: | 1873 |
| Розміри: | 109 × 165 см |
| Висота: | 109 см |
| Ширина: | 165 см |
| Матеріал: | олійна фарба та полотно |
| Техніка: | олійний живопис |
| Жанр: | батальний живопис |
| Зберігається: |  Базей, Франція |
| Музей: | Будинок останнього патрона (фр. Maison de la dernière cartouche) |
Сюжет картини
1 вересня 1870 р. вже добігала кінця [fr] — частина масштабнішої та відомішої битви при Седані у ході Франко-прусської війни. Французькі морські піхотинці [fr] під командуванням [fr] засіли у постоялому дворі «La Maison Bourgerie» між містечками Базей та Балан, де розгортаються події картини, та дали героїчну відсіч переважаючим у кількості баварським військам під командуванням [fr]. Французи мужньо чинили опір до останнього патрона, тримаючи дорогу на Седан, після чого лише невелика їх кількість здалася в полон.
Опис
Олійними фарбами на полотні, розміром 109 на 165 см, художник зобразив близько 15 солдатів, відчайдушно тримаючих оборону будівлі на околиці міста.
Інтер'єр приміщення є доволі нехарактерною ознакою картин батального жанру, однак саме ця війна першою зумовила активне ведення міських боїв, що вже потім відобразилося і у мистецтві. Кімната виглядає понівеченою, задимленою крізь вікно через безупинну стрільбу по будинку. Вікно, стіни та шафа усіяні кульовими отворами, а стеля, зокрема, у ході бою отримала пролом над дверним отвором — її уламки посипалися на підлогу. Виламані двері, схоже, ледь тримаються на нижній петлі та похилені на каркас ліжка, а дверне скло вибите та розсипане на підлогу. В правому нижньому кутку картини лежить розтрощений солом'яний стілець.
Умовно розділивши картину на ліву та праву частини, ліву можна охарактеризувати як місце головного перебігу подій, куди прикута основна увага глядача. Біля вікна стоїть дерев'яний ящик, зверху якого солдати поклали матрас та килим. Тут же можна побачити і головні фігури картини — солдатів, які стримують ворожий наступ крізь вікно. Морпіх, висунувши гвинтівку крізь вікно, веде прицільний вогонь по баварським штурмовим загонам. Поруч з ним сидить алжирський стрілець, теж з гвинтівкою в руках, його погляд також спрямований назовні. На передньому плані, присівши на підлогу, солдат із сумкою для дичини перев'язує рану офіцера. В офіцера бачимо нашивки на рукаві та стиснуту позаду гвинтівку. Біля них підлога усіяна порожніми пачками з-під набоїв. На задньому плані стоїть масивний дерев'яний буфет, що займає значну частину інтер'єру кімнати, та поранений у ногу солдат, який сперся на нього і спрямував свій погляд у вікно.
Праворуч від шафи Невіль зобразив ще двох поранених солдатів: перший розлігся на підлозі біля дверного отвору, притулившись спиною в куток та тримаючи поранену руку, а другий — сперся правим плечем на одвірок, стискаючи ліве рукою. На передньому плані — зламана французька гвинтівка Шасспо в уламках стелі, що, можна припустити, належить одному з поранених морпіхів позаду, та прусський пікельхельм поряд. Ледь притулившись до ліжка стоїть [fr] (єгер), він сховав руки в кишені та спостерігає за союзниками. Позаду нього в ліжку видніється блідий поранений солдат, що простягає руку перед собою і ніби от-от помре. На задньому плані в сусідній кімнаті можна побачити ще близько 7-х солдатів, зокрема шассерського офіцера з шаблею на поясі та револьвером у руці.
Історія
Нові реалії ведення бойових дій та тенденції мистецтва в цілому змусили піджанр поступово відходити від стандартів історичного живопису. Для Франції цей переломний момент настав після поразок у 1870—1871 роках, коли офіційні державні замовлення на батальні картини було припинено, а художникам-баталістам, що віднедавна отримували замовлення та нагороди, необхідно було затвердити жанр на новому рівні. Відтоді вони не прагнули зображати батальні сцени виключно як епізодичні історичні події, а хотіли приділити більше уваги глядача звичайному солдату або солдатам, наділити їх ключовою роллю на полотні.
«Останні патрони» Альфонса де Невіля стала другою його роботою на тему Франко-прусської війни, після картини «Бівуак перед Ле-Бурже» (1872), та принесла йому найбільший успіх за весь час творчості. Вона блискуче започаткувала нову тенденцію в батальному живописі Франції, де потрібно було возвеличити героїзм країни та французьких солдатів попри поразки у війні. Унікальною картина була й завдяки майстерному поєднанню історичності та емоційності — митець писав її своїм «французьким серцем» так само, як і художнім розумом. Вперше вона з'явилася на публіці та прославила художника у Паризькому Салоні 5 травня 1873 року, де виставлялася під назвою «Останні патрони; оборона будинку, оточеного ворогом». У цьому ж Салоні полотно було придбано приватною особою.
У своєму листі, адресованому французькому мистецтвознавцю [fr] в 1881 році, Альфонс де Невіль так висловився стосовно картини:
 | Я хочу розповісти історію наших поразок у всіх їхніх гідних аспектах, і я вірю, що це буде знаком пошани нашим воїнам і їхнім лідерам, а також заохоченням на майбутнє. Що б там не говорили, але ми не були переможені без слави, і я вважаю, що це потрібно показувати! Оригінальний текст (фр.) Je désire raconter nos défaites dans ce qu’elles ont eu d’honorable pour nous, et je crois donner ainsi un témoignage d’estime à nos soldats et à leurs chefs, un encouragement pour l’avenir. Quoi qu’on en dise, nous n’avons pas été vaincus sans gloire, et je crois qu’il est bon de le montrer! |  |
Згодом, на Всесвітній виставці 1889 року, що проходила в Парижі з приводу сторіччя Французької революції та зібрала шедеври французького мистецтва, полотно стало одним із центральних експонатів ювілейної експозиції. 1891 року картину вартістю в 175 тис. франків придбав [fr] — французький бізнесмен, спадкоємець [fr]. Пізніше її демонстрували на виставці військових художників, яка проходила в паризькій галереї «La Boétie» з травня по червень 1913.
1960 року «Останні патрони» виставлено на аукціон у Версалі паном Ж. Блашем, де зрештою цей іконографічний витвір мистецтва було продано Національному комітету традицій війська марин (фр. Comité national des Traditions des Troupes de marine) за 9 000 франків. У червні 1965 року картину розміщено в Будинку останнього патрона — музеї, що був створений у тій самій гостиниці Буржері з метою увіковічнити подвиг Блакитної дивізії. 2003—2005 рр. там проводили реставраційні роботи, у зв'язку з чим комітет позичив картину музею д'Орсе, де вона піддалася науковому дослідженню та реставрації. 2005 року була експонована на виставці цього музею, після чого повернулася у відреставрований Будинок останнього патрона.
Примітки
- «Notice du tableau cliché 05-522953» (фр.).
- Chabert, Philippe (1979). «Alphonse de Neuville: L'épopée de la défaite» (фр.). Copernic. с. 76. ISBN .
- Куаньє, Жан (квітень 1953). «Bazeilles 31 août — 1er septembre 1870». Gallica (фр.). Pouzet.
- Robichon, François. Les peintres de «L’année terrible». Chemins de Mémoire (фр.). Процитовано 3 січня 2024.
- Montrosier, Eugene (1881). Les peintres militaires contenant les biographies de MM. de Neuville, Detaille, Berne-Bellecour, Dupray, Jazet, Couturier, Sergent, Chaperon, Protais, Medard et Walker (фр.). Париж: H. Launette.
- Fiche œuvre exposée Salon 1873 (фр.).
- Robichon, François (вересень 2007). Le cimetière de Saint-Privat — Histoire analysée en images et œuvres d'art (фр.).
- Graff, Nicolas (2021). Petite Histoire de la «Maison de la Dernière cartouche» (PDF). Le Souvenir Français (фр.).
- Salons et expositions 1673—1961 (PDF). Musée d'Orsay (фр.). 7 червня 2022.
- Exposition Alphonse de Neuville : Les dernières cartouches. Musée d'Orsay (фр.). Процитовано 2 липня 2024.
Джерела та література
- Montrosier, Eugene (1881). Les peintres militaires contenant les biographies de MM. de Neuville, Detaille, Berne-Bellecour, Dupray, Jazet, Couturier, Sergent, Chaperon, Protais, Medard et Walker (фр.). Париж: H. Launette.
- Goetschy, Gustave (1878). Les jeunes Peintres militaires (фр.). Париж: Ludovic Baschet.
- Robichon, François (2010). Alphonse de Neuville, 1835—1885 (фр.). Париж: Nicolas Chaudun: Ministère de la défense, Secrétariat général pour l'administration, Direction de la mémoire, du patrimoine et des archives. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta nni patro ni fr Les Dernieres Cartouches takozh vidoma pid nazvoyu Bitva pid Bala nom fr Combat a Balan kartina francuzkogo hudozhnika batalista Alfonsa de Nevilya 1836 1885 napisana v 1873 roci Polotno ilyustruye scenu odniyeyi z bitv Franko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv ta ye najvidatnishoyu robotoyu hudozhnika Ostanni patronifr Les Dernieres CartouchesTvorec Alfons de NevilChas stvorennya 1873Rozmiri 109 165 smVisota 109 smShirina 165 smMaterial olijna farba ta polotnoTehnika olijnij zhivopisZhanr batalnij zhivopisZberigayetsya Bazej FranciyaMuzej Budinok ostannogo patrona fr Maison de la derniere cartouche Syuzhet kartiniVihid komandira Lamberta i jogo soldativ scena z p yesi Zhyulya Meri ta Emilya Roshera 1903 1 veresnya 1870 r vzhe dobigala kincya fr chastina masshtabnishoyi ta vidomishoyi bitvi pri Sedani u hodi Franko prusskoyi vijni Francuzki morski pihotinci fr pid komanduvannyam fr zasili u postoyalomu dvori La Maison Bourgerie mizh mistechkami Bazej ta Balan de rozgortayutsya podiyi kartini ta dali geroyichnu vidsich perevazhayuchim u kilkosti bavarskim vijskam pid komanduvannyam fr Francuzi muzhno chinili opir do ostannogo patrona trimayuchi dorogu na Sedan pislya chogo lishe nevelika yih kilkist zdalasya v polon OpisOlijnimi farbami na polotni rozmirom 109 na 165 sm hudozhnik zobraziv blizko 15 soldativ vidchajdushno trimayuchih oboronu budivli na okolici mista Inter yer primishennya ye dovoli neharakternoyu oznakoyu kartin batalnogo zhanru odnak same cya vijna pershoyu zumovila aktivne vedennya miskih boyiv sho vzhe potim vidobrazilosya i u mistectvi Kimnata viglyadaye ponivechenoyu zadimlenoyu kriz vikno cherez bezupinnu strilbu po budinku Vikno stini ta shafa usiyani kulovimi otvorami a stelya zokrema u hodi boyu otrimala prolom nad dvernim otvorom yiyi ulamki posipalisya na pidlogu Vilamani dveri shozhe led trimayutsya na nizhnij petli ta pohileni na karkas lizhka a dverne sklo vibite ta rozsipane na pidlogu V pravomu nizhnomu kutku kartini lezhit roztroshenij solom yanij stilec Umovno rozdilivshi kartinu na livu ta pravu chastini livu mozhna oharakterizuvati yak misce golovnogo perebigu podij kudi prikuta osnovna uvaga glyadacha Bilya vikna stoyit derev yanij yashik zverhu yakogo soldati poklali matras ta kilim Tut zhe mozhna pobachiti i golovni figuri kartini soldativ yaki strimuyut vorozhij nastup kriz vikno Morpih visunuvshi gvintivku kriz vikno vede pricilnij vogon po bavarskim shturmovim zagonam Poruch z nim sidit alzhirskij strilec tezh z gvintivkoyu v rukah jogo poglyad takozh spryamovanij nazovni Na perednomu plani prisivshi na pidlogu soldat iz sumkoyu dlya dichini perev yazuye ranu oficera V oficera bachimo nashivki na rukavi ta stisnutu pozadu gvintivku Bilya nih pidloga usiyana porozhnimi pachkami z pid naboyiv Na zadnomu plani stoyit masivnij derev yanij bufet sho zajmaye znachnu chastinu inter yeru kimnati ta poranenij u nogu soldat yakij spersya na nogo i spryamuvav svij poglyad u vikno Fragmenti kartini Ostanni patroni Grupa soldativ bilya viknaPoraneni soldati ta susidnya kimnataZlamana gvintivka na pidloziYeger ta poranenij soldat u kinci kimnati Pravoruch vid shafi Nevil zobraziv she dvoh poranenih soldativ pershij rozligsya na pidlozi bilya dvernogo otvoru pritulivshis spinoyu v kutok ta trimayuchi poranenu ruku a drugij spersya pravim plechem na odvirok stiskayuchi live rukoyu Na perednomu plani zlamana francuzka gvintivka Shasspo v ulamkah steli sho mozhna pripustiti nalezhit odnomu z poranenih morpihiv pozadu ta prusskij pikelhelm poryad Led pritulivshis do lizhka stoyit fr yeger vin shovav ruki v kisheni ta sposterigaye za soyuznikami Pozadu nogo v lizhku vidniyetsya blidij poranenij soldat sho prostyagaye ruku pered soboyu i nibi ot ot pomre Na zadnomu plani v susidnij kimnati mozhna pobachiti she blizko 7 h soldativ zokrema shasserskogo oficera z shableyu na poyasi ta revolverom u ruci IstoriyaNovi realiyi vedennya bojovih dij ta tendenciyi mistectva v cilomu zmusili pidzhanr postupovo vidhoditi vid standartiv istorichnogo zhivopisu Dlya Franciyi cej perelomnij moment nastav pislya porazok u 1870 1871 rokah koli oficijni derzhavni zamovlennya na batalni kartini bulo pripineno a hudozhnikam batalistam sho vidnedavna otrimuvali zamovlennya ta nagorodi neobhidno bulo zatverditi zhanr na novomu rivni Vidtodi voni ne pragnuli zobrazhati batalni sceni viklyuchno yak epizodichni istorichni podiyi a hotili pridiliti bilshe uvagi glyadacha zvichajnomu soldatu abo soldatam nadiliti yih klyuchovoyu rollyu na polotni Ostanni patroni Alfonsa de Nevilya stala drugoyu jogo robotoyu na temu Franko prusskoyi vijni pislya kartini Bivuak pered Le Burzhe 1872 ta prinesla jomu najbilshij uspih za ves chas tvorchosti Vona bliskuche zapochatkuvala novu tendenciyu v batalnomu zhivopisi Franciyi de potribno bulo vozvelichiti geroyizm krayini ta francuzkih soldativ popri porazki u vijni Unikalnoyu kartina bula j zavdyaki majsternomu poyednannyu istorichnosti ta emocijnosti mitec pisav yiyi svoyim francuzkim sercem tak samo yak i hudozhnim rozumom Vpershe vona z yavilasya na publici ta proslavila hudozhnika u Parizkomu Saloni 5 travnya 1873 roku de vistavlyalasya pid nazvoyu Ostanni patroni oborona budinku otochenogo vorogom U comu zh Saloni polotno bulo pridbano privatnoyu osoboyu U svoyemu listi adresovanomu francuzkomu mistectvoznavcyu fr v 1881 roci Alfons de Nevil tak vislovivsya stosovno kartini Ya hochu rozpovisti istoriyu nashih porazok u vsih yihnih gidnih aspektah i ya viryu sho ce bude znakom poshani nashim voyinam i yihnim lideram a takozh zaohochennyam na majbutnye Sho b tam ne govorili ale mi ne buli peremozheni bez slavi i ya vvazhayu sho ce potribno pokazuvati Originalnij tekst fr Je desire raconter nos defaites dans ce qu elles ont eu d honorable pour nous et je crois donner ainsi un temoignage d estime a nos soldats et a leurs chefs un encouragement pour l avenir Quoi qu on en dise nous n avons pas ete vaincus sans gloire et je crois qu il est bon de le montrer Zgodom na Vsesvitnij vistavci 1889 roku sho prohodila v Parizhi z privodu storichchya Francuzkoyi revolyuciyi ta zibrala shedevri francuzkogo mistectva polotno stalo odnim iz centralnih eksponativ yuvilejnoyi ekspoziciyi 1891 roku kartinu vartistyu v 175 tis frankiv pridbav fr francuzkij biznesmen spadkoyemec fr Piznishe yiyi demonstruvali na vistavci vijskovih hudozhnikiv yaka prohodila v parizkij galereyi La Boetie z travnya po cherven 1913 1960 roku Ostanni patroni vistavleno na aukcion u Versali panom Zh Blashem de zreshtoyu cej ikonografichnij vitvir mistectva bulo prodano Nacionalnomu komitetu tradicij vijska marin fr Comite national des Traditions des Troupes de marine za 9 000 frankiv U chervni 1965 roku kartinu rozmisheno v Budinku ostannogo patrona muzeyi sho buv stvorenij u tij samij gostinici Burzheri z metoyu uvikovichniti podvig Blakitnoyi diviziyi 2003 2005 rr tam provodili restavracijni roboti u zv yazku z chim komitet pozichiv kartinu muzeyu d Orse de vona piddalasya naukovomu doslidzhennyu ta restavraciyi 2005 roku bula eksponovana na vistavci cogo muzeyu pislya chogo povernulasya u vidrestavrovanij Budinok ostannogo patrona Primitki Notice du tableau cliche 05 522953 fr Chabert Philippe 1979 Alphonse de Neuville L epopee de la defaite fr Copernic s 76 ISBN 978 2859840341 Kuanye Zhan kviten 1953 Bazeilles 31 aout 1er septembre 1870 Gallica fr Pouzet Robichon Francois Les peintres de L annee terrible Chemins de Memoire fr Procitovano 3 sichnya 2024 Montrosier Eugene 1881 Les peintres militaires contenant les biographies de MM de Neuville Detaille Berne Bellecour Dupray Jazet Couturier Sergent Chaperon Protais Medard et Walker fr Parizh H Launette Fiche œuvre exposee Salon 1873 fr Robichon Francois veresen 2007 Le cimetiere de Saint Privat Histoire analysee en images et œuvres d art fr Graff Nicolas 2021 Petite Histoire de la Maison de la Derniere cartouche PDF Le Souvenir Francais fr Salons et expositions 1673 1961 PDF Musee d Orsay fr 7 chervnya 2022 Exposition Alphonse de Neuville Les dernieres cartouches Musee d Orsay fr Procitovano 2 lipnya 2024 Dzherela ta literaturaMontrosier Eugene 1881 Les peintres militaires contenant les biographies de MM de Neuville Detaille Berne Bellecour Dupray Jazet Couturier Sergent Chaperon Protais Medard et Walker fr Parizh H Launette Goetschy Gustave 1878 Les jeunes Peintres militaires fr Parizh Ludovic Baschet Robichon Francois 2010 Alphonse de Neuville 1835 1885 fr Parizh Nicolas Chaudun Ministere de la defense Secretariat general pour l administration Direction de la memoire du patrimoine et des archives ISBN 9782350390901 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka